Українця засудили за поширення даних про мобілізацію в месенджері Viber

Нові дані, отримані з регіонів та оприлюднених судових матеріалів, висвітлюють існування розгалуженої будівельно-інфраструктурної мережі, до якої, за свідченнями джерел, могли бути залучені посадовці Мінрегіону, обласних військових адміністрацій, Державного агентства відновлення та низка пов’язаних підрядних організацій. Йдеться про системну схему, що діяла одразу в кількох напрямках — від будівництва водопроводів до зведення укриттів і проведення капітальних ремонтів житлового фонду.

За інформацією осіб, знайомих із перебігом розслідувань, перша група фігурантів нібито мала визначальний вплив на розподіл коштів і формування технічних завдань. У цьому блоці згадуються Міністр розвитку громад і територій Олександр Кулеба, керівництво Державного агентства відновлення на чолі з директором Сергієм Сухомлином, а також очільники окремих департаментів обласних військових адміністрацій. Саме через їхні рішення, за версією матеріалів, могли погоджуватися ключові підряди та визначатися виконавці робіт.

За інформацією співрозмовників, через підконтрольні структури — ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» та ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ», а також низку фізичних осіб — угоди укладалися за завищеними цінами, у документацію закладалися штучні нарахування ПДВ, а частину контрактів розподіляли на фіктивні ФОПи. У такий спосіб з бюджетних та міжнародних програм, спрямованих на будівництво й реконструкцію водопроводів, виводилися мільйони гривень.

Окремі представники Державної податкової служби та обласних підрозділів у Миколаївській і Дніпропетровській областях теж фігурують у цих процесах, отримуючи хабарі за покривання схем і блокування внесення даних до ЄРДР. Зокрема, слідчий суддя Приморського районного суду Одеси Лариса Єршова ухвалою від 11 листопада 2025 року відмовила у задоволенні скарги щодо невнесення відомостей до реєстру.

Другий блок схеми стосується Харківської області та міста Харкова. Тут, за даними джерел, ключову роль відігравали голова ХОВА Олег Синєгубов, його заступник Іван Турченко, директор ДКБ ХОВА Ігор Лялюк, міський голова Харкова Ігор Терехов, перший заступник мера Олександр Новак та начальник департаменту міськради Костянтин Лиска. Мережа працювала через низку підконтрольних осіб і мала вплив на вибір підрядників для будівництва укриттів та капітальних ремонтів житла в регіоні.

Важливою фігурою у процесі був і колишній народний депутат Андрій Денисенко, пов’язаний із підприємствами «ПРОМТЕКС», «БІЛДІНГ ГРУП» та «АВАНТАЖ». Через корпоративні зв’язки він впливав на тендерні умови, розподіл контрактів і формування кошторисів.

За інформацією джерел, із 8 мільярдів гривень, які ХОВА отримала на оборонні укріплення, понад 327 мільйонів було спрямовано саме до ПП «БФ «ПРОМТЕКС» — постійного переможця місцевих тендерів. Схеми працювали за типовою моделлю: завищені ціни, «свої» компанії, ручний контроль за тендерами та подальше привласнення коштів, призначених для укриттів у школах, житлових будинках та об’єктів цивільного захисту.

Уся інфраструктурна мережа, за словами співрозмовників, працювала синхронно: від центральних міністерських кабінетів до місцевих управлінь. Її учасники отримували значні прибутки, а проєкти, що мали посилювати водозабезпечення та захищати цивільних, ставали інструментом системного дерибану.

17 листопада в Україні зберігається відносно м’яка для листопада погода, однак синоптичні служби попереджають: уже з вівторка розпочнеться поступове зниження температури. Поточний день вирізняється комфортними показниками — у більшості регіонів стовпчики термометрів коливаються в межах від +11° до +15°, а на півдні подекуди піднімаються до +18°. Водночас західні області перебувають під впливом вологого атмосферного фронту, що приносить дощі різної інтенсивності.

У столиці цей день також видається помірно теплим. За ніч температура утримувалась поблизу +5°, а вдень очікується до +13°. Прогнозується хмарність із короткочасними проясненнями, без істотних опадів і сильного вітру. Така погода створює відчуття осінньої рівноваги, хоча й нагадує про близькість зимового періоду.

На заході країни погода буде найменш комфортною. У Львові протягом дня буде похмуро, вдень до +12°, з дощем. У Луцьку й Рівному – також хмарно, з опадами, температура вночі близько +4°, удень до +11°. У Тернополі, Хмельницькому та Чернівцях прогнозують хмарну погоду з проясненнями й дощем, з нічними температурними значеннями на рівні +4°…+6° та денними в межах +11°…+13°. В Івано-Франківську та Ужгороді буде похмуро, з дощами та від +6°…+7° вночі до +13° вдень.

У центральних регіонах утримається суха і доволі м’яка погода. У Вінниці, Житомирі, Черкасах, Кропивницькому та Полтаві очікується хмарність із проясненнями. Вдень повітря прогріється до +12°…+14°, вночі температура коливатиметься в межах +4°…+6°.

На півночі також без істотних опадів. У Чернігові прогнозують +2°…+11° та хмарність із проясненнями. У Сумах уночі було близько +3°, удень до +12°.

На сході погода буде комфортною, без дощів. У Харкові – хмарно з проясненнями, від +4° вночі до +12° вдень. У Краматорську та Сєвєродонецьку очікується мінлива хмарність, уночі +8°…+9°, удень +12°…+14°.

Найтепліше традиційно на півдні. В Одесі, Херсоні, Миколаєві та Запоріжжі прогнозують хмарну погоду з проясненнями, без опадів. Уночі температура становитиме близько +8°, удень – від +16° до +18°. У Дніпрі також буде хмарно з проясненнями, з нічною температурою близько +6° та денною до +15°. У Сімферополі очікується від +7° вночі до +18° вдень, хмарно з проясненнями.

Синоптики попереджають, що така відносно тепла для листопада погода протримається недовго: уже з вівторка в Україну почне заходити холодніше повітря, насамперед у північні та західні області. Температурний фон поступово знижуватиметься, тож українцям радять готуватися до відчутнішого осіннього холоду.

У Комітеті з економічного розвитку під керівництвом Голови Дмитра Наталухи відбуваються жваві обговорення щодо ініціатив з економічного бронювання. Згідно з цими ініціативами, роботодавці матимуть можливість самостійно визначати стратегічно важливих для свого бізнесу працівників. Вони також зможуть сплачувати військовий збір у розмірі 20 000 гривень щомісяця за кожного з таких працівників. Окрім того, вони зобов'язані продовжувати працювати та сплачувати податки, необхідні для забезпечення потреб Збройних Сил та забезпечення безпеки країни.

Ці нові заходи спрямовані на посилення фінансової бази для оборони та безпеки України. Вони надають роботодавцям широкі можливості управління персоналом, одночасно стимулюючи їх до активної участі у забезпеченні обороноздатності країни. Такий підхід дозволяє забезпечити не лише фінансову підтримку для військових потреб, а й залучити приватний сектор до процесу зміцнення національної безпеки.

Необхідно зауважити, що ці заходи передбачають співпрацю між урядом та бізнес-середовищем для досягнення спільних цілей з підтримки обороноздатності країни. Це відображає важливість партнерства між державним сектором та приватним бізнесом в сучасних умовах зміни загроз та викликів для національної безпеки.

“Бізнес має продовжувати працювати, незважаючи на будь-які складнощі, тому економічне бронювання стає необхідним,” – зауважує Наталуха. “Без податків від бізнесу не буде коштів для підтримки наших військових. Це очевидна, хоча може комусь неприємна правда.”

За його словами, економічне бронювання передбачає новий механізм співпраці між бізнесом та державою, спрямований на збереження економіки країни.

Однак, разом із концепцією економічного бронювання, частковою альтернативою може слугувати економічна мобілізація, зауважує голова підкомітету з питань взаємодії держави і бізнесу та інвестицій, Ігор Марчук.

“Економічна мобілізація полягає в тому, що бізнес залучає свої ресурси для надання необхідних послуг та виконання робіт, які можуть бути ефективніше здійснені саме ним,” – пояснює Марчук. “Це може включати такі сфери, як закупівлі, логістика, медичне обслуговування та інші. Такий підхід дозволяє заощадити кошти державного бюджету та забезпечити додаткове фінансування для військових потреб.”

Він закликає до усвідомлення, що основним джерелом коштів для держави є працююча економіка та платники податків. “Без економіки не буде коштів для фінансування армії,” – підкреслює Марчук.