Україна готова до паузи у військовій підтримці від США — Паліса

У неділю, 16 листопада, в Україні очікується суттєве погіршення погодних умов, яке зачепить більшість регіонів країни. Вже з ранку на заході та північному заході буде спостерігатися хмарна погода з періодичними дощами, а температура повітря значно знизиться. Це принесуть атмосферні фронти, які поширюватимуть холодне повітря з півночі. Відчутне похолодання торкнеться також північних областей, де температура повітря опуститься до +4°...+6° вдень, а вночі ще нижче.

Зокрема, на заході країни — у Волинській, Рівненській, Львівській та Тернопільській областях — синоптики прогнозують значне зниження температури до +2°...+4°. Протягом дня можливі короткочасні дощі, а на високогір'ї Карпат з'являться перші ознаки снігу. В інших західних регіонах, таких як Івано-Франківщина та Чернівеччина, опади будуть незначними, але хмарність збережеться.

На півночі ситуація ще прохолодніша. Тут стовпчики термометрів опустяться до +4°…+7°, а в Житомирській та Київській областях пройдуть невеликі дощі.

На сході країни, за прогнозом, буде сухо, з хмарністю та проясненнями. Температура протягом дня триматиметься у діапазоні +8°…+11°.

У центрі України суттєвих опадів синоптики не прогнозують. Денна температура становитиме від +8° до +11°.

Найкомфортніша погода очікується на півдні. Тут буде сухо, а повітря прогріється до +12°…+15°, у Криму навіть до +16°.

У цьому році Україна приймає рішення відмовитися від активних зусиль у напрямку швидкого вступу до НАТО, і це рішення має глибокі підґрунтовані мотиви. Одним із найважливіших аргументів, що лежить в основі такого відступу, є серйозні страхи перед можливим втягненням альянсу у конфлікт з Росією. Україна, знаходячись у складній геополітичній ситуації, зрозуміло ретельно вивчає всі можливі наслідки свого приєднання до такої великої міжнародної організації.

Необхідно врахувати, що конфлікт з Росією має потенціал стати небезпечним і великим для всіх сторін, які залучені у цей процес. Таке рішення відкриває шлях для спроби знайти мирне врегулювання ситуації та зміцнення дипломатичних зусиль для забезпечення стабільності в регіоні. Україна прагне зберегти свою суверенність та незалежність, проте вирішення щодо членства у НАТО вимагає обміркованого підходу та урахування всіх можливих ризиків і перспектив.

Партнери України застерігли президента Володимира Зеленського від тиску на НАТО щодо швидкого наближення до членства, характеризуючи це як нереалістичну вимогу.

Зустріч Північноатлантичного альянсу цьогоріч відбудеться у Вашингтоні з 9 по 11 липня й буде присвячена 75-річчю організації.

США та Німеччина, підготовляючись до саміту, виступили проти конкретних зобов’язань стосовно часових рамок можливого вступу України до НАТО.

“Вони відносяться дуже обережно до подальшого руху України в напрямку повноправного членства в НАТО цього року”, – заявило джерело, ознайомлене з поглядами адміністрації Байдена.

“США, можливо, менше занепокоєні, ніж Німеччина, але є певні страхи щодо загрози, яку Росія може становити для інших членів альянсу”, – додали співрозмовники видання.

У минулому році Володимир Зеленський висловив обурення “безпрецедентною й абсурдною” ситуацією, коли керівництво НАТО відмовилося надати Україні запрошення на повноправне членство під час саміту у Вільнюсі. Цього року його закликали утриматися від тиску на окремих членів альянсу, щоб вони не підтримували чітку дату приєднання України до блоку.

На тлі цьогорічного саміту деякі країни альянсу, зокрема Велика Британія, намагалися вплинути на це рішення, що призвело до розколу в блоці, за словами джерел.

Це, за їхніми словами, може відіграти свою роль у питанні актуальності альянсу перед президентськими виборами у США та можливою перемогою Дональда Трампа.

Водночас, на липневому саміті НАТО у Вашингтоні Україні буде запропоновано те, що називатимуть “мостом” чи “шляхом” до вступу на знак підтримки процесу. Однак називати чітких термінів приєднання до альянсу не мають наміру. Пакет підтримки, який зараз обговорюється, підкреслить “здатність України обирати власне майбутнє” і демонструватиме, що “шлях до членства стає коротшим”, заявили два дипломати.

Пакет буде зосереджений на зміцненні збройних сил України, щоб гарантувати її готовність негайно приєднатися до НАТО, коли лідери альянсу приймуть таке рішення.

Для цього НАТО візьме на себе керівну роль у Рамштайні – місці збору понад 50 союзників, які координують воєнну допомогу Україні.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг також намагався підштовхнути 32 члени альянсу створити фонд у 100 мільярдів доларів, щоб привести українську армію до “стандартів НАТО” через постачання зброї та навчання.

Проте деякі країни-члени висловлюють скептицизм щодо загальної суми, тому зараз розглядають заміну фонду обіцянкою кожного союзника виділяти Києву відсоток видатків на оборону.

НАТО вперше заявило, що Україна може стати його членом у 2008 році, але так і не визначило термін чи процес приєднання.

Україна вивчає можливість активного втручання проти російських військ у 2025 році, але з важливими умовами. Згідно з даними французької газети Le Figaro, українська влада розглядає отримання зенітно-ракетних комплексів SAMPT, що є сучасними відносинами з Patriot, але мають обмежену кількість ракет Aster 30. Французькі військові експерти підкреслюють, що перемогу здобуде та сторона, яка зможе першою мобілізувати значні сили. Проте, обидві сторони утримуються від радикальних дій. Журналісти зауважують, що в Україні спостерігається втома суспільства від війни. Тим часом кремлівський режим уникає непопулярних рішень, щоб уникнути внутрішньої опозиції. Головнокомандувач Збройних Сил України, Олександр Сирський, заявив, що українські війська планують переходити до контрнаступу, коли російська військова кампанія стане неефективною. Проте основною метою залишається стримування російського наступу, запобігання втрат територій та завдання значних втрат противнику. За даними видання The Sunday Times, Велика Британія радить Україні перейти до оборони у 2024 році, зупинившись на деяких критичних позиціях на сході. Міністр оборони Великої Британії, Грант Шаппс, та головнокомандувач Збройних Сил, Ентоні Радакін, висловили таку рекомендацію під час зустрічі з президентом України, Володимиром Зеленським. Проте чи прийме Зеленський цю пропозицію, залишається невідомим.

Україна активно розглядає можливість контрнаступу проти російських військ у 2025 році, проте залежно від отримання важливого військового обладнання та з урахуванням рекомендацій міжнародних партнерів. Військові експерти вказують на необхідність мобілізації значних сил для досягнення перемоги в конфлікті. Однак спостерігається втома суспільства від війни та уникнення непопулярних рішень як з боку української, так і з боку російської сторін. Українські військові планують переходити до контрнаступу, якщо російська військова кампанія стане неефективною, але головною метою залишається запобігання втрат територій та завдання значних втрат противнику. Рекомендація Великої Британії про перехід до оборони підтримується в ряді міжнародних контактів, але остаточне рішення залишається на уряді та керівництві України.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Костенко підтвердив, що українські війська здійснили рейд на території Росії, захопивши понад 20 населених пунктів, які наразі утримують. Цей рейд продемонстрував ефективність асиметричних дій у війні. “Курська кампанія – це приклад асиметричних дій, де ми змогли захопити 350 квадратних кілометрів за один день. Росіяни намагались зробити те ж саме місяцями, але не змогли досягти таких результатів, витративши величезні ресурси,” – зазначив Костенко.

Костенко підкреслив, що успіхи в Курській області мають позитивний вплив на моральний дух українських військових. “Моральний дух армії падав через відсутність перемог, але тепер видно, як український дух піднімається,” – сказав він. Полковник також вказав на можливі плани України, які можуть виходити за межі Курської області, але додав, що їх реалізація залежатиме від багатьох факторів, зокрема від можливостей противника і стратегічних резервів.

За словами Костенка, рейд став для росіян “абсолютною несподіванкою”. Відзначено, що на кордоні перебували строковики, що свідчить про успішність української стратегії раптового удару. Тепер Росії доведеться перерозподілити свої резерви, що може вплинути на їх здатність підтримувати оборону на інших важливих фронтах.

Народний депутат також зазначив, що Україна воює з обмеженими ресурсами, і партнери надають лише половину необхідного для повної оборони. Костенко підкреслив, що досягнення ЗСУ в знищенні російських ресурсів і техніки є значним успіхом, незважаючи на обмеження.

Наслідки рейду в Курську області відчутні на фронті, і це ставить Росію перед необхідністю витрачати ресурси для оборони. Костенко зазначив, що українські сили можуть спостерігати за ситуацією і адаптувати свої плани в залежності від змін на фронті. Наразі ситуація залишається напруженою, і досягнення українських військових потребують уважного аналізу та подальших дій.