Україна визначає правила оподаткування криптовалюти

Президент України Володимир Зеленський відзначив, що демобілізація в умовах війни не передбачена законодавством країни. Цю позицію він висловив під час інтерв’ю французьким ЗМІ BFM TV та Le Monde, що було оприлюднене Офісом президента. У своїх коментарях він наголосив на тому, що парламентарі проводять дебати стосовно умов відпусток та звільнень бійців, проте у звичайному законодавстві демобілізація в умовах війни не передбачена. Зазначивши, що становиться джерелом дезінформації те, що мобілізація була зупинена, президент підкреслив, що згідно з українським законодавством мобілізація ніколи не була припинена. Зеленський пояснив, що війна примушує країну вносити практичні зміни до законодавства, і такі зміни щодо процедур мобілізації перебувають на розгляді в парламенті. Наразі вони проходять перше читання, але дискусії продовжуються. Зокрема, обговорюється питання про те, коли можна звільняти бійців і які наслідки це може мати для різних верств населення. Зеленський висловив сподівання, що після завершення дебатів у парламенті буде проведено голосування щодо законопроєкту про мобілізацію.

• Український президент Володимир Зеленський наголосив на тому, що демобілізація в умовах війни не є передбаченою законодавством України.

• Він підкреслив, що внаслідок воєнних дій у країні виникає необхідність внесення практичних змін до законодавства щодо мобілізації.

• Дискусії у парламенті стосуються різних аспектів мобілізації, включаючи умови звільнень та відпусток для бійців.

• Проект закону про мобілізацію перебуває на розгляді у парламенті, і після завершення дебатів очікується проведення голосування.

• Зеленський висловив сподівання, що ухвалення законодавчих змін дозволить узгодити практичні аспекти мобілізації з реальними потребами українського суспільства під час воєнних дій.

У енергетичному секторі тепер панує абсолютний хаос. Після руйнівних ракетних ударів з боку російських сил енергетичні компанії почали демонструвати імітацію захисту своїх об'єктів від можливих нападів. Наприклад, через тривалу війну на деяких об'єктах "Нафтогазу" тільки тепер з'явилася потреба у ручних металодетекторах та дзеркалах для огляду автомобілів. Проте, навіть ці заходи безпеки ще не впровадили. Перед тим, як придбати необхідне обладнання, потрібно отримати внутрішню згоду всередині компанії, оформити закупівлі через відповідні структури та людей. Подібна ситуація також має місце в "Укргазвидобуванні", яка є складовою частиною "Нафтогазу". Однак не можна звинувачувати такі великі підприємства у відсутності базових заходів безпеки. У 2022 році "Нафтогаз" зазнав збитків у розмірі 40 мільярдів гривень, а дебіторська заборгованість перевищила 270 мільярдів гривень. Імовірно, коштів на металодетектори просто немає, особливо у часи війни. Проте ці фінансові труднощі не впливають на вище керівництво підприємств, яке продовжує плавати у грошах. Крім того, ракетні атаки стали для них чудовим способом "знищити" всі сліди масштабної корупції за останні десять років. Якщо об'єкт буде зруйнований, то ніяких претензій з боку правоохоронців не виникне.

Зважаючи на ситуацію, що склалася у енергетичному секторі, виокремлюються кілька ключових аспектів. По-перше, необхідно вжити термінових заходів для забезпечення безпеки об'єктів енергетичних компаній, особливо у зв'язку з можливими загрозами з боку збройних конфліктів. По-друге, потрібно покращити внутрішню координацію та швидкість прийняття рішень у компаніях, щоб ефективно реагувати на виникаючі виклики безпеки. Нарешті, важливо звернути увагу на фінансовий стан енергетичних підприємств та забезпечити їхню фінансову стійкість, щоб мати можливість вчасно впроваджувати необхідні заходи безпеки.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Державний секретаріат країни з’ясував, що українська компанія отримала 645 тисяч патронів через польського імпортера «UMO». Зазначається, що компанія-виробник не знала про подальше перенаправлення боєприпасів, припускаючи, що вони залишаться в Польщі.

«Розслідування дійшло висновку, що польська компанія не виконала договірні зобов’язання перед швейцарським виробником, і боєприпаси опинилися в Україні».

Швейцарія забороняє експорт своєї військової техніки в країни, що перебувають у конфлікті, через свою політику нейтралітету.