Виклик та стратегічні перспективи: генерал ЗСУ розкриває виклики перед Україною у зв’язку з російською перевагою та дефіцитом особового складу

Міністерство фінансів України активно працює над новим законопроектом, спрямованим на удосконалення фінансової бази країни та забезпечення потреб оборони. Однією з ключових ініціатив є збільшення військового збору та перегляд ставок податку на додану вартість (ПДВ). Відповідно до цього законопроекту, планується встановлення вищих ставок військового збору, що дозволить підвищити фінансування армії та зміцнити обороноздатність країни.

Крім того, у рамках цієї ініціативи передбачається розширення кількості суб'єктів, які зобов'язані сплачувати військовий збір. Однією з головних нововведень буде зроблення військового збору обов’язковим для фізичних осіб підприємців (ФОП). Це стане важливим кроком у забезпеченні стабільного фінансування оборони, оскільки розширення бази сплачувачів сприятиме збільшенню доходів до державного бюджету та підвищенню ефективності системи фінансування військових потреб.

Цей новий законопроект має стратегічне значення для забезпечення національної безпеки та відображає рішучий курс уряду на підтримку армії та зміцнення обороноздатності України. Впровадження запропонованих змін сприятиме підвищенню фінансової стійкості країни та забезпечить необхідні ресурси для відстоювання національних інтересів в умовах сучасних геополітичних викликів.

Голова комітету Верховної Ради України з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев надав цю інформацію, зазначивши, що заходи спрямовані на забезпечення додаткових коштів для фінансування армії через зростання її потреб.

Заплановані зміни включають:

За словами Гетьманцева, необхідні кошти будуть спрямовані на додаткову мобілізацію та фінансування армії. Він зазначив, що потрібно близько 300 млрд грн, а на закупівлю та ремонт військової техніки – ще 400 млрд грн.

За даними Forbes, підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5% для найманих працівників може приносити до бюджету 90-100 млрд грн на рік. Підвищення ставки ПДВ на один відсотковий пункт може додати приблизно 40 млрд грн додаткових річних доходів. Якщо підвищення ПДВ буде на 2 або 3 відсоткових пункти, доходи бюджету збільшаться на 70-80 млрд грн та 100-120 млрд грн відповідно.

16 жовтня — це день, що поєднує в собі різні важливі моменти для українців. В календарі він відзначений не тільки як професійне свято пекарів, шеф-кухарів та медиків, але й як важливий етап у народному календарі, що пов’язаний із підготовкою до зими. У цей день згадують традиційні осінні обряди, які допомагали людям зустріти холодну пору року, а також святкують одне з найбільш символічних свят — День хліба. Це свято підкреслює не лише цінність цього продукту, але й відзначає багаті культурні традиції, які існують в Україні.

День хліба — це чудова нагода нагадати про важливість цього простого, але незамінного продукту в нашому житті. В Україні хліб завжди був не лише їжею, але й важливим елементом культурної спадщини. Саме тому, 16 жовтня, в день його святкування, традиційно згадують рецепти, якими користувалися предки, а також підтримують локальних пекарів, які продовжують стародавні ремесла, адаптуючи їх до сучасних умов.

У церковному календарі за новим стилем цього дня вшановують святого Лонгина Сотника — римського вояка, який, за переказами, розкаявся й прийняв християнство. Віряни звертаються до нього з молитвами про зір і зцілення очей; у народі саме 16 жовтня вважали сприятливим для офтальмологічних процедур і лікування. За старим стилем у цей день згадують деяких інших святих — зокрема єпископа Дениса Ареопагіта та святого Рустика.

Світовий аспект календаря теж насичений: 16 жовтня відзначають Міжнародний день шефа, а також професійні дні алерголога й анестезіолога. Крім того, у цей час проходять заходи, приурочені до Дня продовольства, Дня здорового харчування, Дня словників і навіть Дня бездомних котів — список доволі різноманітний. Для побуту й громади це можливість вшанувати й закликати до відповідальності тих, хто працює заради здоров’я та їжі інших.

Народні прикмети й традиції 16 жовтня пов’язані з підготовкою до зими: прали й сушили одяг на сонці, лагодили інструменти, готували вулики для зимівлі. Була поширена думка, що сонячне світло у цей день має цілющу силу, тому корисно було вийти погрітися. Також існували прикмети: якщо випав перший сніг — зима не за горами; якщо граки чи ворони розпустили пір’я — на вас чекає похолодання; хороший врожай винограду обіцяв щедрий фруктовий рік наступного сезону.

Щодо заборон — народ радив не сидіти цілий день у хаті і не займатися дрібною працею, що сильно напружує зір. Замість цього краще проводити час активно: готувати господарські справи, сушити й прибирати, готувати запас дров і утепляти хатні приміщення.

16 жовтня — це день, в якому поєдналися піклування про землю й людей: від хлібної випічки до молитви за здорове око. Нехай цей день стане приводом не лише для святкувань, а й для простих дій — привітати тих, хто піклується про їжу та здоров’я, і перевірити, чи все готове до зими.

У Києві, поблизу станції метро «Академмістечко», планується будівництво нового великого торгово-розважального центру та масштабна реконструкція підземних переходів. Ці роботи, згідно з розпорядженням КМДА, повинні розпочатися в 2025 році і тривати до 2027 року. Міська влада запевняє, що ці зміни не впливатимуть на функціональне призначення станції та не порушать нормальну роботу метрополітену. Проте в транспортних колах та серед громадських активістів вже виникла серйозна стурбованість.

Експерти та представники громадських організацій звертають увагу на кілька важливих проблем, які можуть виникнути внаслідок цієї реконструкції. Олександр Гречко з ГО «Пасажири Києва» підкреслює, що проект не враховує інтереси пасажирів та може значно ускладнити їх пересування. За його словами, будівництво великих торгово-розважальних центрів поруч з важливими транспортними вузлами створює додаткове навантаження на інфраструктуру. Підвищена кількість відвідувачів таких об'єктів може призвести до переповнених підземних переходів, заторів та проблем з доступом до станції метро.

Експерти також попереджають про транспортні наслідки: у проєкті наразі не прописано, де зупинятимуться автобуси, як організують під’їзд і паркування для відвідувачів ТРЦ та мешканців, тож існує ризик утворення заторів і «колапсу» транспортного руху, особливо для мешканців західних передмість — Ірпеня та Бучі — які користуються пересадковим вузлом.

Окрема претензія — відсутність рішень щодо безбар’єрності. За проєктом не передбачено ліфтів чи підйомників для людей з інвалідністю та маломобільних груп, наголошують активісти, через що доступ до станції та пересування в підземних переходах може стати проблемою для частини пасажирів.

Що пропонують фахівці: передбачити автобусну станцію в складі ТРЦ, облаштувати підземний паркінг із прямим переходом до метро та забезпечити безбар’єрний доступ у підземних переходах. Без цих змін, попереджають вони, проєкт може створити більше проблем, ніж вигод.

У КМДА в коментарі зазначили, що містобудівні умови та обмеження на будівництво комплексу були видані ще у 2011 році компанії «Гротто». У «Київському метрополітені» підтвердили, що точне розташування виходів і організація переходів будуть визначені проєктною документацією.

Термін виконання робіт — до 2027 року — означає тривалі будівельні роботи поблизу одного з ключових пересадкових вузлів міста. Через це мешканці і експерти очікують докладнішої проєктної документації, із роз’ясненнями щодо організації руху, заходів з пожежної безпеки та інклюзивних рішень.

Зведення великого ТРЦ поруч із метро ставить питання балансу між інвестиціями та транспортною доступністю — і змушує владні структури довести, що проєкт передбачає стале вирішення проблем пасажиропотоку, безбар’єрності та безпеки в одному з найжвавіших районів Києва.