Юрист розповів, хто має право піти з армії навіть під час воєнного стану

Україна вже тривалий час перебуває у складній демографічній ситуації, яку повномасштабна війна лише зробила ще гострішою. Про це наголосила Лідія Ткаченко, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. За її словами, проблеми населення не зводяться лише до низької народжуваності, адже серйозним викликом залишається коротка тривалість життя, особливо серед чоловіків.

Ще до початку повномасштабної агресії середньоочікувана тривалість життя в Україні суттєво відставала від європейських показників — різниця становила близько десяти років. У 2007–2008 роках спостерігалося певне покращення, однак позитивна тенденція швидко зійшла нанівець, поступившись місцем новому погіршенню. Війна лише посилила ці негативні процеси: висока смертність на фронті, вимушена еміграція, погіршення доступу до медичних послуг та психологічний стрес значно впливають на демографічний баланс.

Крім безпосередніх втрат внаслідок бойових дій, Україна зіткнулася з масовим виїздом громадян за кордон. За оцінками, дефіцит робочої сили становить від 300 тисяч до кількох мільйонів осіб. При цьому понад 10 мільйонів людей залишаються платниками Єдиного соціального внеску, частина з них — навіть перебуваючи за кордоном. Водночас у структурі економіки переважає зайнятість у сільському господарстві та торгівлі — секторах із низькою продуктивністю та оплатою. Зарплати у таких критично важливих сферах як освіта і медицина є нижчими, ніж у сільському господарстві. Ткаченко зазначає, що така ситуація ненормальна, особливо з огляду на високу кваліфікацію та емоційне навантаження працівників бюджетного сектору.

Українська промисловість продовжує занепадати. Багато людей уже не мають навичок або бажання працювати у виробничій сфері. Суспільне уявлення змістилося в бік офісної праці, і тепер праця за станком сприймається як виняток, а не норма. Проблема дефіциту робочої сили ускладнюється тим, що роботодавці часто не готові платити гідні зарплати. Це створює ілюзію дефіциту, який насправді є результатом небажання бізнесу інвестувати в працівників. Часто умови нагадують феодальні — з мінімальними виплатами та відсутністю соціальних гарантій.

Щодо імміграції, Ткаченко скептично оцінює можливість залучення іноземних працівників. Вона зазначає, що Україна не має колоніального минулого, тому не може розраховувати на потік мігрантів, як це відбувається у Франції чи Великій Британії. Зарплати в Україні недостатньо високі, щоб конкурувати за іноземних спеціалістів. Навіть спрощення процедур громадянства навряд чи кардинально змінить ситуацію. Повернення українських громадян із-за кордону після війни також не гарантоване. Багато залежатиме від політики приймаючих країн та здатності українців закріпитися там. Дані опитувань часто не відображають реальні наміри — відповіді базуються більше на емоціях, ніж на конкретних планах. Ще однією тривожною тенденцією є зростання частки працюючих пенсіонерів — вже близько 30% отримувачів пенсії продовжують працювати. Причина — низькі пенсійні виплати. У більшості випадків пенсії становлять 3–5 тисяч гривень на місяць, що не дозволяє покрити навіть базові потреби. Ситуація у сфері тривалості життя також погіршується. За оціночними даними 2024 року, середня тривалість життя в Україні становить 64 роки, зокрема, 57 років для чоловіків і майже 71 — для жінок. Це значно нижче, ніж у країнах Європейського Союзу. Наприклад, у Швеції середня тривалість життя чоловіків перевищує 82 роки, у Франції — понад 80.

Науковиця підкреслює, що різке скорочення тривалості життя в Україні зумовлене не лише війною, але й емоційним виснаженням, яке призводить до зростання кількості серцево-судинних, психічних та інших захворювань. Крім того, чоловіки мають більше шкідливих звичок, частіше працюють на важких і небезпечних роботах, менше слідкують за здоров’ям і гірше переживають стреси.

У 2024 році в Україні була затверджена стратегія демографічного розвитку. Але, за словами Ткаченко, без серйозних змін у структурі економіки, політиці оплати праці та підходах до соціального забезпечення, позитивні зрушення в демографії залишаться недосяжними.

8 лютого в Україні впродовж дня зберігатиметься відносно тепла погода, проте вже з наближенням вечора від півночі почне спостерігатися суттєва зміна атмосферних умов. За прогнозами синоптиків, на територію країни прийде нова хвиля похолодання, що вплине на погодні умови в більшості регіонів.

У вечірні та нічні години по всій Україні, окрім південних областей, очікується серйозне погіршення погоди. В багатьох областях розпочнуться опади у вигляді снігу, мокрого снігу та дощу. Зниження температури супроводжуватиметься сильними поривами вітру, що може посилити відчуття холоду. Ситуація у південних регіонах залишатиметься стабільною, з мінімальними опадами та температурними коливаннями, що дозволить зберігати відносну теплоту протягом більшої частини доби.

На півночі країни протягом дня буде хмарно, місцями пройде невеликий сніг. У другій половині доби сюди почне надходити холодніше повітря, через що температура знизиться до -6°…-8°.

У східних областях синоптики прогнозують дощ зі снігом, а подекуди — замерзаючий дощ, що може ускладнити ситуацію на дорогах. Температура повітря тут коливатиметься від -4° до +1°.

У центральних регіонах опади будуть місцями. Температура повітря протягом доби утримається в межах від -6° до 0°.

На півдні України також відчуватиметься поступове похолодання — очікується 0°…-2°. Тут пройде дощ зі снігом. Водночас у Криму збережеться відносно тепла погода: до +7°, хоча й там не обійдеться без опадів.

Державна міграційна служба України звернула увагу громадян на необхідність своєчасного оновлення фотографій у паспорті-книжечці. Хоча сам документ залишається чинним безстроково, власники паспортів зобов’язані дотримуватися правил щодо заміни фото відповідно до законодавства.

Згідно з чинними нормами, у паспорті старого зразка фотографії потрібно оновлювати у віці 25 та 45 років. На виконання цієї процедури надається один місяць з дня народження. Якщо цей термін пропустити, паспорт вважається недійсним для низки адміністративних процедур, зокрема для оформлення банківських операцій, отримання послуг у державних установах та подорожей за кордон.

У ДМС зазначають, що примусового обміну немає — паспорт залишається дійсним. Проте перехід на ID-картку обов’язковий у таких випадках: якщо прострочено термін для вклеювання фото; при пошкодженні, втраті або крадіжці паспорта; у разі зміни персональних даних (наприклад, прізвища). Згідно зі ст. 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення: перше порушення — попередження; повторне протягом року — штраф від 17 до 51 грн. Кабінет міністрів України скоротив строки термінового виготовлення паспортів: тепер це 7 робочих днів замість 10. Рішення стосується обміну або відновлення документів. Первинне оформлення залишилося без змін.

Українці мають до 10 червня 2026 року завершити переведення паперових трудових книжок у цифровий формат. У разі ігнорування можуть виникнути затримки з оформленням пенсій, а також ризики втрати частини страхового стажу.

Згідно зі звітом Інституту вивчення війни (ISW), заборона Сполучених Штатів на використання їхньої зброї для ударів по території Росії значно ускладнює зусилля України в обороні від російських наступальних операцій на півночі Харківської області. Речниця Пентагону Сабріна Сінгх 16 травня повідомила, що адміністрація Байдена не змінила своєї позиції щодо використання Збройними силами України американської зброї для нанесення ударів на території Росії. Відповідно до адміністративної політики, ця зброя може використовуватися виключно для звільнення окупованих територій України.

Аналітики ISW зазначають, що обмеження, запроваджені США та іншими західними країнами, створили своєрідний "острів" у прикордонних районах держави-агресора, з якого російські літаки можуть завдавати ударів по українських позиціях та населених пунктах, а також де російські війська та техніка можуть вільно накопичуватися перед початком бойових дій. Ця політика США, за висновками Інституту вивчення війни, суттєво підриває здатність України захищатися від російських наступальних операцій на півночі Харківської області.

З 11 травня Росія атакує населені пункти прикордоння Харківської області, намагаючись увійти до міста Вовчанськ, просуваючись на 10 кілометрів углиб території. Сили оборони України зупинили просування росіян у напрямку Харкова та стабілізували лінію фронту. Президент Володимир Зеленський вважає, що ці наступальні дії Росії мають на меті послабити Збройні Сили України по всій лінії фронту.

Висновки до вищезгаданої статті наступні:

• Заборона Сполученими Штатами використання своєї зброї для ударів по території Росії суттєво ускладнює оборонні зусилля України в північній частині Харківської області проти російських наступальних операцій.

• Політика обмеження зброї, визначена адміністрацією США, створює "острів" на кордонах Росії, звідки можуть здійснюватися удари по українській території та де російські війська можуть накопичуватися перед початком військових дій.

• Ця політика суттєво підриває оборонні можливості України та ускладнює її здатність захищатися від російських наступальних операцій на півночі Харківської області.

• Наступ Російської Федерації у Харківській області відбувається з метою послаблення оборонних позицій Збройних Сил України по всій лінії фронту.

• Необхідно звернути увагу на зростаючу загрозу російської агресії та продовжувати міжнародний тиск на Кремль для забезпечення безпеки України та регіону в цілому.