Зеленський повідомив про враження російських танкерів біля Новоросійська

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Згідно зі звітом аналітиків, російські війська нещодавно просунулися вглиб Вовчанська в рамках наступальних операцій на півночі Харківської області, що відбувалися 7, 8 і 9 жовтня. Опубліковані 7 жовтня геолокаційні кадри, на яких видно, як російський солдат піднімає російський прапор на будівлі Вовчанського агрегатного заводу, свідчать про те, що російські війська, ймовірно, захопили цей стратегічний об’єкт.

Крім того, ворожі війська просунулися поблизу Сіверська Донецької області в ці ж дати. Геолокаційні матеріали, опубліковані 7 і 8 жовтня, вказують на те, що російські війська нещодавно здійснили просування на схід від Григорівки та в західну частину Верхньокам’янського.

Аналітики ISW зазначають, що це може свідчити про захоплення Верхньокам’янського російськими військами.

Нагадаємо, що наприкінці вересня стало відомо про звільнення Вовчанського агрегатного заводу бійцями Головного управління розвідки. Після завершення операції територія заводу була передана під контроль Збройних сил України після успішної зачистки всіх 30 будівель об’єкта. Очільник Головного управління розвідки Кирило Буданов особисто брав участь в операції зі звільнення заводу.

Речник оперативно-тактичного угруповання “Харків” Віталій Саранцев наголошував, що після втрати контролю над заводом росіяни намагалися його знищити, використовуючи вогнеметні системи та керовані авіаційні бомби. Ці дії підкреслюють зростаючу напругу та виклики, з якими стикаються українські сили на фронті.

Ця проблема виникла внаслідок комплексу факторів, включаючи поточну ситуацію в країні та зміни у законодавстві. Компанії змушені адаптуватися до нових реалій, шукаючи інноваційні рішення для підтримки своєї діяльності та забезпечення якісного обслуговування клієнтів.

В «Аврорі» кажуть, що дефіцит робочих рук є впродовж усієї війни і зараз становить 8%. Однак ситуація загострилася після набуття чинності закону про мобілізацію. 18 травня на роботу не вийшли 80% водіїв компанії, виникли проблеми з доставленням товарів у магазини. Наразі у великої мережі є лише один водій вантажівок.

У «Нової пошти» – три водії великогабаритного транспорту. Бракує також кур’єрів: з 460 кандидатів на роботу (зокрема 130 жінок) у підсумку найняли тільки двох. Більшість відмовилися самі, бо хотіли працювати в пішій доставці.

Фармацевтичній компанії «Фармак» не вистачає вантажників, електрогазозварників, слюсарів-ремонтників, водіїв вантажних авто, інженерів.

У Ferrexpo на «чоловічих» посадах працює понад сотня жінок: водійки великовантажних автосамоскидів, електрогазозварювальниці, електромонтерки. Компанія почала навчати їх ще з 2020 року.

Співвласник EVA і Varus розповів, що жінки не хочуть навчатися і працювати на «чоловічих» посадах, навіть коли їм пропонують істотно вищу зарплату.

«Зараз у жінки в Україні немає проблеми знайти роботу. То навіщо їй обирати важкі спеціальності, якщо за ті самі гроші можна робити легшу роботу», – каже гендиректор “Логістик Юніон”.

Перша дисциплінарна палата Вища рада правосуддя ухвалила рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно судді Деснянський районний суд Києва Ірини Татаурової. Підставою для такого рішення став сплив установлених законом строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Під час розгляду матеріалів справи члени палати проаналізували обставини, викладені у скарзі, а також дотримання процесуальних норм і часових меж, передбачених законодавством. У центрі уваги перебувало питання, чи можливо застосувати дисциплінарні заходи після завершення визначеного періоду. Відповідно до чинних норм, притягнення судді до відповідальності має відбуватися у межах конкретного строку, який обмежує повноваження дисциплінарного органу в часі.

Ірина Татаурова працює суддею з 2013 року. До переведення в Деснянський районний суд Києва вона здійснювала правосуддя у Вінницькому міському суді та Староміському районному суді Вінниці.

У період Революції Гідності 2013–2014 років суддя ухвалювала рішення щодо учасників протестів. Зокрема, у січні 2014 року вона постановила взяти під варту на 60 діб дизайнера Антона Стогова, якого слідство пов’язувало з подіями на вулиці Грушевського. Сам чоловік категорично заперечував участь у масових заворушеннях і стверджував, що був затриманий дорогою додому. Його свідчення підтверджували інші особи.

Після винесення рішення щодо Стогова в Києві відбулися акції підтримки. Згодом апеляційний суд змінив запобіжний захід на домашній арешт, а в травні 2014 року кримінальне провадження було закрите через відсутність складу правопорушення.

Крім цього, у січні 2014 року суддя ухвалювала рішення щодо інших осіб, пов’язаних із подіями протестів, а також учасників поїздки до резиденції тодішнього президента у Межигір’ї. У 2015 році Тимчасова спеціальна комісія дійшла висновку про порушення присяги суддею, після чого було ініційовано процедуру її звільнення.

Згодом рішення про звільнення переглядалося в судах різних інстанцій. У 2020 році судові рішення були скасовані, а суддю поновлено на посаді. У 2021 році її також поновили з виплатою компенсації за вимушений прогул.

У 2022 році Державне бюро розслідувань повідомляло про нову підозру щодо рішень, ухвалених у період подій 2014 року. Окремо розглядалася дисциплінарна справа у Вищій раді правосуддя. Паралельно суддя подала заяву про відставку, однак її розгляд був відкладений до завершення дисциплінарного провадження.

Наразі, після рішення дисциплінарної палати про закриття справи через строки давності, подальша доля кадрового питання залежатиме від інших процедур, передбачених законодавством.

За декларацією за 2024 рік, суддя отримала понад 1,45 млн грн заробітної плати та понад 88 тис. грн пенсійних виплат.

У столиці України розгортається резонансна ситуація навколо земельної ділянки іподрому на вулиці Василя Касіяна, 1. Територію площею 44 сотки, офіційно призначену для спортивних та кінних заходів, готують під забудову, що викликало занепокоєння громадськості та активістів. За словами голови Громадської ради при КМДА Геннадія Кривошеї, на місці вже помітні ознаки підготовчих робіт, які можуть свідчити про незаконну діяльність та порушення чинного законодавства.

21 листопада 2024 року Київрада ухвалила рішення про вилучення цієї земельної ділянки з користування іподрому. Після цього земля була передана в оренду на два роки одразу двом структурами — комерційній компанії ТОВ «Сенеквітрек» та дитячому спортивно-кінному клубу. Таке подвійне розпорядження викликало додаткові запитання щодо законності процедур та прозорості дій місцевої влади.

Активісти підозрюють, що за прикриттям спортивного клубу стоїть реальна мета — спорудження бізнес-центру. Раніше, за їхньою інформацією, розглядалося питання передачі цієї землі на 10 років, що може свідчити про наміри забудовників отримати ділянку на постійній основі.

Геннадій Кривошея заявив, що це чергова схема із «відрізання» частини земель іподрому на користь комерційних структур. За його словами, орендарі ігнорують приписи інспекторів благоустрою, не надають дозвільних документів і продовжують підготовчі роботи.

Місцеві мешканці та громадські активісти вимагають перевірки законності рішення Київради та діяльності орендарів. На їхню думку, столиця ризикує втратити ще один громадський простір, який міг би розвиватися як спортивна інфраструктура, а не перетворюватися на черговий офісний комплекс.