Законопроєкт про зниження призовного віку до 18 років, готовий до схвалення: депутати спростовують цю інформацію

Україна активно розширює свій арсенал засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), маючи на меті забезпечення технологічної переваги в оборонних сферах. Зусилля українських науковців та інженерів спрямовані на створення та вдосконалення новітніх систем, які не лише ефективно функціонують у різних бойових умовах, але й відповідають найвищим технологічним стандартам.

Наразі, дев’ять українських моделей мобільних засобів РЕБ успішно пройшли процедуру кодифікації в Міністерстві оборони, що свідчить про їхню готовність до масового виробництва. Проте, це лише частина багатогранного процесу. Українські розробники продовжують активно працювати над новими проектами, які знаходяться на різних стадіях тестування та погодження.

Серед цих інноваційних рішень варто виділити РЕБ-рюкзак від компанії "Квертус", призначений для захисту військових від ворожих дронів під час переміщення. Також, комплекс "Плутон" від "Інфозахисту" активно виявляє та ліквідовує загрозу від дронів на відстані кількох десятків кілометрів, забезпечуючи важливе попередження та автоматично активуючи РЕБ.

Поступово, українська промисловість в області військової технології встановлює нові стандарти ефективного захисту та безпеки на фронті. Компанія "Обрій мілтек" рішуче впроваджує стратегію доступності своєї продукції, пропонуючи купольний засіб РЕБ за доступною ціною. Такі ініціативи демонструють не лише потужний потенціал української промисловості, а й відповідальність за забезпечення військової безпеки.

Насамкінець, варто відзначити, що українські розробки не обмежуються лише декількома моделями. Компанія "Kvertus" вже пропонує цілий ряд комплексів для виявлення та придушення дронів. Хоча багато українських комплексів складаються з китайських компонентів, така практика дозволяє швидко реалізувати проекти, не жертвуючи якістю продукції. Проте, залежність від імпортних компонентів може стати викликом для української оборонної промисловості у майбутньому.

На фоні зростаючої важливості китайських компонентів, які потрапляють у списки обмежень на експорт, Україна спрямовує свої зусилля на локалізацію цих елементів. Зараз вітчизняна компанія, що веде перемовини з європейською корпорацією щодо виробництва електронних компонентів для РЕБ в Україні, отримує підтримку від уряду. Українські виробники віддають перевагу локалізації навіть головних китайських компонентів, таких як модулі, з планами на їх виробництво на власних заводах за участю європейських мікросхем.

Нові розробки вже адаптовані для роботи в нестандартних діапазонах. Представники Міністерства стратегічних галузей промисловості та кластеру Brave1 впевнені, що ринок постійно взаємодіє з військовими на передовій, готовий реагувати на будь-які зміни. Зараз вирішальним є, наскільки швидко ці розробки зможуть отримати перші серійні контракти.

Україна також активно виробляє великі засоби РЕБ для протидії ворожим ракетам, шахтам та розвідувальним безпілотникам, які здатні перехоплювати сигнал GPS або змінювати його, виводячи об’єкт з маршруту. Деякі з найновітніших розробок, такі як "Буковель", "Нота" і "Покрова", вже стали відомими громадськості, хоча інші залишаються поки що у секреті. Більшість цих розробок відбуваються у приватному секторі.

Незважаючи на їхню релятивну новизну, ринок мобільних засобів РЕБ стає надзвичайно конкурентним, привертаючи багатьох виробників та замовників. Продукцію РЕБ придбовують благодійні фонди, військові структури, місцеві органи влади та навіть приватні компанії. Важливою тенденцією є зростання обсягів закупівель державою та військовими частинами, що сприяє отриманню фінансування для термінових закупівель техніки. Однак це також вимагає ефективного управління коштами та регулювання закупівельних процедур для уникнення ризиків корупції.

Попит на засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) значно зростає в містах, де вони використовуються для захисту цивільної інфраструктури від атак дронів. Приватні компанії також активно придбовують таку техніку для захисту своїх об’єктів від потенційних загроз.

Нинішній ринок РЕБ переживає період змін. У Міністерстві стратегічних галузей промисловості відзначають, що невеликі команди починають об’єднуватися для створення якісних продуктів, в той час як у Brave1 зауважують, що замовники все більше звертають увагу на перевірені вироби, а виробники активно прагнуть пройти державну процедуру кодифікації.

Зараз головним завданням є забезпечення розвитку ринку в технологічно правильному напрямку та відповідності тенденціям на передовій. Для цього держава має спростити процедуру кодифікації виробів та забезпечити систематичні та довгострокові замовлення від військових структур. Тільки таким чином можна забезпечити стабільний та продуктивний розвиток українського ринку РЕБ, що відіграє важливу роль у забезпеченні безпеки та захисту національних інтересів.

• Попит на засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) в Україні значно зростає, особливо в містах, де вони використовуються для захисту цивільної інфраструктури від атак дронів, а також приватними компаніями для захисту своїх об'єктів.

• Ринок РЕБ переживає період змін, зокрема, невеликі команди починають об'єднуватися для створення якісних продуктів, а замовники звертають увагу на перевірені вироби.

• Для стабільного та продуктивного розвитку українського ринку РЕБ необхідно спростити процедуру кодифікації виробів та забезпечити систематичні та довгострокові замовлення від військових структур. Тільки так можна забезпечити безпеку та захист національних інтересів країни.

До 2020 року реклама азартних ігор була незаконною, як і сам цей бізнес. У серпні того ж року його легалізували, після чого в українських медіа почався сплеск реклами грального бізнесу. За даними Інституту масової інформації (ІМІ), з червня до жовтня 2023 року частка прихованої реклами на його користь у новинних стрічках популярних онлайн-медіа зросла з 12,4% до 16,4%.

У медіа сильно впали доходи від реклами під час війни, а казино пропонують дуже цікаві умови – вони готові платити вдвічі-втричі вищу ціну за ринкову як премію за репутаційні ризики для рекламного майданчика. Агресивна реклама грального бізнесу, яка зараз лунає з кожної праски, дала результат – за даними НБУ, у 2023 році українці щоденно програвали в онлайн-казино близько 400 млн грн, або понад 12 млрд грн на місяць. Для розуміння – гральний бізнес за 2023 рік сплатив близько 10 млрд грн податків, тобто менше, ніж українці програють за один місяць. Водночас загальний обіг грального бізнесу зріс майже в 15 разів на рік і сягнув 207 млрд грн. При цьому український азартний бізнес після початку війни показує, що допомагає армії і всіляко інформує про це через рекламу.

Однак у публічний простір прориваються історії про те, що українські військові стали чи не головними клієнтами онлайн-казино. “У нашому підрозділі боєць натрапив на рекламу казино в інтернеті і зайшов “трошки побалуватися”. Ми отримуємо бойові 50-100 тисяч гривень. Через тиждень після отримання зарплати він уже ходив і позичав гроші в побратимів. Ми подивилися історію його картки, і виявилося, що він програв 80 тисяч тільки за одну ніч. При цьому постійно повторює, що тримає ситуацію під контролем”, – розповів журналістам начальник евакуаційної групи з Куп’янського напрямку. “Волонтерським майном забиті ломбарди і сайт ОЛХ. Азартні ігри на час воєнного стану потрібно заборонити. Їхні податки нівелюються зламаними життями бійців. Жодні донати онлайн-казино не компенсують збитків, яких вони завдали армії”, – написав молодший сержант 59 ОМПБ Павло Петриченко, який називає те, що відбувається, епідемією ігроманії. Нардеп Олексій Гончаренко стверджує, що “9 із 10 солдатів на передовій мають проблеми з казино або беттінгом”.

Розповіді про підривну діяльність казино серед українських військових почали лякати суспільство. Звісно, в армії також є вільний час та потреба у розвагах, але виявляється, що військові стають легкою мішенню для рекламних стратегій онлайн-казино. Частіше за все, це люди, які вже пережили небезпечні ситуації на передовій та потребують психологічної підтримки та захисту від негативних впливів.

Зараз, коли війна потребує ще більших зусиль та відданості, стає очевидним, що проблема гральної залежності в армії стає ще серйознішою. Заборонити азартні ігри на час воєнного стану — це перша крок у збереженні бойової ефективності та морального стану наших захисників. На передовій кожна людина має бути зосереджена на виконанні своїх обов'язків та захисті країни, а не на спробах виграти легкі гроші.

Народна депутатська фракція вже вносить відповідні законопроекти до Верховної Ради, аби запобігти подальшому поширенню цієї проблеми серед військовослужбовців. Безумовно, українські бійці заслуговують на краще, ніж виграш чи програш у віртуальному світі азартних ігор.

Гроші програються. Потім беруть кредити. І так по колу. Це проблема яка прямо зараз знищує моральний стан військових. Але крім цього вона створює проблему і на потім. Людина пробула рік-два на передовій. Отримувала там умовно від 60 до 150 тисяч гривень. Замість того, щоб купити житло, інвестувати чи просто відкласти гроші – все програла”, – пише Гончаренко.

Павло Петриченко пропонує ввести реєстр і верифікацію гравців на час воєнного стану, обмеживши користувачів, які отримують зарплату з військових частин. Частково у цієї проблеми вже є рішення – в Україні діє Реєстр лудоманів – осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та участь в азартних іграх.

За даними Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ), за три роки існування до переліку було включено 3871 особу. Переважна більшість – 87% із них – потрапили до списку 2023 року. Однак 99% осіб потрапили до Реєстру за власною заявою про самообмеження. Лише 1% осіб було включено до реєстру за рішенням КРАІЛ – у тих випадках, коли із заявою зверталися родичі лудомана. Водночас за рішенням суду жодна людина не потрапила до Реєстру.

Для лудоманів в Україні передбачено тільки тимчасові заборони на відвідування гральних закладів – на строк від шести місяців до трьох років. Після закінчення термінів дія цих обмежень автоматично припиняється. Також слід зазначити, що в грудні 2023 року було ухвалено Закон 9422, який забороняє видавати кредити лудоманам, які потрапили до Реєстру. Однак це обмеження дійсне тільки в тому разі, якщо в переліку зазначено, що людина використовувала кредитні кошти для гри.

У результаті проведеного аналізу виявлено, що проблема гральної залежності серед військовослужбовців стає серйозною загрозою не лише для їхнього особистого благополуччя, а й для обороноздатності країни. Зокрема, більшість військових, які опинилися в реєстрі лудоманів, потрапили туди за власним бажанням, визнавши свою проблему. Це свідчить про необхідність системної роботи з попередження та лікування гральної залежності серед військовослужбовців.

Запропоновані Павлом Петриченком заходи, такі як введення реєстру та верифікації гравців на час воєнного стану, обмеження доступу до гральних закладів та участь в азартних іграх для осіб, що отримують зарплату з військових частин, варто розглядати як можливість зменшення впливу цієї проблеми на військове середовище. Також, важливою є підтримка законодавчих ініціатив, спрямованих на обмеження видавання кредитів особам з гральною залежністю, що має допомогти запобігти загостренню ситуації.

Враховуючи те, що військові, які опинилися в реєстрі лудоманів, можуть стати довірчими особами у важливих справах, варто розглядати можливості забезпечення їм доступу до психологічної та фінансової підтримки. Такі заходи допоможуть уникнути серйозних наслідків для морального стану та бойової готовності наших захисників.

У столичному журналістському середовищі насправді, найсміливішими розслідниками скандальних інцидентів є не тільки кореспонденти національних газет, але й місцеві журналісти, які виявляють справжній інтерес до розкриття темних інтриг, що мають місце в областях. Однією з таких справ став скандал у Тернопільській області України, пов'язаний з діяльністю депутата, який одночасно володіє статусом військовослужбовця Збройних Сил України. Співробітники обласного управління Служби безпеки України виявили, що цей депутат, використовуючи свій статус та можливості, надавав допомогу особам, які прагнули ухилитися від закону, дозволяючи їм незаконно виїхати за кордон. Інформацію про це розповіло саме обласне управління СБУ. Внаслідок діяльності цього депутата, згідно з офіційною інформацією, з країни вже встигли виїхати понад 70 військовозобов'язаних чоловіків, що викликало серйозні обурення та запити про негайне реагування від громадськості та компетентних органів.

Розкритий скандал у Тернопільській області України став важливим сигналом про необхідність посилення контролю за діяльністю державних посадовців та військовослужбовців. Виявлення фактів допомоги ухилянтам у виїзді за кордон з боку депутата, який одночасно має статус у Збройних Силах, свідчить про необхідність посилення внутрішнього контролю та забезпечення виконання закону. Цей інцидент також підкреслює важливість розслідування та вжиття відповідних заходів з боку компетентних органів для попередження подібних порушень у майбутньому. Зацікавленість громадськості та активна роль журналістів у виявленні та розкритті подібних скандальних ситуацій є важливим чинником у забезпеченні прозорості та відповідальності в державному управлінні.