Їж чотири рази на тиждень – живи довше: що кажуть дослідження про перець чилі

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Незважаючи на те, що з 2021 року всі школи України зобов’язані надавати освітні послуги українською мовою, за словами Піпи, чимало учнів і навіть вчителів продовжують використовувати російську мову поза уроками. Новий законопроєкт має на меті усунути цю проблему, поширивши мовні вимоги на всі сфери шкільного життя.

За результатами моніторингу 2023-2024 років, лише 41% учнів спілкуються між собою виключно українською мовою під час перерв. Це створює певні конфлікти та тиск на україномовних дітей, а також ускладнює навчання для тих, хто недостатньо добре володіє українською мовою.

«Діти, які не говорять українською з початкової школи, стикаються з труднощами у навчанні, особливо в читанні та засвоєнні матеріалу», — підкреслила Піпа, звертаючи увагу на важливість підтримки батьків у формуванні україномовного середовища.

Законопроєкт передбачає кілька ключових змін:

Також планується активне залучення батьків до процесу створення та підтримки українськомовного середовища в закладах освіти. Вчителі та адміністрація школи зможуть проводити просвітницькі заходи та робити зауваження, якщо учні використовують російську мову.

Окрім того, Кабінет Міністрів України та інші державні органи будуть зобов’язані розробити ефективну систему вимірювання мовленнєвих компетенцій учнів, що допоможе відстежувати успіхи у володінні українською мовою.

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль визначив стратегічні напрямки, які визначають майбутнє України як потенційного члена Європейського Союзу. Він виділив п'ять ключових секторів, серед яких оборона, енергетика, сільське господарство, сировини та цифрові технології. Зокрема, прем'єр-міністр підкреслив важливість української оборони та військово-промислового комплексу, що можуть стати ключовими у підтримці безпеки в ЄС. Він також зазначив потенціал України як енергетичного центру та постачальника газу для Європи, що сприятиме зміцненню енергетичної безпеки регіону. Шмигаль відзначив і значення України в аграрному секторі та готовність до співпраці з ЄС, наголосивши на бажанні Києва до досягнення компромісів. Нарешті, він підтвердив намір України розпочати переговори щодо вступу до ЄС протягом поточного року, відзначивши відкритість країни до зміцнення співпраці з європейськими партнерами.

У висновках можна підкреслити наступне:

• П'ять ключових секторів, визначених прем'єр-міністром Шмигалем, відображають стратегічний план України для наближення до Європейського Союзу.

• Висловлені пріоритети, такі як оборона, енергетика, сільське господарство, сировини та цифрові технології, свідчать про бажання України розвиватися у напрямку, який сприятиме її інтеграції до європейського співтовариства.

• Акцент на важливості української оборони та енергетики підкреслює важливість забезпечення безпеки та енергетичної стабільності в регіоні.

• Висловлена готовність до співпраці та переговорів з ЄС свідчить про рішучість України досягти прогресу у вступі до Європейського Союзу.

• Підтверджений намір розпочати переговори щодо вступу до ЄС протягом поточного року є важливим кроком на шляху до європейської інтеграції та підтверджує амбітні плани України у цьому напрямку.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Постанова Кабміну передбачає зупинку дії рішення, ухваленого ще в липні 2019 року, на невизначений період часу. У постанові зазначено:

“Зупинити з 1 січня 2025 року та до кінця календарного року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний стан, дію постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 822”.

Щоб хоч якось компенсувати відтермінування підвищення окладів, Кабмін встановив щомісячні доплати вчителям за особливі умови праці:

Ці доплати отримуватимуть лише вчителі загальноосвітніх шкіл, які працюють у державних та комунальних навчальних закладах. Педагоги дошкільної, позашкільної та професійно-технічної освіти під дію цієї постанови не потрапляють, і на них доплати не поширюються.

Міністерство освіти і науки (МОН) України повідомило, що працює над тим, щоб надбавки стали доступними для всіх освітян. За словами міністра освіти і науки Оксена Лісового, питання зарплат і підтримки педагогів є одним із пріоритетних для уряду, зокрема під час війни.

“Зарплати вчителів у школах мають бути гідними, і уряд працює над пошуком додаткових ресурсів для фінансової підтримки освітян, навіть у складних умовах”, — заявив міністр.

Попри певне зростання середньої зарплати в Україні за перші півроку 2024 року на понад 20%, освітяни залишаються серед найменш оплачуваних працівників у країні, зі середнім заробітком, який становить близько 14 тис. грн. Для порівняння, спеціалісти у фінансовій сфері та працівники IT-сектору отримують найбільші зарплати.

Підвищення мінімального окладу для вчителів до рівня чотирьох прожиткових мінімумів відбудеться не раніше року, наступного після завершення воєнного стану. Уряд покладається на доплати як тимчасовий засіб підтримки, проте конкретна дата введення нових окладів залишається невідомою, що продовжує тримати освітян у стані невизначеності.