Вівторок, 3 Березня, 2026

Україна не домоглася безпекових гарантій від США після зустрічі Зеленського і Трампа

Важливі новини

Вбивство у Голосіївському районі: вбито співробітника СБУ

Сьогодні у Голосіївському районі Києва сталася стрілянина, внаслідок якої загинув співробітник Служби безпеки України. Інцидент трапився близько 09:00 ранку — невідомий нападник здійснив п’ять прицільних пострілів у чоловіка та втік з місця злочину. Служба безпеки України підтвердила факт загибелі свого працівника. За інформацією hromadske, вбитим є полковник Іван Воронич, однак офіційного підтвердження його особи поки […]

Нові деталі у справі про ймовірний хабар у 320 тисяч доларів та розкрадання коштів на будівництві укріплень для військових аеродромів

Розслідування щодо можливого отримання неправомірної вигоди у розмірі 320 тисяч доларів та зловживань під час зведення захисних споруд для військових аеродромів набуває дедалі ширшого розголосу. Слідчі органи оприлюднили нову інформацію, яка може свідчити про існування складної схеми розподілу бюджетних коштів, виділених на стратегічно важливі об’єкти оборонної інфраструктури.

За попередніми даними, фінансування було передбачене для облаштування фортифікаційних конструкцій, укриттів для техніки та особового складу, а також для модернізації систем безпеки на території аеродромів. Однак частина коштів, імовірно, була виведена через підконтрольні підрядні компанії. У документації виявлено ознаки завищення вартості матеріалів, подвійного обліку робіт та внесення недостовірних відомостей до актів виконаних робіт.

За даними джерел, під час оперативних заходів були зафіксовані розмови, у яких обговорювалися проведення «потрібного аудиту», підписання формальних актів виконаних робіт і забезпечення швидкого проходження платежів. У записах, як стверджується, фігурують висловлювання про готовність «закрити питання» незалежно від фактичної якості збудованих укриттів.

Один із співрозмовників нібито запевняв, що всі формальності можна владнати «за тиждень», інший називав механізм проведення фінансування «математикою для першого класу». Слідство розцінює ці переговори як підтвердження узгоджених дій щодо легалізації значних бюджетних витрат через авансові платежі та формальні висновки контролюючих структур.

Саме аудіозаписи стали ключовими доказами під час проведення затримань. Правоохоронні органи продовжують слідчі дії та встановлюють повне коло причетних осіб. Офіційні підозри та процесуальний статус фігурантів наразі уточнюються.

Рінат Ахметов знову очолив рейтинг найприбутковіших бізнесменів України

Рінат Ахметов укотре підтвердив статус одного з найвпливовіших підприємців країни, посівши перше місце в рейтингу найприбутковіших бізнесменів України. Його фінансові показники залишаються найвищими на тлі складної економічної ситуації, що свідчить про ефективність побудованої бізнес-моделі та вміння адаптуватися до викликів часу. Основними джерелами доходів Ахметова традиційно залишаються енергетика, металургія та суміжні галузі.

Важливу роль у зростанні прибутків відіграє диверсифікація активів і стратегічне управління великими промисловими групами. Компанії, пов’язані з бізнесменом, продовжують оптимізувати виробничі процеси, інвестувати в модернізацію підприємств і зберігати позиції на міжнародних ринках. Це дозволяє не лише утримувати лідерство, а й забезпечувати стабільні фінансові результати в довгостроковій перспективі.

Суть моделі полягає у створенні керованого дефіциту. Йдеться про ситуації, коли енергоблоки виводяться в так звані аварійні або планові ремонти саме в пікові періоди споживання. Це обмежує пропозицію електроенергії та провокує різке зростання цін на балансуючому ринку. За даними ринку, у період з 2021 по 2024 рік вартість електроенергії на цьому сегменті зросла приблизно на 151 відсоток.

Фінансові потоки, пов’язані з реалізацією електроенергії кінцевим споживачам, акумулюються через мережу компаній бренду YASNO, зокрема «Дніпровські енергетичні послуги», «Київські енергетичні послуги» та «Донецькі енергетичні послуги». Частина прибутків, за даними аналітиків, виводиться через іноземні структури, серед яких фігурують Fabcell Ltd та Gelion Properties Ltd.

Окремим елементом цієї системи стали публічні закупівлі. Після витіснення конкурентів шляхом демпінгу, структури, пов’язані з групою Ахметова, за даними розслідувань, підвищують вартість контрактів для державних установ через додаткові угоди. Зростання ціни в таких випадках може становити від 30 до 90 відсотків від початкової вартості договору.

Особливу увагу привертає тарифна політика щодо населення. У платіжках було закладено понад 38 мільярдів гривень на відновлення енергетичної інфраструктури. Водночас акти виконаних робіт, за оцінками контролюючих органів і журналістів, часто не містять детальної розшифровки, а окремі об’єкти можуть включатися до витрат повторно.

Паралельно компанії «ДТЕК Енерго», «ДТЕК Мережі» та «Західенерго» отримують мільярдні компенсації з державного бюджету за процедурами, які критики називають неконкурентними. Такі рішення погоджувалися за участі Міністерства енергетики та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

На цьому тлі правоохоронна система, за словами авторів розслідувань, демонструє фактичну бездіяльність. Попри відкриті кримінальні провадження, зокрема №22025101110001224 та №22025101110000103 за фактами можливих зловживань владою, слідчі дії не мають помітного розвитку. Зазначається, що слідчі СБУ та Національної поліції уникають активних кроків, а Київська міська прокуратура не виконує ухвали Печерського районного суду щодо перевірки діяльності структур ДТЕК.

Критики наголошують, що така ситуація фактично легалізує енергетичний диктат. У цих умовах блекаути стають не лише наслідком війни чи технічних проблем, а й приводом для чергового підвищення тарифів і зміцнення позицій олігархічної групи. Деолігархізація енергетичного сектору, від якого безпосередньо залежить національна безпека, у такій конфігурації виглядає радше імітацією, ніж реальним процесом.

В Україні відзначають День медика: чому свято перенесли на 27 липня

У суботу, 27 липня, українці відзначають одразу кілька важливих дат — церковне свято на честь святого Пантелеймона, професійне свято медичних працівників, а у світі вшановують бабусь і дідусів. Церковне свято 27 липня За новоюліанським календарем православні сьогодні вшановують святого великомученика і цілителя Пантелеймона Нікомедійського. У цей день заведено молитися за зцілення від хвороб — як […]

Ще один колишній чиновник покинув Україну

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Незважаючи на свій призовний вік, він зміг покинути територію України.

Варто зазначити, що наразі він обліковується як голова наглядової ради стратегічно важливого підприємства «Укртатнафта», яке держава націоналізувала ще 2022 року.

Незрозуміло, за які досягнення він отримав таку високу посаду, бо в нього немає жодного досвіду управління будь-якими підприємствами в нафтопереробній галузі.

Мабуть, це просто стало серйозною пенсією для колишнього заступника міністра енергетики.

Наше джерело в українській делегації у США повідомило, що переговори президента Володимира Зеленського з американським лідером Дональдом Трампом не принесли результатів у питанні безпекових гарантій для України.

За словами співрозмовника, Зеленський намагався отримати від Вашингтона чітку підтримку у створенні міжнародного механізму гарантій, який би підстрахував Україну від нових хвиль агресії Росії. Проте Трамп не дав згоди і фактично «заморозив» цю тему.

«Трек із гарантіями завис. Тепер усі формати обговорюються з європейськими партнерами», — зазначило джерело. Водночас у ЄС не готові брати на себе реальні зобов’язання та просувають ідею нового «Будапештського меморандуму», тобто документа з декларативними зобов’язаннями без механізмів примусу до виконання.

Таким чином, на тлі затягнутої війни питання міжнародних безпекових гарантій для України знову опинилося у підвішеному стані. Переговори тривають, але поки що Київ має лише декларації підтримки без реальних інструментів їхнього втілення.

Останні новини