Європейський Союз готується продовжити програму тимчасового захисту для українських біженців до березня 2027 року. Про це повідомляє Politico з посиланням на джерела в Єврокомісії. Паралельно Брюссель починає розробку плану поступового повернення громадян України додому після завершення бойових дій. За даними видання, у Єврокомісії прагнуть створити механізм, який дозволить організовано та без тиску допомогти українцям ухвалити […]
Українська сторона категорично відкидає будь-які пропозиції щодо гарантій безпеки, які не передбачають реальних механізмів захисту від можливої повторної агресії з боку Росії. Посол України в НАТО Альона Гетманчук наголосила, що після низки невдалих домовленостей українське суспільство ставиться до формальних або декларативних ініціатив надзвичайно обережно. Вона підкреслила, що нинішній підхід відрізняється від ситуації 2015 року, коли були підписані Мінські угоди: тоді сподівання на дотримання домовленостей були високими, проте фактичне виконання умов залишилося сумнівним.
Гетманчук зазначила, що ключовим завданням України є не просто отримати формальні гарантії, а забезпечити надійний механізм, який би дозволяв реагувати на будь-які прояви агресії й захищати національний суверенітет. Попередній досвід показав, що декларативні домовленості без конкретних інструментів контролю та реагування не забезпечують безпеки і можуть створювати хибне відчуття стабільності.
Гетманчук підкреслила, що українці не збираються приймати ще одну «безглузду» пропозицію, навіть якщо вона буде подана під виглядом привабливих гарантій. На її переконання, досвід війни зробив українське суспільство значно жорсткішим у питаннях безпеки та відповідальності партнерів.
На цьому тлі в Європі завершується розробка планів зі створення сил швидкого реагування, які могли б бути задіяні у разі порушення Росією умов припинення вогню. Передбачається залучення європейських підрозділів і техніки, розміщених як в Україні, так і за її межами, а також участь українських збройних сил.
Водночас обговорення того, за яких умов ці сили можуть бути задіяні, все ще тривають. Один із варіантів передбачає, що Україна реагуватиме першою у разі порушення домовленостей, після чого до дій можуть долучатися європейські підрозділи, а підтримка з боку США розглядатиметься як фінальний елемент стримування.
Очікувалося, що президент України Володимир Зеленський зможе підписати відповідну угоду під час зустрічі з Дональдом Трампом на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Однак після цього американські представники, за інформацією західних медіа, змінили підхід до переговорного процесу.
Нові вимоги Вашингтона фактично означають, що Київ може бути змушений погодитися на мирну угоду, яка допускає територіальні поступки на сході України паралельно з будь-якими домовленостями про безпеку. Саме ця позиція викликала занепокоєння серед європейських чиновників, які побоюються, що відмова від чітких гарантій може бути використана як інструмент тиску на Україну.
Водночас українські джерела наголошують, що не розглядають дії США як пряму спробу змусити Київ погодитися на передачу територій. У Києві це радше сприймають як прагнення прискорити переговори після перших прямих контактів між українськими та російськими представниками, які відбулися минулого тижня в Абу-Дабі.
Попри це, питання територіальних поступок залишається ключовою перешкодою для виходу з переговорного глухого кута. Станом на зараз жодна зі сторін не демонструє готовності змінити свою позицію з цього питання.
