За інформацією наших джерел, в Офісі продовжується “пошук винних” за провал програм будівництва укриттів об’єктів енергетики, а затримання екс-керівника “Укренерго” Володимира Кудрицького тільки початок. Зокрема, за інформацією джерела, існує велика ймовірність, що екс-голову Державного агентства з питань відновлення та розвитку інфраструктури Мустафу Найема викличуть як свідка у справі Володимира Кудрицького. Нагадаємо, раніше екс-нардеп Андрій Павловський […]
У рамках Північноатлантичного альянсу триває обговорення ініціативи, метою якої є встановлення довгострокового механізму військової підтримки Україні. Цей план передбачає виділення державами-членами НАТО щороку 0,25% від їхнього валового внутрішнього продукту на оборонні потреби України. Ідея, активно просувана Естонією протягом останніх кількох років, була представлена на загальноальянсовому рівні генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.
Про це повідомив міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна напередодні зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО у Швеції. Він вказав на те, що питання стабільного фінансування оборони України стало одним із ключових у дискусіях альянсу, зважаючи на триваючу війну з Росією та необхідність забезпечення Києва надійною військовою підтримкою на довгі роки вперед.
Тсахкна зазначив, що це не лише політичний жест, а й спроба створити передбачувану модель підтримки, яка не залежатиме від змін у політичному ландшафті або виборчих циклах у західних країнах. Естонія вважає, що підтримка України має перейти від ситуативних рішень до постійного механізму, що дозволить українським Силам оборони планувати закупівлі та оборонні операції на довгий термін.
Глава естонської дипломатії акцентував, що ініціатива зумовлена оцінкою безпекової ситуації в Європі. Він підкреслив, що Росія залишатиметься стратегічною загрозою ще на тривалий час, не зважаючи на поточні події на фронті.
Суть пропозиції полягає в тому, що кожна країна-член НАТО щорічно фінансуватиме військову підтримку України в розмірі 0,25% свого ВВП. Це може передбачати стабільне постачання боєприпасів, систем протиповітряної оборони, бронетехніки, дронів, засобів зв’язку, а також розвиток українського оборонно-промислового комплексу.
Країни Балтії вважають, що така модель може вирішити проблему нерівномірного розподілу допомоги серед союзників, адже в останні роки основну частину витрат на підтримку України взяли на себе лише деякі держави. Генеральний секретар НАТО також висловив занепокоєння з приводу того, що лише 6-7 європейських країн активно закуповують американське озброєння для передачі Україні, закликавши інших союзників бути більш активними.
Обговорення механізму відрахувань у 0,25% ВВП пов'язане з загальним зростанням оборонних витрат у НАТО після початку повномасштабної війни Росії проти України. Аналітики зазначають, що новий механізм може стати основою для довгострокової підтримки України, незалежно від розвитку військових подій або політичної ситуації на заході.
Однак реалізація цієї ініціативи може викликати дебати серед союзників. Деякі країни НАТО традиційно обережно ставляться до формалізації фінансових зобов'язань, особливо у світлі внутрішніх економічних викликів. Проте країни Балтії, зокрема Естонія, Латвія та Литва, вже зобов'язалися щорічно виділяти не менше 0,25% свого ВВП на підтримку України.
У грудні 2025 року тодішній міністр оборони України Денис Шмигаль закликав міжнародних партнерів до закріплення такого підходу на більш широкому рівні під час зустрічі у форматі «Рамштайн». У Києві підкреслювали, що стабільність військової допомоги є критично важливою для оборонної стратегії країни.
В умовах триваючої війни та зростання напруженості між Росією та НАТО, надання стабільної військової підтримки Україні стає важливим елементом європейської системи безпеки. Чимало союзників розглядають допомогу Україні не лише як підтримку окремої держави, а й як інвестицію в стримування Росії та забезпечення стабільності в євроатлантичному регіоні.
