П’ятниця, 17 Квітня, 2026

Угорщина змінює курс на співпрацю з ЄС і НАТО після виборів

Важливі новини

Підтримка мешканців прифронтових територій України у 2026 році: формати допомоги та умови надання

У 2026 році жителі прифронтових регіонів України матимуть можливість отримати грошову й продовольчу підтримку в межах програм Всесвітньої продовольчої програми ООН. Допомога спрямована на домогосподарства, які проживають у зонах підвищеного ризику та щодня стикаються з наслідками бойових дій, руйнування інфраструктури й обмеженого доступу до базових послуг.

Планується, що підтримка надаватиметься у кількох форматах, аби максимально врахувати реальні умови життя людей. У населених пунктах, де збережено роботу магазинів, ринків і банківської системи, пріоритетом стане грошова допомога. Вона дозволить родинам самостійно купувати необхідні продукти та товари першої потреби, підтримуючи водночас місцеву економіку.

Через скорочення фінансування програма зосереджується насамперед на найбільш уразливих категоріях населення. Йдеться про людей, які проживають поблизу лінії фронту, евакуйованих, осіб похилого віку, людей з інвалідністю, багатодітні родини, а також громадян, які втратили стабільний дохід унаслідок війни.

Формат допомоги визначається умовами у конкретній громаді. У населених пунктах, де працюють магазини та є можливість придбати продукти, передбачена грошова підтримка. Вона може надаватися у вигляді щомісячних виплат у розмірі 1200 гривень або як разова екстрена допомога в сумі 10 800 гривень. Такі виплати зазвичай призначають після евакуації або обстрілів, які призвели до пошкодження житла.

Для громад, де доступ до торгівлі обмежений або повністю відсутній, передбачена натуральна допомога. Людям щомісяця надаватимуть продуктові набори вагою близько 13 кілограмів. До них входять базові продукти тривалого зберігання, зокрема крупи, борошно, макаронні вироби, консерви, олія, цукор і сіль.

У програмі наголошують, що самостійної онлайн-реєстрації для отримання допомоги не існує. Формування списків отримувачів здійснюється органами місцевої влади та партнерами ООН безпосередньо на місцях — у громадах і транзитних центрах.

Окремо громадян закликають бути уважними та остерігатися шахраїв. Справжні представники гуманітарних програм не телефонують із вимогою надати CVV-код, пін-код банківської картки чи доступ до онлайн-банкінгу. Усі виплати здійснюються офіційно та без жодних «попередніх платежів».

Фагот з ТНМК відповів на заяву співачки Каменських: «Вона ворог України»

Скандал довкола Насті Каменських, яка під час концерту у США заявила, що «немає різниці, якою мовою говорити», не вщухає. Цього разу найжорсткіше відреагував учасник гурту «ТНМК» Олег Михайлюта, відомий під сценічним ім’ям Фагот. Музикант заявив, що для нього подібна позиція є абсолютно неприйнятною. За його словами, мова – це не лише засіб комунікації, а символ […]

Пенсійна індексація в Україні: з 1 березня виплати зростуть на 10%

З 1 березня 2025 року в Україні запроваджується план індексації пенсій , який збільшить виплати пенсіонерам приблизно на 10% . Залежно від розміру пенсії, сума підвищення розміру від 100 до 1500 гривень. Про це йде адвокат Іван Хомич , зазначивши, що Кабінет міністрів визначає точні суми підвищення ближче до дати індексації. Проте вже зараз відомо, […]

The post Пенсійна індексація в Україні: з 1 березня виплати зростуть на 10% first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Земельний Бум: Прогнозується Зростання Вартості Землі в Україні на 40%

Ринок Земель в Україні: Потенційний Зріст Вартості Землі та Фінансові Перспективи

Протягом останніх двох років, періоду повномасштабної війни Росії проти України, сільськогосподарський ринок земель продемонстрував надзвичайно стійкий ріст. За цей період вартість землі зросла на 10%, що еквівалентно підвищенню потенційної застави на $5,5 млрд. З урахуванням коефіцієнта ліквідності сільгосппідприємств у розмірі 0,35, це може забезпечити додаткові кредити на суму $1,9 млрд для власників та агросектору.

На кінець 2023 року обсяг банківського боргу аграрного сектору досяг приблизно 3,5 млрд доларів США. Запровадження відкритого ринку землі для юридичних осіб з 1 січня поточного року передбачає подальший зріст вартості землі приблизно на 40%, що призведе до збільшення капіталізації ринку земель до майже $50 млрд.

Це відкриває можливості для залучення кредитів на суму до $17,5 млрд, що сприятиме зменшенню розриву в фінансуванні українського агросектору, оцінюваного приблизно в $21 млрд. Розвиток ринку та підвищення його прозорості дозволять збільшити коефіцієнт ліквідності землі, наближаючи його до рівня розвинених країн, та розширити можливості кредитування. Цей підхід може допомогти в розвитку та відновленні агросектору, а також в задоволенні потреб у короткостроковому та інвестиційному фінансуванні.

• Стійкий ріст вартості земель: Навіть в умовах повномасштабної війни з Росією, сільськогосподарський ринок земель в Україні демонструє стабільний ріст. За останні два роки вартість землі зросла на 10%, відкриваючи нові фінансові можливості для агросектору та власників земель.

• Фінансові перспективи агросектору: Розглядаючи показники банківського боргу аграрного сектору, варто відзначити обсяг близько 3,5 млрд доларів США на кінець 2023 року. Запровадження відкритого ринку землі сприятиме подальшому росту вартості землі на 40%, що відкриє шлях для залучення кредитів на суму до $17,5 млрд.

• Збільшення капіталізації ринку земель: Прогнозоване збільшення капіталізації ринку земель до майже $50 млрд вказує на потенціал використання землі як фінансового ресурсу. Це відкриє можливості для залучення кредитів, сприяючи зменшенню розриву в фінансуванні агросектору та вирівнюванню із західними практиками.

• Роль міжнародного співробітництва: Залучення іноземних інвестицій та дотримання високих стандартів прозорості на ринку земель може позитивно вплинути на коефіцієнт ліквідності та збільшити обсяги можливого кредитування.

У цілому, активне використання земель як фінансового інструменту може стати ключовим фактором у відновленні та розвитку українського агросектору в умовах економічних труднощів.

У Варшаві арештували нападника, що поранив українця мачете

Увечері 11 липня в центрі Варшави стався жорстокий напад: 20-річного громадянина України було поранено мачете. Як повідомляють польські ЗМІ, зловмисник — 23-річний місцевий житель — несподівано напав на українця, завдавши йому тяжких травм голови та шиї. Постраждалого у критичному стані госпіталізували до лікарні. Лікарі борються за його життя. Нападник втік з місця злочину, однак вже […]

Лідер угорської опозиційної партії «Тиса» Петер Мадяр оголосив про наміри переорієнтувати зовнішню політику країни на більш активну співпрацю з Європейським Союзом та НАТО після недавніх парламентських виборів. Про це повідомляє угорське видання 444.hu.

Мадяр підкреслив, що одним із його пріоритетів стане відновлення довіри міжнародних партнерів, що передбачає узгоджену та послідовну політику Угорщини в рамках європейських і трансатлантичних структур. Він стверджує, що країна повинна знову стати «надійним партнером» у ЄС та НАТО, що вимагатиме перегляду підходів до зовнішньої політики та посилення співпраці з європейськими інститутами.

Лідер «Тиси» також акцентував увагу на важливості відновлення відносин із Центрально-Східною Європою, зокрема, з Польщею. він висловив намір зміцнити партнерство з Варшавою, яка відіграє ключову роль у регіональній політиці ЄС.

Мадяр також наголосив на необхідності відновлення співпраці в рамках Вишеградської групи, до якої входять Угорщина, Польща, Чехія та Словаччина. Останнім часом цей формат зазнав політичних розбіжностей через різні позиції країн щодо питань ЄС і зовнішньої політики.

Серед запланованих заходів після перемоги «Тиси» політик анонсував ряд закордонних візитів, зокрема до Польщі, Відня і Брюсселя. За його словами, ці поїздки повинні стати сигналом про намір відновити конструктивні відносини з ЄС і сприяти відновленню європейського фінансування для Угорщини.

Вибори в Угорщині відбулися 12 квітня з явкою близько 80%, що значно перевищує попередні вибори. За попередніми даними, партія «Тиса» отримала більшість голосів, випередивши правлячу «Фідес». Зараз вона може претендувати на 138 місць у 199-місному парламенті, тоді як «Фідес» — на близько 55.

Після оголошення попередніх результатів у Будапешті пройшли масові зібрання прихильників опозиції. Святкуючи результати, учасники вигукували «Європа», що відображає прагнення частини виборців до більш тісної інтеграції з ЄС.

Аналітики вважають, що потенційні зміни в уряді можуть суттєво вплинути на баланс сил у Центральній Європі та динаміку відносин у рамках ЄС, враховуючи, що Угорщина останніми роками була у центрі дискусій щодо зовнішньої політики блоку.

Останні новини