Залужний погоджує політичні заяви з Єрмаком – джерело в ОП

У світлі постійних зусиль України стабілізувати економіку та зміцнити фінансову платоспроможність, з'являються нові виклики, які ставлять під загрозу ці намагання. Одним із таких викликів є поширення схем, спрямованих на підрив цих зусиль та заподіяння значних збитків державному бюджету. Одна з найновіших та найбільш красномовних серед них — це та, що можна вважати "Головною схемою країни". Ця схема передбачає конвертацію бананів у "фіктивне зерно" та отримання від держави незаконних 20% від суми такого шахрайського експорту.

Ця схема полягає в наступному: підприємства, які займаються імпортом товарів, таких як банани, знаходять спосіб фіктивно перетворити їх на інші товари, що підлягають експорту, зокрема зерно. Після цього вони декларують фіктивний експорт цих товарів, отримуючи від держави відшкодування ПДВ у розмірі 20% від суми “експорту”.

Є імпортер, фірма А, який ввіз у країну умовні “банани” на суму 60 млн грн.

За партію імпорту офіційно заплачені гроші, а також утримано на митниці ПДВ у розмірі 20% вартості, тобто 10 млн грн.

Потім імпортер реалізує цей товар на базарі оптовикам за готівку, наприклад, за 120 млн грн.

Податок з прибутку не платить, оскільки реалізація пройшла неофіційно.

Також він не донараховує ПДВ на різницю між ціною реалізації та митною декларацією.

Але він має 120 млн грн готівки, а реалізацію товару потрібно закрити за балансом. Крім того, є ще 10 млн грн податкового кредиту – просто так його не отримаєш.

І Імпортер знаходить “фірму-скрутчика”, яка фіктивно купує у нього банани за 60 млн грн, тобто за собівартістю і “скручує” податковий кредит із ПДВ на 10 млн грн, тобто забирає його собі.

Рух товару йде тільки на папері, простими словами “продаються-купуються” лише документи на товар і податковий кредит з ПДВ.

У цей же час зернотрейдер – “Фірма С” скуповує зерно на внутрішньому ринку.

Робить це переважно за готівку або купує у фермерів на єдиному податку, які не можуть надати податковий кредит з ПДВ.

В результаті зернотрейдер має 5000 тонн зерна на 30 млн грн, але офіційно його немає на балансі. Нема й податкового кредиту. Що робити?

Зернотрейдер звертається до вже відомої нам “фірми-скрутчика”.

Купує у неї 10 000 тонн зерна на 60 млн. грн. і отримує “скручений” раніше на бананах податковий кредит на 10 млн. грн.

Тепер на балансі є зерно та є податковий кредит.

Далі зернотрейдер експортує 5000 тонн легалізованого зерна плюс 5000 тонн фіктивного.

Зернотрейдер перераховує 60 млн грн фірмі-скрутчику, та, у свою чергу, жене ці гроші імпортеру, імпортер віддає зернотрейдеру 60 млн грн готівкою.

У фіналі зернотрейдер отримує ще й 10 млн грн відшкодування ПДВ від держави та її ділять учасники схеми.

Загалом, все лише у плюсах:

Імпортер отримав на рахунок безготівку на 60 млн грн і може купувати нову партію бананів.

Експортер – отримав 60 млн грн готівки та може знову купувати зерно за готівку.

ПДВ “скручений” і поділений. Фірма-скрутчик отримала свою комісію.

У мінусі тільки держава – вона виплатила відшкодування ПДВ з фіктивної операції та отримала спотворену статистику експорту.

Аудит Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту Київської міської державної адміністрації виявив серйозні порушення в роботі комунального об’єднання «Київзеленбуд», які призвели до фінансових ризиків на загальну суму майже 985 мільйонів гривень за період з 2022 по 2024 роки. Зокрема, понад 826 мільйонів гривень аудитори віднесли до операцій, що мають високий ризик втрат бюджетних коштів, що ставить під сумнів ефективність використання міських ресурсів.

Звіт, датований 14 жовтня 2025 року, був оприлюднений із затримкою, що додатково підігріло підозри щодо намагання приховати масштаби порушень. Як стало відомо, більшість рекомендацій, що були запропоновані ревізорами для виправлення ситуації, не були реалізовані керівництвом «Київзеленбуду», що ще більше загострює питання про ефективність і прозорість діяльності цієї комунальної установи.

За висновками аудиторів, у різних сегментах діяльності комунального об’єднання були зафіксовані порушення фінансової дисципліни, неефективне використання майна та системні управлінські збої. Йдеться як про прямі втрати бюджету, так і про ситуації, які створювали умови для зловживань і подальшого розкрадання коштів.

Окремий блок зауважень стосувався закупівель. Аудитори встановили, що тендерна документація «Київзеленбуду» нерідко містила непрозорі та дискримінаційні вимоги до учасників, але при цьому не визначала чітких критеріїв якості товарів і робіт. У низці випадків пропозиції, які не відповідали технічній специфікації, не відхилялися, а більш вигідні за ціною учасники усувалися з формальних причин.

Також фіксувалися договори, у яких не було чітко визначено вимоги до якості товарів або обсягів робіт. Це створювало ризики неналежного виконання зобов’язань і фактично позбавляло замовника інструментів контролю. В окремих випадках «Київзеленбуд» не стягував штрафні санкції з підрядників за порушення умов договорів, що, за оцінками аудиторів, призвело до ризику втрат бюджету щонайменше на 1,64 млн грн.

У звіті наведено і приклади конкретних договорів. Зокрема, при закупівлі дизельного палива у 2023 році комунальне об’єднання погодило підвищення ціни за одиницю товару непропорційно реальному коливанню цін на ринку. Інший договір, укладений для хімічної ліквідації карантинних бур’янів, не містив чіткої інформації про місця і площі обробки, що створювало ризики фіктивного виконання робіт.

Аудитори також звернули увагу на практику підписання актів приймання виконаних робіт раніше, ніж ці роботи фактично були виконані. Частину таких робіт у реальності виконували районні управління зелених насаджень за договорами субпідряду, хоча саме вони і так є балансоутримувачами парків і скверів. За 2023 рік та десять місяців 2024-го було укладено 32 договори субпідряду на суму понад 12 млн грн.

Окрема критика стосувалася використання посадкового матеріалу. Попри наявність у міському декоративному розсаднику «Теремки» понад 50 тисяч саджанців, районні КП забезпечувалися ними лише частково. Водночас за бюджетні кошти закуповувалися аналогічні саджанці на десятки мільйонів гривень. Лише за вибірковими підрахунками аудитори встановили зайві витрати щонайменше на 5,4 млн грн, а під час капітальних ремонтів і реконструкцій — ще на понад 1,3 млн грн.

Крім того, «Київзеленбуд» реалізовував власний посадковий матеріал за цінами, значно нижчими за ринкові, а потім оплачував схожі саджанці за завищеними цінами у межах підрядних договорів. Це, на думку ревізорів, призвело до упущеної вигоди майже на 1 млн грн.

Аудит зафіксував і серйозні проблеми з управлінням майном та землею. Комунальне об’єднання роками не реєструвало право постійного користування низкою земельних ділянок, що створило ризик їх втрати. У звіті прямо вказано на випадки, коли частина таких земель була передана в оренду або забудована сторонніми структурами.

Ситуацію ускладнює зникнення великого масиву документації. Аудитори не змогли ідентифікувати понад 200 договорів з додатками та актами виконаних робіт, укладених у 2021–2023 роках. Частина документів була вилучена правоохоронцями під час десятків обшуків і тимчасових доступів у межах кримінальних проваджень, що, за оцінкою ревізорів, унеможливило повне встановлення реальних масштабів порушень.

Загалом аудитори надали керівництву «Київзеленбуду» 58 рекомендацій. Станом на момент оприлюднення звіту лише 9 з них були виконані повністю, ще 2 — частково, а 47 залишилися без реагування. Зокрема, комунальне об’єднання проігнорувало рекомендації щодо звернення до суду та правоохоронних органів для недопущення втрати земельних ділянок і впровадження чіткої системи обліку та архівування первинної документації.

На тлі цього аудит КМДА фактично підтвердив те, про що правоохоронці заявляють уже кілька років: «Київзеленбуд» є одним із лідерів серед столичних комунальних підприємств за кількістю кримінальних проваджень, підозр і підстав для перевірок. І попри зміну керівників, управлінська модель, яка створює умови для розпилу бюджету та втрати майна, продовжує працювати.