Субота, 5 Вересня, 2026

Зеленський повідомив про враження російських танкерів біля Новоросійська

Важливі новини

Як зберегти здоров’я щитовидної залози: поради без ліків

Щитовидна залоза — один із ключових органів, що відповідає за обмін речовин, рівень енергії, стан шкіри, настрій і навіть фертильність. Але її стабільна робота залежить від цілого ряду чинників — і більшість із них безпосередньо пов’язані з харчуванням, режимом дня та якістю сну. Гормони щитовидної залози створюються з амінокислоти Л-тирозину — це будівельний матеріал, який […]

Бужанський хоче внести зміни до закону, які дозволять зробити відкритою інформацію щодо мобілізації публічних осіб

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Основні моменти нової ініціативи:

Згідно з цією ініціативою, правдивість інформації щодо ухилення від виконання військових обов’язків серед публічних осіб стане прозорішою. У разі спростування недостовірних звинувачень, це допоможе запобігти формуванню стереотипів, що навіть активісти можуть ухилятися від мобілізації.

Ця ініціатива виникла на фоні ситуацій, коли громадські діячі, волонтери та журналісти опиняються в центрі уваги через звинувачення в ухиленні від служби, що, на думку законодавця, підриває довіру до процесу мобілізації серед звичайних громадян.

Нещодавно, серед таких ситуацій, було звинувачення блогера Сергія Стерненка, якому закинули, що його оголосили в розшук через невиконання повістки, що згодом було спростовано після сплати штрафу. Таких випадків у суспільстві значно більше, що додає політичної та соціальної напруги в країні в умовах війни.

Пропозиція Бужанського має на меті зробити процес мобілізації більш прозорим, щоб уникнути спекуляцій і сприяти більшій довірі серед українців до системи виконання військового обов’язку.

Нагадаємо, що, як з’ясували ЗМІ, від військової служби ухиляються й інші громадські активісти, як-от: журналісти Юрій Ніколов та Юрій Бутусов, головний експерт StateWatch Олександр Лємєнов, очільник «Фундації DEJURE» Михайло Жернаков, чоловік співзасновниці «ЦПК» Дар’ї Каленюк — Орест Рудий та очільник «ЦПК» Віталій Шабунін, цивільний чоловік ведучої програми «Схеми» Наталки Седлецької — Сергій Якоб, головний редактор «Руху «ЧЕСНО» Олександр Саліженко та головний редактор «НВ» Віталій Сич.

Електромобілі з Китаю стають лідерами продажу на українському ринку

Популярність автомобілів з Китаю в Україні стрімко зростає. У серпні 2025 року українці придбали 2424 легкових авто, ввезених з Піднебесної, що на 42% більше, ніж у серпні минулого року. Загальна кількість нових авто склала 2026 одиниць (+52%), вживаних – 398 одиниць (+7%). При цьому більшість автомобілів – 88% – електромобілі. Серед нових авто найпопулярнішими моделями […]

Масштабне розширення обласної лікарні в Харкові: проєкт “Ковчег” із підземним укриттям

Наприкінці 2025 року однією з найрезонансніших державних закупівель стала реалізація проєкту з розширення Обласної клінічної лікарні у Харкові, який передбачає будівництво великого підземного укриття. Загальна кошторисна вартість робіт становить 2,45 млрд гривень, що робить цей тендер одним із найдорожчих у сфері медичної інфраструктури за останні роки.

Майбутній об’єкт отримав назву «Ковчег» і, згідно з проєктною документацією, має бути завершений лише у 2029 році. Такий тривалий термін викликає суспільний резонанс, адже лікарня розташована орієнтовно за 30 кілометрів від лінії фронту та неодноразово опинялася під загрозою через обстріли дронами, артилерією та ракетними ударами. Медичний заклад продовжує працювати в умовах підвищеного ризику, надаючи допомогу пацієнтам і пораненим.

Окрему увагу привертає кошторис робіт. У документації зазначені ціни на будівельні матеріали, які суттєво перевищують ринкові. Зокрема, бетон класу В25 закладено по 6 164 грн за кубічний метр, тоді як місцеві виробники пропонують його за цінами від 3 710 до 4 572 грн/м³. Така різниця може формувати потенційну маржу в десятки мільйонів гривень лише на одному виді матеріалу.

Конкуренція на тендері була формальною. Єдиним суперником переможця виступило ТДВ «Житлобуд-2», яке подало дорожчу пропозицію і не знижувало ціну під час аукціону. Це створює враження імітації конкурентної боротьби при проведенні закупівлі.

Не до кінця визначеними залишаються і джерела фінансування. Спочатку частину витрат планували покривати у 2026 році коштом Національної служби здоров’я України, однак сам тендер завершили лише 31 грудня 2025 року. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко публічно згадував, що фінансування може здійснюватися з державного бюджету, за рахунок міжнародних партнерів та місцевих бюджетів, проте чіткої фінансової моделі наразі не оприлюднено.

Підрядником проєкту став консорціум «Білдінг Груп», який за останній час зосередив у своїх руках низку масштабних медичних будівництв у Харківській області. Зокрема, він отримав контракт на добудову онкологічного центру в Харкові вартістю близько 3 млрд грн, а також на реконструкцію Центральної міської лікарні в Ізюмі за 1,04 млрд грн.

Консорціум об’єднує місцеві компанії ТОВ «Індастріал Білдінг Груп» та ПП «Промтекс», керівником яких є Сергій Кубарєв. За даними публічних реєстрів, починаючи з 2016–2017 років ці компанії отримали державних контрактів на суму понад 4,2 млрд грн.

Будівництво «Ковчега» подається як стратегічний проєкт для медицини прифронтового Харкова. Водночас затягнуті строки реалізації, питання до кошторису та концентрація підрядів в одних руках викликають дедалі більше запитань щодо ефективності використання бюджетних коштів і реальної користі об’єкта в умовах війни.

На Львівщині затримано посадовця, підозрюваного у схемі незаконного заволодіння землею біля курорту Східниця

На Львівщині правоохоронці затримали Романа Шлярпа, першого заступника голови Дрогобицької райдержадміністрації, якого підозрюють в організації незаконної схеми заволодіння земельною ділянкою поблизу курортного селища Східниця. За даними Львівської обласної прокуратури, посадовець, будучи колишнім поліцейським, мав намір незаконно відчужити земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 0,65 гектара, що знаходиться в селі Новий Кропивник.

Відомо, що для реалізації цього плану Шлярп залучив до участі свого знайомого, мешканця Дрогобича. Той, у свою чергу, погодився виконати роль формального учасника угоди за певну винагороду. План полягав у фальсифікації документів, щоб зробити ділянку належною іншій особі, хоча вона була власністю громади. Слідчі органи вже розпочали розслідування, і посадовцю інкримінують організацію незаконної схеми, яка могла завдати значних збитків місцевій громаді.

За версією слідства, у 2021 році Шлярп отримав підроблене рішення сільради, на підставі якого було виготовлено проєкт землеустрою. Надалі його спільник оформив право власності на землю, завдавши громаді збитків на понад 700 тисяч гривень.

Посадовця затримали за підозрою в організації заволодіння чужим майном за попередньою змовою групою осіб та організації використання підроблених документів (ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України). Йому загрожує до восьми років позбавлення волі.

Прокуратура готує клопотання про обрання запобіжного заходу та відсторонення посадовця від виконання обов’язків. Його співучаснику вже повідомлено про підозру у шахрайстві, легалізації незаконно здобутого майна та використанні підроблених документів.

Відомо, що Роман Шлярп раніше працював у поліції — зокрема, у підрозділах боротьби з економічною злочинністю Дрогобицького відділу поліції та у секторі запобігання корупції поліції Львівщини.

Президент України Володимир Зеленський оголосив про успішне ураження двох російських нафтових танкерів, які здійснювали перевезення нафти в районі порту Новоросійськ. Цю операцію виконали Сили оборони України за участю підрозділів контррозвідки та Військово-морських сил.

Зеленський зазначив, що вражені танкери належать так званому «тіньовому флоту» Росії, який веде діяльність з метою обходу міжнародних санкцій та експорту російської нафти на закордонні ринки. Удар по суднам був завданий у водах поблизу Новоросійська, що є важливою частиною російської нафтотранспортної інфраструктури на Чорному морі. Цей порт відіграє значну роль у експорті російської нафти, що приносить валютні надходження до бюджету країни.

Президент підкреслив, що здійснена операція стала результатом спільних зусиль кількох органів. Виконання завдань координував Генеральний штаб Збройних Сил України, а до операції були залучені також співробітники Служби безпеки України.

Зеленський подякував всім, хто брав участь в операції, наголосивши на важливості таких дій для тиску на російську економіку через енергетичний сектор. Він акцентував, що українські військові продовжать завдавати удари по російському «тіньовому флоту», аби посилити своє стратегічне положення.

Новоросійськ є одним з найбільших морських нафтових хабів Росії, і будь-які атаки на його інфраструктуру безпосередньо впливають на обсяги експорту нафти, що, у свою чергу, позначається на фінансовій здатності Росії вести військові дії.

Аналітики неодноразово підкреслювали, що збої в роботі порту можуть суттєво знизити обсяги російського нафтового експорту. Раніше у районі Новоросійська вже фіксувалися вибухи на об'єктах нафтової інфраструктури, зокрема нафтотерміналі «Шесхаріс».

Після інциденту російська влада повідомляла лише загальні фрази про «інциденти» та роботу систем протиповітряної оборони, не надаючи детальної інформації про рівень ушкоджень.

Експерти вказують на те, що проблеми у портовій інфраструктурі вже вплинули на темпи російського експорту, спричинивши затримки в завантаженні танкерів та зміни в логістичних маршрутах. Українська сторона підкреслює, що удари по російській нафтовій інфраструктурі є частиною стратегії зниження фінансових можливостей країни для ведення війни.

Атаки на об'єкти поблизу Чорного моря розглядаються як елемент ширшої кампанії, спрямованої на ускладнення роботи експортної логістики РФ та зменшення активності тіньового флоту. На даний момент російська сторона не надала жодної офіційної інформації щодо можливих ушкоджень танкерів або впливу інциденту на роботу порту Новоросійськ.

Останні новини