П’ятниця, 16 Січня, 2026

Загроза стійкого енергетичного дефіциту: удари по електростанціях і їх довгострокові наслідки

Важливі новини

У Києві викрито групу шахраїв, які перепродавали залізничні квитки за втричі вищою ціною

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Високий попит на залізничні подорожі до Європи, а також обмежена кількість квитків, спровокували появу “чорного” ринку, де шахраї мали можливість наживатися на перепродажу квитків. Правоохоронці виявили п’ятьох осіб, причетних до цього злочинного бізнесу, і провели низку обшуків у Києві та Київській області, вилучивши комп’ютерну техніку, гаджети, банківські картки та велику кількість квитків.

Згідно з даними слідства, зловмисники діяли через телеграм-канали та інші онлайн-платформи. Вони перепродавали квитки на міжнародні напрямки, що викликало значне обурення серед громадян, які не могли знайти квитки за звичайною ціною.

За інформацією Кіберполіції, кримінальні провадження відкриті за статтями 190 (шахрайство) та 361 (несанкціоноване втручання в автоматизовані системи) КК України. Оскільки ці злочини були скоєні під час воєнного стану, винним загрожує до 15 років ув’язнення.

Російські війська просунулися на кількох напрямках: аналіз DeepState

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

За даними Генштабу, найінтенсивніші бої тривають на сході країни. Окупанти зберігають високу активність на Курахівському напрямку, де зафіксовано щонайменше 35 бойових зіткнень. Також тривають запеклі бої в районах Нової Іллінки, Берестків, Вознесенки, Сонцівки, Зорі, Максимільянівки та Антонівки.

За повідомленням аналітиків DeepState, російські війська змогли просунутися в районі Часового Яру та селища Дальнє, а також захопити частини села Берестки. На Вознесенському напрямку також зафіксовано поступ ворога.

“Окупанти намагаються змінити тактику, збільшуючи інтенсивність атак. Ми бачимо значне зростання кількості обстрілів та використання дронів-камікадзе,” — зазначають у Генштабі.

Росія не припиняє завдавати ударів по українській території, спрямовуючи на об’єкти критичної інфраструктури балістичні ракети, авіабомби та дрони. За останню добу, окрім ракетних обстрілів, ворог використав 98 керованих авіаційних бомб (КАБ) та провів понад три з половиною тисячі артилерійських обстрілів.

“Інтенсивно атакує ворог українських захисників на Курахівському напрямку, намагаючись просунутися в районах Берестків, Вознесенки та Дальнього,” — повідомляє Генштаб.

У зв’язку з активними бойовими діями та ракетними ударами, мешканців прифронтових районів закликають дотримуватися заходів безпеки, ховатися у захисних спорудах під час повітряних тривог та уникати перебування на відкритих територіях.

Попри складну ситуацію на фронті, ЗСУ продовжують утримувати позиції та завдавати ударів у відповідь по ворожих силах. Генштаб наголошує на важливості єдності та підтримки військових, які захищають незалежність та територіальну цілісність України.

Нагадаємо, що російські війська систематично завдають ударів по енергетичній інфраструктурі України, намагаючись знищити критичні об’єкти перед зимовим періодом. Проте українська протиповітряна оборона продовжує активно працювати, збиваючи ворожі ракети та дрони.

Демографічна криза в Україні: війна поглибила давні проблеми із тривалістю життя та народжуваністю

Україна вже тривалий час перебуває у складній демографічній ситуації, яку повномасштабна війна лише зробила ще гострішою. Про це наголосила Лідія Ткаченко, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. За її словами, проблеми населення не зводяться лише до низької народжуваності, адже серйозним викликом залишається коротка тривалість життя, особливо серед чоловіків.

Ще до початку повномасштабної агресії середньоочікувана тривалість життя в Україні суттєво відставала від європейських показників — різниця становила близько десяти років. У 2007–2008 роках спостерігалося певне покращення, однак позитивна тенденція швидко зійшла нанівець, поступившись місцем новому погіршенню. Війна лише посилила ці негативні процеси: висока смертність на фронті, вимушена еміграція, погіршення доступу до медичних послуг та психологічний стрес значно впливають на демографічний баланс.

Крім безпосередніх втрат внаслідок бойових дій, Україна зіткнулася з масовим виїздом громадян за кордон. За оцінками, дефіцит робочої сили становить від 300 тисяч до кількох мільйонів осіб. При цьому понад 10 мільйонів людей залишаються платниками Єдиного соціального внеску, частина з них — навіть перебуваючи за кордоном. Водночас у структурі економіки переважає зайнятість у сільському господарстві та торгівлі — секторах із низькою продуктивністю та оплатою. Зарплати у таких критично важливих сферах як освіта і медицина є нижчими, ніж у сільському господарстві. Ткаченко зазначає, що така ситуація ненормальна, особливо з огляду на високу кваліфікацію та емоційне навантаження працівників бюджетного сектору.

Українська промисловість продовжує занепадати. Багато людей уже не мають навичок або бажання працювати у виробничій сфері. Суспільне уявлення змістилося в бік офісної праці, і тепер праця за станком сприймається як виняток, а не норма. Проблема дефіциту робочої сили ускладнюється тим, що роботодавці часто не готові платити гідні зарплати. Це створює ілюзію дефіциту, який насправді є результатом небажання бізнесу інвестувати в працівників. Часто умови нагадують феодальні — з мінімальними виплатами та відсутністю соціальних гарантій.

Щодо імміграції, Ткаченко скептично оцінює можливість залучення іноземних працівників. Вона зазначає, що Україна не має колоніального минулого, тому не може розраховувати на потік мігрантів, як це відбувається у Франції чи Великій Британії. Зарплати в Україні недостатньо високі, щоб конкурувати за іноземних спеціалістів. Навіть спрощення процедур громадянства навряд чи кардинально змінить ситуацію. Повернення українських громадян із-за кордону після війни також не гарантоване. Багато залежатиме від політики приймаючих країн та здатності українців закріпитися там. Дані опитувань часто не відображають реальні наміри — відповіді базуються більше на емоціях, ніж на конкретних планах. Ще однією тривожною тенденцією є зростання частки працюючих пенсіонерів — вже близько 30% отримувачів пенсії продовжують працювати. Причина — низькі пенсійні виплати. У більшості випадків пенсії становлять 3–5 тисяч гривень на місяць, що не дозволяє покрити навіть базові потреби. Ситуація у сфері тривалості життя також погіршується. За оціночними даними 2024 року, середня тривалість життя в Україні становить 64 роки, зокрема, 57 років для чоловіків і майже 71 — для жінок. Це значно нижче, ніж у країнах Європейського Союзу. Наприклад, у Швеції середня тривалість життя чоловіків перевищує 82 роки, у Франції — понад 80.

Науковиця підкреслює, що різке скорочення тривалості життя в Україні зумовлене не лише війною, але й емоційним виснаженням, яке призводить до зростання кількості серцево-судинних, психічних та інших захворювань. Крім того, чоловіки мають більше шкідливих звичок, частіше працюють на важких і небезпечних роботах, менше слідкують за здоров’ям і гірше переживають стреси.

У 2024 році в Україні була затверджена стратегія демографічного розвитку. Але, за словами Ткаченко, без серйозних змін у структурі економіки, політиці оплати праці та підходах до соціального забезпечення, позитивні зрушення в демографії залишаться недосяжними.

Несподівана зупинка: Затримка провідного українського баскетболіста на кордоні та його мобілізація

Учора стало відомо, що провідний український баскетболіст, 26-річний захисник команди "Київ-Баскет" Вадим Заплотинський, потрапив у складну ситуацію. За повідомленням колишнього президента Федерації баскетболу Києва Макса Сергєєва, Заплотинський був затриманий під час спроби незаконного перетину кордону. Цю інформацію підтвердили ЗМІ, посилаючись на свої джерела.

Нагадаємо, Вадим Заплотинський намагався перетнути кордон у гірській місцевості на Буковині разом з іншими особами. Однак його плани спіткала невдача, коли прикордонна служба затримала його. Після затримання баскетболіста передали до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), а пізніше він був переміщений до навчального центру десантно-штурмових військ.

Макс Сергєєв у своєму повідомленні коротко прокоментував ситуацію, вказавши, що Заплотинський спершу потрапив під виглядований відомий у кримінальних колах "гостинець" прикордонної служби, а потім став студентом навчального центру десантно-штурмових військ.

Важливо зазначити, що Вадим Заплотинський вважається одним із найвизначніших баскетболістів в Україні. Він отримав звання найкращого захисника у Суперлізі сезону 2023/24 і має значний внесок у успіхи своєї команди "Київ-Баскет", яка здобула третє місце у національному чемпіонаті. Заплотинський завжди відзначався своїм професіоналізмом і визнавався як ключовий гравець своєї команди не лише експертами, а й вболівальниками.

У висновку варто підкреслити, що справа з провідним українським баскетболістом Вадимом Заплотинським є серйозною та вимагає додаткового розгляду. Затримка на кордоні та його мобілізація відображають складні суспільні реалії та можливість втручання військових чиновників у сфери, що не пов'язані з військовою службою. Важливо, щоб дана ситуація була об'єктивно розглянута з урахуванням всіх аспектів, включаючи правові, спортивні та громадські інтереси. Також важливо врахувати досягнення Вадима Заплотинського у спорті та його значущість для українського баскетболу, щоб забезпечити справедливий та об'єктивний вирішення ситуації.

Заступник голови ЖКГ Харкова збрехав у декларації на 8 мільйонів

Заступник директора департаменту житлово-комунального господарства Харківської міськради Костянтин Коротич подав декларацію, яка виявилася далекою від реальності. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило невідповідності на 8,38 млн гривень, а перевірка його фінансових операцій свідчить про можливі махінації. Чиновник заявив, що ні він, ні його дружина Інна, ні діти – син і дочка Валерія – […]

The post Заступник голови ЖКГ Харкова збрехав у декларації на 8 мільйонів first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Не виключено, що в умовах сучасної геополітичної напруги енергетична безпека України стає надзвичайно важливою. Станом наразі можливе припинення роботи енергоблоків Хмельницької та Рівненської атомних електростанцій через можливі пошкодження вузлових підстанцій та внаслідок виведення з ладу регулюючої генерації. Потенційна загроза зв’язана з труднощами у регулюванні потужності. Поряд з цим, з’явилася інформація про можливі атаки на Західноукраїнську підстанцію, через яку здійснюється передача електроенергії, виробленої на згаданих атомних та теплових електростанціях. Пошкодження цього вузла призведе до потреби зупиняти роботу блоків, що працюють на цих електростанціях, що безпосередньо призведе до скорочення обсягів вироблення електроенергії.

Такий енергетичний дефіцит, зумовлений атаками на електростанції, є надзвичайно небезпечним у довгостроковій перспективі. Його наслідки не обмежуються лише відключенням електроенергії, а також можуть призвести до руйнування промислового потенціалу країни. У разі припинення роботи атомних електростанцій збільшиться залежність від імпорту нафтопродуктів для забезпечення електроенергією. Це призведе до значного зростання вартості логістики та підвищення дефіциту палива, що має негативний вплив на економіку країни та загрозу національній безпеці.

Загроза енергетичного дефіциту також негативно позначиться на бойовій готовності Збройних Сил України. Без постійного електропостачання важко забезпечити ремонт бронетехніки, що є важливим аспектом підтримки бойової готовності. До того ж, збільшиться ризик втрати важливих озброєнь через обмеження можливостей для їх постачання з-за кордону.

Таким чином, енергетичний дефіцит, спричинений атаками на електростанції, є серйозною загрозою для національної безпеки та економічного розвитку України. Необхідно приділити належну увагу заходам з підвищення стійкості енергосистеми країни та підвищенню її захищеності від можливих кібератак та інших загроз.

У висновку слід зазначити, що енергетична безпека України стає критично важливою в умовах геополітичних турбулентностей. Атаки на електростанції, зокрема на Хмельницьку та Рівненську атомні електростанції, можуть призвести до серйозних наслідків, що загрожують не лише енергетичній системі країни, а й її економіці та національній безпеці.

Необхідно приділити належну увагу заходам з підвищення стійкості енергосистеми та її захищеності від можливих загроз. Робота над розвитком альтернативних джерел енергії, вдосконалення системи кіберзахисту та реагування на енергетичні кризи має стати пріоритетним завданням для уряду та відповідних структур.

Тільки шляхом системної реформи та впровадження ефективних заходів можна забезпечити стійке енергетичне майбутнє країни та запобігти серйозним наслідкам енергетичних криз.

Останні новини