Середа, 2 Вересня, 2026

Україна без “торговельного безвізу”: що змінюється у торгівлі з ЄС з 6 червня

Важливі новини

Трагедія у Львові: пожежа забрала два життя

В ніч на 10 жовтня у Львові сталася жахлива пожежа, яка забрала життя двох людей. Полум'я охопило п'ятиповерховий житловий будинок на вулиці Петлюри, 18б, і стало причиною трагедії, що сколихнула місто. За попередньою інформацією, вогонь спалахнув близько першої години ночі в одній з квартир на останньому поверсі.

Горіли домашні речі на площі 12 квадратних метрів, що стало основною причиною сильного задимлення та поширення вогню. Рятувальники, які оперативно прибули на місце події, змогли врятувати кілька людей, але двоє, на жаль, не вижили. Загиблими виявилися власниця квартири, жінка 1948 року народження, та її син, який народився в 1979 році.

У ДСНС Львівщини уточнили, що через сильне задимлення рятувальникам довелося працювати у спеціальних апаратах захисту органів дихання та зору. Сходова клітка швидко наповнилася токсичним димом, через що не всі мешканці змогли самостійно залишити будинок. Рятувальники за допомогою спеціальних пристроїв евакуювали двох людей.

Обставини трагедії та точну причину займання встановлюють фахівці. У Львівській міськраді попередньо зазначили, що пожежа могла статися через необережність під час куріння.

Росія не зможе наступати на кількох фронтах одночасно

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Полковник запасу ЗСУ Сергій Грабський в ефірі “Radio NV” поділився своїм аналізом ситуації на полі бою. Він зазначив, що російські сили концентруються на певних ділянках фронту, але навіть там їхні ресурси залишаються під питанням.

Головним напрямком для росіян зараз є район Покровського виступу та Курахового. Саме тут противник намагається зосередити свої сили для просування. “Після завершення операцій у Кураховому та Покровську росіяни можуть перекинути ресурси до Куп’янська, але чи вистачить їм сил – це питання залишається відкритим”, – вважає Грабський.

Експерт допускає можливість наступальних дій у районі Куп’янська, але вони не будуть настільки масовими, як в Донецькій області. “Куп’янськ добре укріплений, а оборону тут тримають підрозділи, які знають місцевість. Це створює серйозні виклики для росіян”, – зазначив Грабський.

Окрема загроза походить від плацдарму, який російські війська здобули на правому березі річки Оскіл. За словами Грабського, ця локація є стратегічно незручною для розвитку наступу, але може бути використана для відволікаючих маневрів.

Сергій Грабський наголошує, що росіяни можуть проводити лише окремі наступальні операції на другорядних напрямках, таких як Куп’янськ, Лиманський район, Сіверськ та Херсонські острови. Проте масованого наступу на всіх цих ділянках водночас вони здійснити не зможуть.

6 листопада — день пам’яті, духовності та єднання з усім світом

6 листопада має особливе значення для українців, адже поєднує у собі глибоку історичну пам'ять, духовні традиції та глобальну відповідальність перед майбутнім. У цей день країна вшановує героїв, які віддали життя за визволення Києва від нацистських окупантів, згадує святого Павла Сповідника — приклад непохитної віри й мужності, а також долучається до міжнародних ініціатив, спрямованих на захист довкілля та утвердження миру.

Саме 6 листопада 1943 року Київ було визволено від нацистських загарбників у результаті Київської стратегічної наступальної операції, що тривала з 3 по 13 листопада. Цей день став символом стійкості українського народу, його незламної волі до свободи й прагнення відстояти рідну землю. Сучасна Україна продовжує цю традицію, вшановуючи пам’ять полеглих воїнів, віддаючи шану ветеранам і підтримуючи тих, хто сьогодні боронить незалежність держави.

Окупація тривала понад два роки і супроводжувалася масовими репресіями, розстрілами, спаленням культурних пам’яток та депортаціями. Тому день визволення Києва — це символ відновлення життя, боротьби й незламності українського духу.

За новим календарем, 6 листопада віряни вшановують пам’ять святого Павла, архієпископа Царгородського, який був ревним захисником православної віри. Він сміливо виступив проти аріанської єресі, за що зазнав численних вигнань і переслідувань.

Святитель Павло помер мученицькою смертю у вигнанні у Вірменії, ставши прикладом стійкості та вірності духовним переконанням. У народі цей день називали Павлів день і вірили, що саме зараз приходять перші справжні морози.

У народі казали: “На Павла землю прихоплює перша справжня стужа”. Якщо день теплий — зима буде м’якою, якщо падає дощ — чекають на відлигу, а якщо вже випав перший сніг — зима буде ранньою та холодною.

6 листопада — Міжнародний день запобігання експлуатації навколишнього середовища під час війни та збройних конфліктів. Його мета — нагадати, що війни знищують не лише життя людей, а й природу. Екосистеми руйнуються, водойми забруднюються, а відновлення довкілля після воєнних дій може тривати десятиліттями.

Також цього дня відзначають Міжнародний день проєктного менеджера — професійне свято фахівців, які відповідають за успішне планування та реалізацію проєктів у різних сферах.

Ще одна важлива дата — Міжнародний день боротьби з насильством і булінгом у закладах освіти. Його мета — створення безпечного освітнього середовища, де діти не зазнають приниження, агресії чи психологічного тиску.

6 листопада — день, що нагадує про мужність, духовність і відповідальність людини перед історією, природою та суспільством.

Трамп вирішить долю України: чотири ключові питання на саміті НАТО в Анкарі

7 липня в столиці Туреччини розпочався дводенний саміт НАТО,...

Боргова криза в Україні в енергетичному секторі досягає нових масштабів

В Україні спостерігається серйозне загострення боргової кризи на енергетичному...

З 6 червня 2025 року завершилася дія режиму автономних торговельних преференцій, запроваджених Європейським Союзом для України після початку повномасштабного вторгнення Росії. Так званий “торговельний безвіз”, що дозволяв безмитний експорт значної частини українських товарів до ЄС, згортається, і сторони повертаються до довоєнної угоди про вільну торгівлю (ПВЗВТ). Щоправда, із модифікаціями.

Що відбулося?

Режим автономних торговельних заходів (АТЗ), що діяв із червня 2022 року, був тимчасовим і кілька разів подовжувався. Проте через тиск низки країн-членів, передусім Польщі, де активізувалися фермерські протести, Єврокомісія вирішила не продовжувати преференції у 2025 році. Замість цього введено перехідний режим.

З 6 червня діють обмеження у рамках старої угоди, але за оновленими правилами, які наразі узгоджуються. Очікується, що до кінця 2025 року сторони домовляться про нові, ліберальніші умови торгівлі, які все ж не будуть настільки вільними, як під час АТЗ.

Хто постраждає найбільше?

Найбільш вразливою залишається аграрна галузь. Саме вона, за даними Eurostat, забезпечила понад 60% усього експорту України до ЄС минулого року, на суму близько 25 млрд доларів. Із цього експорту половина припадає на Євросоюз. Зокрема, безмитні поставки кукурудзи, пшениці, цукру та курятини тепер можуть обмежуватися квотами, а поставки зупинятись у середині місяця за новими правилами.

Переговори тривають

Єврокомісія обіцяє, що новий торговельний режим буде кращим за довоєнний. Наразі сторони працюють над тимчасовими умовами, і український уряд сподівається домовитися про оновлену версію ПВЗВТ вже до кінця літа.

Віцепрем’єрка Ольга Стефанішина наголошує: “Ми не говоримо про повне повернення до довоєнних умов. Ринок ЄС залишається відкритим. Ми працюємо над довгостроковим рішенням”.

Політика проти економіки

Окрім економічних викликів, ситуація має і яскраво виражений політичний вимір. У Польщі, Угорщині, Румунії та Словаччині питання українського агроекспорту стало елементом внутрішньої політики та виборчих кампаній. У травні польський прем’єр Дональд Туск прямо заявив: допомога Україні — так, але не коштом польських фермерів.

Тим часом експерти зазначають, що Європа також стала залежною від української агросировини — особливо переробна галузь, яка менш публічна, але потребує стабільних поставок.

Що далі?

Після завершення “торговельного безвізу” Україна де-факто повертається до старих умов ПВЗВТ, проте має шанс домовитися про лібералізацію. Водночас, до остаточних домовленостей експорт працюватиме за складними й непередбачуваними правилами, що може вдарити по агровиробниках і бюджету країни.

Останні новини