У Закарпатській області виявлено нелегальне виробництво сигарет у закинутій стайні

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Першим кандидатом, який активно розглядається, є голова Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко. Він має досвід роботи в органах прокуратури та, за інформацією джерел, користується підтримкою Олексія Кулеби та в.о. генпрокурора Олексія Хоменка. Однак Кравченко потрапив під приціл журналістів, які з’ясували, що очолювана ним Київська ОДА замовила генератори для Чорнобильської АЕС за значно завищеними цінами, що підозрюється в корупційній схемі. Крім того, під час конкурсу на посаду голови НАБУ виявили інформацію про його сумнівну приватизацію і продаж службового житла.

Другим претендентом є Ірина Мудра, заступниця керівника Офісу Президента. За даними джерел, вона має досвід роботи у Міністерстві юстиції і здобула репутацію людини без конфліктів. Проте її приватне майно, зокрема кілька елітних квартир і дорогоцінні годинники, привернули увагу журналістів, що поставили питання про джерела таких статків. Також є чутки про тісні стосунки Мудрої з головою Національного банку Андрієм Пишним, що викликає сумніви у її незалежності.

Третім кандидатом є Олег Кіпер, очільник Одеської обласної державної адміністрації. Він опинився в центрі скандалу через відпустку за кордоном під час воєнного стану та звинувачення в корупції в агроекспортній сфері. За даними журналістських розслідувань, Кіпер встановив фактичний контроль за агроекспортом в Одеській області, що приносило надприбутки учасникам схеми.

У протязі понад двох років Україна веде повномасштабну війну, спричинену вторгненням Росії. Протягом цього часу тисячі українців вступили до Збройних Сил України (ЗСУ), щоб захищати свою країну від окупантів на полі бою. Однак існує певна кількість мобілізованих громадян, які досі не мали можливості вирушити на фронт. Про це повідомив голова фракції "Слуга народу" Давід Арахамія у інтерв’ю Наталії Мосейчук. За даними народного депутата, новий головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський розпочав аудит Збройних Сил для визначення кількості осіб, які мають статус мобілізованих, але не відвідали фронт протягом двох років. Результати показали, що близько 8 тисяч мобілізованих не брали участь у бойових діях протягом цього періоду. Також член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, нардеп від "Слуги народу" Федір Веніславський розповів про перші результати аудиту Збройних Сил. "Це питання я підняв на одному з закритих засідань Комітету з питань національної безпеки. Якщо здійснити аудит у військових органах управління, які не виконують бойові завдання, ми можемо отримати, принаймні, одну-дві бригади резерву через штучно роздуті штати", – пояснив він. Щодо конкретних цифр, Веніславський утримався від їх розголошення, але підкреслив, що вони перевищують 8 тисяч військових, які не брали участь у бойових діях до цього часу.

У висновках можна зазначити такі ключові моменти:

• Україна перебуває у повномасштабній війні протягом понад двох років, викликаній агресією Росії.

• Тисячі українців приєдналися до Збройних Сил України, щоб захищати свою країну на фронті.

• Незважаючи на це, існує кількість мобілізованих осіб, які не мали можливості приєднатися до бойових дій протягом двох років.

• Головний командувач ЗСУ розпочав аудит для визначення кількості таких осіб, результати якого показали, що близько 8 тисяч мобілізованих не брали участь у бойових діях.

• Зауважено, що проведення аудиту може допомогти оптимізувати кадрові ресурси та підготувати додаткові резерви для Збройних Сил.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

З 27 листопада, коли офіційний курс долара вперше за кілька місяців перевищив 41,5 грн, рекордні значення було зафіксовано вже вісім разів. Останнє максимальне значення (41,9 грн) діяло лише добу – 19 грудня.

Проте подібні зміни не є причиною для паніки. Як зазначають експерти, коливання курсу – це звичайне явище в умовах режиму керованої гнучкості, який запровадив НБУ.

Голова Комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев наголошує, що уряд ще під час розрахунків бюджету на 2024 рік передбачав девальвацію гривні приблизно на 10%. На кінець року курс прогнозувався на рівні 42,1 грн/долар.

Таким чином, запас для зростання ще є, проте такі зміни є частиною очікуваного сценарію, а не ознакою кризи.

Попри рекордний офіційний курс, готівковий долар вже давно перевищив ці показники. Наприклад, у пунктах обміну валют курс часто значно вищий через ринкові фактори, включаючи попит і пропозицію.

Прогнозувати подальші зміни складно, однак експерти зазначають, що після стрибків курс нерідко йде вниз. Наприклад, після досягнення рекорду 4 грудня (41,93 грн) курс знизився до 41,44 грн.

Сергій Ніколайчук, заступник голови НБУ, раніше пояснював: зміна курсу – це природний процес у сучасних умовах. Регулятор заздалегідь попереджав про можливі коливання.

Сьогодні головним завданням НБУ є збереження стабільності фінансової системи, що передбачає контроль над інфляцією та своєчасну реакцію на зміни економічної ситуації.