Субота, 18 Квітня, 2026

Відбудова лікарні в Ізюмі: між нагальною потребою та сумнівами щодо прозорості витрат

Важливі новини

Аварія на Бориспільському шосе: пасажира вантажівки вирізали з салону

У Києві на Бориспільському шосе вранці 2 квітня сталася серйозна дорожньо-транспортна пригода за участі двох вантажівок. Внаслідок аварії одного з постраждалих рятувальникам довелося деблокувати зі зім’ятого автомобіля. Про це повідомили в пресслужбі Державної служби з надзвичайних ситуацій Києва. Сигнал про ДТП рятувальники отримали о 9:06. На місці події було встановлено, що внаслідок зіткнення вантажівок MAN […]

The post Аварія на Бориспільському шосе: пасажира вантажівки вирізали з салону first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Окупанти завдали понад 350 ударів по Запорізькій області: є загиблі та поранені

Запорізька область знову стала ціллю інтенсивних обстрілів російських окупантів. Протягом останньої доби ворог завдав понад 351 удар по 13 населених пунктах, використовуючи різні види озброєння. Унаслідок атак загинула одна людина, ще 12 отримали поранення. Значних руйнувань зазнали інфраструктурні об’єкти та житлові будинки. Окупанти використали широкий арсенал зброї, що включав ракетні удари, авіаційні атаки та численні […]

The post Окупанти завдали понад 350 ударів по Запорізькій області: є загиблі та поранені first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Путін не ризикне зустрічатися із Зеленським

Російський президент володимир путін навряд чи приїде на переговори до Стамбула, навіть якщо Україна буде готова до зустрічі. Адже така поїздка виглядала б як поступка, що суперечить бажанню Кремля утримувати контроль над ініціативою. Про це в ефірі телеканалу “Еспресо” заявив політичний аналітик Володимир Горбач. “Поїхати на зустріч із Зеленським означає для путіна втратити ініціативу. А […]

Генштаб ЗСУ: У Краснодарському краї РФ уражено поромну переправу і нафтовий термінал порту «Кавказ»

Інформація, надана Генеральним штабом Збройних сил України, свідчить про високу ефективність військових операцій, проведених з використанням передових українських ракетних систем "Нептун". Успішне ураження важливих об'єктів інфраструктури в Краснодарському краї Російської Федерації є доказом готовності та ефективності національних збройних сил. Зокрема, піддалися атакам поромна переправа та нафтовий термінал порту "Кавказ". Ці об'єкти, які є ключовими для інфраструктури та економіки регіону, були цілеспрямовано поразжені, що створює серйозні перешкоди для противника та підтверджує високий рівень військово-технічного потенціалу України.

Цей порт розташований з російського боку на вході в Керченську протоку з Азовського моря.

Також дрони вразили нафтотермінал у Краснодарському краї, повідомляє ДШУ.

Російська влада раніше повідомляла про удар безпілотників по нафтобазі в Темрюкському районі Краснодарського краю.

Приліт по «Кавказу» і черговому порому в РФ не підтверджувався.

Водночас міноборони РФ повідомляло про атаку протикорабельних ракет, яку, за версією росіян, вдалося відбити.

Нагадаємо, вчора Генштаб України заявив про удар по порому через Керченську протоку американськими ракетами ATACMS.

Вуглецевий податок ЄС знищить український експорт

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Після блокування морських портів внаслідок війни основним торговим партнером України став ЄС. Проте введення CBAM створить додаткові бар’єри для українських експортерів. Очікується, що під дію цього екологічного податку потрапить 15-17% українського експорту до ЄС. У 2023 році український експорт товарів, що підпадають під CBAM, становив $3,6 млрд, з яких 93% припадало на продукцію чорної металургії.

Аналітики GMK Center попереджають, що втрати через CBAM будуть зростати. У 2026 році, першому році повного запровадження податку, втрати експорту можуть сягнути $202 млн, а до 2030 року цей показник може досягти $1,4 млрд.

Втрати української економіки можуть бути ще більшими через міжгалузеві зв’язки. Наприклад, у 2026 році втрати ВВП можуть скласти до $790 млн, а у 2030 році — до $4,9 млрд. Це свідчить про те, що негативний вплив CBAM не обмежиться лише сектором експорту, а торкнеться й інших галузей економіки.

Експорт до ЄС є життєво важливим для українських компаній: за перші шість місяців 2024 року українські підприємства експортували до ЄС 56,2% своїх товарів. Тому введення CBAM погіршить економічну ситуацію в Україні. Це, у свою чергу, суперечить стратегічним інтересам ЄС, який підтримує Україну, оскільки збереження торгівельних відносин дозволить Україні інтегруватися в європейську економіку та підтримати фінансові можливості державного бюджету.

Асоціація “Укрцемент” вже заявила, що сплата екологічного мита CBAM на загальних умовах призведе до втрати конкурентоздатності українських виробників. Тому уряду слід ініціювати переговори про приєднання до CBAM на декларативних умовах, що дозволить подавати звітність без сплати мита, посилаючись на війну як на форс-мажорну обставину відповідно до європейського законодавства.

Як зазначає видання Politico, Європа допомагає Україні фінансово, але одночасно вводить вуглецеве мито CBAM, яке може призвести до втрати €1,4 млрд щороку. Уникнути цих збитків можна шляхом проведення переговорів з ЄС, оскільки закон про CBAM передбачає можливість отримання пільг у випадку форс-мажорних обставин. З огляду на поточну ситуацію в Україні, є всі підстави просити в ЄС відстрочку у цьому питанні.

Відновлення медичної інфраструктури на деокупованих територіях Харківської області має вирішальне значення не лише з гуманітарної точки зору, а й для загальної стійкості регіону. Ізюм, який після звільнення продовжує жити під постійною загрозою обстрілів, гостро потребує повноцінної лікарні, здатної надавати допомогу як цивільним, так і постраждалим унаслідок бойових дій. Саме тому будь-які проєкти з відбудови медичних закладів тут перебувають у фокусі уваги громади та експертного середовища.

Черговий масштабний контракт, укладений Департаментом капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації, знову актуалізував питання ефективності та прозорості використання бюджетних коштів. Йдеться про договір на суму понад 110 мільйонів гривень, підписаний із ТОВ «СК Пантеон», яке має відновити лікувально-діагностичний корпус Центральної міської лікарні Ізюма. Формально проєкт покликаний повернути місту критично важливу медичну спроможність, однак деталі закупівлі викликають низку запитань.

Однак саме зміст кошторису викликає найбільше запитань. На низці позицій вартість матеріалів штучно завищена до рівня, який важко пояснити ринковою логікою чи наближеністю об’єкта до фронту. Вартість фіброцементних фасадних панелей у документах становить майже 3,9 тисячі гривень за квадратний метр, хоча їхня реальна ринкова ціна — мінімум у півтора раза нижча. Аналогічна ситуація з внутрішніми алюмінієвими дверима, де закладена ціна перевищує середню ринкову приблизно на третину.

Далі — більше. У кошторисі містяться суттєві переплати за шпаклівку, гіпсокартон та ґрунтовку. Ціни на деякі з цих матеріалів перевищують ринкові на 20–40%, що не може бути наслідком інфляції чи логістичних ускладнень. Разом потенційна переплата лише за п’ять перевірених позицій становить понад 5,2 млн грн. Це гроші, які мали би піти на зміцнення укриттів, закупівлю обладнання або підвищення стійкості об’єкта до обстрілів, а не на різницю в ціні, що осідає в кишенях посередників.

Особливої уваги заслуговує й сам підрядник. ТОВ «СК Пантеон» давно відоме фахівцям у сфері закупівель через регулярні завищення у своїх кошторисах. Компанія, заснована й очолювана Олексієм Буряком, з 2020 року уклала контрактів більш ніж на 918 млн грн — і левова частка цих підрядів припадає саме на рішення Департаменту капітального будівництва Харківської ОДА. За часів керівництва Ігоря Лялюка фірма практично не знала відмов, отримуючи перемогу за перемогою на тендерах, які, за спостереженнями експертів, нерідко були сформовані під можливості конкретного підрядника.

Цей епізод стає продовженням системного сценарію: критична інфраструктура відбудовується формально, об’єкти потребують повторних ремонтів, а кошти розчиняються у завищених цінах. І це в регіоні, де лікарні працюють під постійними обстрілами, а кожна гривня має реальну цінність для життя людей. Ізюмська лікарня, яка мала б бути символом відновлення та підтримки, перетворюється на черговий майданчик для заробітку фірм, що роками користуються прихильністю обласного департаменту.

Поки що реальних пояснень від ХОДА чи самого підрядника немає. Залишається сподіватися, що ситуація не завершиться, як і багато попередніх тендерів, де завищення та формальні перевірки так і не привели до реальних висновків. І що цього разу відбудова медичного закладу, який стоїть на передовій гуманітарного фронту, не стане черговою статистичною угодою, а нарешті відповідатиме потребам людей, для яких ця лікарня може стати останнім шансом на порятунок.

Останні новини