В Офіс генерального прокурора розкрили шокуючу статистику дезертирства в армії

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення щодо застосування дисциплінарного стягнення до прокурорки Черкаської обласної прокуратури Наталії Ленкової. За рішенням комісії, протягом наступного року вона не зможе претендувати на підвищення посади чи переведення на іншу роботу в державному органі. Підставою для такого покарання стало систематичне ігнорування викликів до Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ, де Ленкова мала підтвердити наявність ІІ групи інвалідності, встановленої ще у 2012 році.

За інформацією комісії, Ленкова не з’являлася на декілька викликів, що є порушенням вимог і процедур для осіб з інвалідністю, які займають посадові обов'язки в державних органах. В результаті, вона була піддана дисциплінарному покаранню, яке не дозволяє їй покращити свою кар'єрну позицію чи змінити місце роботи в прокуратурі на протязі року.

За даними скарги, поданої в.о. керівника Черкаської обласної прокуратури, прокурорка чотири рази не з’явилася на обстеження. У своїх поясненнях вона заявила, що частину викликів пропустила з поважних причин: хвороба, догляд за дитиною, а також страх їхати до Дніпра через регулярні ракетні обстріли.

Водночас дисциплінарна комісія наголосила, що відмова від перевірки створила негативний резонанс і компрометувала органи прокуратури. У рішенні зазначено, що суспільство може сприймати такі дії як спробу уникнути відповідальності за можливе незаконне встановлення інвалідності та отримання виплат.

Ленкова наполягала, що отримала статус особи з інвалідністю через психоемоційні навантаження, пов’язані з підтриманням обвинувачення у резонансних кримінальних справах. Вона відмовлялася від керівних посад через стан здоров’я і самостійно пройшла обстеження у серпні 2025 року, за результатами якого МОЗ підтвердив її діагнози та ІІ групу інвалідності.

Попри це, комісія дійшла висновку, що прокурорка намагалася перекласти власну відповідальність на медичні органи, порушивши Кодекс професійної етики прокурорів.

У результаті Наталії Ленковій заборонено протягом року обіймати вищі посади чи переходити до прокуратур вищого рівня.

Британський словник Collins Dictionary оголосив словом року 2025 термін «вайб-кодинг» (vibe coding), який описує новаторський підхід у світі програмування. Цей термін відображає процес створення програмного коду за допомогою природної мови, завдяки розвитку штучного інтелекту. Замість того, щоб писати складні алгоритми, програмісти можуть спілкуватися з комп'ютером так, як з людиною, формулюючи свої завдання у вигляді звичайних команд, і отримувати готовий код на основі цих вказівок.

Вибір цього терміна як слова року вказує на глобальні зміни в технологічному ландшафті, де штучний інтелект стає все більш інтегрованим у повсякденну діяльність. Впровадження генеративного ШІ призводить до стирання меж між людською творчістю та машинами, що здатні автоматично виконувати найрізноманітніші завдання. Вайб-кодинг не лише спрощує процес програмування, але й робить його доступнішим для ширшої аудиторії — від дизайнерів до маркетологів, які раніше не мали технічної підготовки.

Термін уперше використав Андрей Карпаті — колишній директор із ШІ в компанії Tesla та один із засновників OpenAI. Він описав «вайб-кодинг» як стан, коли створюючи застосунок або програму, людина «забуває, що код узагалі існує». Іншими словами, достатньо просто висловити ідею словами — а далі все зробить штучний інтелект.

Ця концепція втілює ключову зміну у сфері технологій: програмування стає не технічною, а творчою діяльністю, де інтерфейс між людиною і комп’ютером — це мова, а не синтаксис коду.

Крім «вайб-кодингу», до короткого списку потрапили й інші терміни, що відображають суспільні тренди, технологічні інновації та зміни у стилі життя:

• «Біохакінг» — модифікація власного тіла чи процесів організму задля покращення здоров’я або продуктивності.• «Кланкер» — іронічна назва для роботів чи систем ШІ, що походить із фан-культури «Зоряних війн».• «Глейз» — надмірна похвала або лестощі.• «Аура-фармінг» — створення харизматичного іміджу в соцмережах і геймерських спільнотах.• «Бролігархія» — жартівливий опис впливових «тех-братів», які керують великими IT-компаніями.• «Генрі» (high earner, not rich yet) — люди з високими доходами, які все ще не відчувають себе заможними.• «Кулкейшн» — подорож у прохолодні регіони на противагу традиційним “спекотним” відпусткам.• «Таскмаскінг» — імітація бурхливої роботи без реальної продуктивності.• «Мікро-пенсія» — коротка перерва між періодами роботи для особистого відновлення.

Як зазначив керівник Collins Алекс Бікрофт, вибір «вайб-кодингу» як головного слова року символізує перехід людства до нової епохи технологічного мислення.

«Безшовна інтеграція людської креативності та машинного інтелекту показує, як природна мова змінює наше сприйняття комп’ютерів і процес програмування», — підкреслив він.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

«Ефективна комунікація також стала проблемою для України. Коли підрозділи з різних бригад відправляють на допомогу, щоб заповнити проломи на фронті, може статися збій», – пише NYT.

У виданні наводять слова молодшого сержанта ЗСУ, який керує дронами, – мовляв, коли він використовує тепловізор для того, щоб зафіксувати рух російських солдатів, побачити форму або знаки розрізнення військових він не може, і тому він повинен звернутися до свого керівника, щоб не допустити удару по військах ЗСУ, а тому, зі свого боку, потрібно зв’язатися з командиром іншого батальйону, щоб дізнатися, чи немає на певній локації солдатів ЗСУ. «Необхідний для отримання зворотного зв’язку час – «це не та розкіш, яку військові можуть собі дозволити», – підкреслюють у New York Times.

Через знищення і скорочення тилових служб, в Україні істотно постраждала координація, фортифікація і тилове забезпечення, сильно просіла взаємодія між родами військ. І через це на фронті починають «сипатися» цілі напрямки, а відсутність молодшого командного складу призводить до черепних проблем.

Україна успішно побудувала потужну оборонну промисловість, здатну виробляти тисячі артилерійських снарядів, бронетехніки та безпілотників, що відіграє важливу роль у забезпеченні національної безпеки. З часу початку війни країна зробила значні кроки в модернізації виробничих потужностей та розвитку високотехнологічних систем озброєнь. Проте, як вказує авторитетне міжнародне видання The New York Times, поряд з успіхами, в українській оборонній сфері існують серйозні системні проблеми, зокрема у сфері державних закупівель озброєнь.

Згідно з даними внутрішніх урядових аудитів та оцінок експертів, існують численні порушення у процесі проведення тендерів та підписання контрактів. Однією з основних проблем є підписання угод не з тими учасниками торгів, які запропонували найнижчі ціни, що порушує принцип прозорості і справедливості конкурсів. Крім того, є побоювання щодо відсутності належної перевірки фінансових потоків у рамках деяких платежів, що також ставить під сумнів ефективність використання державних коштів у сфері оборони.

Критики наголошують на кількох проблемних трендах: укладення контрактів із компаніями, що пропонували дорожчі умови; передоплати за поставки, які були затримані або виконані не в повному обсязі; а також широкий залучення посередників, які отримували націнки замість прямих закупівель у виробників. Колишній радник агентства Тамерлан Вахабов в інтерв’ю виданню зазначав, що «в умовах воєнного стану відсутня політична воля робити все правильно», і що переплати відбувалися «з невідомих причин».

У відповідь керівництво Агентства з оборонних закупівель наголошує: нижчі пропозиції іноді відхиляли через невідповідність вимогам якості, строкам постачання або іншим критеріям. Директор агентства Арсен Жумаділов повідомив, що частина проблем спонукала відомство експериментувати з новими моделями закупівель, зокрема створенням онлайн-ринку, де командири можуть замовляти безпілотники безпосередньо у постачальників «в один-два кліки». За словами посадовця, це має зменшити бюрократію і підвищити прозорість постачань.

Аудити, які перевіряли період від початку 2024 року до березня 2025 року, не дали підстав для звинувачень у систематичній крадіжці, але виявили численні процедурні ризики: використання посередників у великій частці контрактів, відсутність документально підтверджених виробничих потужностей у деяких підрядників, а також випадки неповних або затриманих поставок. Частина закупівель здійснювалась через посередників із типовою націнкою близько 3%, що також викликало запитання в аудиторів.

На тлі швидкого зростання внутрішнього озброєння важливо не лише масштабувати виробництво, а й посилити контроль за закупівлями — щоб уникнути марних витрат і зберегти довіру донорів та платників податків. Запровадження електронного ринку і інших інноваційних механізмів закупівель розглядають як крок у правильному напрямі, але наголошують, що нові інструменти мають супроводжуватися жорсткою перевіркою постачальників і публічним звітуванням про витрати.