Західні аналітики: дрони змінили хід сучасної війни

Під керівництвом Чернігівської обласної прокуратури двом чоловікам було оголошено підозру у вчиненні спроби крадіжки в особливо великих розмірах, свідомому знищенні та пошкодженні чужого майна, які відбулися в результаті передбаченої змови групи осіб. Це ставить під великий сумнів не лише їхні наміри, а й безпеку та майнові інтереси громадян. Такі дії є серйозним порушенням закону та наносять значну шкоду суспільству. Тому правоохоронні органи вживають всіх можливих заходів для розслідування цього злочину та притягнення винних до відповідальності перед законом. Від цього залежить не лише правопорядок, а й довіра громадян до правосуддя.

За даними слідства, жителі Запорізької та Миколаївської областей намагалися викрасти грошові кошти клієнтів банку в місті Чернігові. З середини лютого 2024 року вони періодично приїздили до міста, збирали інформацію про розташування сховища банку, наявність відеоспостереження, пожежної сигналізації та інших охоронних засобів, а також можливі шляхи проникнення до приміщення.

Підозрювані завчасно викопали та укріпили підземний тунель від території дитячого навчального закладу до підвалу сусіднього з банком багатоповерхового будинку. За допомогою ручних та ударних інструментів вони підготували отвір у стіні, що вів безпосередньо до сховища.

Зранку 6 травня чоловіки залізли на дах будівлі банку, заповнили його приміщення паливно-мастильними матеріалами через вентиляційний канал та підпалили. Пробивши підготовлений отвір, вони проникли всередину банку, зламали орендовані індивідуальні банківські скриньки і почали шукати грошові кошти та інші цінності. У скриньках на той момент зберігалося понад 5,5 млн грн.

Не встигнувши зламати всі скриньки до прибуття правоохоронців, злочинці втекли з місця події. Підозрюваних затримали в Запорізькій та Миколаївській областях.

Наразі вирішується питання про обрання запобіжних заходів для затриманих.

Юлія Полтавець, колишня співробітниця юридичного департаменту Одеської міської ради та управління Держпродспоживслужби в Одеській області, яка змінила своє ім’я на Аміна, намагається отримати посаду оперуповноваженої в управлінні забезпечення особистої безпеки Державного бюро розслідувань (ДБР). Її кандидатура привернула увагу не тільки через професійний бекграунд, але й завдяки певним суперечливим моментам, які викликали питання щодо її фінансових активів.

Аналіз декларації Полтавець виявив наявність значного майна, включаючи кілька об’єктів нерухомості та інших активів, що можуть викликати сумніви з огляду на її попередню службу в державних установах. За документами, вона володіє чотирма об’єктами нерухомості, що є непростим для пояснення, враховуючи її попередні доходи. Така ситуація не залишилась поза увагою громадськості, і підняті питання про походження цього майна вже стали предметом обговорення в юридичних колах та серед правозахисних організацій.

житловим будинком у селі Карнаухівка Дніпропетровської області (75,5 м²), оформленим у спільній власності з родичами;

квартирою в Одесі (39,8 м²), купленою у 2021 році за 1 млн грн;

квартирою в Одесі (36,9 м²), придбаною у 2024 році за 1,71 млн грн;

приміщенням у власності Одеської міськради, яке використовується як місце реєстрації.

Загальна задекларована вартість нерухомості становить 2,73 млн грн.

Окрему увагу викликала інформація про транспорт: у декларації вказано автомобіль Nissan Maxima 2019 року, нібито придбаний у 2023 році за 80 тис. грн. Експерти ж оцінюють його ринкову вартість у межах 600–800 тис. грн.

Фінансова частина декларації також виглядає показово. За 2024 рік Полтавець задекларувала дохід у 2,12 млн грн, з яких понад 60% — це продаж нерухомості. Зокрема, 1,3 млн грн їй виплатила Анна Іванівна Молчанова. Також жінка вказала подарунок у 250 тис. грн від Ігоря Бойка. Додатково вона зберігає 10 тис. доларів готівкою.

Попри значні доходи, у декларації зазначено й отримання цільової адресної допомоги від облради — 29 тис. грн.

Таким чином, декларація Полтавець демонструє серйозні статки та водночас містить сумнівні дані про вартість придбаного майна. Незважаючи на це, вона претендує на посаду в ДБР, яке відповідає за безпеку та боротьбу з корупцією.

У 2025 році Свєнтокшиський парк у центрі Варшави став проблемною зоною для місцевої поліції. За інформацією правоохоронців, протягом року вони понад 900 разів виїжджали на виклики, пов’язані з інцидентами за участі українських підлітків, які переїхали до Польщі після початку повномасштабної війни. Молодь збирається у парку великими групами, проводить час без нагляду дорослих, уживає алкоголь, провокує конфлікти та влаштовує бійки, що переростають у хуліганські дії. Додаткову небезпеку створюють відеочеленджі, які підлітки знімають для соцмереж, ризикуючи власним життям заради переглядів.

Одним із найбільш резонансних випадків став інцидент, що трапився 15 листопада. П’ятнадцятирічний хлопець із України виліз на недіюче оглядове колесо, намагаючись зняти екстремальне відео на камеру GoPro. Поліція була змушена оперативно втручатися, а проти підлітка відкрили провадження за ст. 193 Кримінального кодексу Польщі, яка передбачає відповідальність за проникнення на територію без належного дозволу. Подібні випадки, за словами правоохоронців, трапляються регулярно, а челенджі стають дедалі небезпечнішими.

Підлітки стверджують, що для них бійки — це розвага чи спаринг, та скаржаться на поліцію, яка начебто надто суворо реагує, а також на п’яних поляків, які обурюються, що молодь говорить рідною мовою. Один із хлопців повідомив про інцидент із п’яним поляком, який вдарив одного з українців по голові.

За даними поліції, у 2023 році у парку зафіксували 791 втручання, у 2024 році — 891, а з січня по листопад 2025 року — вже 946 випадків. Місцева влада Середмістя та керівництво Палацу культури і науки провели зустріч, аби знайти рішення для наведення порядку у районі.

Раніше польські прикордонники повідомляли про значне зростання кількості українців віком 18–22 років, які в’їхали до Польщі у вересні 2025 року — у понад 10 разів більше, ніж у серпні.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

“Це досягає критичного рівня, коли ми не можемо бути впевнені, що ППО функціонуватиме належним чином… Ці люди знали, як працює ППО, дехто пройшов навчання на Заході та мав реальні навички. Тепер їх відправляють на фронт воювати, для чого в них немає жодної підготовки”, – заявило одне з джерел через страх, що ситуація становить ризик для безпеки України.

Як зазначається, є побоювання, що ці солдати ризикують видати важливу інформацію, якщо їх захоплять росіяни на фронті.

Крім того, за словами джерел, зростаючі вимоги щодо таких переведень ускладнюють належне управління підрозділами ППО.

“Це триває вже рік, але стає все гірше і гірше. У мене вже залишилося менше половини [від повної чисельності]. Останніми днями приїжджала комісія, і вони хочуть ще десятки. У мене залишилися ті, кому за 50, і поранені”, – заявив офіцер, який працює в системі ППО.

Акцентується, що на тлі відмови президента України Володимира Зеленського знижувати мобілізаційний вік до 18 років українська армія щосили намагається знайти достатньо людей, щоб заповнити прогалини на фронті.

“Люди, яких ми отримуємо зараз, не схожі на тих, хто був там на початку війни. Нещодавно ми отримали 90 осіб, але тільки 24 з них були готові висунутися на позиції. Решта були старі, хворі або алкоголіки. Місяць тому вони ходили Києвом або Дніпром, а тепер вони в окопі і ледь можуть тримати зброю. Погано навчені і погано екіпіровані”, – сказав один солдат зі 114-ї бригади територіальної оборони України.

Коментуючи можливе зниження мобілізаційного віку, боєць заявив, що 18-річні – це ще діти:

“У Києві ще достатньо людей, яких можна мобілізувати, але вони не хочуть іти”.

Нагадаємо, як раніше писав УНІАН, президент України Володимир Зеленський заявив, що зниження мобілізаційного віку в Україні не є пріоритетом, тому що головне завдання – підвищити технологічність армії:

“У нас мобілізаційний вік із 25 років. Він такий і був. Від деяких лідерів ми чули сигнали, що – давайте знижуйте вік мобілізації. Я вважаю, що на сьогодні – це нечесна розмова. І я це публічно і не публічно лідерам говорив”.

Вечір 8 лютого 2024 року став переломним для політичного ландшафту України. За пів години до цього президент Володимир Зеленський відзначав зустріч із генералом Русланом Залужним, щиро подякувавши йому за його вагому роль у житті країни. Саме тоді Зеленський вручив Залужному високе звання Героя України, визнавши його бездоганну військову мужність та відданість державі.

Проте, відомо, що після цього відбулася радикальна зміна в уряді. Новим головнокомандувачем Збройних Сил України було призначено Олександра Сирського, а головком став антиципований звільнений генерал Залужний. Зустріч між Зеленським та Залужним стала не лише подякою, але й прощанням.

Коріння суперечок між президентом та головнокомандувачем України можна відшукати ще у листопаді 2023 року, коли напруженість відносин сягнула свого піку, проте тодішні плани щодо відставки так і не були втілені в життя. Проте, 29 січня 2024 року Зеленський закликав Залужного на зустріч та оголосив про свій намір його звільнити. Хоча указ про відставку не був підписаний в той час, це стало реальністю 8 лютого.

Перед тим, як піти, Залужний встиг опублікувати свою програмну колонку на CNN, в якій виклав своє бачення війни та наміри щодо реформ в армії на наступні півроку. Розмови про відставку Залужного, який на той момент мав вищий рейтинг підтримки населення, викликали значні турбулентності в суспільстві останні місяці. Як в Україні, так і на Заході оглядачі та експерти відзначали загострення кризи довіри між військовим та політичним керівництвом країни.

Залужний, кар'єрний військовий з понад 20-річним досвідом, отримав визнання як у власній країні, так і на міжнародній арені. Саме під його керівництвом українська армія відстояла свою незалежність від російської агресії, запобігши повному розгортанню військових дій. Журнал New Yorker навіть твердить, що Залужний зумів приховувати військові підготовки навіть від Володимира Зеленського та американських партнерів Києва, переконаний, що будь-яка інформація може стати загрозою, яка спричинить недооцінку загрози з боку президента або втручання союзників.

Українське суспільство та міжнародна громадськість високо оцінювали внесок генерала Руслана Залужного у військові операції, що стали важливими для України в боротьбі з російською агресією. Західні колеги дивувалися його стратегічним мисленням та ефективністю дій, а в мережі з радістю поширювалися фотоколажі та меми, які віддавали належне за видимі перемоги, досягнуті під керівництвом Залужного. Його успіхи, зокрема поразка росіян під Києвом, потоплення крейсера "Москва", а також звільнення Херсона і Харківської області восени 2022 року, стали символом надії та віри в перемогу.

Проте, з часом обстановка змінилася, і Україна зіткнулася з труднощами на фронті. Очікуваний контрнаступ, який обіцяла українська влада, не приніс очікуваних результатів. У листопаді 2023 року в британському виданні The Economist вийшла стаття та інтерв’ю Залужного, в яких він визнав, що стратегія, розрахована на виснаження росіян, виявилася неефективною. Він вперше визнав, що Україна повинна переглянути свої підходи та звернутися до західних партнерів не лише за підтримкою, але й за технологічною допомогою та радою у веденні війни.

Ці висловлені погляди стали причиною початку розмов про можливу відставку Залужного та його конфлікт з президентом Володимиром Зеленським. Сперечання між ними поглиблювалися, особливо після відмови Зеленського підписати законопроєкт щодо посилення мобілізації. Це викликало хвилю обурення в суспільстві та підтримку Залужного.

Останнім видимим протистоянням стала публікація колонки головкома в американському виданні CNN, в якій він висловив своє бачення війни та змін у військах, а також висловив критику стосовно нездатності держави забезпечити ефективну мобілізацію та роботу оборонної промисловості.

Ці події інтригували громадськість і політичний світ, роблячи майбутнє Залужного не лише питанням його військової кар'єри, але й можливої участі у політичному житті країни як конкурента президенту Зеленському.

Політична сцена України бурхлива і напружена, особливо в контексті можливої відставки головнокомандувача Збройних Сил, генерала Валерія Залужного. Раніше висловлювалися обгрунтовані опаски щодо можливих наслідків цього кроку для президента Володимира Зеленського. Політологи наголошували, що такий крок може зробити Залужного сильним політичним конкурентом для Зеленського, адже підтримка та довіра до нього серед українців були надзвичайно високими.

За результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, довіра до Залужного виявилася на дуже високому рівні – 88% українців вірили в його здатність керувати Збройними Силами. Цей показник перевищував навіть рівень довіри до самого президента Зеленського, що став важливим фактором при оцінці політичної ситуації.

Проте, необхідно врахувати, що довіра до Зеленського значно знизилася протягом минулого року. Якщо у грудні 2022 року йому довіряли 84% українців, то наприкінці 2023 цей показник впав до 62%. Це свідчить про загострення негативного ставлення частини суспільства до дій та рішень президента.

Варто зазначити, що значна частина українців, а саме 72%, відмовляється від ідеї заміни Залужного на іншого генерала. Це свідчить про високий рівень підтримки та довіри до головнокомандувача ЗСУ в українському суспільстві. Така реакція може бути зумовлена його успішним керівництвом армією в умовах війни, а також загальною популярністю серед населення.

Отже, можлива відставка Залужного має потенціал спричинити значні політичні розлади та реакцію суспільства, що потребує уважного аналізу та обговорення з боку політичних лідерів та експертів.

У висновках можна зазначити наступне:

• Відставка головнокомандувача Збройних Сил України, генерала Валерія Залужного, може мати серйозні політичні наслідки для президента Володимира Зеленського, оскільки цей крок може створити сильного політичного конкурента.

• Довіра до Залужного серед українського населення є дуже високою, що підкреслює його значущість у військових справах та загальну підтримку в суспільстві.

• Зниження рівня довіри до президента Зеленського свідчить про загострення негативного ставлення до його політичних дій та рішень серед частини українського населення.

• Велика частина українського суспільства виступає проти заміни Залужного на іншого генерала, що свідчить про його високий статус та популярність серед населення.

• Враховуючи ці фактори, можна визначити важливість ретельного аналізу та обговорення можливих наслідків відставки Залужного з боку політичних лідерів та експертів з метою збереження стабільності та ефективного керівництва в країні.