Вівторок, 2 Червня, 2026

Усунення Путіна: Нічний перетин кордону бійцями Легіона ‘Свобода Росії’ зі зброєю в руках

Важливі новини

Право на звільнення для військовослужбовців з інвалідністю: роз’яснення та гарантії

Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки оприлюднив чергове нагадування щодо важливого законодавчого положення, яке визначає право військовослужбовців з інвалідністю на звільнення з військової служби у запас. Це право закріплене у статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» № 2232-XII, де чітко передбачено можливість припинення служби для осіб, які мають встановлену інвалідність I, II або III групи.

У центрі підкреслили, що реалізація цього права не прив’язана до конкретного періоду чи обставин отримання інвалідності. Закон однаково захищає тих, хто набув інвалідність під час виконання службових обов’язків, і тих, хто мав відповідний статус ще до початку широкомасштабної агресії або запровадження воєнного стану. Важливо, що положення поширюється не лише на контрактників: звільнення також може бути застосоване до військовослужбовців, які проходять службу за мобілізацією, а також до інших категорій, передбачених чинним законодавством.

Водночас зазначається, що закон не зобов’язує таких військовослужбовців обов’язково звільнятися: за власним бажанням вони можуть продовжити проходження служби у лавах Збройних сил України.

Для звільнення за наявності інвалідності військовослужбовець має подати рапорт про звільнення з військової служби у зв’язку з інвалідністю, надати довідку до акта огляду медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), а також посвідчення особи з інвалідністю (у тому числі особи з інвалідністю внаслідок війни) або пенсійне посвідчення з відміткою про встановлену інвалідність.

У відомстві наголосили, що дотримання цих процедур дає змогу військовослужбовцям із інвалідністю реалізувати своє право на звільнення зі служби та перехід у запас у законний спосіб.

12 липня: яке сьогодні свято, що заборонено робити і які прикмети варто пам’ятати

Цей день не позначений червоним у державному календарі, але він зберігає сліди як давніх народних традицій, так і релігійної пам’яті. 12 липня — це дата, в якій переплелися історія, природа й професійні свята. Свято в Україні: день пам’яті й героїв Хоча офіційно 12 липня в Україні не є вихідним або державним святом, ця дата пов’язана […]

Лондон розпочав підготовку до відновлення польотів в Україну

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер під час візиту до Києва заявив, що британські фахівці вже працюють над підготовкою до відновлення авіасполучення з Україною. За його словами, польоти зможуть відновитися лише після досягнення повноцінного припинення вогню, однак відповідні процеси вже запущено. “Я радий повідомити, що британські експерти вже працюють на місцях, аби допомогти з відновленням польотів […]

Слабкість у Збройних Силах: Як нестача боєприпасів допомагає ворогові наступати

Наступ ворога підтримується дефіцитом боєприпасів у ЗСУ: що відбувається на фронті?

За останні місяці Збройні Сили України (ЗСУ) стикаються зі скороченням поставок не лише західних снарядів, але й вітчизняних компаній, які забезпечували їх оглядовими замовленнями. Згідно з нашим джерелом у Генеральному штабі, це може бути свідома стратегія когось, хто намагається послабити оборону, створюючи нестачу боєприпасів у ЗСУ.

Військові вже рахують патрони та бояться подальших відступів, що підтверджується західними ЗМІ. Взяття Росією міста Авдіївка стало найбільшим досягненням на полі бою за останні місяці, що підкреслює серйозні труднощі, з якими стикаються українські війська.

Українські військові опинилися у скрутному положенні, де навіть оборона стає важким завданням через критичний дефіцит боєприпасів. Тепер є серйозні обурення щодо можливості втрати ще більшої території, оскільки ЗСУ втрачають контроль і не можуть зупинити процес відступу.

У висновках важливо зазначити, що ситуація на фронті стає дедалі більш напруженою через нестачу боєприпасів у Збройних Силах України (ЗСУ). Західні ЗМІ підтверджують складність ситуації, а взяття міста Авдіївка російськими військами показує, що це стало найбільшим досягненням противника за останні місяці.

Українські військові відчувають напруження і бояться подальших відступів через критичний дефіцит боєприпасів. Це ставить під загрозу не лише можливість проведення наступальних операцій, а й утримання оборони.

Важливо підкреслити, що необхідно негайно вжити заходів для забезпечення ЗСУ необхідними боєприпасами та підтримати їх у цей складний період. Рішучі дії в усуненні цієї проблеми є критично важливими для збереження обороноздатності та територіальної цілісності України.

Відмова ВАКС у скасуванні підозри Дубілету, справа проти Коломойського продовжується

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) невідкладно розглянула та відхилила звернення про скасування підозри, яке стосувалося колишнього голови ПриватБанку, Олександра Дубілета, у справі, що має пряме відношення до впливового олігарха Ігоря Коломойського. Зазначена справа стосується претензійного перехрещення суми у розмірі 9,2 мільярдів гривень. Відхилення звернення свідчить про відновлення та підтримку законності та об'єктивності в розслідуванні подібних випадків.

Рішення було прийняте Апеляційною палатою ВАКС у п’ятницю, 5 червня.

“Апеляційну скаргу захисника підозрюваного (Дубілета. – Ред.) відхилити. Рішення слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 травня 2024 року залишити без змін. Це рішення є остаточним і набуває законної сили з моменту його оголошення, і не підлягає подальшому оскарженню в касаційному порядку”, – зазначено у рішенні.

В жовтні 2023 року Національне антикорупційне бюро (НАБУ) оголосило в розшук колишнього голову правління ПриватБанку Олександра Дубілета та його заступницю Людмилу Шмальченко у справі, пов’язаній з Ігорем Коломойським, щодо можливого заволодіння коштами банку на суму у 9,2 мільярда гривень. Дубілета також було оголошено в розшук у іншій справі ПриватБанку, що стосується можливої розтрати коштів банку на суму у 8,2 мільярда гривень, яка вже передана до суду.

У травні 22-го року ВАКС відхилив позов адвокатів Дубілета, які вимагали скасувати підозру своєму клієнту. Однак вони подали апеляцію на це рішення.

Уранці цієї вівторкової ночі інформаційне поле відірвало від реальності повідомлення про зіткнення в Курській області, де, як стверджували російські провоєнні блогери та телеграм-таблоїд Baza, тривав “стрілецький бій” і “працювала артилерія”. Зокрема, обговорювалися події в районі селища Тьоткіне біля кордону з Україною, а також в Білгородській області. Однак, незважаючи на різнопланову інформацію, офіційних підтверджень чи спростувань зі сторін російського чи українського уряду не надходило. Слід зазначити, що кілька джерел відмовилися підтверджувати цю інформацію, зокрема, ВВС та представник ГУР Міноборони України. Згадані у повідомленнях “Легіон Свобода Росії”, РДК (Російський добровольчий корпус) і “Сибірський легіон” до цього не мали жодних конкретних підтверджень щодо своєї діяльності в зазначених регіонах. Ситуація продовжує залишатися неоднозначною, хоча інформація про можливі бойові дії надзвичайно засмучує та тривожить.

Сповіщаючи про широкомасштабні обстріли та збиття безпілотників в прикордонних областях, він висловив серйозні занепокоєння щодо безпеки жителів. Він вказав на “фактично відселених” мешканців десятків населених пунктів, що лежать поблизу кордону, які стали жертвами атак. Поскаржившись на поширення “фейків” та провокацій з метою посіяти паніку серед населення, він закликав до ретельності у сприйнятті інформації та відповідальності в медіа. Відповідальність за атаки взяли на себе бійці “Російського добровольчого корпусу” (РДК) та “Легіону “Свобода Росії”, що активно діяли в районі. У той же час, урядові чиновники Києва послідовно заперечували будь-яку причетність до проведення цих операцій, підкреслюючи мирні цілі України та готовність до дипломатичного врегулювання конфлікту.

У результаті описаних подій виокремлюються кілька ключових моментів. По-перше, наявність активної бойової діяльності та обстрілів у прикордонних областях, що призвело до відселення мешканців і загострення безпекової ситуації. По-друге, звинувачення з боку українського уряду в поширенні фейків та провокацій, що мають на меті посіяти паніку в суспільстві. По-третє, признання відповідальності за атаки бойовиками з “Російського добровольчого корпусу” (РДК) та “Легіону “Свобода Росії”, хоча український уряд заперечує свою причетність до цих подій. Всі ці фактори свідчать про загострення ситуації на сході України та необхідність подальшого міжнародного втручання для забезпечення миру та стабільності в регіоні.

Останні новини