В НАЗК розповіли як виявляють брехню в деклараціях чиновників

У серпні 2025 року середня заробітна плата працівників державного апарату досягла рівня 61,6 тисячі гривень. Це більше ніж утричі перевищує середній рівень заробітної плати по країні, який становить 19,8 тисячі гривень. Про це свідчать дані Міністерства фінансів, оприлюднені в кінці літа. За останній рік заробітна плата державних службовців зросла на 8,6% порівняно з серпнем 2024 року, коли середній показник становив 55,8 тисячі гривень. Однак цей зріст не зміг випередити рівень інфляції, який у цей період досяг 13,2%, що знижує реальну купівельну спроможність населення.

Цей дисбаланс між підвищенням заробітних плат та темпами інфляції підкреслює важливу проблему — хоча зарплата державних службовців збільшилася номінально, реальна вартість їхніх доходів не зросла, а навіть знизилася через зростання цін. Крім того, значні розбіжності в рівнях оплати праці спостерігаються серед різних органів влади. Наприклад, в Антимонопольному комітеті зафіксовано найбільші середні виплати серед центральних органів виконавчої влади, де заробіток державних службовців у серпні 2025 року значно перевищував середні показники інших відомств.

Окремо Мінфін відзначає, що серед 495 керівників державних органів середня оплата праці становила 131,2 тис. грн. Найвищі середні виплати керівництва зафіксовані в НАЗК — 366,6 тис. грн, Міністерстві національної єдності — 289 тис. грн, Фонді держмайна — 284,6 тис. грн та в АРМА — 255,9 тис. грн. Ряд керівників отримували понад 200 тис. грн на місяць, зокрема в Рахунковій палаті (209 тис. грн) та Антимонопольному комітеті (201,8 тис. грн).

Таким чином, дані Мінфіну підтверджують значний розрив між зарплатами державних службовців і середніми доходами українців, а також різницю в темпах зростання оплати праці та інфляції. Поки що збереження таких розривів означає, що незважаючи на номінальне зростання виплат у держсекторі, реальні доходи чиновників у цілому зростають повільніше від здорожчання життя.

МВС закликає громадян не мовчати, якщо вони стикаються з корупційними схемами у Сервісних центрах. Нововведення передбачає можливість повідомляти про будь-які випадки хабарництва через чат-бот або гарячу лінію. Зокрема, оперативники внутрішньої безпеки Національної поліції зазначають, що реагуватимуть невідкладно на отримані повідомлення.

Схеми корупції в Сервісних центрах, які відзначені в заяві МВС, стосуються переважно реєстрації автомобілів і отримання водійських посвідчень. Спеціалісти з внутрішньої безпеки акцентують увагу на таких негативних явищах, як продаж місць у черзі, штучне створення умов для чергування та недобросовісні практики під час іспитів з водіння.

Щодо продажу місць у черзі, зазначається, що ця практика є поширеною, а недостатність талонів може бути штучною. Так звані "бігунки" використовують цю ситуацію для отримання несправедливої вигоди, пропонуючи послуги за додаткову плату.

У контексті іспитів з водіння найпоширенішою схемою є імітація правильних відповідей за допомогою комп'ютерних програм або підказок від співробітників центрів. Також існують випадки, коли екзаменатори "не помічають" порушень правил під час практичного тестування.

Зазначається, що боротьба з такими корупційними схемами є пріоритетним завданням для правоохоронних органів, і проводяться заходи для їх ліквідації.

У висновках можна зазначити наступне:

• МВС активно закликає громадян повідомляти про випадки корупції у Сервісних центрах шляхом використання чат-бота або гарячої лінії.

• Виявлені схеми корупції включають продаж місць у черзі, штучне створення перешкод для отримання адміністративних послуг, а також недобросовісну практику під час іспитів з водіння.

• Зазначається, що правоохоронні органи активно працюють над ліквідацією цих корупційних схем та вживають заходів для запобігання їх поширенню.

• Боротьба з корупцією у Сервісних центрах є важливим напрямом діяльності правоохоронних органів і сприяє покращенню якості надання адміністративних послуг для громадян.

Суд Вишгородського району виніс вирок директорці підрядної організації, яка була визнана винною в розкраданні 115 тисяч гривень під час виконання капітального ремонту системи блискавкозахисту в одному з освітніх закладів району. Жінку засуджено до трьох років позбавлення волі за підсумками слухання справи за публічного обвинувачення Вишгородської окружної прокуратури.

Згідно з матеріалами справи, під час проведення ремонтних робіт директорка організації свідомо підписала фіктивні акти виконаних робіт, хоча знала, що частина робіт не була виконана взагалі, а частина — не в повному обсязі. Незважаючи на це, на підставі цих документів підприємство отримало з бюджету 337 тисяч гривень, з яких 115 тисяч гривень були привласнені директоркою, що призвело до значного матеріального збитку для державного бюджету та порушення законних прав громадян.

Суд визнав жінку винною у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем та службовому підробленні. Призначене покарання становить три роки позбавлення волі. Вирок набирає законної сили через 30 днів після проголошення, якщо не буде оскаржений в апеляційному порядку.

Справа підкреслює системну проблему розкрадання бюджетних коштів під час ремонту освітніх закладів. Кошти, які мали сприяти безпеці дітей через встановлення блискавкозахисту, були частково привласнені, а вирок суду є важливим прецедентом для подібних справ у Київській області.