Закрите укриття під час повітряної тривоги: поліція Львова розпочала кримінальне провадження

Вирішальний крок в справі колишніх членів Національної комісії, що регулює енергетику та комунальні послуги (НКРЕКП), Бориса Циганенка та Юрія Голляка, вчинив Вищий антикорупційний суд, звільнивши їх від кримінальної відповідальності за службову недбалість. Наразі суд також вирішив не розглядати цивільні позови щодо компенсації збитків, оскільки закінчилися строкі давності. Захист заявив, що злочинні дії відбулися ще у 2016 році, коли члени НКРЕКП підтримали впровадження формули "Роттердам+", яка викликала скандал через закупівлю вугілля з Росії, що призвело до збитків у розмірі 39 млрд гривень. Прокурор не спростував клопотання захисту, але зауважив, що злочинні дії відбулися після голосування за формулу.

Згідно з вироком Вищого антикорупційного суду, колишні члени Національної комісії, що регулює енергетику та комунальні послуги (НКРЕКП), Борис Циганенко та Юрій Голляк, були звільнені від кримінальної відповідальності через минулі строки давності за звинуваченням у службовій недбалості. Рішення суду також включало відмову у розгляді цивільних позовів про відшкодування збитків. Суд прийняв думку захисту, що кримінальні дії сталися ще у 2016 році, коли було прийнято рішення про впровадження формули "Роттердам+", яка стала причиною скандалу через закупівлю вугілля з Росії, спричинивши збитки на суму близько 39 млрд гривень. Прокурор не заперечив це твердження, однак зауважив, що злочинні дії сталися після голосування за формулу.

Акторка Ірина Кудашова, відома за своїми ролями у вітчизняних фільмах та серіалах, поділилася зворушливими та особистими деталями свого життя поза екранами. У відвертому інтерв'ю вона розповіла про переживання, які випали на її долю після того, як її рідний дім у Чернігові зазнав серйозних пошкоджень через ракетний обстріл. Це подія стала для неї важким випробуванням, адже квартира, в якій вона проживала, була сильно пошкоджена, і довелося багато чого переосмислити та відновлювати.

Ірина також не оминула теми особистого життя. Вона зізналася, що нещодавно розійшлася зі своїм бойфрендом, який був старший за неї на десять років. Це рішення далося їй нелегко, але, за її словами, у стосунках вони стали рухатися в різних напрямках, що й призвело до розриву. Акторка підкреслила, що для неї важливо зберігати внутрішній баланс, і іноді для цього потрібно приймати складні рішення.

Ірина також розповіла про свою кар’єру під час війни. Вона зазначила, що українські проекти продовжують зніматися, хоча гонорари зараз значно менші, ніж до війни. Для неї важливіше можливість працювати та займатися улюбленою професією, ніж фінансовий аспект. Акторка, родом із Чернігова, наразі живе в Києві на орендованій квартирі і забезпечує себе завдяки акторству та блогерству, включно з рекламними контрактами.

Минулого року під час ворожого обстрілу постраждала батьківська квартира Ірини в Чернігові: вибито всі вікна, балкон зазнав значних руйнувань. Родина подала заявку на державну допомогу для відновлення житла, але наразі відновлювальні роботи не ведуться. Акторка пояснила, що справа не у виплатах від держави, а в тому, що мама і бабуся перебувають за кордоном і поки не можуть повернутися.

Щодо особистого життя, Ірина зізналася, що розійшлася зі своїм хлопцем, який був на десять років старший. Розрив відбувся за обопільною згодою, оскільки вони зрозуміли, що дуже різні, і далі будувати стосунки складно. Попри це, вони залишилися друзями, а серце акторки наразі вільне.

Фільм “Каховський об’єкт” від творців “Конотопської відьми” розповідає про жінок із надзвичайними силами, які борються з містичними загрозами. Події відбуваються в наш час: після підриву ГЕС українські військові знаходять закинутий радянський бункер, де проводили жорстокі експерименти, і стикаються з напівживими трупами радянських солдатів – зомбі. Режисером фільму став Олексій Тараненко, а в картині знялися Марина Кошкіна, Володимир Ращук, Олександр Яцентюк, Ірина Кудашова, Михайло Дзюба та інші.

Степан Хмара: життя, боротьба та спадок борця за свободу

Українська політична сцена втратила видатну особистість – Степана Хмару, який відомий своєю багатолітньою боротьбою за ідеали і свободу. У віці 87 років він пішов із життя, залишивши позаду слід своєї невтомної діяльності.

Степан Хмара був відомим дисидентом і антикомуністом, який ніколи не втомлювався у своїй опозиційній діяльності. Його політичний шлях пролягав через радянську диктатуру та незалежну Україну, де він продовжував боротьбу за ідеали свободи та демократії.

Він завжди підтримував оптимістичний погляд на життя, не зупиняючись на своїх зусиллях у боротьбі за краще майбутнє України. Хоча він ніколи не бачив реалізації своїх мрій про кращу країну, йому було важливо залишатися активним і допомагати у будівництві демократичного суспільства.

У своїй діяльності він був редактором та видавцем самиздату, а також активним учасником українського дисидентського руху. Його статті та твори розкривали проблеми репресій та порушень прав людини в радянському суспільстві.

Степан Хмара неодноразово потрапляв під прес, був засуджений та перебував у в'язниці через свою політичну діяльність. Проте, навіть під час ув'язнення він не втрачав віру у перемогу ідеалів свободи та гідності.

Його життєва історія стала символом непохитної вольової відваги та принциповості. Степан Хмара залишиться в пам'яті не лише як політичний діяч, а й як символ боротьби за свободу і справедливість.

Символ боротьби та гідності: життєвий шлях Степана Хмари

У 1990-му році він увійшов у парламент та став активним учасником національної революції разом із іншими націонал-патріотами. Його ім'я звучало разом з авторами Декларації про державний суверенітет України та інших законів, спрямованих на конфіскацію майна Компартії та департизацію державних установ.

Степан Хмара завжди підтримував студентські протести та страйки, борючись за права інтелектуальної молоді та відставку уряду. Його активна участь у голодуваннях та протестних акціях була свідченням непохитної віри у перемогу ідеалів свободи та гідності.

Навіть у віці Хмара залишався вірним своїм переконанням і продовжував активну політичну діяльність, не зупиняючись на досягнутому. Він був яскравим прикладом стійкості та відданості ідеалам, за які він боровся.

Степан Хмара був нагороджений найвищими державними нагородами за свою активну участь у національних рухах та революціях. Його внесок у формування сучасної України важко переоцінити, і його ім'я завжди буде пов'язане з боротьбою за свободу та гідність.

Портрет відданого патріота: політична діяльність Степана Хмари

Степан Хмара, який пройшов складний політичний шлях, відзначався рішучістю та послідовністю у захисті національних інтересів. Він активно боровся проти відмови України від ядерного статусу та виступав проти домінування Росії. Степан Хмара вніс важливий внесок у створення Конституції України та боротьбу за суверенітет країни.

Його гостра критика влади, навіть на тлі подій у Криму та на Донбасі, свідчила про його незламну відданість принципам. Він відверто виступав проти російської агресії та закликав до рішучих заходів, включаючи виведення російських військ з українського території.

Степан Хмара не боявся виражати свої погляди навіть у найважчі часи для країни. Його активна участь у протестах та глибоке переконання у необхідності боротьби за справедливість робили його важливою фігурою на політичній арені України.

Степан Хмара залишиться в історії як відданий патріот і гідний захисник національних інтересів, який відстоював свої переконання навіть у найскладніші моменти для країни.

У висновку можна сказати, що Степан Хмара був видатною постаттю української політики, яка відзначалася великим внеском у боротьбу за національні інтереси та захист суверенітету країни. Він виступав проти будь-яких спроб посягання на незалежність України і активно працював над зміцненням державних засад. Степан Хмара залишиться в пам'яті як символ відданості своїм переконанням та великий патріот, який віддавав усі сили заради майбутнього своєї країни.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Брік зазначає, що українські біженці не тільки оцінюють умови для свого власного життя, але й враховують перспективи для своїх дітей, що може бути вирішальним фактором при ухваленні рішення про повернення.

“Важливо не лише те, чи є у людей бажання повернутися. Вони також думають про своїх близьких, про те, що буде з їхніми дітьми, чи буде в Україні можливість для їхнього нормального розвитку”, — пояснив соціолог.

Зменшення рівня гостинності в країнах, де українці зараз перебувають, також навряд чи стане вагомим стимулом для їхнього повернення в Україну. В умовах економічної нестабільності або відсутності можливості забезпечити себе, біженці можуть шукати нові варіанти — такі як переїзд до Італії, Канади чи США.

“Якщо в людини зникає економічний стимул, їй потрібно приймати рішення, але це не означає, що вона повернеться саме в Україну. Біженці можуть розглядати й інші країни, де вони зможуть забезпечити собі краще майбутнє”, — додає Брік.