Субота, 18 Липня, 2026

Угорщина ставить перед Україною умови для євроінтеграції

Важливі новини

Нічна атака безпілотників у Харкові: російська агресія забрала людські життя й залишила руйнування

Уночі перед четвергом, російські війська нанесли напад на Харків, випустивши 15 безпілотників, що призвело до трагічних наслідків. Глава Харківської обласної державної адміністрації, Олег Синєгубов, повідомив про пошкодження житлових будинків та загибель щонайменше чотирьох людей, а ще 12 отримали поранення. Найбільше постраждав Новобаварський район, де був пошкоджений багатоквартирний будинок, а під завалами загинула 69-річна жінка. Силами ДСНС намагалися врятувати постраждалих, проте російські війська нанесли повторний удар, внаслідок чого загинули три рятувальники, а ще шість осіб отримали поранення. Крім того, у іншому районі міста, будинок із балконами верхніх поверхів частково зруйновано внаслідок влучання дрону. Салтівський район також потрапив під обстріл, а в Лозові пошкоджена цивільна інфраструктура, згоріли п'ять автівок. Атака також охопила інші міста Харківської області, зокрема Чугуївський район, де, на щастя, постраждалих не зафіксовано.

У результаті російської атаки на Харків та інші міста Харківської області сталося значне руйнування житлових будівель, інфраструктури та втрата життів людей. Постраждали десятки мирних мешканців, серед яких є загиблі і поранені. Такі події є ще одним прикладом безжалісної агресії Російської Федерації проти України та її народу. Загальновідомо, що ці напади мають за мету налякати та пригнобити українське населення, проте вони лише зміцнюють внутрішню та міжнародну підтримку України у боротьбі за свою незалежність та територіальну цілісність. Насамкінець, подібні атаки підкреслюють необхідність подальшої міжнародної співпраці та об'єднання у зусиллях для протидії агресії та забезпечення миру та стабільності в регіоні.

На Волині викрили посадовців, які планували незаконну вирубку дерев на понад 6,5 мільйона гривень

На Волині Державне бюро розслідувань спільно з СБУ викрило трьох посадовців одного з лісових господарств, які планували незаконну вирубку здорових дерев на мільйони гривень. Завдяки оперативному втручанню правоохоронців зловмисники не встигли реалізувати свій план. Серед підозрюваних — помічник лісничого та двоє інженерів. За даними слідства, вони подали до уповноваженого органу підроблені документи на отримання лісорубних […]

Українці за програмою Uniting for Ukraine ризикують втратити свій статус через зупинку продовження дозволів у США

Українська громада у Сполучених Штатах, яка скористалася гуманітарною програмою Uniting for Ukraine, опинилася перед серйозною загрозою втрати легального перебування. Після зміни адміністрації у Вашингтоні механізм продовження дозволів, що мав забезпечувати безперервність гуманітарного статусу, фактично перестав працювати. Попри часткове відновлення розгляду документів, ситуація залишається невизначеною, а тисячі людей — у підвішеному стані. Про поточний стан справ повідомляє агентство Reuters, звертаючи увагу на масштаби проблеми та її можливі наслідки для українців у США.

Гуманітарна програма Uniting for Ukraine була створена у квітні 2022 року адміністрацією Джо Байдена як тимчасовий механізм захисту для громадян України, які рятувалися від війни. Завдяки ній близько 260 тисяч українців отримали дозволи на перебування строком на два роки з можливістю подальшого продовження. Для багатьох це стало шансом знайти безпечне місце проживання, розпочати роботу, оформити навчання для дітей та стабілізувати своє життя за кордоном.

Після зустрічі президента Володимира Зеленського з Дональдом Трампом у березні та публічної заяви Трампа про можливе повне скасування статусу українців ситуація стала ще більш напруженою. Хоча програму зрештою не зупинили, система продовження дозволів залишилася паралізованою.

У травні федеральний суд зобов’язав імміграційні служби відновити обробку заяв. Але за оприлюдненими минулого тижня урядовими даними, за кілька місяців було опрацьовано лише близько 1900 заяв українців та інших іноземців — мізерна частина від загальної кількості людей, у яких спливає термін дії статусу.

Конгресмен-демократ Майк Квіглі повідомив, що лише до його офісу надійшло понад 200 звернень від українців, які опинилися у невизначеному стані. Він наголосив, що через затримки люди ризикують формально втратити легальний статус і стати кандидатами на депортацію.

Енн Сміт, виконавча директорка Імміграційної робочої групи України, повідомила, що адвокати щотижня отримують десятки дзвінків про затримання українців імміграційними органами. За її словами, затримання фіксують у різних сферах — на будівельних майданчиках, у службах доставки їжі, серед водіїв Uber, у сфері вантажних перевезень, а також під час масштабних рейдів у Чикаго та Клівленді.

Правозахисники попереджають: затягування розгляду заяв перетворює тисячі українців, які рятувалися від війни, на заручників американської бюрократичної системи. Вони закликають владу негайно прискорити процедури, щоб уникнути масової втрати статусу та хвилі депортацій.

Кошти програми “Національний кешбек” слід витратити до кінця червня 2026 року

Міністерство економіки України звернулося до громадян із закликом не...

Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр повідомив, що Будапешт не підтримає відкриття переговорних кластерів для України в контексті її вступу до Європейського Союзу, поки не будуть виконані 11 вимог щодо прав угорської національної меншини. За його словами, це питання є критично важливим для угорської сторони, і без його вирішення Україна не зможе просунутися далі в процесі євроінтеграції.

Мадяр акцентував на тому, що позиція Угорщини залишається незмінною, і прогрес у переговорах про членство України в ЄС тісно пов'язаний з дотриманням вимог щодо освітніх, мовних і культурних прав угорської громади. Він нагадав, що близько ста тисяч громадян угорського походження, які мешкають в Україні, повинні мати можливість користуватися рідною мовою в освіті, культурному житті та адміністративних процесах.

За словами угорського прем’єра, 11 вимог, які було передано українській стороні, не є новими і вже не раз обговорювалися під час двосторонніх консультацій. Хоча технічні переговори між Києвом і Будапештом тривають у робочому порядку, політичне рішення про відкриття кластерів безпосередньо залежить від виконання цих умов.

Мадяр також зазначив, що, незважаючи на політичні розбіжності, технічний рівень співпраці між сторонами є конструктивним, що викликає обережний оптимізм. Проте він підкреслив, що Угорщина чекає конкретних підтверджених кроків з боку України, а не лише політичних заяв.

Обговорення відкриття переговорних кластерів для України наразі є важливим питанням на порядку денному Європейського Союзу. Рішення щодо наступних етапів євроінтеграції очікується після консультацій на рівні Європейської ради, причому позиція окремих країн, зокрема Угорщини, залишається ключовою для темпів переговорного процесу.

Раніше президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зазначала, що ЄС підтримує євроінтеграційний курс України і працює над технічним запуском переговорних кластерів. Водночас українська сторона підкреслює, що вже реалізує необхідні реформи та готова до відкриття кластерів у найскоріші терміни.

Крім того, Україна неодноразово зазначала, що питання прав національних меншин є частиною ширшого діалогу з ЄС і регулюється європейськими стандартами, тому всі спірні питання можуть бути вирішені в рамках двосторонніх консультацій. Проте позиція Будапешта продовжує підвищувати політичну напругу навколо початку наступного етапу переговорів про вступ України до Євросоюзу.

Останні новини