Неділя, 7 Вересня, 2025

Якісні європейські ліки можуть зникнути з аптек – експерти б’ють на сполох

Важливі новини

У Хмельницькому чоловік під наркотиками обікрав кав’ярню під час комендантської години

У Хмельницькому до суду скерували обвинувальний акт проти 32-річного чоловіка, який у травні 2025 року проник до кав’ярні та виніс звідти продукти і ноутбук. Інцидент трапився вночі, під час комендантської години. За даними слідства, зловмисник був у стані наркотичного сп’яніння. Викруткою він зламав двері закладу й виніс майно. До рук чоловіка потрапив ноутбук та продукти […]

Національне антикорупційне бюро звинуватило Назара Шептицького у корупційній справі

4 липня 2024 року стало відомо про резонансне розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) щодо можливих корупційних схем у Державній митній службі. Ця новина викликала значний суспільний резонанс та привернула увагу до питань доброчесності у державних органах.

Шептицькому пред’явлено звинувачення за закінчений замах на підбурювання до хабарництва (статті 15, 27 та 369 Кримінального кодексу України). За даними слідства, влітку 2023 року Шептицький вирішив поставити своїх людей на високі посади в митниці через підкуп тимчасового виконуючого обов’язки голови Держмитслужби. Для цього він залучив Руслана Черкаського, колишнього заступника очільника митниці, звільненого у 2023 році через корупційні скандали, як посередника. Черкаський мав передати пропозицію щодо хабаря на посади у західних областях, зокрема за мільйон доларів за керівництво Львівською митницею.

За словами детективів, Шептицький планував разом із спільником Олегом Гаталяком фінансувати ці призначення та визначати кандидатів, які підходять для різних посад. Гаталяк також мав контролювати та розподіляти хабарі в майбутньому підконтрольному підрозділі митниці, наприклад, плануючи отримувати близько 2 мільйонів доларів щомісяця з Волинської митниці.

Шептицький зустрічався з Черкаським кілька разів для обговорення плану, залучаючи до розмов Гаталяка. Під час цих зустрічей обговорювались не лише вартість посад на різних підрозділах митниці, а й деталі схеми оплати. Наприклад, за призначення на посаду керівника Львівської митниці обговорювалась сума півмільйона доларів, за Чернівецьку – 200 тисяч. Згідно з змістом розмов, це був “перший платіж” за саме призначення, після чого планувалась регулярна виплата з частки незаконних прибутків щомісячно.

Згідно з текстом підозри, план Шептицького зазнав неуспіху через обставини, які не залежали від нього. Проте у списку “підходящих” кандидатур, який Черкаський передав на розгляд очільнику Держмитслужби, особисто відзначено кандидатуру Юрія Герасимова, колишнього голови Харківської митниці, якого справді призначено керівником Чернівецької митниці у січні 2024 року.

Нагадаємо, що Назар Шептицький є пасинком Олександра Рувіна, голови КНДІСЕ – найбільшого та найвпливовішого судово-експертного інституту в Україні. Обидва були героями розслідування Bihus.Info у 2021 році, коли журналісти розкривали сумнівне походження статків родини Рувіна в контексті конфлікту інтересів та скандальних експертиз.

Щодо Назара Шептицького вдалося встановити, що він володів значною кількістю дорогоцінної нерухомості та розкішних автомобілів, які не відповідали його офіційним доходам. Наприклад, серед них був Range Rover, вартістю близько 3,5 мільйона гривень, квартира в ЖК “Французький квартал” приблизно на 150 тисяч доларів, а також квартира у ЖК “Липська вежа” в урядовому кварталі Києва, оренда якої коштувала 8 тисяч доларів на місяць. Протягом декількох років також спостерігалася присутність Шептицького на автомобілях, зареєстрованих на інших осіб, які мали довіреності на його пасинка, Олександра Рувіна. Серед цих автомобілів були Mercedes-Benz G 63 AMG, два Toyota Land Cruiser 200 і Aston Martin DB9. Загальна орієнтовна вартість цих автомобілів становила приблизно 9 мільйонів гривень.

Кіровоградщина послаблює комендантську годину в ніч на Великдень — у чому нюанс

У ніч святкування Великодня мешканці Кіровоградської області зможуть вільно пересуватись протягом чотирьох годин. Обласна адміністрація ухвалила рішення скоротити комендантську годину з опівночі до 4 ранку. Про це повідомив голова ОВА Олег Райкович. За його словами, таке рішення продиктоване бажанням забезпечити віруючим можливість відвідати святкові богослужіння, водночас не наражаючи їх на небезпеку. На тлі останніх ракетних […]

До України повернули тіла 501 воїна

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Як повідомляється, зокрема, вдалося репатріювати 382 тіла захисників, що загинули на Авдіївському напрямку, 56 полеглих воїнів з Бахмутського напрямку, 45 тіл оборонців з Мар’їнського напрямку, 6 тіл полеглих Захисників на Вугледарському напрямку, 4 полеглих воїна на Запорізькому напрямку, 7 тіл оборонців, що воювали на Луганському напрямку.

Також вдалося повернути 1 тіло з моргу на території рф.

Збройні Сили України перевезуть репатрійовані тіла та останки до визначених державних установ. Представники правоохоронних органів та судово-медичні експерти встановлять особи загиблих.

Після ідентифікації тіла оборонців передадуть родинам для гідного поховання.

Критичний період для України та Європи: Чого очікувати після інавгурації Трампа

Європейські країни опинились у критичному моменті щодо війни в Україні, а особливо у зв’язку з наближенням інавгурації нового президента США Дональда Трампа, яка відбудеться 20 січня 2025 року.  Враховуючи активні спроби Європи взяти на себе відповідальність за мирне врегулювання конфлікту, питання про позицію Трампа можуть суттєво вплинути на подальші кроки світової держави. “Трамп неодноразово заявляв, […]

The post Критичний період для України та Європи: Чого очікувати після інавгурації Трампа first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Запровадження жорсткого адміністративного регулювання цін на ліки може призвести до дефіциту якісних європейських препаратів та їх заміни дешевшими аналогами з Індії та інших країн. Про це попереджає директор Благодійного фонду «Крапля Крові» Іван Зеленський.

  • Як, на вашу думку, нове регулювання цін вплине на доступність ліків для пацієнтів? Чи вбачаєте ви ризик, що через запровадження обмежень виробники зменшать постачання або виведуть певні препарати з ринку?

Це дуже ризикований законопроєкт. Взагалі, якщо в нас ринкова економіка в країні, і держава починає вмішуватися в ринок, вводячи туди додаткові регулювання, то це не дуже гарно. Частина препаратів може, навпаки, здорожчати, а не подешевшати, а частина препаратів може взагалі, зникнути з ринку. Тобто, їм стане, не вигідно продавати свої товари в Україні, і вони підуть.

  • Чи вплинуть нововведення на виконання протоколів лікування, адже у них прописані певні препарати, у тому числі імпортні, які, за застереження професійної спільноти, можуть зникнути?

Я можу коментувати свою царину, онкологію. Основні молекули закуповуються через номенклатуру державних закупівель. І от там більш-менш нормально, там довгострокові контракти і ризик невеликий.

Ризик є там, де аптечний сегмент, де рітейл. В рітейлі кожен препарат один з одним конкурує на поличці.

  • Чи вплинуть нововведення на фізичну доступність ліків, у тому числі імпортних? Адже такі асоціації як Європейська Бізнес Асоціація вже заявили про занепокоєння з боку іноземних компаній.

Вони праві. Насправді у нас в країні, яка історія: умовно ринок можна поділити на три частини. Одна частина – це європейські виробники, там генеричні або оригінальні. Ще одна частина – це наші українські виробники, у нас доволі потужна фармакологія. І третя частина – це індійські виробники, яких ми, на жаль, дуже сильно впускаємо на свій ринок. І вони дуже сильно давлять своїми низькими цінами, як на нашого виробника, а особливо на європейця. Тому оцей закон, він ризикує призвести до того, що європейці підуть, а індуси – виживуть. І по нашим виробникам це вдарить немало. А з індійськими виробниками є проблеми. По-перше, через якість, а по-друге, вони можуть невчасно привезти препарат.

Тому я поділяю занепокоєння Європейської Бізнес Асоціації.

  • Чи існує небезпека, що частина пацієнтів буде змушена переходити на менш ефективні або дешевші аналоги? Чи може це погіршити якість лікування та викликати додаткові ризики для здоров’я?

Так і це можливо. Тобто, якщо із ринку йдуть, умовно, бренди, а залишаються тільки більш дешеві варіанти, то в більш дешевих варіантах є завжди ризик, що там буде неякісно. Це так з усім працює. Одне діло – купити брендову машину, а друге – якусь підробку. З ліками так само.

  • Які ще ризики ви бачите у новому регулюванні фармринку для пацієнтів? Які зміни, на вашу думку, можуть зробити ситуацію більш збалансованою, щоб не постраждали ті, хто потребує постійного лікування? 

Найперше, що я зробив би, це заборонив доступ на наш ринок дешевих індійських виробників. Тобто, повністю відмовлятися від індусів не можна. Гарних індусів, ті, які мають реєстрацію в Європі, треба залишити. Всіх інших треба з ринку прибрати. Тим більше, ми зараз з Європою дуже сильно в унісон працюємо. Рано чи пізно ми потрапимо в Європейський Союз. І Європа на свій ринок не пускає дешевих і неякісних індусів.

Друге – потрібно максимально розширити програму “Доступні ліки” і закрити нею основні напрямки лікування українських пацієнтів. Тим самим ми і ринок збережемо, і дамо можливість пацієнту вибрати, чи він бере безкоштовно дешевий варіант, чи доплачує і бере дорогий варіант. Отак працюють європейські ринки.

Реімбурсація – це шанс уникнути дефіциту саме тих препаратів, які реально лікують. Тому що, якщо з ринку зникнуть, умовно, всякі гепатопротектори, нейропротектори чи противовірусні, то ніхто від цього не загине. Це фуфломецин. Українці реально фуфломецинівку купляють. Якщо вони зникнуть, то нічого страшного не відбудеться. А якщо зникнуть антибіотики, умовно, оригінальні, то це вже буде такий серйозний шок.

Ще треба, звісно, подивитися на той зговір. Я так розумію, що цей законопроєкт покликаний розбити зговір двох дистрибюторів. Не можна казати, що його немає, але він склався, скоріше за все, історично, а не через зговір. Тобто, інші всі просто гірше працювали, а в підсумку ці два дистриб’ютори – Оптіма і БаДМ – вижили у конкурентному ринку. Значить, вони вижили, а менші загинули. Треба, можливо, ще дати двом-трьом дистрибюторам працювати в цьому ринку. Але це такі дуже тонкі інструменти. Американці вміють якось це робити. А тут вони тупо влупили законом, зробили ці 20% і це не дуже гарна історія.

  • Чи звертався ваш фонд до уряду або профільних органів влади з пропозиціями щодо більш збалансованого регулювання цін на ліки?

Ми зараз думаємо щодо петиції до Президента, щоб він ветував цей закон. Але ще немає у нас єдиної думки.

Ми зараз адвокатуємо, перше, закон про паралельний імпорт, тому що це не вирішить кардинально проблему, але дасть ринку трошки більше повітря. Можна буде ввозити препарати з Європи по паралельному імпорту, і не тільки з Європи. І друге, ми пропонуємо Міністерству охорони здоров’я розширювати програму реімбурсації. Ми, з боку онкологічної своєї спільноти, запропонували декілька молекул, які треба ввести в реімбурсацію, і тим самим запобігти їхньому зникненню з ринку, і навпаки залишити конкуренцію на ринку.

The post Якісні європейські ліки можуть зникнути з аптек – експерти б’ють на сполох first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини