Уряд виділив додаткові кошти на “Зимову єПідтримку”: хто і як отримає тисячу гривень

Трьом посадовцям Державного університету «Київський авіаційний інститут» оголошено підозру в привласненні понад 16,6 мільйона гривень державних коштів. За інформацією Офісу Генерального прокурора, злочинна схема тривала протягом трьох років і полягала у фіктивному працевлаштуванні осіб, які насправді не виконували жодних обов'язків, але отримували зарплату за рахунок державного бюджету.

Розслідування встановило, що причетними до скоєння злочину стали колишній начальник відділу безпекової діяльності служби охорони, начальник служби охорони та його заступник. Вони організували схему, за якою на роботу було офіційно оформлено 89 осіб — так званих «мертвих душ». Ці люди були записані на штатні посади в університеті, однак фактично не виконували жодних функцій чи обов'язків. Водночас, на їхні імена нараховувалася зарплата, яку згодом знімали через банківські картки і привласнювали.

Внаслідок таких дій держава зазнала збитків на понад 16,6 млн грн. Ці гроші надходили з бюджету Міністерства освіти і науки України.

Під час обшуків за місцями проживання підозрюваних вилучено документи та електронні носії, які підтверджують їхню причетність до злочину.

Досудове розслідування здійснює Головне слідче управління Нацполіції за оперативного супроводу Департаменту внутрішньої безпеки. Посадовцям інкримінують привласнення коштів у складі організованої групи, що карається до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Нагадуємо, КП “Муніципальна варта” Запорізької міської ради було створене наприкінці 2022 року з метою забезпечення охорони громадського порядку на території міста Запоріжжя. Про корупційні ризики, які несе в собі створення Муніципальної варти писали журналісти Запорізького Центру Розслідувань, а з часом ряд корупційних схем на яких заробляють “запорізькі вартові” стала вкрай очевидною.

Зокрема, як повідомляють наші джерела, замість охорони правопорядку представники Запорізької Мунварти займаються дрібним рекетом та кришують вуличну торгівлю. До прикладу, із жовтня цього року у місті почалася торгівля рибою, певна річ не зовсім законна.

Замість того щоб складати протоколи та забороняти таку діяльність керівництво Мунварти обклало такі точки “даниною”. Щоб легалізувати схему поборів з частиною торговельних точок де це можливо, були заключені між договори на охорону громадського порядку, а з інших просто беруть по 500 гривень собі в кишеню.

Водночас у керівництва Мунварти є “улюблені” райони міста, де протоколи за ст. 152 КУпАП майже не складаються. Іншими словами, у нового керівництва Запорізької Мунварти є “улюблені” підприємці на яких ці протоколи не складаються, що легко перевірити запросивши відповідну інформацію у адміністративної комісії виконкому.

Що стосується керівництва КП «Муніципальна варта», то нещодавно призначений на посаду керівник Юрій Молчанов та його заступник Михайло Барац, відкрито користуються службовим авто марки Jac js4 (номер державної реєстрації АР 2374 КЕ), купленими за гроші міста для охорони громадського порядку, в особистих цілях. А Михайло Барац вирішив взагалі не подавати декларацію, що має стати предметом уваги з боку НАЗК.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За його оцінкою, у Штатів закінчуються і гроші, і зброя для допомоги Україні, а їй ще потрібно допомагати Ізраїлю і Тайваню. У Європи ресурсів ще менше, а сама Україна не впорається. Тому зростає ймовірність тиску з метою укладення мирної угоди.

Видання вважає, що Україні «доведеться змиритися з втратою частини своєї території», навряд чи отримає вступ до НАТО, але можливі якісь гарантії безпеки.

«У будь-якому разі, принаймні зараз видається вельми вірогідним, що обговорення розпочнуться у 2025 році, і коли це станеться, бойові дії можуть різко стихнути, аж до припинення вогню. Поки тривають переговори, може виникнути напівзаморожений конфлікт. Недосконалий, так, але набагато кращий, ніж те, як йдуть справи зараз», – резюмує The Economist.

Уряд та Національний банк України активно працюють над впровадженням законопроєкту, який передбачає створення спеціального реєстру осіб та ФОПів, чії рахунки будуть визнані ризиковими. Цей законопроєкт уже зареєстровано у Верховній Раді під номером 14161. Він покликаний сприяти посиленню боротьби з фінансовими злочинами, такими як відмивання грошей та фінансування тероризму, через виявлення підозрілих транзакцій.

Згідно з цим документом, Національний банк України отримає право ведення централізованого реєстру осіб, рахунки яких можуть бути використані для здійснення незаконних фінансових операцій. Інформація в реєстрі буде збиратися на основі даних про транзакції, що викликають підозри у банків та платіжних установ. У свою чергу, ці установи зможуть оперативно вносити дані клієнтів до реєстру, що матиме автоматичні наслідки для їхнього доступу до фінансових послуг.

Логіка законопроєкту проста й жорстка: якщо активність на рахунку виглядає «не вашою» — наприклад, обсяги платежів не відповідають офіційним доходам, або один і той самий IP-адрес/пристрій використовується для керування кількома різними картками, або операції мають ознаки типових готівково-безготівкових «прокачок» — клієнта можуть визнати ризиковим і загнати в цей реєстр. Банку при цьому не потрібно чекати вироку суду за відмивання коштів.

У документації цей крок позиціонують як боротьбу з тіньовою економікою, зокрема з підпільними платіжними сервісами, конвертаційними центрами та псевдолегальними казино, що працюють через мережі дропів. Ідея виглядає привабливо: якщо перекрити дрібні кишені, великі сірі потоки просто зникнуть. Так подають це і автори законопроєкту, і профільні медіа.

Проблема починається там, де закінчується пресрелізна логіка. Усі нові інструменти контролю спрямовані на кінцеву ланку — пересічного власника картки, студента, підприємця-«ФОПа», якого визнали «ризиковим». А от великі джерела цих потоків — організатори схем — лишаються практично поза кадром.

Показовий момент: одне з головних українських бізнес-видань, яке активно пише про загрозу «дропінгу», належить бізнесмену Артуру Гранцу. Саме Гранц є мажоритарним власником компанії-видавця Forbes Ukraine після повернення бренду в країну; він відкрито позиціонує себе як людину, яка «повернула Forbes в Україну» і контролює структуру, що стоїть за виданням.

І тут починається головне питання довіри. Ім’я Гранца роками фігурує у розслідуваннях щодо сірих потоків готівки та контрабанди. Він контролює або контролював мережі duty free на прикордонних переходах — зокрема «СП Д’ЮТІ ФРІ ТРЕЙДІНГ», «МЕЛЛО Д’ЮТІ ФРІ», «Автопорт-Чоп» — які, за оцінками депутатів та учасників тимчасових слідчих комісій, були ключовими каналами для виведення цигарок і алкоголю «повз митницю». Журналісти та правоохоронці припускають, що обсяги продажів сигарет через такі точки перевищували реальні потоки пасажирів у рази, що вказувало не на легальний продаж туристам, а на постійне «переливання» тютюну в тінь.

Тіньовий тютюн — це не дрібниця. За оцінками ринку, контрабанда й ухилення від сплати акцизу на сигарети в Україні вимірюються мільярдами гривень щороку і напряму б’ють по держбюджету. Саме цей сегмент — duty free на кордоні — тривалий час називали одним із центрів збагачення людей, пов’язаних із власниками мережі. У публічних розслідуваннях прямо згадувалося ім’я Гранца як одного з бенефіціарів таких схем, а його бізнес неодноразово потрапляв у поле зору парламентських комісій через підозри у контрабанді. Сам Гранц публічно відкидає звинувачення і каже, що його мережі діють у межах закону, а історії про «сотні фур контрабанди через duty free» називає маніпуляціями конкурентів і політиків.

Ще один ключовий блок — онлайн-гемблінг. Ринок азартних ігор в Україні після легалізації став величезним грошовим насосом, і одним із найбільших гравців є Vbet. Цей бренд пов’язують із тим самим Артуром Гранцом як фактичним керівником/ключовим бенефіціаром в Україні. За даними журналістських публікацій, саме через такі онлайн-казино роками будувалися схеми з відмивання грошей і мінімізації податків, включно з так званим «міскодингом» — підміною коду транзакції, коли платіж за гру маскується під щось зовсім інше, щоб банки пропускали операцію без зайвих питань. Потім ці кошти розносили по ланцюгу — через «дропів», підставних ФОПів і картки фізосіб, а далі виводили в офшори, у тому числі на Кіпр і в ОАЕ.

Саме ці потоки — гемблінг, обналічка, duty free-коридори тютюну й алкоголю — і створюють попит на «дропів». Тобто не навпаки: не дроп → схема, а схема → дроп. Але законопроєкт і вся риторика навколо «реєстру ризикових рахунків» концентруються не на тих, хто генерує гроші, а на тих, через кого їх проганяють.

Це і є головне протиріччя. Держава каже, що візьме під жорсткий контроль людей, у яких «щось не так з транзакціями», обмежить їм кількість карток, поставить під постійний фінансовий нагляд і може фактично паралізувати їхні рахунки до двох років. Але чи буде так само жорстко відпрацьовано питання, звідки походять самі грошові потоки, як працюють «конверти», хто стоїть за міскодингом і хто реально заробляє на дропах? На це відповіді законопроєкт не дає.

Політично це виглядає так. Банкам готують новий обов’язок: стежити за власними клієнтами, фіксувати підозрілу поведінку й негайно ділитися нею з Нацбанком. НБУ буде тримати централізований «чорний список», доступний усій банківській системі. Людині з таким статусом можуть урізати можливість проводити платежі, заблокувати звичні p2p-перекази, обмежити роботу ФОПа. І все це — без суду на старті.

Тобто держава отримує важіль тиску на мікрорівні — на окремого громадянина. А ось чи отримає вона хоч якийсь інструмент проти тих, кого в розслідуваннях роками описують як бенефіціарів контрабанди, duty free-схем і тіньових гемблінгових потоків — питання відкрите. І саме це робить історію з «реєстром дропів» настільки чутливою.