П’ятниця, 16 Січня, 2026

Заступник Міністра Оборони Лієв: Без Запобіжних Заходів у Справі на Мільярди

Важливі новини

НАБУ і САП викрили нову корупційну схему в Міноборони

Поки фронт тримає оборону, у тилу не втрачають можливості «погріти руки». НАБУ та САП викрили масштабну схему розкрадання державних коштів під час закупівлі харчових продуктів для Збройних Сил України. За даними слідства, у 2022–2023 роках з бюджету вивели понад 733 мільйони гривень через маніпуляції з цінами на продукти. У справі фігурують колишній посадовець Міноборони, власниця […]

The post НАБУ і САП викрили нову корупційну схему в Міноборони first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Масштабна спецоперація прокуратури щодо розкрадання 138 мільйонів гривень ЗСУ

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

“Проведено масштабну спецоперацію з викриття організаторів та учасників злочинних схем з розкрадання бюджетних коштів, виділених для забезпечення потреб Збройних Сил України. Загальна сума збитків державі − понад 138 млн грн. Причетними до розкрадань коштів виявилися службовці квартирно-експлуатаційних підрозділів спільно з представниками комерційних структур майже в усіх регіонах України”.

Також повідомляється, що окремих службовців спіймали і на недбалому ставленні до військової служби та незаконному збагаченні.

“За результатами слідчих дій затримано та повідомлено про підозру 30 особам, з них 15 − у складі організованих злочинних груп. Серед підозрюваних − 3 начальники квартирно-експлуатаційних управлінь у м. Харкові, на Миколаївщині та Дніпропетровщині, 7 начальників квартирно-експлуатаційних відділів у містах Кропивницькому, Чернігові, Львові, на Прикарпатті, Житомирщині, Волині та Луганщині, а також представники комерційних структур”, − наголосили в ОГП.

Деталі: Цим посадовцям інкримінують розтрату та привласнення коштів під час закупівель за завищеними цінами паливної деревини для потреб оборони, електроенергії, природнього газу, меблів для армії, проведення будівельних робіт на об’єктах військової інфраструктури тощо.

Одного з підозрюваних − начальника регіонального КЕВ підозрюють у незаконному набутті активів на суму 11,7 млн грн. Йдеться про комерційне майно, земельні ділянки, інші засоби та речі, які фігурант оформлював на довірену особу.

Згідно з посадовими обов’язками, чиновник контролював закупівлі та обслуговування військового майна регіону.

Він оформив солдатом близького родича дружини до однієї з частин ЗСУ Львова. Згодом солдат став власником житлового будинку та земельної ділянки у селі Брюховичі Львівського району, ринкова вартість яких орієнтовно складає 300 тис. дол. США.

Доходи, які б дозволяли здійснити будівництво такої коштовної нерухомості й проведення у ній ремонтних робіт у родича фігуранта були відсутні. Тому він нібито взяв позику 100 тис. доларів США у доньки посадовця, яка є студенткою місцевого вишу. Але ці кошти посадовець в декларації не вказав.

За подібною схемою була придбана квартира у Львові площею майже 100 кв м в елітному районі. Згідно з відкритими відомостями місцевих сайтів з нерухомості орієнтовна вартість такої квартири складає понад 4 млн грн.

Посадовець ще й придбав для доньки позашляховик преміумкласу, який знов таки оформив на свого родича з численними порушеннями законодавства.

Посадовцю повідомлено про підозру у незаконному збагаченні (ст. 368-5 КК України).

Суд наклав арешти на автомобіль, квартиру та земельну ділянку з будинком в елітному районі Львова.

Фігуранта на два місяці відсторонили від посади, йому обрали запобіжний захід у вигляді арешту з можливістю внесення застави у сумі 3 млн гривень.

Справу щодо постачання бракованої зброї військовим передано до суду

Державне бюро розслідувань завершило розслідування та передало до суду справу, в якій фігурують посадовці, підозрювані у постачанні військовим озброєння, непридатного для використання у бойових умовах. За інформацією пресслужби ДБР, слідство встановило, що чиновники створили масштабну схему заміни якісного озброєння на дешеві аналоги, які не відповідали необхідним технічним стандартам.

Деталі розслідування свідчать, що така діяльність не лише порушувала закон, а й безпосередньо загрожувала безпеці військовослужбовців. Частина поставок виявилася неповною: армія отримала лише близько половини від обіцяної кількості озброєння. Це свідчить про системні зловживання та недбалість під час державних контрактів, які могли мати серйозні наслідки під час бойових дій.

Зокрема, із 400 одиниць зброї було отримано лише 200. Усі вони не мали жодного маркування, технічної документації та сертифікатів відповідності. Під час використання на фронті кулемети не могли вести безперервний вогонь — після кількох пострілів вони виходили з ладу через руйнування частин і механізмів.

Встановлено, що цю зброю виготовляла одна з іноземних компаній. Проте українські посадовці не уклали контракт безпосередньо з виробником, а скористалися послугами посередника, переплачуючи до 40% від реальної вартості.

ДБР наголошує, що такі дії не лише завдали державі значних збитків, а й створили ризик для життя українських військових на передовій. У разі доведення вини посадовцям загрожує покарання у вигляді позбавлення волі.

Компанія Максима Кріппи викупила розкішний маєток і базу в Козині за 311 мільйонів

У розпал літа тривають малопомітні, але стратегічно важливі торги за елітну нерухомість, що колись належала державним структурам. Черговим об’єктом став масштабний комплекс у Козині — колишня база відпочинку з маєтком, рестораном і численними спорудами, які Промінвестбанк продав за 311,11 млн грн. Покупцем стала компанія, пов’язана з бізнесменом Максимом Кріппою — одним із найзагадковіших мільйонерів українського […]

Меру Бершаді Віталію Драгану повідомили про підозру через недекларування майна

Меру міста Бершадь Вінницької області Віталію Драгану, який є членом партії «Українська стратегія Гройсмана», повідомили про підозру у внесенні завідомо недостовірних відомостей до декларації (ч.1 ст. 366-2 КК України). Як повідомляє детективне агентство ABSOLUTION, за даними слідства, у 2023 році посадовець користувався будинком площею 180 кв. м вартістю понад 2,3 млн грн та автомобілем Toyota […]

Вирок Вищого антикорупційного суду (ВАКС) щодо екс-чиновника Міністерства оборони Олександра Лієва, підозрюваного у причетності до махінацій під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України (ЗСУ) на суму майже півтора мільярда гривень, викликав невпевненість серед суспільства. Адвокат Лієва, Назар Кульчицький, у своєму коментарі для “Суспільного” повідомив, що суд змінив запобіжний захід, дозволивши йому перебувати на волі під особисте зобов’язання, а не під вартою, направивши ухвалу в СІЗО.

Щоправда, варто зауважити, що прокурор, відсутній під час засідання, із записів трансляції не був повідомлений. Суддя Ярослав Шкодін наголосив, що Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не надали достатніх доказів, що підтверджують обвинувачення. Відповідно до судді, якщо САП не бачить складу злочину, то це підпорядковується і погляду суду.

Олександр Лієв був взятий під варту 12 лютого заставою у розмірі 50 мільйонів гривень, однак через місяць, за умови особистого зобов’язання, був відпущений додому. Рішення ВАКСу про скасування цього заходу було винесено 9 квітня, однак, через закінчення терміну тримання під вартою 8 квітня, Лієв залишився на волі без запобіжного заходу.

Після повторного розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу 17 квітня, суд за згодою обвинувачення залишив це питання без розгляду. Таким чином, ситуація з екс-чиновником Міноборони Лієвим залишається невизначеною, а судовий процес триває.

У висновках до вищезгаданої статті важливо підкреслити деякі ключові моменти:

• Невизначеність щодо вироку екс-чиновнику Міноборони Олександру Лієву свідчить про складність і протиріччя у проведенні судових процесів, особливо в контексті корупційних справ.

• Відсутність прокурора на засіданні, яка була виявлена під час розгляду справи, підтверджує необхідність удосконалення процесуальних процедур та забезпечення прозорості й об’єктивності судових процесів.

• Неоднозначність у підтвердженні обвинувачення НАБУ та САП свідчить про необхідність покращення роботи правоохоронних органів у зборі доказів та проведенні розслідувань.

• Відсутність запобіжного заходу для Лієва після скасування раніше застосованої варти є підставою для уваги до дотримання судом вимог процесуальної законодавчої бази.

• Ситуація з Олександром Лієвим відображає загальний контекст боротьби з корупцією в Україні, де прозорість, ефективність та незалежність судових рішень є ключовими аспектами.

Останні новини