П’ятниця, 17 Квітня, 2026

Україна без “торговельного безвізу”: що змінюється у торгівлі з ЄС з 6 червня

Важливі новини

Які документи потрібно надати в ТЦК щоб стати на облік

Питання військового обліку є актуальним для багатьох сімей в Україні, особливо коли сини досягають призовного віку. Відповідно до чинного законодавства, громадяни України повинні стати на військовий облік з року досягнення 17-річного віку. Проте обсяг інформації, яку необхідно надати в територіальний центр комплектування (ТЦК), викликає чимало запитань. Згідно з роз’ясненням адвоката Юрія Айвазяна, опублікованого на порталі […]

The post Які документи потрібно надати в ТЦК щоб стати на облік first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

В Україні стався масштабний виток персональних даних клієнтів страхової платформи IN24, які виїздили до Польщі

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

Персональні дані тисяч українців й зараз перебувають у відкритому доступі, про що свідчать фото, викладені в окремих анонімних телеграм-каналах. Посилання на них редакція не наводить з міркувань запобігання поширенню цих відомостей.

Як вбачається з архіву злитих даних, у відкритому доступі опинилися, зокрема, імена, прізвища людей з датами народження, номерами документів, місцями проживання та контактами.

У польському візовому центрі TLS Contact, як і в IN24, що проводить фінансові операції для Центру, виток даних їх клієнтів поки не коментують.

Хто та з яких мотивів (збій, порушення протоколів безпеки, зумисне розповсюдження персональних даних українців за винагороду) здійснив або ж допустив таку ситуацію, з’ясовуватимуть правоохоронні органи.

За наявною у редакції інформацією, масштаби негативних наслідках витоку даних поки що оцінити не вдалося, як і видалити їх з мережі Інтернет. Достеменно невідомо, в кого вже могли опинитися ці відомості та в яких цілях вони можуть бути використані надалі, зокрема, в умовах війни росії проти України.

Всім постраждалим, тобто тим, хто користувався послугами польського візового центру TLS Contact та сплачував страхові платежі через систему IN24, радять звернутися із відповідною заявою до органів Нацполіції України за місцем проживання, а також до Національного банку України.

Важливо зауважити на тому, що страхова платформа IN24 є єдиною та безальтернативною компанією, з якою у сфері фінансових операцій наразі працює польський візовий центр TLS Contact. Деталі такої виключної співпраці обидві установи не розголошують. На яких умовах до діяльності Центру була залучена сумнівна з точки зору гарантування кібербезпеки компанія IN24 – теж поки що невідомо.

Зважаючи на значну міжнародну складову в діяльності TLS Contact та фактично здійснення Центром представницької функції польської сторони, виток персональних даних подорожуючих з Україн до Польщі осіб ставить під загрозу міжнародне співробітництво наших держав в цілому.

На момент підготовки вказаного матеріалу відомо, що ані TLS Contact, ані IN24 про масштабний виток їх даних офіційно представників польського МЗС не проінформували.

Російський ударний дрон атакував автомобіль у Запорізькій області: загинула жінка, четверо поранених

Сьогодні російські війська завдали удару ударним дроном по автомобілю з місцевими жителями, які прямували на роботу в селі Приморське Запорізької області. Внаслідок атаки одна жінка загинула, четверо людей отримали поранення різного ступеню тяжкості. “Сьогодні, 11 січня, о 06:15 окупанти поцілили по цивільному автомобілю, у якому п’ятеро місцевих жителів прямували на роботу. Безпілотник влучив у передню […]

The post Російський ударний дрон атакував автомобіль у Запорізькій області: загинула жінка, четверо поранених first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Вирок за перешкоджання діяльності Збройних Сил України у Зіньківському районі

Зіньківський районний суд Полтавської області виніс вирок мешканцю Полтавського району, який протягом особливого періоду систематично створював перешкоди для законної діяльності Збройних Сил України. Чоловіка визнано винним за частиною першою статті 114-1 Кримінального кодексу України, що передбачає кримінальну відповідальність за дії, спрямовані на підрив обороноздатності держави.

Слідство встановило, що у період з грудня 2024 року по липень 2025 року підсудний займався поширенням інформації у відкритій Telegram-спільноті, яка стосувалася місць проведення мобілізаційних заходів, розташування спільних груп територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також позицій поліції та блокпостів на території Полтавського району. Ці дії, на думку слідства, прямо загрожували безпеці держави та ускладнювали діяльність військових і правоохоронних органів.

Суд визнав, що такі дії створювали загрозу виконанню мобілізаційних завдань, підривали обороноздатність держави та сприяли ухиленню громадян від виконання конституційного обов’язку в умовах воєнного стану.

Чоловікові призначили покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, проте звільнили від його відбування з випробувальним строком, поклавши на нього обов’язки, передбачені законом. Крім того, суд постановив конфіскувати мобільний телефон, який використовувався як знаряддя вчинення злочину.

У суді наголосили, що поширення інформації про роботу ТЦК, мобілізаційні заходи та пересування військових в умовах воєнного стану є кримінальним правопорушенням і тягне за собою відповідальність згідно з Кримінальним кодексом України.

Ахметов у Німеччині спустив на воду суперʼяхту за €500 мільйонів

Рінат Ахметов, попри війну та втрату медіаактивів, поступово посилює свої позиції в ключових секторах української економіки. Його вплив поширюється не лише на енергетику, але й на аграрний сектор, логістику та політичні структури — від парламентських фракцій до окремих міністерств і держагентств. Після згортання медіаімперії Ахметов змінив тактику, ставши головним бенефіціаром енергетичних реформ. Саме через компанії […]

З 6 червня 2025 року завершилася дія режиму автономних торговельних преференцій, запроваджених Європейським Союзом для України після початку повномасштабного вторгнення Росії. Так званий “торговельний безвіз”, що дозволяв безмитний експорт значної частини українських товарів до ЄС, згортається, і сторони повертаються до довоєнної угоди про вільну торгівлю (ПВЗВТ). Щоправда, із модифікаціями.

Що відбулося?

Режим автономних торговельних заходів (АТЗ), що діяв із червня 2022 року, був тимчасовим і кілька разів подовжувався. Проте через тиск низки країн-членів, передусім Польщі, де активізувалися фермерські протести, Єврокомісія вирішила не продовжувати преференції у 2025 році. Замість цього введено перехідний режим.

З 6 червня діють обмеження у рамках старої угоди, але за оновленими правилами, які наразі узгоджуються. Очікується, що до кінця 2025 року сторони домовляться про нові, ліберальніші умови торгівлі, які все ж не будуть настільки вільними, як під час АТЗ.

Хто постраждає найбільше?

Найбільш вразливою залишається аграрна галузь. Саме вона, за даними Eurostat, забезпечила понад 60% усього експорту України до ЄС минулого року, на суму близько 25 млрд доларів. Із цього експорту половина припадає на Євросоюз. Зокрема, безмитні поставки кукурудзи, пшениці, цукру та курятини тепер можуть обмежуватися квотами, а поставки зупинятись у середині місяця за новими правилами.

Переговори тривають

Єврокомісія обіцяє, що новий торговельний режим буде кращим за довоєнний. Наразі сторони працюють над тимчасовими умовами, і український уряд сподівається домовитися про оновлену версію ПВЗВТ вже до кінця літа.

Віцепрем’єрка Ольга Стефанішина наголошує: “Ми не говоримо про повне повернення до довоєнних умов. Ринок ЄС залишається відкритим. Ми працюємо над довгостроковим рішенням”.

Політика проти економіки

Окрім економічних викликів, ситуація має і яскраво виражений політичний вимір. У Польщі, Угорщині, Румунії та Словаччині питання українського агроекспорту стало елементом внутрішньої політики та виборчих кампаній. У травні польський прем’єр Дональд Туск прямо заявив: допомога Україні — так, але не коштом польських фермерів.

Тим часом експерти зазначають, що Європа також стала залежною від української агросировини — особливо переробна галузь, яка менш публічна, але потребує стабільних поставок.

Що далі?

Після завершення “торговельного безвізу” Україна де-факто повертається до старих умов ПВЗВТ, проте має шанс домовитися про лібералізацію. Водночас, до остаточних домовленостей експорт працюватиме за складними й непередбачуваними правилами, що може вдарити по агровиробниках і бюджету країни.

Останні новини