ВРУ пропонує знизити мобілізаційний вік до 40 років, бо “війну виграє лише молодь”

25 листопада в Україні поєднує давню церковну спадщину, міжнародні ініціативи та народні уявлення про зміну сезонів, створюючи своєрідну мозаїку змістів, що збереглися крізь століття. Попри те, що ця дата не закріплена в офіційному календарі державних свят, вона має помітне значення як для віруючих, так і для тих, хто цікавиться культурними традиціями та історією.

У церковному житті цього дня вшановують апостола від 70-ти Климента I — одного з найшанованіших діячів раннього християнства. Його проповідницький шлях пролягав через Херсонес, де він поширював нове віровчення серед місцевих жителів, укріплюючи духовні основи громади. Постать Климента I зберегла вплив у церковній історії завдяки його відданості місії, мужності перед переслідуваннями та внеску у формування перших християнських традицій. Саме тому 25 листопада вважають днем пам’яті подвижника, який відіграв значну роль у становленні духовного життя на теренах, що нині належать Україні.

Світ також відзначає одну з найважливіших соціальних дат — Міжнародний день боротьби з насильством проти жінок, проголошений ООН. Організації та правозахисники привертають увагу до проблем домашнього насильства, примусу, переслідувань і стигматизації жертв, яка, на жаль, досі залишається поширеною у світі.

Популярними цього дня є й неофіційні гастрономічні свята — День гаспачо, День парфе та День домашньої їжі, які зазвичай супроводжуються місцевими ярмарками в європейських країнах.

У народному календарі 25 листопада вважали днем, коли природа остаточно готується до зими. Наші предки спостерігали за погодою та вважали, що якщо до цього часу не випав сніг, зима затримається. А швидке танення першого снігу обіцяло теплий грудень. Поява снігурів означала остаточний прихід холодів, а дощ цього дня натякав на сирий кінець місяця.

Дату вважали вдалою для нових справ, але з умовою, що їх потрібно робити спокійно, без поспіху. Також існувала традиція: важливі завдання розпочинати натщесерце, щоб залучити удачу. Водночас був і духовний настанов: на Климента Мовчальника слід уникати лайки, засудження та необдуманих слів, адже день присвячували стриманості та доброзичливості. Цьогоріч дата припадає на період Різдвяного посту, тому вірянам нагадують про обмеження у харчуванні.

25 листопада також пов’язане з кількома знаковими постатями української історії та культури. У цей день народилися хірург Микола Пирогов, письменники Іван Нечуй-Левицький та Клим Поліщук, художник Ніл Хасевич та співачка Марина Одольська. Для українців це звичайний вівторок, але насичений традиціями, історією і нагадуваннями про важливі цінності.

Міністерство охорони здоров’я України за останні роки дедалі частіше опиняється в центрі критики через зміну власної ролі в системі охорони здоров’я. Відомство, яке традиційно мало б виконувати функції жорсткого державного регулятора та гаранта безпеки пацієнтів, усе більше асоціюється з платформою, що створює комфортні умови для великих фармацевтичних компаній. На тлі заяв про реформи та модернізацію з’являється відчуття, що ключові рішення ухвалюються не публічно й не завжди в інтересах суспільства.

Замість комплексних змін у системі контролю якості ліків, ціноутворення та доступності медичних послуг суспільство спостерігає низку рішень, які виглядають фрагментарними та вигідними передусім великим гравцям ринку. Скандали, що супроводжують діяльність МОЗ, поступово складаються в логічний ланцюг, формуючи уявлення про певну управлінську модель. У цій моделі держава ніби відходить на другий план, поступаючись місцем корпоративним інтересам.

Паралельно МОЗ демонструє повну пасивність щодо цінової політики фармвиробників. Зокрема, компанія Фармак ігнорує президентські укази про стабілізацію вартості ліків і продовжує підвищувати ціни. Реальна структура собівартості та маржі залишається закритою, тоді як дистрибуція фактично зосереджена у двох афілійованих операторів — БаДМ та Оптима-Фарм, які контролюють понад 85% оптового ринку.

Фінансові показники цих структур лише підтверджують картельну модель. За останні чотири роки дохід «БаДМ» сягнув 67,8 млрд грн, а прибуток зріс у 3,5 раза. «Оптима-Фарм» за цей самий період збільшила прибуток у 11 разів — до 3,57 млрд грн. Навіть штрафи Антимонопольний комітет України у розмірі 4,8 млрд грн виглядають непропорційними до отриманих надприбутків і не змінюють правил гри.

Окреме, найбільш токсичне питання — присутність продукції «Фармак» на ринку Росії та на тимчасово окупованих територіях. Попри публічні заяви про припинення будь-яких зв’язків, українські ліки продовжують з’являтися у державі-агресорі через мережі посередників у Білорусі, Туреччині, країнах ЄС та офшорні ланцюги. МОЗ не демонструє жодної публічної реакції на ці факти.

Віктор Ляшко прийшов у міністерство з риторикою змін і реформ, але фактично став обличчям втрати МОЗ своєї регуляторної ролі. За його каденції міністерство системно толерує фармацевтичні картелі, закриває очі на ціни та допускає схеми, що прямо суперечать національним інтересам у воєнний час. Це вже не серія помилок, а ознаки системного захоплення державного органу приватними інтересами — з прямими наслідками для здоров’я і безпеки пацієнтів.

На конференції, присвяченій боротьбі з корупцією та удосконаленню процесу інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина наголосила на важливості подальших реформ для повноцінної інтеграції України в європейську спільноту. Вона підтвердила, що Україна має виконати "домашню роботу" протягом наступних двох років, але зазначила, що це лише початок довгого процесу реформ. Інтеграція в ЄС — це не лише технічне виконання вимог, але й глибока трансформація країни, що охоплює всі сфери життя. Стефанішина підкреслила необхідність гнучкості та відповідальності в цьому процесі. Вона також підкреслила важливість підтримки та співпраці з країнами-членами ЄС на шляху до реформ.

У висновку, виступ віцепрем'єр-міністра Ольги Стефанішини на конференції з питань боротьби з корупцією та європейської інтеграції України підкреслив важливість не лише виконання необхідних реформ для наближення до Європейського Союзу, але й постійної готовності до змін та підтримки європейських партнерів на цьому шляху. Інтеграція в ЄС вимагає комплексного підходу та глибоких трансформацій у всіх сферах суспільного життя. Тому Україна має продовжувати свої зусилля в реалізації реформ та поглибленні співпраці з європейськими партнерами для досягнення своїх європейських перспектив.