Вівторок, 28 Липня, 2026

Зеленський: послаблення санкцій на російську нафту підсилює агресію

Важливі новини

Микола Поворозник відновлює вплив у команді Кличка, через провал “господарського треку Пантелеєвим”

За інформацією нашого джерела, Микола Поворозник повернувся в команду мера Києва Віталія Кличка через провал господарського треку Петром Пантелеєвим. Микола Поворозник, колишній перший заступник Кличка, не просто став радником мера Києва, він повернув свій вплив у команді Віталія Кличка. Наразі у Поворозника “кабінет навпроти свого колишнього кабінету та закріплене за ним службове авто”. За інформацією […]

Українцям пропонують «примусово продавати» облігації для фінансування армії

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Коментар економічного експерта Данила Моніна: «Гетманцев фонтанує ідеями якщо не податками, то іншими способами в примусовому порядку забрати гроші у населення в обов’язковому порядку, посилаючись на досвід Ізраїлю.

На 2025 рік в України є 50 млрд доларів грантів і бездефіцитний бюджет за фактом. Навіщо нарощувати держборг внутрішніми зобов’язаннями в цьому випадку? Та й підняття податків типу 11416-д теж у цьому сенсі видається непотрібним. Але ідея низько прибуткових з обслуговування, але індексованих облігацій з наростаючим тілом без обов’язковості – цілком хороша.

Хоча я б запропонував індексувати на зростання курсу долара. І тоді для населення це було б як 5% у валюті, що є дуже привабливим, без обов’язковості і цілком було б затребуване.

Я проти обов’язковості, бо ми для бідного населення зменшуємо на 7% його дохід для купівлі товарів і послуг і це сильніше вдарить по бідних верствах населення».

Правоохоронці провели обшуки у заступника начальника ГУ ДПС Івано-Франківщини через рейдерство та 3 млн грн

У Івано-Франківській області ДБР провело обшуки у заступника начальника ГУ ДПС Віктора Глушпенка у рамках кримінального провадження за ч. 1 ст. 364 КК України — зловживання службовим становищем. За даними слідства, посадовець разом із колишнім працівником податкової міліції Іваном Бойчуком організували рейдерське захоплення підприємства ПП “Загодпродукт”. Після цього бізнес було перереєстровано на фіктивних осіб, а […]

Ще одна українська страва стала об’єктом культурної спадщини

Хоча абсолютна більшість українців залишається непохитною у питанні збереження територіальної цілісності держави, з'являються ознаки того, що частина суспільства починає розглядати можливість дипломатичного врегулювання як один із потенційних шляхів вирішення конфлікту.

Така традиція побутує в селах Руда, Гніздичів, Облазниця, Лівчиці, Ганівці, Покрівці та містах Стрий, Жидачів, Журавно, Ходорів Стрийського району Львівської області. Подібні страви готують і в інших частинах України, але вони мають свої особливості.

Для приготування страви потрібні свіжі продукти: капуста, пшоно, цибуля, олія, молоко, сметана, гриби та м’ясо. Хоча уніфікованого рецепта не існує, технологія приготування має спільні риси. Квашену капусту відварюють до напівготовності, зливають воду. Потім додають молоко й доводять до кипіння. Далі додають промиті зерна пшона і варять до готовності.

Далі у сковороді розтоплюють масло, дрібно нарізають цибулю та додають до масла. Коли цибуля стає прозорою, до неї додають домашню сметану та помішуючи тушкують протягом 5 хвилин. Потім це додають до капусти та вимішують. Якщо капуста надто густа, можна долити ще трохи молока. Деякі господині, після зняття страви з вогню, кладуть зверху гілочки вишні або смородини і залишають на деякий час, щоб страва просочилася ароматом. Окремо готують шкварки, грибну підливку і з ними подають засипану капусту.

Найсмачніша, найзапашніша «засипана капуста» та, яка готується у печі, чи брайтурі. Секрети смачної засипаної капусти – це якісні продукти та правильна варка, а також варто дати страві настоятися після приготування, щоб смаки краще поєдналися. Культура споживання засипаної капусти це не тільки спосіб харчування, це спосіб життя. Страву готували і на весілля, і на похорон, і в будні, і на свята.

За переказами «Засипана капуста» була улюбленою стравою Івана Франка, а також її любили гетьман Іван Виговський, митрополит Андрей Шептицький, Іван Нечуй-Левицький, Михайло Коцюбинський, Ольга Бачинська. До вподоби вона була й Соломії Крушельницькій.

Скандал навколо прокурора Івана Калюша: подарунок від батька та використання програми “єОселя”

Прокурор Офісу Генерального прокурора Іван Калюш опинився в епіцентрі скандалу після того, як було оприлюднено інформацію про отримання ним значного грошового подарунка від батька та придбання житлової нерухомості з використанням державної іпотечної програми «єОселя». За даними, оприлюдненими 7 січня 2026 року, Калюш отримав від свого батька подарунок у розмірі майже 947 тисяч гривень, що стало частиною фінансування покупки нового житла в селі Гатне Фастівського району Київської області.

Цей випадок викликав занепокоєння серед громадськості, адже використання державної програми, яка спрямована на допомогу громадянам з обмеженими фінансовими можливостями, для придбання житла високопосадовцем стало об'єктом жорсткої критики. Програма «єОселя» передбачає пільгові умови для молодих сімей та осіб, які не мають достатніх коштів для придбання власного житла, і зазвичай користуються нею ті, хто дійсно потребує допомоги від держави.

Йдеться про житловий будинок площею понад 100 квадратних метрів вартістю 3 мільйони гривень, а також земельну ділянку площею 195 квадратних метрів, оцінену у 579 тисяч гривень. Обидва об’єкти нерухомості оформлені у приватну власність прокурора.

Для здійснення покупки, окрім власних заощаджень і подарованих коштів, було залучено іпотечний кредит у державному банку в межах програми доступного кредитування «єОселя». Сума безготівкового кредиту склала 2,51 мільйона гривень.

Загальна вартість угоди з придбання нерухомості становила 3,59 мільйона гривень. Із цієї суми понад 1 мільйон гривень було сплачено власними коштами покупця, решта — за рахунок кредитного фінансування.

Програма «єОселя» передбачає надання пільгових іпотечних кредитів окремим категоріям громадян, зокрема працівникам бюджетної сфери, правоохоронних органів та військовослужбовцям. Участь посадовців у програмі не заборонена законодавством, однак традиційно привертає підвищену увагу з боку громадськості щодо джерел первинного внеску та відповідності витрат задекларованим доходам.

Президент України Володимир Зеленський висловив різку критику щодо нещодавнього послаблення санкцій проти російської нафти, відзначивши, що такі кроки прямо сприяють продовженню конфлікту і забезпечують російському уряду додаткові фінансові ресурси. У своєму вечірньому зверненні він наголосив, що доходи від експорту енергоресурсів безпосередньо йдуть на фінансування військових дій Кремля. Зеленський підкреслив: «кожен долар за нафту з Росії — це кошти, що йдуть на війну», закликаючи звернути увагу на ескалацію обстрілів українських міст.

Глава держави навів статистику наземних атак за останні сім днів, зазначивши, що російські військові використали понад 2360 дронів, 1320 керованих авіабомб і майже 60 ракет різного типу. Ці удари здебільшого були націлені на цивільні об’єкти, громади та інфраструктуру. Президент зауважив, що масштаб таких атак неможливий без стабільного фінансування, яке значною мірою забезпечується за рахунок експорту нафти.

Зеленський акцентував увагу на «тіньовому флоті» Росії — флоту танкерів, що допомагають обійти санкції. На даний момент в морі перебуває понад 110 танкерів, які перевозять більше 12 мільйонів тонн нафти. За його словами, завдяки послабленням санкцій, російський експорт нафти здійснюється без значних перешкод, що приносить країні близько 10 мільярдів доларів доходу. Ці кошти, за словами президента, використовуються для закупівлі ракет, дронів та інших військових засобів, що застосовуються в Україні.

Лідер України закликав міжнародних партнерів посилити тиск санкцій і зупинити діяльність російських нафтових танкерів. Він підкреслив, що експорт енергоресурсів залишає агресора з важливим фінансовим ресурсом, що підтримує війну. Зеленський вважає важливим не лише зберігати наявні обмеження, а й розширювати їх для зменшення можливостей фінансування агресії. Він також відзначив, що українські військові операції спрямовані на скорочення доходів Росії від нафти.

Ця заява президента стала відповіддю на рішення Сполучених Штатів про тимчасове продовження окремих ліцензій на операції з російською нафтою, що дозволяє завершити угоди, укладені до 17 квітня. У Вашингтоні підкреслюють, що ці рішення носять тимчасовий характер, але Україна вважає такі винятки ризикованими, оскільки вони можуть розширити можливості Росії отримувати прибуток.

Експерти зазначають, що санкції проти російського енергетичного сектора залишаються одним з найважливіших способів тиску на економіку країни. Обмеження нафти і газу можуть суттєво вплинути на здатність Росії продовжувати війну. Проте міжнародна спільнота стикається з необхідністю балансувати між санкційним тиском і стабільністю глобальних енергетичних ринків, що іноді призводить до компромісів.

Позиція України залишається незмінною: будь-які послаблення санкцій не відповідають реальному становищу на фронті та в дипломатичних переговорах, продовжуючи затягувати війну. Київ закликає міжнародних партнерів до більш рішучих кроків, наголошуючи на важливості ефективної санкційної політики для обмеження ресурсів агресора та наближення завершення конфлікту.

Останні новини