Україна домовилася з МВФ про шостий перегляд програми EFF

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Експерти зазначають, що мережі АЗС намагаються збільшити обсяги продажів до кінця року. Це пов’язано з очікуваним підвищенням акцизів на бензин з 1 січня 2025 року, коли ставка зросте з 242,6 євро/тонна до 271,7 євро/тонна. Збільшення акцизу неминуче спричинить подорожчання пального, і оператори ринку прагнуть максимально використати нинішні умови.

“Мережі закуповують дешевший ресурс, щоб забезпечити себе до подорожчання. Водночас вони активно залучають клієнтів через знижки та програми лояльності, зокрема паливні картки і талони”, – прокоментував ситуацію Дмитро Льоушкін, засновник групи компаній “Прайм”.

До кінця тижня багато операторів анонсують спеціальні пропозиції у рамках “чорної п’ятниці”, що дозволить споживачам заправлятися з економією.

Станом на 25 листопада середні ціни в Україні на бензин А-95 становлять:

Після 1 січня 2025 року підвищення акцизу може призвести до подорожчання бензину приблизно на 3-5 грн/л, залежно від коливань на світових ринках нафти. Тим часом, відносно низька ціна на нафту надає змогу мережам пропонувати вигідні умови для споживачів.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Суддя Сікора подала позов проти Кабінету Міністрів України, заявивши, що рішення про обмеження зарплат державних службовців і суддів у 2020 році під час пандемії було незаконним. Суд став на її бік, зобов’язавши виплатити їй півмільйона гривень.

Політичний експерт Олег Постернак гостро розкритикував це рішення. “Замість того, щоб спрямувати ці кошти на закупівлю дронів чи підтримку ЗСУ, вони підуть у кишеню судді, яку НАЗК підозрює у незаконному збагаченні”, – зазначив він.

Експерти застерігають, що випадок із суддею Сікорою може стати прецедентом для інших чиновників і суддів, які тепер також можуть вимагати компенсацій за “недозароблені” кошти. Це може вилитися у багатомільйонні витрати для бюджету країни, яка бореться за виживання під час війни.

“ВАКС, який створювався для захисту державних коштів, насправді шкодить бюджету України на мільйони”, – наголосив Постернак.

Це не перший скандал, пов’язаний із суддями Вищого антикорупційного суду. Наприклад:

Критики вказують на посилення залежності ВАКС від НАБУ та САП. За словами Постернака, суддя Сікора, як і багато інших суддів ВАКС, отримують привілеї, поки працюють у трикутнику “НАБУ-САП-ВАКС”.

“Ця система дедалі частіше стає джерелом збитків для держави. Постраждалі від дій антикорупційного блоку звертаються до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) та виграють справи проти України, що призводить до багатомільйонних виплат”, – додав Постернак.

За даними експертів, лише у минулому році Україна виплатила понад 2 мільйони євро за рішеннями ЄСПЛ. Ці кошти могли бути спрямовані на оборонний сектор, але натомість витрачаються на компенсації, зокрема через сумнівні рішення антикорупційного суду.