Їж чотири рази на тиждень – живи довше: що кажуть дослідження про перець чилі

Чинне законодавство України передбачає можливість звільнення військовослужбовців Збройних сил зі служби у зв’язку з тяжкими сімейними обставинами, що виникли під час воєнного стану. Йдеться про ситуації, коли близький родич військовослужбовця загинув або зник безвісти під час захисту суверенітету, територіальної цілісності та національної безпеки держави.

Це право надається тим, хто проходить військову службу, незалежно від займаної посади чи роду військ, за умови документального підтвердження відповідних обставин. Закон чітко визначає коло осіб, втрата яких може стати підставою для звільнення. До них належать чоловік або дружина, син чи донька, батько або мати, дід чи баба, а також рідні або неповнорідні брати й сестри. У кожному з цих випадків ключовим є факт загибелі або зникнення безвісти саме під час виконання завдань, пов’язаних із обороною країни.

Підставою для такого звільнення є Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу». Зокрема, відповідне право закріплене у підпункті «г» пункту 2 частини 4 статті 26 цього закону.

Важливо, що право на звільнення зберігається навіть у тих випадках, коли смерть військовослужбовця настала не внаслідок безпосереднього ураження противником. Це стосується ситуацій, коли під час виконання бойових або службових завдань відбулося раптове погіршення стану здоров’я — інсульт, інфаркт чи інший критичний стан.

Навіть якщо смерть настала вже у медичному закладі через певний час після таких подій, за наявності належного документального підтвердження ці обставини визнаються пов’язаними з виконанням військового обов’язку. У такому разі близькі родичі загиблого або зниклого безвісти військовослужбовця мають законне право на звільнення зі служби за сімейними обставинами.

У селі Білогородка Київської області розгорнулася подія, що приголомшила місцеву громаду. У приватному таунхаусі правоохоронці виявили мертвими подружжя та їхню 11-річну доньку. Чотирирічного хлопчика, який залишився живим, у критичному стані доправили до лікарні. За попередніми висновками слідства, причиною трагедії стало отруєння чадним газом.

Поліція Київської області повідомила, що тривогу підняли сусіди, які помітили, що родина тривалий час не виходить на зв’язок і не з’являється на вулиці. Коли вони зайшли до дому, стало зрозуміло, що ситуація надзвичайна, і негайно викликали правоохоронців та швидку допомогу. Медики, які прибули на місце, змогли врятувати лише молодшу дитину, стан якої залишається важким.

Поліцейські встановили, що загинули 56-річний чоловік, 44-річна жінка та їхня 11-річна донька. У приміщенні також перебував молодший син — 4-річний хлопчик у тяжкому стані та з ознаками сильного зневоднення. Дитину терміново госпіталізували до медзакладу, де лікарі борються за її життя.

Попередня причина трагедії — отруєння чадним газом, імовірно спричинене несправністю газового котла опалення. Остаточні висновки спеціалісти зроблять після експертиз та технічної перевірки обладнання.

За фактом загибелі трьох людей поліція відкрила кримінальне провадження. Слідчі з’ясовують усі обставини та причини трагедії.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) завершило перевірки декларацій посадових осіб медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) за період 2024–2025 років. Під час цих перевірок було проаналізовано 22 декларації, і в 18 з них виявлені ознаки недостовірного декларування відомостей, загальна сума яких перевищує 148,9 мільйона гривень. Ці факти порушень привернули значну увагу до діяльності МСЕК, яка займається важливими питаннями, пов'язаними з медичними висновками та соціальними виплатами.

Однією з найбільш резонансних справ стало рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області. Суд визнав винною голову Берегівської районної медико-соціальної експертної комісії у скоєнні кримінального правопорушення за частиною 2 статті 366-2 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за декларування недостовірних відомостей. У результаті, посадовій особі було призначено штраф у розмірі 68 тисяч гривень, а також накладено заборону на обіймання керівних посад у медичних установах протягом року.

НАЗК також завершило перевірку декларацій інших керівників та експертів МСЕК.

Порушення встановлено у деклараціях голови Житомирської МСЕК № 2. За 2023 рік виявлено недостовірні відомості на понад 5 млн грн, а за 2024-й — на більш ніж 5,2 млн грн. Посадовиця не вказала дані про чоловіка та його майно: три квартири у Києві, Житомирі та Одеській області, два будинки, автомобілі Toyota Land Cruiser Prado 150 і Volvo C30, а також доходи та банківські рахунки. НАЗК встановило ознаки правопорушення за ч. 1 ст. 366-2 КК, а Нацполіція долучила матеріали до кримінального провадження.

У Запорізькій області під час перевірки декларації голови нейроофтальмологічної МСЕК було встановлено недостовірні дані на понад 2,9 млн грн. Посадовиця не задекларувала автомобіль Hyundai IX35, подарунок у вигляді готівки на суму понад 360 тисяч гривень та не підтвердила походження 30 тисяч доларів готівкою. Висновок передано до Національної поліції.

Ще один випадок стосується лікаря-експерта Харківського обласного центру медико-соціальної експертизи. У декларації за 2023 рік вона не зазначила квартиру, у якій фактично проживала, кошти на банківських рахунках та понад 530 тисяч гривень доходів, що надходили на картку від третіх осіб. НАЗК зафіксувало ознаки правопорушення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП і передало матеріали до НПУ.

У НАЗК наголошують, що виявлені порушення демонструють системні проблеми з дотриманням вимог фінансової прозорості серед працівників МСЕК. Повні перевірки у цьому секторі тривають.