В Україні триває мобілізація: хто має з’явитися до ТЦК у 2025 році

Після звільнення з посади експосадовиця Держаудитслужби Оксана Бершеда знову обіймає посаду завідувача сектору розгляду скарг Західного офісу Державної аудиторської служби України. Її повернення до структури державного фінансового контролю привернуло увагу громадськості не лише з огляду на кадрові рішення, а й через обсяг задекларованого майна, набутого протягом останніх років.

Згідно з даними декларації, значна частина активів була придбана у період 2016–2024 років. Основні об’єкти нерухомості перебувають у власності родини — самої Бершеди та її чоловіка Едуарда Остапишина, який є пенсіонером СБУ. До переліку майна входить житловий будинок площею 150,9 м² із господарськими спорудами, а також інші об’єкти нерухомості, що формують суттєву частину сімейних активів.

У 2024 році Бершеда придбала квартиру у Львові площею 71,5 м² за 2,55 млн грн. Також задекларовані два нежитлові приміщення (5,4 м² і 3,8 м²) загальною вартістю 100,8 тис. грн. Крім того, родина має машиномісце площею 12,7 м² (право користування у Бершеди, власність чоловіка з серпня 2022 року, вартість 195 тис. грн).

Сім’я володіє двома автомобілями: Hyundai Tucson (2018 року випуску, власність чоловіка з лютого 2019 року, вартість 609 тис. грн) та Hyundai i30 (2018 року, право користування у Бершеди, власність чоловіка з липня 2020 року, вартість 509,6 тис. грн).

Перед поверненням на державну службу Бершеда задекларувала 872 тис. грн заробітної плати від ТОВ «Надійна транспортна компанія» та 3 484 грн соціальних виплат від Львівського обласного центру зайнятості. Чоловік отримав 261,6 тис. грн пенсії від ГУ Пенсійного фонду у Львівській області та 106 тис. грн зарплати від ТОВ «Алан».

Грошові активи родини становлять 46 тис. доларів готівкою у Бершеди та 700 тис. грн готівкою у чоловіка. Банківські рахунки відкриті у кількох установах, зокрема в ПриватБанку, Універсал Банку та ПУМБ. Інших фінансових зобов’язань, цінних паперів чи корпоративних прав у декларації не зазначено.

Прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Кіровоградської обласної прокуратури Євген Бачурін звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому оскаржує рішення про скасування або відмову в продовженні встановленої раніше інвалідності. Розгляд справи здійснюється в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір стосується правомірності дій органу, що ухвалював відповідне рішення, та захисту соціальних гарантій позивача.

Позов розглядає Кіровоградський окружний адміністративний суд. Головуючим суддею у справі визначено Г.М. Момонт. Суд має з’ясувати, чи були дотримані всі вимоги законодавства під час прийняття рішення щодо скасування або непродовження статусу інвалідності, а також чи враховано медичні висновки та інші докази, що підтверджують стан здоров’я позивача.

У матеріалах справи зазначено, що Бачурін оскаржує рішення Державної установи «Український науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ» (м. Дніпро) від 8 травня 2025 року № ЦО-15752. Імовірно, йдеться про скасування раніше встановленої інвалідності або відмову в її продовженні.

Суд звернув увагу, що у відзиві на позов відповідач посилався на копію медико-експертної справи №14932 позивача, яку надав Черкаський обласний центр МСЕ. Водночас ці документи фактично не надійшли до суду, що стало підставою для їх витребування в межах розгляду справи.

За наявною інформацією, Бачурін щонайменше з 2021 року отримує пенсію за інвалідністю.

Раніше генеральний прокурор Руслан Кравченко публічно заявляв про перегляд рішень щодо надання інвалідностей прокурорам. За його словами, ті працівники, які відмовлялися проходити повторний медичний огляд або у чиїх даних були виявлені недостовірні відомості, звільнялися рішеннями Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Ситуація розглядається на тлі реформи системи оцінювання інвалідності, яка передбачає перехід із 2025 року до моделі експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи. У межах цієї трансформації суди дедалі частіше витребують оригінальні медичні та експертні матеріали для перевірки законності рішень, що оскаржуються.

Остаточну правову оцінку діям сторін має надати суд.

За інформацією, що надійшла від нашого джерела в Офісі Президента, виявлено, що західні партнери виступають проти збільшення видатків на Збройні Сили України (ЗСУ) і вимагають збереження статус-кво щодо виплат військовим. Міжнародний Валютний Фонд (МВФ) також заявив про можливе припинення своїх програм в Україні у разі збільшення витрат у бюджеті. У зв'язку з цим уряд готує новий пакет податків для українців, щоб уникнути дефіциту через скорочення фінансування з боку західних країн.

Зокрема, планується введення наступних податків:

0,1% військового збору з прибутку підприємств і доходів ФОП;1,5% від вартості дорогоцінних металів;30% від вартості ювелірних виробів;10% від вартості рухомого майна. Також розглядаються можливості додаткового оподаткування операцій з нерухомістю та введення інших податкових заходів.Однак, навіть за умови введення цих нових податків, вони не зможуть повністю покрити всі додаткові потреби бюджету. Оцінка показує, що загальний фіскальний ефект від запланованих заходів становитиме лише близько 40 мільярдів гривень. Тому розглядається питання підвищення ставок основних податків, зокрема ПДВ та військового збору з доходів фізичних осіб.

У висновках можна зазначити наступне:

Західні партнери виступають проти збільшення видатків на Збройні Сили України і вимагають обмеження виплат військовим.МВФ попереджає про можливе припинення програм в Україні у разі збільшення видатків у бюджеті.Кабінет Міністрів готує новий пакет податків для українців, щоб компенсувати втрати через скорочення західної допомоги.Нові податки будуть застосовуватися до різних видів доходів і майна, а також розглядається можливість підвищення основних податків, таких як ПДВ і військовий збір.Навіть за умови введення нових податків, вони не зможуть повністю покрити додаткові потреби бюджету, тому розглядається інше податкове навантаження.Уряд змушений шукати альтернативні джерела фінансування для оборони та інших потреб країни через зменшення зовнішньої допомоги та вимоги міжнародних кредиторів.

До Київської міської ради внесли проєкт рішення, який може суттєво змінити підхід до відвідування громадських закладів із домашніми тваринами. Ідеться про ініціативу, що надає власникам магазинів, аптек, кафе, закладів сфери послуг та інших комерційних об’єктів право самостійно визначати, чи дозволяти вхід із собаками або котами, а також встановлювати власні правила такого відвідування.

Авторкою проєкту стала депутатка Київради від партії «Європейська солідарність» Вікторія Пташник. Вона наголошує, що документ покликаний усунути правову невизначеність, яка нині існує у сфері доступу до публічних просторів із тваринами. За її словами, ініціатива розроблялася у співпраці з зоозахисною організацією UAnimals, яка послідовно виступає за формування дружнього до тварин міського середовища.

Наразі в Києві діє рішення Київради ще від 2007 року, яке прямо забороняє приводити тварин до магазинів, кафе, аптек, медичних установ та інших публічних закладів. Єдиним винятком залишаються собаки-поводирі. Фактично це робить столицю одним із найбільш консервативних міст у цьому питанні, попри зміну суспільних підходів та практик за останні роки.

Проєкт рішення не зобов’язує бізнеси пускати тварин, але дає їм право ухвалювати власні правила. Заклади зможуть самостійно визначати умови перебування з тваринами, обмеження за розміром, вимоги до повідків, переносок чи інших заходів безпеки.

Вікторія Пташник зазначає, що для багатьох киян це питання давно стало побутовою проблемою. За її словами, власники собак часто змушені повертатися додому після прогулянки, щоб залишити тварину, а вже потім іти до магазину чи аптеки. В умовах війни та постійних повітряних тривог така логістика стає ще складнішою.

Депутатка також підкреслює, що особисто для неї конкурентну перевагу матимуть саме ті бізнеси, які добровільно дозволять відвідування з тваринами й чітко пропишуть правила. На її думку, це питання вибору і відповідальності самого закладу, а не загальної заборони для всіх.

Фактично Київ уже частково рухається в цьому напрямку. Деякі великі торговельні мережі дозволили відвідувачам приходити з домашніми улюбленцями. Зокрема, в супермаркетах мережі «Сільпо» з’явилися спеціальні візки для собак невеликих порід. Однак досі такі рішення існували радше всупереч міським правилам, а не завдяки їм.

Ухвалення нового рішення може закрити законодавчу прогалину й легалізувати практику, яка вже поступово формується в місті. Водночас документ не скасовує права закладів забороняти перебування тварин, якщо це пов’язано з санітарними нормами або специфікою діяльності.