П’ятниця, 11 Вересня, 2026

ЄС погодив масштабну фінансову підтримку України: 90 мільярдів євро стануть доступними вже на початку року

Важливі новини

Українізація в цьому році сповільнилась: чому українці менше хочуть вивчати рідну мову

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Зокрема, серед учнів частка тих, хто вважає українську рідною мовою, знизилася на 17%. Серед батьків цей показник впав на 11%, а серед вчителів — на 8%. Це свідчить про зростаючий вплив інших мов, зокрема російської, на молодь та освітній процес. Кремінь також зауважив, що зросійщення медіапростору, особливо на півдні та сході України, сприяє цьому процесу.

Ще однією важливою проблемою є використання української мови в інтернет-просторі. За словами уповноваженого, зменшилась кількість учнів, які спілкуються українською мовою в соціальних мережах, що є ще одним симптомом уповільнення українізації.

У зв’язку з цими проблемами Тарас Кремінь висловив низку пропозицій щодо зміцнення мовної політики в Україні. Одним із ключових завдань він визначив забезпечення виконання Державної цільової національно-культурної програми до 2030 року, а також завершення імплементації Закону України щодо перекладу міжнародних договорів українською мовою.

Кремінь підкреслив важливість зміцнення позицій української мови в усіх сферах суспільного життя, адже це не лише питання культурної ідентичності, а й національної безпеки та обороноздатності країни. Він закликав до системних змін, аби уникнути подальшого уповільнення українізації.

Штраф замість покарання: як ексочільниця медичної комісії приховала мільйони

Соборний районний суд міста Дніпра визнав винною колишню керівницю Дніпропетровської медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) у внесенні недостовірних даних до декларації за 2023 рік. Про це повідомило Державне бюро розслідувань. Слідчі встановили, що посадовиця навмисно не задекларувала об’єкти нерухомості, автомобіль, доходи свого чоловіка та значну частину грошових активів. Загалом сума прихованого майна перевищує 3,2 мільйона гривень. […]

Україна більше не в топ-3 після Нацвідбору на Євробачення

Після проведення Національного відбору України на Євробачення 2025, який відбувся 8 лютого, букмекери різко знизили свої ставки на перемогу України. Гурт Ziferblat, який переміг на відборі, хоч і отримав підтримку, проте не зміг переконати букмекерів у своїх шансах на перемогу на самому конкурсі. На даний момент Україна займає шосте місце в рейтингу, поступаючись країнам, які […]

The post Україна більше не в топ-3 після Нацвідбору на Євробачення first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Поліція ліквідувала великий наркокартель

Правоохоронці завершили двоетапну спецоперацію з ліквідації злочинної організації, яка виробляла амфетамін у 18 нарколабораторіях по всій країні. Наркоторгівці фасували та розповсюджували прекурсор для виготовлення наркотиків у промислових масштабах, щомісяця виготовляючи понад 60 кг амфетаміну. Мережа злочинців поширювала наркотики через анонімні канали в Telegram, а також поштові відправлення та “майстер-клади”. Місячний прибуток організації оцінювався в 18 […]

The post Поліція ліквідувала великий наркокартель first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Вісцеральний жир: прихована загроза та ефективні підходи до її зменшення

Жирові відкладення в організмі людини виконують не лише енергетичну, а й гормональну функцію. Проте їхній вплив на здоров’я залежить від локалізації. Найбільш небезпечним вважається вісцеральний жир — той, що накопичується глибоко в черевній порожнині, огортаючи печінку, підшлункову залозу та інші внутрішні органи. На відміну від підшкірного жиру, який розташований безпосередньо під шкірою і часто створює лише естетичний дискомфорт, вісцеральний активно впливає на обмін речовин і провокує серйозні порушення в роботі організму.

Надлишок вісцерального жиру пов’язують із підвищеним ризиком розвитку цукрового діабету 2 типу, артеріальної гіпертензії, інфаркту та інсульту. Він сприяє виникненню хронічного запалення, порушує чутливість клітин до інсуліну та негативно впливає на рівень холестерину. Особливість цього жиру полягає в тому, що навіть люди з нормальною масою тіла можуть мати його надлишок, не підозрюючи про потенційну небезпеку.

Половина склянки вівсяних пластівців містить близько 4 г клітковини, з яких значна частина — розчинна. Вона утворює гелеподібну масу в шлунку, допомагає знижувати рівень «поганого» холестерину, стабілізує рівень цукру в крові та зменшує запальні процеси. Це безпосередньо пов’язано зі зниженням накопичення вісцерального жиру. Дослідження також показують, що овес багатий на бета-глюкан — розчинну клітковину, яка підтримує здоров’я кишечника і обмін речовин.

Клітковина у вівсянці живить корисні бактерії мікробіому кишечника. Здоровий мікробіом знижує хронічне запалення та покращує жировий обмін, що перешкоджає накопиченню жиру навколо органів.

Додаткові рекомендації для зниження вісцерального жиру:

харчуйтеся регулярно та збалансовано, поєднуючи вуглеводи з білками і корисними жирами;

обирайте якісні вуглеводи: цільні злаки, фрукти, овочі;

додавайте кардіонавантаження: біг, плавання, велосипед або інтервальні тренування;

слідкуйте за сном та рівнем стресу, оскільки надлишок кортизолу сприяє накопиченню жиру.

Вівсянка завдяки бета-глюкану, клітковині та здатності надовго насичувати є одним із найефективніших продуктів для зменшення вісцерального жиру. У поєднанні з фізичною активністю та правильним режимом сну вона допомагає підтримувати метаболічне здоров’я та знижує ризики для організму.

Європейський Союз ухвалив рішення про виділення Україні значного фінансового пакета обсягом 90 мільярдів євро. Очікується, що доступ до цих коштів відкриється вже на старті наступного року, що має стати важливим ресурсом для підтримки економічної стабільності країни в умовах триваючих викликів.

Про ухвалене рішення повідомило видання Politico з посиланням на заяву канцлера Німеччини Фрідріха Мерца. За його словами, фінансування може надійти Україні не пізніше другої половини січня, що дозволить уряду заздалегідь планувати використання коштів для першочергових потреб держави.

Канцлер Німеччини також заявив, що заморожені російські державні активи в Європі можуть бути використані для погашення цього кредиту, якщо Росія після завершення війни добровільно не погодиться виплатити Україні репарації.

«Заморожені російські активи залишатимуться заблокованими доти, доки Росія не виплатить Україні репарації. Україні доведеться погасити кредит лише після того, як Росія виплатить репарації. Якщо ж цього не станеться, ми — у повній відповідності з міжнародним правом — використаємо заморожені російські активи для погашення кредиту», — наголосив Мерц.

Голова Європейської ради Антоніу Кошта зі свого боку підтвердив, що переговори щодо правового механізму використання заморожених активів Росії тривають. За його словами, Європейська комісія отримала мандат на подальшу роботу над репараційним кредитом, який базуватиметься саме на цих коштах.

Механізм передбачає, що всі країни ЄС, за винятком Чехії, Угорщини та Словаччини, об’єднаються для залучення 90 мільярдів євро спільного боргу, гарантованого бюджетом Євросоюзу. Ці кошти Україна отримуватиме у вигляді позики протягом 2026–2027 років.

Погашення боргу планується здійснювати за рахунок майбутніх російських військових репарацій. Водночас у підсумковій заяві лідерів ЄС за результатами саміту зазначено, що у разі відмови Росії виплатити компенсацію Євросоюз залишає за собою право використати заморожені державні активи РФ для повернення кредитних коштів.

Угода дозволить Україні покрити дефіцит державного бюджету у розмірі 71,7 мільярда євро в наступному році та забезпечити подальше фінансування оборони від російської агресії. Паралельно дипломати ЄС продовжать роботу над технічними та юридичними аспектами репараційного механізму.

Рішення було ухвалене вранці 19 грудня у Брюсселі після майже 15 годин переговорів. Антоніу Кошта заявив, що Європейський Союз виконав узяті на себе зобов’язання щодо підтримки України.

«У нас є угода. Рішення про надання Україні підтримки в розмірі 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки ухвалено. Ми пообіцяли — ми виконали», — підкреслив він.

Останні новини