Усик – Найвищий Боксер: Погляд Журналу The Ring на Всесвітню Корону Незалежно Від Категорій

Колишній високопосадовець Державної продовольчої зернової корпорації Андрій Задирака, який нині переховується на території Греції, опинився в центрі нового розслідування. Правоохоронні органи підозрюють його у шахрайстві та незаконному заволодінні землями однієї з громад Житомирської області. Йому інкримінують використання службових зв’язків та впливу для оформлення ділянок на підставних осіб і подальше їх виведення з комунальної власності.

Окремий пласт підозр стосується його контактів із російськими колаборантами. Серед них — Олександр Кураков, який після початку повномасштабного вторгнення продовжує вести бізнес на окупованій частині Луганської області. За даними джерел, Задирака не лише підтримує з ним комунікацію, а й розглядає можливість спільних комерційних проєктів, що може свідчити про небезпечні зв’язки з особами, діяльність яких підриває інтереси України.

Одним із яскравих кейсів стало захоплення кооперативу “Морозівський”, розформованого ще в 1990-х роках. Задирака та його спільники переписали його на підставних осіб, захопивши сотні гектарів Малинської громади. Землі вартістю понад 600 млн грн прокуратура вже повернула законним власникам. Проти Задираки та його партнерів відкрито кримінальні провадження.

Екс-чиновник продовжує отримувати прибуток через компанії, серед яких ТОВ “Агропаладіум – Плюс”, Каширська зернова компанія, БСК Агро та Поліська аграрна група. Його партнер Кураков володіє мажоритарною часткою ТОВ “Агромонтажник”, зареєстрованої на окупованій Луганщині за російським законодавством у жовтні 2022 року. Компанія управляється росіянами і сплачувала до бюджету держави-агресора значні кошти.

До кола співпраці Задираки входять також юридичні радники — родина Дармограй, які керують земельними активами та забезпечують правову підтримку в судах і місцевих органах влади.

Фактично діяльність Задираки та його партнерів може підпадати під статті ККУ про колабораційну діяльність, фінансування зміни територіального устрою та фінансування тероризму. Максимальна санкція за цими статтями — до 12 років позбавлення волі. Екс-чиновник, усвідомлюючи ризики, переховується в Греції, однак міжнародний розшук та можливість екстрадиції можуть стати неминучими.

Як свідчать матеріали справи, під час оформлення зарплатної картки військовослужбовця клієнт підписав заяву про приєднання до умов і правил банку. Саме в цей момент він отримав і кредитну картку «Універсальна Gold», ліміт якої міг сягати 200 тисяч гривень, з річною відсотковою ставкою 40,8%. Позичальник заявив, що не розбирався у змісті документації та не був належним чином поінформований про те, що разом із зарплатною карткою фактично погоджується на відкриття кредитної лінії.

У суді представники банку наголошували: підпис клієнта під заявою про приєднання підтверджує, що він погодився на всі умови обслуговування, включно з відкриттям кредитного ліміту. Крім того, відповідно до даних транзакцій, чоловік користувався кредитними коштами, що вказувало на прийняття ним умов договору на практиці, а не лише формально.

Чоловік подав зустрічний позов, вимагаючи визнати договір недійсним, посилаючись на формальні порушення при його укладенні та відсутність чіткого розуміння умов. Він зазначив, що працівники відділення ввели його в оману, переконавши, що підписується лише за отримання зарплатної картки.

Суд, проаналізувавши виписку по рахунку, встановив факт користування кредитними коштами: зняття готівки, поповнення рахунку та витрати на особисті потреби. Це, на думку суду, підтвердило реальне отримання та використання кредиту, а також існування непогашеної заборгованості.

Представник банку повідомив суд, що сума боргу в процесі розгляду зменшилася до 145 005 гривень через часткові платежі відповідача. Суд визнав ці дані доведеними та такими, що підтверджуються документами.

Зустрічний позов чоловіка про визнання договору недійсним було залишено без задоволення. Суд наголосив, що банк виконав свої зобов’язання, а позичальник добровільно здійснював операції за кредитною карткою, що є підтвердженням фактичного укладення кредитного договору.

Таким чином, суд ухвалив стягнути з чоловіка 145 005 гривень на користь ПриватБанку.