Україна отримує 2 мільярди доларів від Світового банку

Акторка Наталка Денисенко, відома ролями у популярних українських проектах, таких як серіал «Кріпосна» та фільм «Коли ти вийдеш заміж?», поділилася своїм досвідом заробітків під час війни. В інтерв'ю програми «Ранок у великому...» вона зізналася, що найбільший гонорар, який їй вдалося отримати за один знімальний день, становив 5 тисяч доларів. Однак зірка одразу уточнила, що ця сума була виплачена їй саме за участь у рекламному проєкті, а не за стандартні кінозйомки.

За словами Наталки, такий розмір гонорару є дуже високим для української індустрії, і подібні суми, на жаль, не є нормою. «Це дійсно дуже великий гонорар, який не є типовим для нашої сфери. Зазвичай так не платять», — пояснила акторка, підкреслюючи, що більшість акторів отримують набагато менші суми, особливо під час складних часів війни.

Що стосується серіалів, сьогодні акторам пропонують від 10 до 20 тисяч гривень за зміну, що вважається високим показником. Наталка Денисенко зазначила, що її гонорари перевищують середній рівень: «У мене більше. Майже тисяча доларів за зміну (приблизно 41 000 гривень)».

Водночас акторка порівняла зарплати українських акторів і відзначила, що війна вплинула на ринок кіновиробництва, але попит на професійних артистів залишається стабільним, а рекламні проєкти іноді пропонують значно більші гонорари.

Альона Калугіна, дружина керівника Закарпатського Бюро економічної безпеки, за останні роки значно розширила свої бізнес-активи та портфель нерухомості. Її економічна присутність у регіоні помітно зросла саме після початку роботи чоловіка в БЕБ, що привертає увагу експертів та громадськості.

До числа її активів входять кілька напрямів бізнесу. Зокрема, у Чернівецькій області Калугіна володіє спа-комплексом, що надає висококласні послуги відпочинку та оздоровлення. Крім того, вона інвестує в аграрний сектор, розвиваючи сільськогосподарські проєкти, а на Закарпатті займається будівництвом комерційного житла.

У 2024 році дружина та матір Євгенія Калугіна придбали земельні ділянки на словацькому кордоні в Ужгороді, де зараз ведеться будівництво чотирьох таунхаусів. Альона Калугіна заявила, що будівництвом займаються інші люди за усними домовленостями, а вона лише інвестує.

У липні 2025 року вона інвестувала в аграрну компанію «Хрум», власність якої включає понад 2 га землі на Закарпатті. При цьому чоловік стверджує, що бізнесом займається лише його дружина, а він дає поради без втручання у територіальні повноваження БЕБ.

Окрім цього, після призначення Євгенія Калугіна батько посадовця Павло Калугін став власником земельної ділянки у Козині під Києвом, поруч із маєтком бізнесмена Ріната Ахметова. Брат чиновника Станіслав Калугін також займається міжнародним бізнесом у сфері технологій і переказував гроші Альоні Калугіній.

Журналісти Bihus.Info зазначають, що накопичення активів родини Калугіних відбувається на тлі кар’єри Євгенія Калугіна в системі економічної безпеки, що викликає питання щодо потенційного конфлікту інтересів.

В Україні продовжується мобілізація, однак законодавство чітко визначає групи громадян, які можуть отримати відстрочку від призову. Однією з найчутливіших категорій залишаються студенти — молодь, яка продовжує навчання та формує майбутній кадровий потенціал держави. Станом на кінець жовтня 2025 року діють оновлені правила, що враховують цифрові зміни, запроваджені Міністерством оборони та Міністерством освіти.

Право на відстрочку мають студенти, які навчаються за денною або дуальною формою. Ці форми навчання офіційно вважаються підставою для збереження відстрочки, адже передбачають постійну присутність у закладі освіти. Натомість заочна чи вечірня форма навчання не дає такого права — особи, які навчаються дистанційно або без відриву від роботи, можуть бути призвані.

Окремо: інтерни (медичні та фармацевтичні спеціальності) і докторанти також входять до категорії, які можуть отримати відстрочку. Це прямо згадується Міноборони серед типів відстрочок, які вже доступні в «Резерв+».

Коли студент ризикує бути мобілізованимЄ вразливе «вікно», про яке багато хто не знає. Воно виникає між закінченням одного рівня освіти й офіційним зарахуванням на наступний. Найтиповіша ситуація:– ви отримали диплом бакалавра;– канікули / вступна кампанія ще триває;– наказу про зарахування до магістратури ще немає.

У цей проміжок формально відстрочка не діє, і ТЦК юридично має право вручити повістку. Це особливо стосується чоловіків 25+ років. Тобто в канікулярний період «між ступенями» захист слабший.

Так само можуть мобілізувати, якщо:– відстрочка не оформлена або прострочена;– студент відрахований;– форма навчання не денна;– людина вчиться вже не вперше на вищому рівні;– підстава для відстрочки зникла (наприклад, припинили навчання або не підтвердили статус).

Що змінилося з листопада 2025 рокуМіноборони переводить відстрочки в цифровий формат. Ключові моменти:

Для студентів денного / дуального навчання, інтернів та докторантів відстрочка вже винесена в «Резерв+» як окрема категорія. Тобто вам не треба «бігти у військкомат», достатньо підтвердити статус у цифровій системі.

Автоматичне продовження відстрочкиЯкщо підстава для відстрочки є сталою і підтверджується в державних реєстрах (ви офіційно навчаєтесь на денній формі; ви інтерн; ви докторант), система продовжить її автоматично.

Міноборони заявляє, що починаючи з 5 листопада 2025 року (дата чергового продовження мобілізації/воєнного стану) студентам, які мають чинну відстрочку, вона буде продовжена без додаткових заяв — і про це прийде сповіщення у «Резерв+». Аналогічно — інтернам, докторантам.

Якщо система не може підтвердити вашу підставу (наприклад, у реєстрах немає актуальних даних вишу, або ви вже відраховані), автоматичного продовження не буде. У такому випадку доведеться оновити дані або звернутися через ЦНАП.

Паперові довідки з мокрою печаткою відходятьПочинаючи з листопада, довідку про відстрочку не треба носити як ламінований папір із печаткою ТЦК. Офіційним підтвердженням статусу стає електронний військово-обліковий документ у «Резерв+» з QR-кодом.– Показуєте QR — ТЦК або патруль може перевірити чинність відстрочки в реальному часі.– Якщо смартфона немає: можна завантажити і роздрукувати документ з «Резерв+», з порталу «Дія» або отримати роздруківку в ЦНАПі. Такий папір із QR має ту ж юридичну силу.

Що змінюється для майбутніх медиків і фармацевтівУ липні 2025 року ухвалили норму, яка робить військову підготовку обов’язковою для студентів-медиків і фармацевтів. Після проходження цієї підготовки такі студенти отримають статус офіцера запасу. Це означає, що вони можуть підлягати призову навіть під час подальшого навчання, а не тільки після диплома. Вступає це в силу з січня 2026 року. Перелік спеціальностей і кількість слухачів визначатиме Міноборони.

Це важливе уточнення: для частини медичних і фармспеціальностей відстрочка як «я студент, мене не можна чіпати» стане менш гарантованою — держава фактично формує резерв медичного офіцерського складу.

Підсумок для студента у 2025–2026 навчальному році• Якщо ви денник і це ваш наступний рівень освіти — маєте право на відстрочку.• Якщо зараз канікули між рівнями і ви ще не зараховані — формально ви вже без захисту, і тут найризикованіший момент.• Відстрочку більше не треба «вибивати» в ТЦК: подаєтеся через «Резерв+» або ЦНАП.• Статус підтверджується електронним документом з QR-кодом, паперова «мокра печатка» вже не обов’язкова.• Система обіцяє автоматично продовжити відстрочку з 5 листопада 2025 року всім, у кого підстава стабільна й відображена в реєстрах (у тому числі студентам, інтернам, докторантам).

Наразі українське суспільство стикається з серйозною проблемою: потенційні новобранці, які за віком придатні до військової служби, активно ухиляються від призову. Замість того, щоб долучитися до оборони країни, вони віддають перевагу безтурботному проведенню часу в нічних клубах. Ця тенденція, як зазначає видання Politico, свідчить про загальний тренд у сучасних європейських країнах, де значна кількість людей готова ухилитися від військової служби в разі агресії на їхню країну. За даними опитувань, близько 650 тисяч чоловіків військового віку залишили Україну, багато з них — незаконно.

Після початкового ентузіазму та патріотичного піднесення, коли призовні центри переповнювалися добровольцями, ситуація раптово змінилася. Два роки тому, замість молодих чоловіків, що вирушали на фронт, поїзди з України перевозили переважно жінок, дітей та літніх людей, які шукали безпеки далеко від воєнного простору. Однак нині ситуація виявилася іншою: третина пасажирів одного з таких поїздів, який вивозив кореспондента з країни, складалася з чоловіків військового віку. Дивовижно, як вони змогли отримати документи на виїзд, відмовившись від призову, — підкреслює Politico.

Раніше проведені опитування показали, що 63% українських чоловіків призовного віку не бажають вступати до армії. Багато з них відверто заявили, що навіть після прийняття нового закону про мобілізацію вони не збираються відвідувати військкомати для оновлення своїх даних.

У вищезгаданій статті відзначається серйозна проблема в Україні, пов'язана з ухиленням потенційних новобранців від військової служби. Замість того, щоб долучитися до оборони країни, значна кількість чоловіків військового віку обирає несолідарність та втікає за кордон, або просто ухиляється від призову. Ця тенденція відображає загальний тренд у сучасних європейських країнах, де люди демонструють небажання служити у збройних силах у випадку загрози агресії. Відзначається також масове незаконне виїзд з країни більшості відділяючихся від призову. Ці висновки вказують на потребу подальших заходів з мотивації та залучення молоді до військової служби, а також на необхідність вдосконалення законодавства та контролю за виїздом громадян за кордон.

На Вінниччині поліція розкрила злочинну групу, яка організувала шахрайську діяльність із цифровими активами. Зловмисники створили декілька Telegram-каналів, де поширювали неправдиву інформацію про «вигідний обмін» криптовалюти та нібито легальну перевірку цифрових активів. Ці повідомлення мали на меті переконати користувачів передавати свої кошти, які потім привласнювалися шахраями.

За даними слідства, серед потерпілих опинився громадянин Німеччини. У його випадку шахраї заволоділи криптоактивами на суму 60 тисяч USDT, що приблизно відповідає 60 тисячам доларів США або близько 2,5 мільйона гривень. Поліцейські зазначають, що злочинці діяли дуже організовано, використовуючи популярні месенджери та обіцянки швидкого прибутку, щоб створити враження легітимності своїх пропозицій.

Під час обшуків за адресами фігурантів та в їхніх автомобілях правоохоронці вилучили майже 60 тисяч доларів готівкою, 48 тисяч гривень, два авто, комп’ютерну техніку, банківські картки, SIM-картки та чорнові записи. Усе це долучено як докази.

Слідчі вже оголосили підозри за кількома статтями: ч. 3 і ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу (шахрайство в особливо великих розмірах, вчинене групою осіб) та ч. 2 ст. 361 (несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем). Максимальна санкція за цими статтями — до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Фігурантам обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Досудове розслідування триває.