Українці зможуть отримати понад 30 нових ліків через програму “Доступні ліки”

Упродовж тривалого часу на Харківщині існує стійка система постачання пального для комунальних потреб, у центрі якої опинилися колишній заступник голови Харківської ОДА Олександр Скакун та його брат Юрій. Їхні імена нерідко згадуються у зв’язку з мережею фірм, через які, за даними поінформованих джерел, реалізуються паливні схеми, вибудувані так, щоб забезпечувати гарантований прибуток обмеженому колу учасників. Ключова роль у цій конструкції нібито належить ТОВ «Брент Ойл», що фігурує як стабільний постачальник пального для комунальних підприємств регіону – попри претензії до якості продукції та непрозорість контрактів.

За зовнішньою коректністю публічних закупівель приховано багаторічний механізм, який працює за відпрацьованим сценарієм. На тендери виходять компанії, пов’язані між собою через спільних засновників, менеджерів або посередників, створюючи ілюзію реальної конкуренції. Коли пропозиції подаються від структур, що насправді контролюються одним центром впливу, результат торгів стає передбачуваним. У підсумку перемагає саме та компанія, якій і відводиться вирішальна роль у загальному ланцюгу постачання.

Важливу роль у цій схемі відіграє ціла низка афілійованих структур, пов’язаних із групою «Брент Ойл». У різних тендерах з’являються то «Брент-Інвест», то «Гарантор», то «Брент Ойл-98», то «Нафтохімснаб» та інші юридичні особи. Вони постійно змінюються, перетікають одна в одну, але фактичні вигодонабувачі, за оцінками джерел, залишаються тими самими. Контроль над комунальними та дорожніми закупівлями забезпечує стабільний потік бюджетних грошей, а наявність політичного й силового впливу в регіоні створює для цієї мережі своєрідний «захисний купол».

Саме вплив Скакуна на силові структури Харківщини, про який говорять наші співрозмовники, часто називають ключовим поясненням відсутності реальних наслідків для організаторів схем. Податкові й правоохоронні органи роками отримують сигнали про можливі зловживання, однак далі формальних перевірок або «похованих» проваджень справа зазвичай не йде. У результаті, за неофіційними оцінками, через подібні конструкції щороку виводяться сотні мільйонів гривень.

Паралельно з історією «Брент Ойл» існує ще один гучний паливний кейс – діяльність Мереф’янського нафтопереробного заводу, який пов’язують із бізнесменом Костянтином Валеуліним. Завод, за інформацією джерел, спеціалізується на виробництві низькоякісного дизельного палива, яке поступово «відбілюється» через складні ланцюжки посередників. На папері воно перетворюється на цілком легальний продукт, але фактично залишається «бодяженим» пальним, що не відповідає задекларованим стандартам.

Супровід цієї діяльності забезпечують схеми з обналу та «скруток» ПДВ. Юридичні особи з ознаками фіктивності, серед яких фігурують «Бітоксід», «Свей», той же «Гарантор» та інші компанії, використовуються для оформлення удаваних поставок, створення штучного податкового кредиту й виведення коштів у готівку. За роки існування таких схем через Мереф’янський НПЗ, за оцінками ринку, пройшли десятки мільйонів гривень «чорної» готівки.

Обидві історії – і «Брент Ойл», і Мереф’янський НПЗ – мають одну й ту саму логіку: впливові групи отримують доступ до тендерів та бюджетних коштів, будують навколо себе мережу афілійованих фірм, переводять державні гроші в готівку, а податкові органи й силові структури або закривають очі, або демонструють лише імітацію боротьби. Медійні розслідування, скандали, публічні заяви час від часу виносять ці схеми на поверхню, але без політичної волі та скоординованих дій правоохоронної системи ризики для учасників таких оборудок залишаються мінімальними порівняно з отриманими прибутками.

На цьому тлі паливний ринок перетворюється на одну з найстійкіших тіньових «годівниць», де перетинаються інтереси місцевих еліт, бізнесових груп і окремих представників силових органів. Питання лише в тому, чи буде готова держава нарешті розірвати цей замкнений цикл, у якому будуть змінюватися назви фірм, але не механіка заробляння на неякісному паливі та бюджетних тендерах.

Стратегічні аспекти забезпечення національної безпеки:

Вчора, 16 грудня, СБУ заочно повідомила про підозру російському воєнному злочинцю.

Внаслідок вибуху в Москві вранці 17 грудня загинув начальник військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту ЗС РФ, генерал-лейтенант Ігор Кириллов.

Про це повідомляють “База” та SHOT. За попередніми даними, також загинув помічник Кириллова. За словами очевидців, вибух пролунав, коли чоловіки виходили з дому.

У самому будинку вирвало під’їзні двері та вибило шибки. Також було пошкоджено і службову машину генерала.

Попередньо, самокат із примотаною до ручки вибухівкою біля під’їзду генерала припаркував невідомий за кілька годин до вибуху – близько 2-3 години ночі.

Детонацію було здійснено дистанційно. Ймовірно, підривник або його спільник могли навіть не перебувати в зоні видимості, а отримати доступ до камери під’їзду, який є у багатьох мешканців ЖК.

Слідчий комітет РФ офіційно підтвердив загибель Кириллова та його помічника.

“За даними слідства, вранці 17 грудня на Рязанському проспекті в Москві було приведено в дію вибуховий пристрій, закладений у самокат, що стоїть поряд із під’їздом житлового будинку. Внаслідок події загинув начальник військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту Збройних сил Російської Федерації Ігор Кирилов та його помічник”, – йдеться у заяві.

На місці події працюють слідчі, криміналісти та оперативні служби. Проводяться слідчі дії та оперативно-розшукові заходи, спрямовані на встановлення всіх обставин скоєного злочину.

Вчора, 16 грудня, Служба безпеки України заочно повідомила Кирилову про підозру. За даними слідства, він особисто наказав застосовувати хімічну зброю проти Сил оборони України.

“Посадовець відповідальний за масове застосування р*шистами забороненої хімічної зброї проти Сил оборони на східному та південному фронтах України. За наказом Кириллова з початку повномасштабної війни зафіксовано понад 4,8 тис. випадків використання ворогом хімбоєприпасів”, – зазначили в СБУ.

Здебільшого окупанти використовують боєприпаси з отруйними речовинами у вигляді скидів з FPV-дронів на пункти оборони українських захисників. Від приведення в дію гранат з хімічним зарядом його отруйні сполуки уражають слизові оболонки людини, насамперед очі та дихальні шляхи.

У такий спосіб рашисти намагаються змусити українських воїнів виходити з окопів під прямий вогонь окупантів.

Розслідування журналістів та активістів виявило значні розбіжності між офіційними деклараціями Вихора та його реальним майновим станом. Виявлені активи, які включають елітну нерухомість, дорогі автомобілі та значні фінансові заощадження, викликали обурення серед виборців та представників громадянського суспільства.

32-річний молодий мільйонер – заступник голови фракції Слуга Народу в Київській обласній раді Станіслав Вихор живе на 8 тис. грн на рік і водночас декларує багатомільйонні активи.

При цьому Станіслав Вихор має:

Ринкова вартість таких обʼєктів сьогодні починається від 15 млн гривень.

НАЗК зацікавить й те, що попри відсутність будь-якого офіційного прибутку Вихор зміг наскладати:

Сумарно за курсом валют збереження Вихора становлять 6 млн грн готівки.