П’ятниця, 17 Липня, 2026

В Україні очікується різке подорожчання електроніки навесні 2026 року

Важливі новини

СБУ та Нацполіція викрили п’ятьох осіб, які нелегально продавали “трофейну” зброю

На Житомирщині співробітники Служби безпеки України спільно з Національною поліцією затримали п’ятьох осіб, які займалися незаконною торгівлею зброєю, вивезеною з району бойових дій на сході країни. Як стало відомо, двоє з них були місцевими жителями, які організували схему збуту «трофейного» озброєння, отриманого на Донеччині. Один з них вже отримував умовний термін за продаж зброї, але […]

The post СБУ та Нацполіція викрили п’ятьох осіб, які нелегально продавали “трофейну” зброю first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Зеленський попереджає про ймовірність нової мобілізації в Росії

Президент України Володимир Зеленський висловив побоювання з приводу можливого...

Активізація контролю за грошовими переказами: як Державна податкова служба бореться з тіньовими доходами

У 2025 році Державна податкова служба України значно посилила контроль за грошовими переказами, які громадяни отримують через онлайн-платформи та небанківські фінансові сервіси. Цей крок є частиною стратегії боротьби з ухиленням від сплати податків і легалізацією доходів, отриманих через неформальні канали. Відповідно до даних ДПС, було направлено понад 6 тисяч запитів до платників податків, з вимогою надати детальні пояснення щодо походження коштів, що надійшли через ці платформи.

Як результат, понад 2 тисячі громадян добровільно зареєструвалися як фізичні особи-підприємці, що дозволило їм перевести частину своїх неофіційних доходів у легальну сферу. Це не лише допомогло їм уникнути санкцій, але й дало можливість отримати всі переваги від офіційного статусу підприємця, зокрема, легальний доступ до фінансових ресурсів і можливість працювати з великими партнерами.

Крім того, податкова склала понад 100 адміністративних протоколів за фактом здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації. Всі матеріали направлені до суду за місцем вчинення правопорушення.

ДПС уже працює з новим масивом інформації щодо операцій, пов’язаних з прийманням коштів і їх подальшим переказом громадянам. Нині у фокусі — ті особи, які отримували:

регулярні перекази,

великі суми,

платежі через онлайн-платформи або небанківські установи.

Податкова як приклад наводить два випадки:

у вересні одна громадянка отримала понад 60 переказів на суму більш як 280 тисяч грн;

інша — у жовтні отримала понад 700 транзакцій на суму майже 300 тисяч грн.

ДПС наголошує, що головне завдання таких перевірок — стимулювання декларування доходів та протидія неофіційній підприємницькій діяльності.

Податкова служба планує й надалі відслідковувати операції, які можуть свідчити про ведення бізнесу без реєстрації.

Прогноз курсу до кінця листопада

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

За словами Лєсового, курс гривні до долара залишатиметься стабільним, попри прогнозовану інфляцію на рівні 10% за підсумками 2024 року. Очікується, що офіційний курс долара 1 грудня перебуватиме в межах 41,5-41,6 грн/дол., що означає потенційне зростання на 1% у порівнянні з початком листопада.

На міжбанківському ринку коливання курсів, за прогнозами, залишатимуться у межах 41,2-41,7 грн/дол. та 43,5-45 грн/євро. Готівковий ринок демонструватиме подібну динаміку з курсами в діапазоні 41,2-41,8 грн/дол. і 45-47,5 грн/євро.

Щоденні зміни курсів на міжбанку очікуються в межах 0,05-0,15 грн, у банках — до 0,1-0,2 грн, а в обмінниках — до 0,3 грн. Тижневе відхилення може скласти не більше 1-1,5% від початкового курсу.

Владні заборони: Критика Держдепу США щодо телемарафону і свободи слова в Україні

Державний департамент Сполучених Штатів Америки висловив свою критику стосовно української влади у зв'язку з порушенням принципів свободи слова під час проведення телемарафону. Під час цього заходу, який транслювався на обраних владою телеканалах, українські ЗМІ з початку війни спільно освітлювали події в країні, тоді як інші канали були відключені від ефірного мовлення. Ця ситуація з телемарафоном стала об’єктом уваги у звіті Держдепартаменту США, присвяченому ситуації з правами людини в Україні за 2023 рік. У документі наголошується, що українські закони "гарантують свободу слова та ЗМІ", але "влада не завжди дотримується цих прав". Зокрема, після введення в Україні воєнного стану влада ввела додаткові обмеження на роботу ЗМІ, стверджує Держдепартамент. Наприклад, в звіті зазначається, що загальнонаціональний телемарафон став платформою, на якій телеканали чергово представляли війну з погляду уряду, і забезпечив безпрецедентний рівень контролю над телевізійними новинами у прайм-тайм.

Автори документа вказують, що весною 2022 року деякі ЗМІ втратили контракти на телевізійне мовлення та відчували тиск з боку Офісу президента України. Крім того, журналісти-розслідувачі, які критикували владу, іноді потрапляли під негативні кампанії у соціальних мережах, а інколи такі кампанії організовували дружні до влади канали. Звіт також зауважує, що на свободу ЗМІ впливали і інші практики, включаючи самоцензуру. Автори зазначають випадки, коли влада переслідувала журналістів, а також згадують повідомлення про погрози урядовців працівникам ЗМІ.

У звіті також зазначається, що урядові чиновники іноді відмовляли журналістам у акредитації або доступі до прифронтових районів, мотивуючи це питаннями національної безпеки. Проте, за винятком деяких випадків, жителі районів, які перебувають під контролем українського уряду, мали можливість публічно і приватно висловлювати критику уряду і обговорювати громадські питання без страху переслідування з боку влади. Невдовзі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року розпочався телемарафон “Єдині новини”. У цьому марафоні об’єдналися державний канал “Рада”, Суспільне мовлення та великі комерційні канали – ICTV/СТБ, 1+1, Інтер та “Україна 24” (пізніше їх замінив канал-новачок “Ми-Україна”). Канали розподілили між собою ефірний час, розбивши його на шестигодинні слоти.

Висновки, які зробив голова Незалежної медійної ради та медіаексперт Отар Довженко, розкривають різнобічні аспекти функціонування телемарафону на початку російського вторгнення. Початково марафон відповідав на актуальні потреби суспільства та телеканалів, забезпечуючи доступ до достовірної інформації та оперативне спростування російської дезінформації. Крім того, він стимулював співпрацю телеканалів та сприяв розподілу навантаження між ними.

Проте з часом фокус марафону змінився. Після стабілізації ситуації в країні та зменшення кількості дезінформації, марафон став інструментом влади для контролю над наймасовішим медіумом – телебаченням. Ідею припинення телемарафону та повернення ринку ЗМІ до звичайного режиму пропонував Отар Довженко в квітні 2024 року. Однак не всі канали були задоволені участю у марафоні. Трієм каналів, що вважалися опозиційними до діючої влади, було заборонено брати участь у марафоні та виключено з цифрового мовлення.

Ця ситуація викликала серйозні обурення серед експертів та громадських активістів, які побоювалися, що довготривала ексклюзивність телемарафону може спричинити втрату інтересу глядачів до телебачення та негативно відобразити демократичні стандарти України у світі. Також виразили занепокоєння з боку Євросоюзу щодо медіаполітики в Україні, підтверджуючи це посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен ще у вересні 2022 року.

Звіт Держдепартаменту Сполучених Штатів Америки не обмежувався лише аналізом свободи слова в Україні, а також звертав увагу на широкий спектр інших прав людини в країні. Зазначалося, що хоча Конституція та цивільний кодекс гарантують громадянам право на свободу внутрішнього пересування та виїзд за кордон, уряд встановив обмеження під час воєнного стану, заборонивши чоловікам віком від 18 до 60 років залишати країну. Також звіт вказував на випадки зловживання правоохоронними органами, неефективність судової системи та загальну вразливість перед політичним тиском та корупцією.

Розділ звіту, приурочений корупції в уряді, висвітлює проблему існуючої кримінальної відповідальності за корупційні дії, проте також підкреслює неефективність та безкарність багатьох чиновників. Це відображає сутність проблеми, з якою стикається суспільство, коли закони існують, але їхнє виконання не гарантується на практиці.

У звіті також звертається увага на дотримання прав жінок, дітей, представників етнічних та соціальних меншин, а також на права працівників. Це важливий аспект, оскільки рівноправ'я та захист прав кожного члена суспільства є важливим показником розвиненості і справедливості держави.

Необхідною є ефективна боротьба з корупцією та забезпечення прав людини на всіх рівнях. Це стане вагомим кроком у зміцненні демократії, підвищенні довіри до влади та створенні справедливого та рівноправного суспільства.

У висновках до вищезгаданої статті можна зазначити, що звіт відображає складну ситуацію з правами людини в Україні, включаючи свободу слова, боротьбу з корупцією та захист прав меньшин. Незважаючи на певні законодавчі гарантії, існують серйозні проблеми щодо їхнього виконання та забезпечення на практиці. Безкарність чиновників, неефективність судової системи та обмеження прав деяких груп населення залишаються актуальними проблемами.

Для покращення ситуації потрібна системна реформа, яка враховуватиме рекомендації звіту та забезпечить ефективну боротьбу з корупцією, зміцнення захисту прав людини та забезпечення рівних можливостей для всіх громадян. Тільки таким чином Україна зможе зміцнити своє демократичне спрямування та підвищити довіру громадян до влади.

Навесні 2026 року споживча електроніка в Україні може зазнати суттєвого зростання цін, прогнозуючи підвищення вартості на 30–40% для деяких товарів. Це стане одним з найбільших стрибків цін за останні роки. Основною причиною експерти називають глобальний дефіцит компонентів, викликаний стрімким розвитком технологій штучного інтелекту (ШІ).

Представники великих торгових мереж повідомляють, що індустрія ШІ значно підвищила попит на оперативну пам’ять та накопичувачі. Це призвело до дефіциту DRAM і SSD на світовому ринку. Андрій Коваленко, комерційний директор мережі COMFY, зазначає, що вже на початку 2026 року ціни на вищезгадані компоненти зросли на 20–30%. Тенденція, яка розпочалася ще наприкінці минулого року, може тривати, за прогнозами, до 2027 року.

Українські споживачі відчують наслідки цього підвищення з деяким запізненням: роздрібні ціни почнуть зростати у квітні-травні, коли ритейлери вичерпають запаси товарів, придбаних за старими контрактами. Найбільше подорожчання торкнеться девайсів, в собівартості яких суттєва частка комплектуючих. Це стосується, передусім, ноутбуків, смартфонів, планшетів та персональних комп’ютерів.

За прогнозами, гаджети можуть подорожчати на 15–20%, а бюджетні ноутбуки – на 20–30%. Телевізори, у свою чергу, можуть стати дорожчими на 15–18%. В окремих випадках зростання цін може бути ще вищим в залежності від комплектації та бренду.

У ритейлі не виключають, що виробники бюджетної електроніки почнуть знижувати характеристики продуктів, щоб стримати кінцеву вартість. У той же час, у преміум-сегменті зростання цін буде пов'язано з інтеграцією нових функцій на основі штучного інтелекту. Попит на такі новинки вже демонструє стрімке зростання: продажі нових ШІ-смартфонів Samsung Galaxy S26 за перші 12 днів перевищили показники попередньої моделі на 128%.

Додатковими факторами, що впливають на український ринок, є коливання валютного курсу, зростання вартості логістики та загальна інфляція. Це створює додатковий тягар для споживачів, підвищуючи вартість техніки.

Водночас спостерігається зміна в структурі попиту. Продажі великої побутової техніки сповільнюються, натомість українці все активніше купують автономні рішення, такі як зарядні станції, потужні павербанки та системи "розумного дому". Це свідчить про адаптацію споживачів до нових умов та зростаючий інтерес до енергетичної незалежності.

У результаті ринок електроніки переживає переформатування, де ціни визначаються не лише попитом, але й глобальною конкуренцією за технологічні ресурси.

Останні новини