Як не стати жертвою карткових афер

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Закон №3633-ІХ, що набув чинності 18 травня 2024 року, визначає, що колишні військовополонені мають право бути звільненими з військової служби, якщо вони не бажають її продовжувати, а також звільняє їх від примусової мобілізації. Проте це не стосується цивільних чоловіків, які, як і військовополонені, зазнали тортур та перебували у неналежних умовах.

Родини звільнених цивільних звертаються до Омбудсмана України, вказуючи на несправедливість. Вони стурбовані тим, що мобілізація цих осіб, які вже пережили полон, може поставити під загрозу їхнє фізичне та психічне здоров’я.

“Україна вперше стикнулася з ситуацією, коли держава-агресор порушує норми міжнародного гуманітарного права, затримуючи цивільних осіб. Нашій державі доводиться самостійно створювати правові стандарти, які можуть стати прикладом для інших країн,” — зауважив Омбудсман Дмитро Лубінець.

Для врегулювання цього питання Омбудсман пропонує внести поправки до:

За словами Лубінця, пропозиції вже передані до профільних комітетів Верховної Ради, але поки що конкретної реакції немає. Омбудсман наголошує, що це питання потребує суспільного розголосу, аби пришвидшити законодавчий процес.

Німецький телеканал N-TV недавно звернув увагу на значне посилення України сучасними артилерійськими системами, зокрема самохідними гаубицями RCH 155. За інформацією, отриманою від джерел, близьких до західних оборонних кол, Київ активно збільшує кількість цих важливих для оборони систем, що є суттєвим кроком у зміцненні обороноздатності країни.

Самохідні гаубиці RCH 155 відомі своєю точністю і мобільністю, що робить їх ефективними в різних оборонних стратегіях. Ці системи здатні оперативно реагувати на загрози і забезпечувати надійну підтримку з посиленням вогневої потужності.

Дане посилення військових можливостей України стає важливим контекстом в сучасних геополітичних умовах, де збереження обороноздатності країн є пріоритетним завданням. Відповідно до аналітиків, збільшення кількості сучасних артилерійських систем свідчить про стратегічну відповідь України на поточні виклики в оборонній сфері.

Такі кроки підтверджують визнання необхідності підвищення обороноздатності країни в умовах загострення конфліктів у світі, зміцнення її позицій у міжнародному контексті і забезпечення безпеки для українських громадян.

Захід оснащує Україну найсучаснішими артилерійськими системами, включно з RCH 155, причому до Києва поставляється більше самохідних гаубиць, ніж було відомо раніше, повідомляє німецький телеканал N-TV. Однак мине деякий час, перш ніж вони будуть розгорнуті на полі бою.

Україна підписала з оборонною компанією KNDS контракт на поставку 54 одиниць артилерійської системи RCH 155. Ця зброя є однією з найсучасніших артилерійських систем у світі, “новим еталоном сучасної самохідної артилерії”. Гаубиця може вести точну стрільбу навіть у русі та вражати цілі на відстані до 54 км 155-міліметровими боєприпасами. Управління артилерійським гарматним модулем у майбутньому зможе здійснюватися дистанційно. Крім того, RCH 155 – це знаряддя відомої артилерійської системи Panzerhaubitze 2000, яка вже використовується в Україні.

Уже давно стало зрозуміло, що Україна отримає новітні самохідні гаубиці RCH 155. Однак досі було відомо лише про те, що буде поставлено 36 одиниць. Тепер, після заяви KNDS, ця цифра зросла до 54. Уряд Німеччини видав Україні дозвіл на закупівлю перших 18 гаубиць ще восени 2022 року, але поставки очікуються не раніше 2025 року. Оснащення київських збройних сил гарматами RCH 155 – довгостроковий проєкт.

Компанія KNDS також повідомила, що цього року вона виробить для України 78 систем CAESAR. Вони вже використовуються в країні і мають дальність дії близько 70 км.

“Конфлікт в Україні показав, що перевірені артилерійські системи великої дальності особливо важливі для нанесення високоточних ударів”, – заявила оборонна компанія.

CAESAR зарекомендувала себе як міцна, надійна і проста в обслуговуванні система в усьому світі та стала сучасною артилерійською системою, яку замовляють найбільше. У результаті KNDS потроїла темпи виробництва: зараз щомісяця випускається шість установок CAESAR.

У 2010-му році Микола Греченюк став депутатом Підвиноградівської сільської ради на Закарпатті. Це невелике село, де проживає близько 4000 осіб, займає значне місце у вузьких колах регіону. Завдяки своїм бізнесам, зокрема ФОПу, Греченюк став впливовою особистістю в місцевих справах. Його успіхи в державних тендерах на ремонт доріг, прибирання снігу та інші комунальні послуги відомі у всьому районі.

Населення заздрить його успіхам і неабиякої розкоші, якою він живе. Це викликає обговорення та підозри щодо можливих шляхів фінансування цього розмаху, зокрема, через недекларовані доходи або контрабанду.

Тим не менш, життя дочки Миколи Греченюка, Беатриси, нагадує казку. Хоча вона не належить до королівської родини, але має всі привілеї, що супроводжують такий статус. Її розкішне життя, яке вона активно демонструє в соціальних мережах, зачіпає уяву громадськості і викликає питання щодо джерел її достатку.

Таке контурування розкладу між двома світами, а також підозри щодо можливої корупції чи нелегального фінансування, створюють певну напругу в суспільстві і вимагають уваги правоохоронних органів та антикорупційних служб.

У 2015 році, під час депутатства Миколи Греченюка у сільській раді від Партії регіонів, його родичі та близькі отримали принаймні чотири земельні ділянки у Підвиноградові. Це стало можливим завдяки рішенню сільської ради, яка реалізувала їхнє право на безкоштовне отримання землі, передбачене українською Конституцією. Отримали ділянки: донька Греченюка Беатриса Миколаївна, брат Михайло Васильович Греченюк, а також Михайло Михайлович Крайнер (по даним ЗМІ, водій Греченюка) та Маріанна Олександрівна Крайнер (дружина водія Греченюка). Судові процеси щодо виділення цих ділянок тривали до 2021 року, але зазначені особи все ж відстояли своє право на землю.

Сам Микола Греченюк має в Підвиноградові чотири земельні ділянки та будинок, а його дочка Беатриса володіє загалом трема ділянками та власним маєтком. Покрім того, крім ФОПу, Микола Греченюк є засновником ТОВ "Лігаспецбуд", якому також пощастило у тендерах. За даними "Прозоро", ця компанія брала участь у щонайменше 124 конкурсах і виграла підрядів на суму приблизно 370 мільйонів гривень.

Беатриса Греченюк, хоча вказується як Беатрікс у реєстрах, живе розкішним життям, яке активно демонструє на своєму Instagram. Вона не поступається своїм розкошам подружкам, серед яких сестра розкрадача армійської техніки Романа Гринкевича, Ольга, та колишня дружина народного депутата від "Слуги народу" Миколи Тищенка, Алла Барановська. Її чоловік, Андрій Петьовка, також відома особистість, син народного депутата Василя Петьовки, який є двоюрідним братом іншого нардепа Івана Балоги.

Вірогідно, Беатриса Греченюк може мати певні права на Замок Закарпаття "Паланок", який у 2008 році Мукачівська міська рада передала в оренду компанії дружини Петьовки. Цей замок може бути для неї місцем відпочинку та відповідати її іміджу "справжньої принцеси". Крім того, Беатриса вказує у своєму Instagram, що є дизайнером інтер'єрів, а також володіє рестораном Darlin’ restobar у Мукачевому, де подаються розкішні страви та дорогі вина.

У 2022 році, під час розгортання війни Росії проти України, драматичні події відбувалися і на Закарпатті. Андрій Петьовка, чоловік Беатриси, діяв у складних обставинах, пов'язаних із замовленням перепусток на виїзд за кордон для себе та свого свата Миколи Греченюка. Незважаючи на запити національних органів контролю, щодо законності цих дій, після обіцянок про волонтерську допомогу, ситуація знайшла свій розв'язок.

У цей період також народилася донька Беатриси, що, здається, мала би вимагати усієї уваги та зусиль. Проте, нещодавно виявлені фотографії з Instagram Беатриси Греченюк свідчать про те, що вона разом з чоловіком, можливо, і дочкою, відправилася у розкішну подорож до Італії. Їхня здатність до розкошів та бажання вражати неабиякі.

Проте, зауваження, які з'явилися відносно можливої контрабанди через Закарпаття, підштовхують до замислення. Чи всі ці розкішні придбання та подорожі фінансуються чесним шляхом, чи може, є ще один більш сумний джерело їхнього походження? Відомо, що саме ця область має сумну репутацію лідера з поставок незадекларованих товарів. Тому, необхідно приділити увагу цьому питанню для визначення його справжнього характеру та наслідків.

У висновках можна зазначити, що описаний у тексті приклад є лише одним із численних випадків, коли в Україні влада, бізнес та привілеї об'єднуються в одній особі або родині. Спільне володіння бізнесом, політична активність та розкішний спосіб життя стають визначними рисами окремих елітних класів, які не завжди відповідають закону і моралі.

Зазначений у тексті приклад також відображає загальну проблему корупції та контрабанди в Україні, особливо в регіонах, де контроль за оборотом товарів та послугами є менш ефективним. Це свідчить про необхідність подальших заходів з боротьби з корупцією, підвищення прозорості та відповідальності влади перед громадянами.

Нарешті, висновок полягає у необхідності посилення контролю та відкритості щодо діяльності представників влади та бізнесу, а також у підтримці механізмів, спрямованих на забезпечення суворої відповідальності за порушення закону та зловживання владою. Тільки таким шляхом можна досягти більшої справедливості та розвитку суспільства в цілому.