Україна готується до переговорів з адміністрацією Дональда Трампа

Національне антикорупційне бюро України спільно з Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою завершили досудове розслідування у резонансній справі, пов’язаній з отриманням хабаря в розмірі 1,3 млн доларів. За даними слідства, колишній керівник одного з управлінь Міністерства оборони України пообіцяв конкретному забудовнику забезпечити перемогу у тендері на будівництво житлового комплексу для військовослужбовців у Святошинському районі Києва.

За матеріалами слідства, службовець використав своє службове становище та вплив на конкурсну комісію для того, щоб створити штучні переваги для обраного забудовника. Хабар було призначено як «оплату» за гарантію перемоги в тендері та отримання підряду на масштабний будівельний проєкт, який мав забезпечити житлом десятки сімей військових. Слідчі встановили, що дії посадовця порушували закони України про публічні закупівлі, а також принципи прозорості та рівних можливостей для учасників конкурсу.

Щоб мінімізувати особисті контакти з представниками бізнесу, посадовець залучив двох посередників — службовців Міноборони та Збройних сил України. Саме через них планувалося отримання неправомірної вигоди.

Загальну суму «винагороди» оцінили у 1,3 млн доларів. За домовленістю кошти мали передаватися трьома траншами через банківські комірки:перший — 100 тисяч доларів до початку конкурсу,другий — 400 тисяч після укладення договору,третій — 800 тисяч доларів після завершення першої черги будівництва.

Після оголошення конкурсу забудовник звернувся з проханням зменшити загальну суму до 1 млн доларів, на що посадовець погодився.

У червні, одразу після передавання першого траншу в 100 тисяч доларів, правоохоронці затримали посередників під час отримання коштів. Попри спроби основного фігуранта дистанціюватися від прямої передачі хабаря, детективи зібрали достатню доказову базу, що дозволило оголосити йому підозру в серпні.

Наразі один із посередників уже перебуває на лаві підсудних. Інший учасник схеми разом із колишнім чиновником Міноборони утримуються під вартою. Сторона захисту та обвинувачення отримали доступ до матеріалів кримінального провадження.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення щодо застосування дисциплінарного стягнення до прокурорки Черкаської обласної прокуратури Наталії Ленкової. За рішенням комісії, протягом наступного року вона не зможе претендувати на підвищення посади чи переведення на іншу роботу в державному органі. Підставою для такого покарання стало систематичне ігнорування викликів до Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ, де Ленкова мала підтвердити наявність ІІ групи інвалідності, встановленої ще у 2012 році.

За інформацією комісії, Ленкова не з’являлася на декілька викликів, що є порушенням вимог і процедур для осіб з інвалідністю, які займають посадові обов'язки в державних органах. В результаті, вона була піддана дисциплінарному покаранню, яке не дозволяє їй покращити свою кар'єрну позицію чи змінити місце роботи в прокуратурі на протязі року.

За даними скарги, поданої в.о. керівника Черкаської обласної прокуратури, прокурорка чотири рази не з’явилася на обстеження. У своїх поясненнях вона заявила, що частину викликів пропустила з поважних причин: хвороба, догляд за дитиною, а також страх їхати до Дніпра через регулярні ракетні обстріли.

Водночас дисциплінарна комісія наголосила, що відмова від перевірки створила негативний резонанс і компрометувала органи прокуратури. У рішенні зазначено, що суспільство може сприймати такі дії як спробу уникнути відповідальності за можливе незаконне встановлення інвалідності та отримання виплат.

Ленкова наполягала, що отримала статус особи з інвалідністю через психоемоційні навантаження, пов’язані з підтриманням обвинувачення у резонансних кримінальних справах. Вона відмовлялася від керівних посад через стан здоров’я і самостійно пройшла обстеження у серпні 2025 року, за результатами якого МОЗ підтвердив її діагнози та ІІ групу інвалідності.

Попри це, комісія дійшла висновку, що прокурорка намагалася перекласти власну відповідальність на медичні органи, порушивши Кодекс професійної етики прокурорів.

У результаті Наталії Ленковій заборонено протягом року обіймати вищі посади чи переходити до прокуратур вищого рівня.

Не виключено, що в умовах сучасної геополітичної напруги енергетична безпека України стає надзвичайно важливою. Станом наразі можливе припинення роботи енергоблоків Хмельницької та Рівненської атомних електростанцій через можливі пошкодження вузлових підстанцій та внаслідок виведення з ладу регулюючої генерації. Потенційна загроза зв'язана з труднощами у регулюванні потужності. Поряд з цим, з'явилася інформація про можливі атаки на Західноукраїнську підстанцію, через яку здійснюється передача електроенергії, виробленої на згаданих атомних та теплових електростанціях. Пошкодження цього вузла призведе до потреби зупиняти роботу блоків, що працюють на цих електростанціях, що безпосередньо призведе до скорочення обсягів вироблення електроенергії.

Такий енергетичний дефіцит, зумовлений атаками на електростанції, є надзвичайно небезпечним у довгостроковій перспективі. Його наслідки не обмежуються лише відключенням електроенергії, а також можуть призвести до руйнування промислового потенціалу країни. У разі припинення роботи атомних електростанцій збільшиться залежність від імпорту нафтопродуктів для забезпечення електроенергією. Це призведе до значного зростання вартості логістики та підвищення дефіциту палива, що має негативний вплив на економіку країни та загрозу національній безпеці.

Загроза енергетичного дефіциту також негативно позначиться на бойовій готовності Збройних Сил України. Без постійного електропостачання важко забезпечити ремонт бронетехніки, що є важливим аспектом підтримки бойової готовності. До того ж, збільшиться ризик втрати важливих озброєнь через обмеження можливостей для їх постачання з-за кордону.

Таким чином, енергетичний дефіцит, спричинений атаками на електростанції, є серйозною загрозою для національної безпеки та економічного розвитку України. Необхідно приділити належну увагу заходам з підвищення стійкості енергосистеми країни та підвищенню її захищеності від можливих кібератак та інших загроз.

У висновку слід зазначити, що енергетична безпека України стає критично важливою в умовах геополітичних турбулентностей. Атаки на електростанції, зокрема на Хмельницьку та Рівненську атомні електростанції, можуть призвести до серйозних наслідків, що загрожують не лише енергетичній системі країни, а й її економіці та національній безпеці.

Необхідно приділити належну увагу заходам з підвищення стійкості енергосистеми та її захищеності від можливих загроз. Робота над розвитком альтернативних джерел енергії, вдосконалення системи кіберзахисту та реагування на енергетичні кризи має стати пріоритетним завданням для уряду та відповідних структур.

Тільки шляхом системної реформи та впровадження ефективних заходів можна забезпечити стійке енергетичне майбутнє країни та запобігти серйозним наслідкам енергетичних криз.

8 листопада за новим стилем православні українці відзначають величне свято — Собор Архістратига Михаїла та всіх небесних сил безтілесних. За старим юліанським календарем цей день припадає на 21 листопада. Це одне з найшанованіших християнських свят, присвячене головному небесному воєводі — Архістратигу Михаїлу, який у Святому Письмі названий “вождем воїнства Господнього”. Він є символом непохитної віри, сили духу та вірності Божій правді.

Архістратиг Михаїл очолює небесне воїнство, що стоїть на сторожі світла, справедливості та добра. У християнській традиції він вважається захисником людей від зла, покровителем воїнів, тих, хто бореться за правду, а також духовним охоронцем кожного, хто прагне жити по совісті. Образ Михаїла — це уособлення перемоги добра над темрявою, мужності над страхом, вірності над зрадою.

Ім’я Михаїл із давньоєврейської перекладається як “Хто як Бог?”, тобто — ніхто не рівний Всевишньому. Слово “ангел” означає “вісник”, а “архі” — вищий ступінь служіння. Звідси й титул “архістратиг” — головнокомандувач небесним військом. На іконах Михаїл зображений у воїнських обладунках, із мечем чи списом, яким перемагає диявола.

В Україні архангел Михаїл має особливу шану. Його ім’ям названо сотні храмів, а у Києві саме він є небесним покровителем міста. Михайлівський Золотоверхий монастир, герб столиці із зображенням архістратига та скульптура на Майдані Незалежності — символічні нагадування про його присутність в історії та духовному житті країни.

За старим стилем 8 листопада вшановують також священномученика Димитрія Солунського — учня апостола Павла, чудотворця і заступника воїнів. Попри перехід ПЦУ на новоюліанський календар, парафії та громади в Україні мають право самостійно обирати, за яким стилем жити літургійним життям.

За народною традицією на Михайла моляться про справедливість, зцілення та допомогу у складних справах. Вважається, що цього дня особливо сильними є молитви людей у судових процесах чи життєвих випробуваннях. Свято також знаменує завершення польових робіт, тому здавна українці накривали багатий стіл, запрошували гостей і вірили: чим більше друзів завітає — тим міцнішою буде підтримка увесь рік.

Серед побутових традицій — похід у лазню або купання як символ духовного очищення перед зимою. Також цей день вважається сприятливим для весілля: шлюб, укладений на Михайла, вважають благословенним.

Водночас існують і заборони. У цей день не можна сваритися, гніватися, заздрити, скаржитися чи бажати комусь зла. Не рекомендується братися за важку працю, особливо — користуватися гострими інструментами: сокирами, ножами, пилками. За народним повір’ям, рани, отримані цього дня, довго загоюються, тож хліб навіть не різали — його ламали руками.

Щодо погоди, народні прикмети говорять: від Михайла справжня зима вже поруч. Наші предки уважно стежили за знаками природи:

іній вранці — до суворих зимових морозів,туман — до відлиги,мокрий сніг — до щедрих весняних дощів,червона вранішня зоря — до довгих холодів.

За стародавніми віруваннями, якщо цього дня падає сніг — то й на Великдень буде сніжно. У народі кажуть: “Михаїл на білому коні зиму привіз”.

26 листопада Вищий антикорупційний суд ухвалив резонансне рішення щодо стягнення у власність держави майна, яким користувався голова Млинівської селищної ради Рівненської області Дмитро Левицький. За даними ухвали, загальна вартість конфіскованих активів оцінюється приблизно у 5,8 млн грн, що робить цю справу однією з найпомітніших у регіоні за останній рік.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що підставою для відкриття провадження стали матеріали, отримані від Національної поліції Рівненщини та результати перевірки, проведеної Національним агентством із запобігання корупції. Хоча САП офіційно не уточнила прізвище посадовця, джерела видання «Українська правда» підтвердили, що мова йде саме про Дмитра Левицького, який очолює Млинівську селищну раду.

Суд визнав необґрунтованим походження низки активів, оформлених на членів сім’ї чиновника:

• житлового будинку площею 230 кв. м і земельної ділянки майже 9 соток у центральній частині Рівного, які вартують близько 4,2 млн грн та були придбані тещою Левицького наприкінці 2019 року; • катера ціною майже 1 млн грн; • земельної ділянки площею 0,25 га; • спеціального вантажного автомобіля — усе це сім’я набула у 2023 році.

На думку суду, посадовець не зміг довести легальність походження коштів, необхідних для придбання майна, тому активи визнали необґрунтованими й вирішили конфіскувати.

Рішення ВАКС може бути оскаржене протягом 30 днів із моменту складення повного тексту судового вердикту.

Це не перший випадок, коли антикорупційні органи через суд домагаються конфіскації сумнівних активів чиновників. Раніше ВАКС визнав необґрунтованими понад 5,3 млн грн майна колишнього керівника Головного управління ДПС в Одеській області. Тоді під конфіскацію потрапили дві елітні автівки — Toyota Land Cruiser 200 (2018 р.) і Audi RSQ8 (2020 р.), куплені родиною ексчиновника за значно заниженими цінами — 300 тис. грн і 1,4 млн грн відповідно.