В ЄС шукатимуть майно українців, куплене за “корупційні кошти”

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль визначив стратегічні напрямки, які визначають майбутнє України як потенційного члена Європейського Союзу. Він виділив п'ять ключових секторів, серед яких оборона, енергетика, сільське господарство, сировини та цифрові технології. Зокрема, прем'єр-міністр підкреслив важливість української оборони та військово-промислового комплексу, що можуть стати ключовими у підтримці безпеки в ЄС. Він також зазначив потенціал України як енергетичного центру та постачальника газу для Європи, що сприятиме зміцненню енергетичної безпеки регіону. Шмигаль відзначив і значення України в аграрному секторі та готовність до співпраці з ЄС, наголосивши на бажанні Києва до досягнення компромісів. Нарешті, він підтвердив намір України розпочати переговори щодо вступу до ЄС протягом поточного року, відзначивши відкритість країни до зміцнення співпраці з європейськими партнерами.

У висновках можна підкреслити наступне:

• П'ять ключових секторів, визначених прем'єр-міністром Шмигалем, відображають стратегічний план України для наближення до Європейського Союзу.

• Висловлені пріоритети, такі як оборона, енергетика, сільське господарство, сировини та цифрові технології, свідчать про бажання України розвиватися у напрямку, який сприятиме її інтеграції до європейського співтовариства.

• Акцент на важливості української оборони та енергетики підкреслює важливість забезпечення безпеки та енергетичної стабільності в регіоні.

• Висловлена готовність до співпраці та переговорів з ЄС свідчить про рішучість України досягти прогресу у вступі до Європейського Союзу.

• Підтверджений намір розпочати переговори щодо вступу до ЄС протягом поточного року є важливим кроком на шляху до європейської інтеграції та підтверджує амбітні плани України у цьому напрямку.

9 жовтня 2025 року став знаковим днем для країни, адже цього дня відбулося кілька важливих подій, які вплинули на політичну та соціальну ситуацію в Україні. Як повідомляють журналісти «КВ», серед основних подій варто виділити як внутрішньополітичні зміни, так і міжнародні зрушення, які відчутно позначилися на геополітичній карті Європи.

Цього дня в Києві відбувся великий політичний форум, на якому обговорювалися питання реформ, боротьби з корупцією, а також ситуація на сході країни. Під час заходу були оголошені нові ініціативи уряду, спрямовані на підтримку малого та середнього бізнесу, поліпшення умов для інвестицій та розвиток інфраструктури. Участь у форумі взяли представники влади, бізнесу та громадських організацій.

Наймасштабніші перерозподіли та додаткові видатки:

3,5 млрд грн спрямували на міську програму «Захисник Києва»;

800 млн грн — докапіталізація ПрАТ «ХК «Київміськбуд» (із запланованих раніше 2,56 млрд грн);

751,8 млн грн — перерозподіл на завершення ділянки Подільсько-Воскресенського мостопереходу (вул. Набережно-Хрещатицька — Петра Вершигори);

638,6 млн грн — компенсації для КП «Київпастранс» та КП «Київський метрополітен» через «занадто низькі тарифи» (розрахунки не були показані депутатам);

200 млн грн — придбання житла для учасників бойових дій і родин загиблих;

173,7 млн грн — будівництво метро на Виноградар;

по 130 млн грн — щорічна та щомісячна матеріальна допомога родинам загиблих і допомога киянам, що втратили житло;

111 млн — ремонт пошкоджених житлових будинків; 109,4 млн — ремонт закладів освіти; 91,3 млн — пожежна техніка та спорядження для рятувальників.

Рішення було зареєстроване як проєкти №08/231-765/ПР та №08/231-764/ПР (ініціатори — мер Віталій Кличко, департаменти економіки та фінансів КМДА). У залі за документи проголосували 81 та 77 депутатів відповідно. Загальний кошторис реалізації ПЕСР зріс на 1,1 млрд грн — до 24,3 млрд грн (з них 13,6 млрд — капремонти, 10,6 млрд — капвкладення).

Міська влада вже вносила зміни до бюджету у січні та червні 2025 року; тепер рішення ухвалено втретє — без детального обговорення переліку внесених правок у сесійній залі. Офіційні оновлені тексти бюджету і ПЕСР поки оприлюднені не всі — кінцеві версії будуть доступні після публікації відповідних документів.

Екс-командир роти "Айдара" Євген Дикий, у своєму ексклюзивному інтерв'ю для 24 каналу, настоює на необхідності ретельного посилення відповідальності за ухилення від служби та від військового обліку у новому законопроекті про мобілізацію. Він підкреслює, що в Україні складається "парадоксальна ситуація", коли військових, які відмовляються воювати через страх, можуть засудити на п'ять років ув'язнення, а ті, хто ухиляється від служби після проходження ВЛК, отримують лише до трьох років, або навіть обмеження у волі на 1-2 роки. Дикий наголошує на необхідності "другого крила" законодавства — примусових заходів щодо ухильників, щоб забезпечити повну функціональність системи мобілізації. Він закликає депутатів не боятися втратити популярність, нагадуючи їм, що на непідконтрольних територіях України немає місця політичним рейтингам. Однак населення вже зауважує, що новий законопроект може виявитися ще більш строгим: влада вживає заходів, щоб прискорити мобілізацію і залучити якнайбільше людей на фронт. Нововведення включають в себе введення електронних повісток, блокування рахунків ухильників, заборону на виїзд за кордон, збільшення штрафів та навіть кримінальну відповідальність за відмову від медогляду. Також у новому законопроекті передбачено зниження мобілізаційного віку та розширення категорій осіб, які підлягають мобілізації, що свідчить про серйозні зусилля влади зміцнити обороноздатність країни.

У висновку, стаття проливає світло на проблеми, пов'язані з мобілізацією та участю військовозобов'язаних у військовій службі. Екс-командир роти "Айдара" Євген Дикий висловлює необхідність посилення відповідальності за ухилення від служби та військового обліку у новому законопроекті. Він підкреслює наявність парадоксальних ситуацій у законодавстві, які потребують коригування для забезпечення ефективної мобілізаційної системи. Крім того, стаття розкриває нововведення в законопроекті, спрямовані на посилення контролю за військовозобов'язаними та збільшення чисельності осіб, які беруть участь у військовій службі, з метою зміцнення обороноздатності України.