Субота, 18 Квітня, 2026

Відбудова лікарні в Ізюмі: між нагальною потребою та сумнівами щодо прозорості витрат

Важливі новини

З понеділка в Україну йде похолодання

Від понеділка, 5 травня, в Україні почне змінюватися повітряна маса — теплу весну на заході та півночі змінить прохолодне повітря. Синоптики попереджають про зниження температури, дощі та грози у низці областей. На півдні та сході ще протримається комфортна погода, але й там потепління триватиме недовго. Про це повідомила синоптикиня Наталія Діденко у своєму прогнозі. За […]

Готель у Буковелі та мільярдні борги: як Олексій Петров досі очолює “Спецтехноекспорт”

Попри гучні скандали із закупівлями для Міноборони, директора ДП “Спецтехноекспорт” (СТЕ) Олексія Петрова досі не звільнили. Більше того, з’ясувалося, що його родина володіє елітним готелем у курортному Буковелі. Про це повідомили виконавча директорка Центру протидії корупції (ЦПК) Дар’я Каленюк та голова правління ЦПК Віталій Шабунін. “Керівник підприємства не поставив під час війни зброї на мільярди […]

The post Готель у Буковелі та мільярдні борги: як Олексій Петров досі очолює “Спецтехноекспорт” first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Компанія-оператор систем розподілу електроенергії можливо має зв’язки з російським бізнсом

З 1 червня в Україні очікується підвищення тарифів на електроенергію до 6,64 грн за кВт·год, а протягом найближчих 2-3 років ціна може зрости до 9 грн. Це зростання зумовлене вимогами Міжнародного валютного фонду (МВФ), які передбачають вирівнювання тарифів до ринкового рівня. Але в той час, як українці готуються до нового фінансового навантаження, постає питання: чи […]

The post Компанія-оператор систем розподілу електроенергії можливо має зв’язки з російським бізнсом first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Безсоння як виклик сучасного життя: причини, наслідки та шляхи подолання

Безсоння залишається однією з найпоширеніших проблем сучасності, що впливає на фізичне та психічне здоров’я мільйонів людей. Постійний стрес, інформаційне перевантаження, активне використання гаджетів до пізньої ночі та напружений ритм життя формують умови, у яких повноцінний відпочинок стає розкішшю. Організм не встигає відновлюватися, нервова система перебуває у стані постійного збудження, а сон втрачає свою природну глибину й тривалість.

Сучасна людина часто ігнорує сигнали втоми, відкладаючи відпочинок на потім. Підсвідоме прагнення встигнути більше призводить до того, що ніч перетворюється на додатковий час для роботи або перегляду новин і соціальних мереж. Блакитне світло екранів пригнічує вироблення мелатоніну — гормону, який регулює цикли сну й бадьорості. У результаті засинання затягується, сон стає поверхневим, а ранкове пробудження супроводжується відчуттям виснаження.

Не менш важливо обмежити використання гаджетів перед сном. Синє світло від смартфонів і ноутбуків пригнічує вироблення мелатоніну — гормону, який відповідає за засинання. Бажано відкладати телефон щонайменше за годину до відпочинку.

Корисним може стати вечірній ритуал розслаблення. Теплий душ, читання паперової книги, спокійна музика або дихальні вправи допомагають мозку зрозуміти, що настав час відпочинку.

Важливу роль відіграє і середовище. Спальня має бути темною, тихою та прохолодною. Оптимальна температура для сну — приблизно 18–20 градусів. Надто тепле повітря або зайве світло можуть заважати глибоким фазам сну.

Також варто обмежити кофеїн та алкоголь. Кава після обіду або навіть невелика кількість алкоголю ввечері можуть порушити структуру сну, навіть якщо людина швидко засинає.

Регулярна фізична активність позитивно впливає на якість відпочинку. Водночас інтенсивні тренування краще завершувати за 3–4 години до сну, аби організм встиг перейти в режим розслаблення.

Якщо заснути не вдається понад 20–30 хвилин, фахівці радять не лежати в ліжку годинами. Краще встати, зайнятися спокійною справою та повернутися до ліжка, коли з’явиться відчуття сонливості.

Окрему увагу слід приділити контролю стресу. Медитація, практики усвідомленості або ведення щоденника можуть допомогти знизити рівень тривоги, який часто стає причиною безсоння.

Корисними є й прогулянки на денному світлі. Природне освітлення допомагає організму чітко розрізняти день і ніч, що сприяє правильному циклу сну.

Якщо ж проблеми зі сном тривають більше місяця або супроводжуються сильним виснаженням, варто звернутися до лікаря. Хронічне безсоння може впливати на імунітет, серцево-судинну систему та психічне здоров’я.

Якісний сон — це не розкіш, а базова потреба організму. Невеликі зміни у щоденних звичках можуть суттєво покращити самопочуття та повернути відчуття енергії.

Польща більше не хоче допомагати Україні

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Нагадаємо, раніше президент Польщі заявив, що Польща може передати винищувачі МіГ Україні, але тільки за умови, що Захід надасть країні альтернативні літаки для захисту.

Зеленський же сьогодні сказав, що домовився ще з колишнім генсеком НАТО Столтенбергом, щоб компенсувати Варшаві передані літаки, але Польща все одно відмовила.

«Ми дуже хотіли отримати МіГи від Польщі, але вони нам не могли передати, тому що у них не вистачало своїх. Тому ми домовилися з НАТО, що вони їм виділять поліцейську місію, як у наших балтійських друзів. Ми домовилися про це. І що після цього? Чи дала нам Польща літаки? Ні. Знайшлася інша причина? Так», – заявив Зеленський на пресконференції в Закарпатті.

Президент також дорікнув Варшаві, що вона не погодилася збивати російські ракети, що летять у бік Польщі, над Україною.

Нагадаємо, Україна також безуспішно просить Польщу передати їй зброю, яку та закуповує у Південної Кореї. Варшава відповідає, що купує її для себе.

Відновлення медичної інфраструктури на деокупованих територіях Харківської області має вирішальне значення не лише з гуманітарної точки зору, а й для загальної стійкості регіону. Ізюм, який після звільнення продовжує жити під постійною загрозою обстрілів, гостро потребує повноцінної лікарні, здатної надавати допомогу як цивільним, так і постраждалим унаслідок бойових дій. Саме тому будь-які проєкти з відбудови медичних закладів тут перебувають у фокусі уваги громади та експертного середовища.

Черговий масштабний контракт, укладений Департаментом капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації, знову актуалізував питання ефективності та прозорості використання бюджетних коштів. Йдеться про договір на суму понад 110 мільйонів гривень, підписаний із ТОВ «СК Пантеон», яке має відновити лікувально-діагностичний корпус Центральної міської лікарні Ізюма. Формально проєкт покликаний повернути місту критично важливу медичну спроможність, однак деталі закупівлі викликають низку запитань.

Однак саме зміст кошторису викликає найбільше запитань. На низці позицій вартість матеріалів штучно завищена до рівня, який важко пояснити ринковою логікою чи наближеністю об’єкта до фронту. Вартість фіброцементних фасадних панелей у документах становить майже 3,9 тисячі гривень за квадратний метр, хоча їхня реальна ринкова ціна — мінімум у півтора раза нижча. Аналогічна ситуація з внутрішніми алюмінієвими дверима, де закладена ціна перевищує середню ринкову приблизно на третину.

Далі — більше. У кошторисі містяться суттєві переплати за шпаклівку, гіпсокартон та ґрунтовку. Ціни на деякі з цих матеріалів перевищують ринкові на 20–40%, що не може бути наслідком інфляції чи логістичних ускладнень. Разом потенційна переплата лише за п’ять перевірених позицій становить понад 5,2 млн грн. Це гроші, які мали би піти на зміцнення укриттів, закупівлю обладнання або підвищення стійкості об’єкта до обстрілів, а не на різницю в ціні, що осідає в кишенях посередників.

Особливої уваги заслуговує й сам підрядник. ТОВ «СК Пантеон» давно відоме фахівцям у сфері закупівель через регулярні завищення у своїх кошторисах. Компанія, заснована й очолювана Олексієм Буряком, з 2020 року уклала контрактів більш ніж на 918 млн грн — і левова частка цих підрядів припадає саме на рішення Департаменту капітального будівництва Харківської ОДА. За часів керівництва Ігоря Лялюка фірма практично не знала відмов, отримуючи перемогу за перемогою на тендерах, які, за спостереженнями експертів, нерідко були сформовані під можливості конкретного підрядника.

Цей епізод стає продовженням системного сценарію: критична інфраструктура відбудовується формально, об’єкти потребують повторних ремонтів, а кошти розчиняються у завищених цінах. І це в регіоні, де лікарні працюють під постійними обстрілами, а кожна гривня має реальну цінність для життя людей. Ізюмська лікарня, яка мала б бути символом відновлення та підтримки, перетворюється на черговий майданчик для заробітку фірм, що роками користуються прихильністю обласного департаменту.

Поки що реальних пояснень від ХОДА чи самого підрядника немає. Залишається сподіватися, що ситуація не завершиться, як і багато попередніх тендерів, де завищення та формальні перевірки так і не привели до реальних висновків. І що цього разу відбудова медичного закладу, який стоїть на передовій гуманітарного фронту, не стане черговою статистичною угодою, а нарешті відповідатиме потребам людей, для яких ця лікарня може стати останнім шансом на порятунок.

Останні новини