П’ятниця, 16 Січня, 2026

За першу половину року в Україні визнали банкрутами понад пів тисячі осіб

Важливі новини

У затриманого екс-податківця Євгена Бамбізова відібрали ТГ-канал “Дон Кіхот”

За інформацією наших джерел, у затриманого екс-топ податківця Євгена Бамбізова, якого підозрюють в організації конвертаційного центру на 1,5 мільярда гривень, забрали його основний медіа актив – ТГ канал Дон Кіхот. Так, за інформацією наших джерел в Податковій, віднині ТГ канал Дон Кіхот, в якому раніше публікувалась інформація компроментуючого характеру на керівництво Податкової, буде публікувати виключно […]

Правила звільнення студентів від мобілізації: ключові умови та обмеження

В Україні встановлено низку чітких норм, які визначають, хто зі студентів може отримати відстрочку від мобілізації. Система побудована таким чином, щоб забезпечити можливість продовжувати навчання тим, хто справді перебуває у процесі здобуття освіти, водночас запобігаючи зловживанням і спробам використати статус студента виключно для уникнення служби.

Відстрочка надається лише тим, хто навчається за денною або дуальною формою у закладах вищої та фахової передвищої освіти, а також у професійних училищах. Підставою є чинний контракт або наказ про зарахування, а також підтвердження успішного проходження навчального процесу без тривалих академічних заборгованостей. Студенти, які навчаються дистанційно або за заочною формою, права на таку відстрочку не мають, за винятком окремих випадків, передбачених законодавством.

Відстрочка може бути надана студентам, які навчаються на денній або дуальній формі, здобувають наступний рівень освіти та не отримують другу освіту того ж рівня. Важливо, щоб інформація про їхнє навчання була внесена до Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Студенти, які проходять підготовку за військовими або оборонними спеціальностями, права на відстрочку не мають.

Міноборони раніше повідомляло, що відстрочка студентам надається на шість місяців з можливістю автоматичного продовження, якщо документи внесені коректно. Науково-педагогічні працівники мають 12-місячну відстрочку.

Професійно-технічні, фахові передвищі та вищі навчальні заклади надають студентам відстрочку на термін навчального семестру, але не більше шести місяців. Інтерни та докторанти також підпадають під ці правила.

Втім, у деяких випадках студент може втратити право на відстрочку та бути мобілізованим. Це можливо у разі переходу на заочну або вечірню форму, відрахування чи академічної відпустки, здобуття другої освіти того ж рівня або відсутності даних про навчання в ЄДЕБО. Якщо навчальний заклад не вніс інформацію до реєстру або допустив помилку, студент вважається таким, що не навчається.

Аспіранти також можуть отримати відстрочку, але лише за умови навчання на денній формі, наявності цивільної спеціальності та коректного внесення інформації до відповідних реєстрів. Після завершення навчання, захисту дисертації або відрахування право на відстрочку зникає.

Юристи закликають студентів уважно стежити за своїм статусом у реєстрах, своєчасно подбати про оформлення документів та контролювати, чи внесено інформацію про навчання навчальним закладом до ЄДЕБО.

СБУ затримала двох агентів угорської розвідки на Закарпатті

На Закарпатті Служба безпеки України затримала двох осіб, які діяли в інтересах воєнної розвідки Угорщини та здійснювали шпигунську діяльність проти України. Про це повідомляє пресслужба СБУ. За даними слідства, затримані збирали розвіддані про військову інфраструктуру, протиповітряну оборону та соціальні настрої у прикордонних районах. Їхнім куратором був кадровий офіцер спецслужби Угорщини, особу якого вже встановлено. Один […]

Податкова нагадала, як українцям за кордоном сплачувати податки з доходів

Державна податкова служба у Полтавській області надала роз’яснення щодо правил оподаткування доходів українців за межами країни. В умовах масової трудової міграції та тимчасового перебування мільйонів українців за кордоном ця інформація є критично важливою для розуміння своїх зобов’язань перед українською податковою системою. Які податки сплачуються в Україні з іноземного доходу Будь-який дохід, отриманий українцем за кордоном, […]

Трагедія на півдні Німеччини: смерть української біженки, зникнення матері та немовляти

У місті Гоккенгайм поблизу річки Рейн було виявлене тіло 27-річної української біженки, що підтвердило факт її жорстокого вбивства. Зараз правоохоронні органи активно розшуковують матір та новонароджену доньку жінки, які зникли безвісти. За інформацією видання Bild, тіло жінки було виявлене 7 березня на військовому пункті пропуску на річці Рейн. Після судмедекспертизи встановлено, що українку підозрювали у вбивстві. Раніше вона була зареєстрована як зникла безвісти, і поліція здійснювала пошуки. Разом із жінкою зникли її немовля, якому лише п’ять тижнів, а також 51-річна мати. Згідно з відомостями, загибла проживала з донькою та матір’ю в будинку для біженців у районі Рейн-Неккар. Обидві жінки та новонароджене дитя зникли 4 березня. Поліція вважає матір, ідентифіковану як Марина Стеценко, одним із ключових свідків у справі, оскільки вона, ймовірно, була останньою, хто бачив загиблу. Наразі правоохоронними органами проводиться розслідування спеціальної комісії з метою встановлення точних обставин цього злочину. Станом на 13 березня поліція отримала близько 50 повідомлень, проте жодної інформації про особу вбивці не знайдено.

Висновки: Трагічна подія на півдні Німеччини, пов'язана із загибеллю української біженки та зникненням її матері та немовляти, викликає серйозне занепокоєння. Зараз поліція активно здійснює розшукові дії та розслідування для встановлення обставин цього страшного злочину. Відомості про події ще не повністю розкриті, але ізвістно, що ця трагедія стала результатом жорстокого насильства. Намагання знайти відповідальних за цей злочин є важливим кроком у забезпеченні правопорядку та безпеки, а також виявленні справедливості для жертв та їх родин.

У першій половині 2025 року в Україні офіційно визнали банкрутами 577 громадян. Такі дані оприлюднив неплатоспроможність.

Щодня в середньому реєструється близько трьох нових справ про неплатоспроможність фізичних осіб. Порівняно з аналогічним періодом 2024 року цей показник зріс на 33%. Минулого року кількість банкрутств сягнула рекордного рівня — тоді зареєстрували 926 справ.

Найбільше випадків банкрутства у 2025 році зафіксовано в Києві — 128 справ. На другому місці Київська область із 83 випадками, а на третьому — Львівська область із 73.

За останні п’ять років в Україні відкрили загалом 2948 справ про банкрутство громадян. Гендерний розподіл залишається майже рівним: 52% випадків із 2021 року стосуються чоловіків, 48% — жінок. Цей баланс майже не змінюється з року в рік. У 2021 році більшість банкрутів становили чоловіки (57,9%), а у 2022 та 2025 роках незначно переважають жінки.

Останні новини