В Україні збільшують виробництво ракет

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

“Це досягає критичного рівня, коли ми не можемо бути впевнені, що ППО функціонуватиме належним чином… Ці люди знали, як працює ППО, дехто пройшов навчання на Заході та мав реальні навички. Тепер їх відправляють на фронт воювати, для чого в них немає жодної підготовки”, – заявило одне з джерел через страх, що ситуація становить ризик для безпеки України.

Як зазначається, є побоювання, що ці солдати ризикують видати важливу інформацію, якщо їх захоплять росіяни на фронті.

Крім того, за словами джерел, зростаючі вимоги щодо таких переведень ускладнюють належне управління підрозділами ППО.

“Це триває вже рік, але стає все гірше і гірше. У мене вже залишилося менше половини [від повної чисельності]. Останніми днями приїжджала комісія, і вони хочуть ще десятки. У мене залишилися ті, кому за 50, і поранені”, – заявив офіцер, який працює в системі ППО.

Акцентується, що на тлі відмови президента України Володимира Зеленського знижувати мобілізаційний вік до 18 років українська армія щосили намагається знайти достатньо людей, щоб заповнити прогалини на фронті.

“Люди, яких ми отримуємо зараз, не схожі на тих, хто був там на початку війни. Нещодавно ми отримали 90 осіб, але тільки 24 з них були готові висунутися на позиції. Решта були старі, хворі або алкоголіки. Місяць тому вони ходили Києвом або Дніпром, а тепер вони в окопі і ледь можуть тримати зброю. Погано навчені і погано екіпіровані”, – сказав один солдат зі 114-ї бригади територіальної оборони України.

Коментуючи можливе зниження мобілізаційного віку, боєць заявив, що 18-річні – це ще діти:

“У Києві ще достатньо людей, яких можна мобілізувати, але вони не хочуть іти”.

Нагадаємо, як раніше писав УНІАН, президент України Володимир Зеленський заявив, що зниження мобілізаційного віку в Україні не є пріоритетом, тому що головне завдання – підвищити технологічність армії:

“У нас мобілізаційний вік із 25 років. Він такий і був. Від деяких лідерів ми чули сигнали, що – давайте знижуйте вік мобілізації. Я вважаю, що на сьогодні – це нечесна розмова. І я це публічно і не публічно лідерам говорив”.

Аналітики в даний момент активно вивчають місця зіткнень у Кліщіївці, спрямовані на розкриття точного місця подій. За офіційною інформацією від Генштабу ЗСУ, протягом минулої доби було відбито 10 атак на Краматорському напрямку. Російські війська продовжують свій наступ у Часовому Яру на Донеччині, наближаючись до сіл Сокіл, Нетайлове і Соловйове. Ситуація в Кліщіївці ще піддається уточненню. На Краматорському напрямку було відбито 10 атак. Російські війська безуспішно намагалися прорватися через оборонні рубежі у Кліщіївці п'ять разів, а також тричі у Андріївці, а також у районах Нового та Іванівського. За інформацією Генштабу ЗСУ, втрати противника становлять 135 осіб та 50 одиниць техніки. Внаслідок цього було знищено один танк, два БТРи та пошкоджено станцію радіоелектронної боротьби "Буреллом". Президент України Володимир Зеленський у своєму інтерв'ю, опублікованому 20 травня, вказав, що обмежений російський наступ на півночі України відволікає увагу від активних дій на сході. Він також звернув увагу на ситуацію у районах Часового Яру, Покровська та Курахового. За оцінками ISW, російські сили, ймовірно, спрямовують свої зусилля на досягнення значних перемог на Часовоярському напрямку, оскільки контроль над Часовим Яром відкриє шлях для атак на інші міста, утримувані ЗСУ. Російські війська, ймовірно, прагнуть використати слабкі моменти української оборони перед отриманням великих обсягів військової допомоги від США на передовій. Генштаб України наголошував минулого тижня, що російські сили продовжують наступ на Покровському напрямку, не зважаючи на стабілізацію на півночі Харківської області.

За останніми звітами та аналізами ситуації на сході України, можна зробити декілька висновків. Перше, російські війська продовжують активний наступ на різних напрямках, особливо в Часовому Яру на Донеччині. Друге, Збройні сили України успішно відбили численні атаки, але ситуація залишається напруженою. Третє, інтереси міжнародних акторів, зокрема США, важливі для подальшої динаміки конфлікту. Четверте, зберігання контролю над ключовими територіями, зокрема Часовим Яром, визначатиме подальші можливості та стратегії усіх сторін. Нарешті, необхідно посилити заходи для забезпечення безпеки та захисту населення на території конфлікту та активізувати зусилля для мирного врегулювання ситуації.

Святогірська громада розташована в Донеччині, всього за 14 кілометрів від лінії фронту, і нині знаходиться в зоні активних бойових дій. Щодня тут можна почути вибухи, а російські дрони та керовані авіаційні бомби регулярно атакують територію громади. У відповідь на ці загрози українська армія активно працює над зміцненням оборони, і вже в 2024 році на території громади розпочали будівництво фортифікаційних споруд, щоб забезпечити надійний захист і не дати ворогу можливості просуватися далі.

Проєкт по укріпленню Святогірської громади реалізується за підтримки Полтавської обласної військової адміністрації, а самі укріплення охоплюють понад 21 кілометр. Це бетонні блоки, вогневі точки, бліндажі та інші об’єкти, які повинні забезпечити максимальний захист для військових та місцевих мешканців у разі наступу. Важливість цих споруд важко переоцінити, адже вони є частиною стратегії оборони України на Донбасі, який, як і раніше, є однією з найгарячіших точок конфлікту.

Наскільки нині небезпечно залишатися у Святогірську, та чи стала нова лінія оборони частиною корупційної схеми, дізнавалися журналісти Реальної Газети.

Ще торік на території Святогірської громади розпочали масштабне будівництво фортифікаційних споруд — бліндажів, вогневих точок та бетонних укріплень. Народний депутат Ярослав Железняк стверджує, що замість реальних укріплень були зведені лише імітаційні конструкції, які не відповідають вимогам обороноздатності. Він заявив, що через фіктивні контракти, завищені ціни та «фронтові» компанії було виведено близько 200 мільйонів гривень. Відтак, аби спростувати таку заяву, Полтавська ОВА організувала престур на Донеччину, щоби журналісти мали можливість особисто оглянути споруди.

«Як бачите, ми тут, і крім нас тут нікого більше немає. Основна мета нашого приїзду — це показати, що фортифікаційні споруди збудовані, вони на підконтрольній території України. Дані фортифікаційні споруди проєктувалися і будувалися відповідно до проєкту, який був розроблений проєктною організацією на замовлення Генерального штабу й проєктного інституту Міністерства оборони України», — сказав тимчасово виконувач обов’язки начальника Полтавської ОВА Володимир Когут.

Журналісти звернулися до Народного депутата Ярослава Железняка з питанням, що він думає стосовно такого престуру. Від своїх слів нардеп не відмовляється, натомість каже, що організаторам вже потрібно готуватися до допитів. Свої претензії до фортифікаційних споруд, зведених під керівництвом Полтавської обласної військової адміністрації, він також не раз озвучив у відео на своєму YouTube-каналі.

«Існує цілеспрямований та чіткий план привласнення близько 200 мільйонів гривень, який, на жаль, успішно реалізували у 2024 році. Полтавська ОВА взяла на себе один із ключових напрямів робіт на Донеччині, ближче до Покровська», — розповідає народний депутат України від партії «Голос» Ярослав Железняк.

У відповідь т.в.о. начальника Полтавської ОВА Володимир Когут запевнив, що адміністрація курувала роботи виключно на території Святогірської громади Донецької області, а народний депутат казав про Покровський район:

“Ми перебуваємо у Святогірському. Це — Краматорський район, Святогірська територіальна громада”.

4 вересня 2025-го стало відомо, що Національне антикорупційне бюро України виправило до своєї підслідності кримінальне провадження щодо можливих зловживань посадовців Полтавської ОВА та пов’язаних із ними підрядників під час будівництва фортифікаційних споруд у зоні бойових дій.

Раніше ця справа перебувала в Бюро економічної безпеки на Полтавщині. Тамтешні детективи припускали, що службові особи ОВА спільно з підрядниками завищували вартість матеріалів у звітах. У документах, які передали до суду, йшлося, зокрема, про дерев’яні бруски, які у звітах коштували понад 9 тисяч гривень за кубометр, тоді як середня ринкова ціна — близько 6,6 тисячі. За підрахунками БЕБ, це могло спричинити збитки державі на понад 3 мільйони гривень.

Натомість Володимир Когут запевняє, роботи були не тільки виконані в рамках закладеного бюджету, а ще й кошти вдалося заощадити:

«Закінчилися роботи взимку 2024 року. Загальний кошторисний бюджет, згідно з проєктно-кошторисною документацією був з доповненнями, тому що коли приїхали виконувати роботу, виникла деяка ситуація на місцевості. Прийшлося коригувати деякі речі. Загальний бюджет становив 381 мільйон гривень. Згідно з актами від підрядника, загальна цифра склала 375,5 мільйонів гривень. Відповідно 5,5 мільйонів гривень, які були зекономлені, повернуті до державного бюджету», — наголосив Володимир Когут.

У Святогірській громаді фортифікаційні роботи виконували під керівництвом двох обласних військових адміністрацій — Полтавської та Хмельницької. Роботи розпочали й завершили майже одночасно, зазначив начальник Святогірської міської військової адміністрації Володимир Рибалкін. І додав, що побудувати лінію оборони поблизу фронту — задача не проста. Під час робіт працівники часто потрапляли під ворожі атаки. А у суму робіт входить не тільки вартість будівельних матеріалів, а й оплата роботи працівників та технічного ресурсу.

«Працювало багато людей, техніки, будували ж і великі об’єкти, а для цього потрібні й крани, й екскаватори. Тобто це великі роботи, і ми їх зробили вчасно», — каже Рибалкін.

За його словами, під час будівництва не обійшлося без неприємностей: є поранені, підбита техніка, стався підрив екскаватору.

Водночас триває процес передачі робіт до Державної спеціальної служби транспорту. Це передбачає ретельну перевірку кожного об’єкта — від точності відповідності проєкту до технічного стану укріплень. Паралельно усуваються незначні недоліки, виявлені під час інспекцій, аби забезпечити максимальну готовність споруд до виконання бойових завдань у разі загострення ситуації на фронті.

«Виконується робота приймання й передачі даних споруд на баланс нашої служби, ВОПи (взводні опорні пункти) обстежуються. Є деякі недоліки, які одразу усуваються підрядними організаціями. Що саме це за недоліки, я не можу сказати. Також триває робота з приймання та перевірки документації. Вже зараз прийнято 2 опорних пункти, по інших роботи тривають», — розповів військовослужбовець Державної спеціальної служби транспорту.

Роки війни навчили українських захисників цінувати кожен метр укриття. Бо на початку війну укриттями слугували траншеї у посадках. Серед тих, хто вже бачив нові укріплення на власні очі, військовослужбовець Святослав.

Він дає позитивну оцінку виконаним роботам: «У 2022 році ми просто раділи траншеї у посадці, тут укріплені стінки широка траншея, не вузька, що сам ледве проходиш. Вже поросло травою, а влітку це — добре, це додаткове укриття. Загалом же фортифікації створені для життєдіяльності, щоби ти не рив собі нору десь, і тут я бачу, що умови створенні й основа на мою думку хороша. Натягнути сіточку від дронів, облаштуватися, й можна давати відсіч ворогу», — каже військовослужбовець Святослав.

Святогірська громада й досі живе під постійною загрозою війни. Від лінії фронту її відділяє всього кілька кілометрів — найближчий населений пункт громади близько 10 км від зони бойових дій. Попре це тут залишаються понад 2,6 тисячі людей, хоча ще після деокупації у 2022-му їх було понад 3 тисячі.

Щодня виїжджає кілька родин, частина евакуюється через державні програми, частина — власними силами. А небезпека для мирних жителів лише зростає: громада відчуває удари С-300, шахедів, крилатих ракет, а особливо «КАБів» (керованих авіаційних бомб), проти яких не існує захисту.

«Наші люди бачили фактично все. Наприклад якщо ми кажемо про Ярову, то там фактично немає жодного двора. У Святогірську теж немає жодної неушкодженої будівлі. Трошки інше тут життя і трошки інші тут дії. Тому найголовніше у нас питання зараз це — евакуація й взаємодія з військовими, які виконують свої безпосередні обов’язки на лінії бойового зіткнення», — розповідає Володимир Рибалкін.

У такій ситуації питання укріплень дуже важливе. Якщо росіяни все ж таки почнуть тиснути, перед противником має постати не просто ряд укриттів, а складна, продумана система фортифікацій, підкріплена десятками кілометрів траншей, бетонних блоків та вогневих точок. Це не лише перешкода на шляху ворога, але й нова можливість для українських воїнів тримати позицію та завдавати значних втрат противнику.