Вівторок, 26 Травня, 2026

Зеленський відреагував на пропозицію Лукашенка про зустріч

Важливі новини

Ціни на основні овочі до кінця року не зростатимуть: прогноз експертів

До кінця поточного року українці можуть не очікувати значного здорожчання основних овочів борщового набору, зокрема картоплі, моркви, буряка, цибулі та капусти. За словами президента Української плодоовочевої асоціації Тараса Баштанника, ці овочі наразі продаються по майже собівартості — в межах 10 гривень за кілограм, і така цінова ситуація збережеться в найближчі кілька місяців. Основною причиною цього, на думку експертів, є не тільки врожай, а й нестабільні умови зберігання на складах, що змушує аграріїв продавати свою продукцію зараз, аби уникнути ризику її псування в майбутньому.

Один з ключових факторів, що визначає ціни на овочі, — це надлишок пропозиції на ринку. Фермери, особливо ті, хто працює в регіонах з хорошими врожаями, намагаються якомога швидше реалізувати свою продукцію. Це дозволяє зберегти більшу частину врожаю та уникнути втрат через погані умови для зберігання, які можуть призвести до значних пошкоджень овочів. Також не варто забувати про інші чинники, як-от транспортування та вартість логістики, але зараз саме аграрії більше зосереджені на тому, щоб зменшити можливі фінансові втрати через проблеми з інфраструктурою.

Баштанник наголошує, що нинішня ціна — це прямий наслідок перевиробництва після минулого сезону. Торік борщовий набір різко дорожчав, тож цього року багато господарств збільшили площі під картоплею, капустою, цибулею. У результаті маємо надлишок пропозиції й «присаджені» ціни. За словами експерта, це стосується всіх ключових позицій — тобто мова йде не про один овоч, а про весь набір одразу.

Окрема лінія — зберігання. В умовах війни фермери рахують не лише електрику, охорону і логістику, а й прямий ризик ударів по інфраструктурі. Аби не вкладатися в енергозатратне довготривале зберігання, дрібні виробники продають урожай тут і зараз. Це штучно «притискає» ціни донизу внутрішнім ринком і зрізає потенціал підвищення.

При цьому попит на борщовий набір в Україні формується майже повністю всередині країни. Як пояснюють аналітики, борщові овочі — це традиційно внутрішній продукт: ми або самі себе забезпечуємо, або, якщо раптом неврожай по якійсь позиції, точково підтягуємо імпорт із Польщі, Молдови, Румунії чи навіть Нідерландів. Тобто ані рекордний врожай картоплі в ЄС цього сезону, ані провали врожаю десь за кордоном істотно не штовхають наші ціни вгору чи вниз. Український борщовий ринок живе за логікою «скільки зібрали тут — стільки й коштує».

Цю ж тенденцію підтверджує і Національний банк України. У жовтневому інфляційному звіті НБУ вказано, що протягом наступних трьох кварталів (тобто приблизно найближчі дев’ять місяців) картопля та інші овочі борщового набору в Україні мають залишатися дешевшими, ніж торік. Регулятор пояснює це хорошими врожаями і надлишком пропозиції, у тому числі продукції середньої якості, яку фермери не можуть довго тримати і змушені зливати на ринок за мінімальною ціною. Так, наприклад, вартість цибулі цієї осені опустилася до найнижчого рівня з початку 2022 року.

Водночас є важливе застереження. Не всі овочі поводяться однаково. Тепличні культури вже йдуть угору в ціні: томати й огірки дорожчають після завершення ґрунтового сезону і скорочення поставок із теплиць. Тобто «дешевий борщ» — так, але «дешевий салат з помідорами взимку» — ні. Це класична сезонність, коли тепличний овоч стає практично делікатесом.

Що це означає для споживача зараз? По-перше, борщовий набір до кінця року залишиться одним із небагатьох продуктів, який не тисне так сильно на гаманець. По-друге, купувати «про запас» картоплю, цибулю чи капусту має сенс, але з поправкою: умови зберігання у квартирі чи підвалі теж важливі. Саме відсутність якісних сховищ змушує аграріїв скидати товар, і ця ж причина може призвести до локального дефіциту якісного продукту вже пізньою зимою. На це натякають і аграрні асоціації, попереджаючи, що після піку пропозиції поступово може піти невелике зростання через витрати на зберігання.

НБУ при цьому очікує, що загалом низькі ціни на борщовий набір і картоплю допоможуть стримувати продовольчу інфляцію на старті 2026 року. Для бюджету домогосподарств це означає просту річ: обов’язкові базові продукти харчування (борщ, суп, гарніри) будуть відносно доступними, навіть якщо фрукти й тепличні овочі залишаться дорожчими.

Виплати при народженні дитини з 1 січня 2026 року: 50 тисяч гривень та оновлений “Пакунок малюка”

З 1 січня 2026 року в Україні значно зростають державні виплати при народженні дитини. Новонароджені отримуватимуть 50 тисяч гривень грошової допомоги, а також «Пакунок малюка» вартістю 8 451 грн, що включає найнеобхідніші речі для першого часу життя дитини. Право на отримання допомоги має один із батьків або законних опікунів, які можуть скористатися сучасними електронними сервісами для подачі заявки.

Подати заяву на виплати можна через додаток «Дія», що значно спрощує процедуру і дозволяє оформити допомогу дистанційно, без необхідності відвідувати установи особисто. Для тих батьків або опікунів, які не користуються додатком, передбачено традиційний спосіб подачі документів — у найближчому відділенні Пенсійного фонду України. Така система дозволяє охопити всіх громадян, незалежно від рівня цифрової грамотності та доступу до онлайн-сервісів.

Варто зазначити, що для дітей, народжених до 1 січня 2026 року, допомога становить 41 280 грн. З них 10 320 грн виплачуються одразу, а решта коштів надається щомісяця протягом трьох років. Для дітей на повному державному утриманні кошти зберігатимуться на депозиті до досягнення повноліття.

Ці зміни покликані підтримати родини та забезпечити дітям необхідні ресурси для перших років життя.

Ризикуючи життям українці рятуються від мобілізації

За інформацією видання, уряд України працює над посиленням обороноздатності держави, зокрема планує збільшити чисельність Збройних Сил. Однак, як зазначається у статті, частина громадян шукає способи уникнути військової служби, вдаючись до нелегальних методів виїзду з країни.

Про це пише The Washington Post.

Оскільки фронтові частини сильно поріділи, Рада ухвалила закон про мобілізацію, згідно з яким усі чоловіки призовного віку повинні оновити свої особисті дані через інтернет або у військкоматах до 16 липня. Тепер, після закінчення цього крайнього терміну, багато хто очікує масового поширення повісток, зазначає видання.

Деякі чоловіки прагнуть уникнути призову в армію за допомогою юридичних лазівок, наприклад, вступаючи до аспірантури. Так, за офіційними даними, якщо до конфлікту бажання продовжувати вищу освіту виявляли близько 8 тис. осіб, то цього року – понад 246 тис., що призвело до посилення правил прийому.

Інші українці користуються послугами контрабандистів, які постійно підвищують ціни, щоб перейти кордони з Угорщиною, Молдовою або Румунією. Частина втікачів навіть намагаються переплисти річку Тиса, що нерідко закінчується їхньою загибеллю, зазначає видання.

Ці високі витрати і ризики, на які готові піти деякі жителі країни, щоб уникнути призову, висвічують зростаючу напруженість в українському суспільстві. Через два з гаком роки конфлікту народ рішуче підтримує армію, але добровольців стає все менше, підкреслює The Washington Post.

Український зернотрейдер Роман Терещенко підозрюється у виведенні коштів через OnlyFans

Державна служба фінансового моніторингу України (ДСФМ) викрила підозрілу схему виведення коштів за кордон, до якої причетний український зернотрейдер Роман Терещенко. За інформацією служби, Терещенко, засновник компанії “Транс Трейд Холдинг”, використав платформу OnlyFans для переведення $3 мільйонів за межі України, ймовірно, з метою ухилення від податків. Про це пише Цензор. Розслідування розпочалося після того, як до Держфінмоніторингу надійшло […]

The post Український зернотрейдер Роман Терещенко підозрюється у виведенні коштів через OnlyFans first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Президент України Володимир Зеленський прокоментував нещодавні висловлювання самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка щодо ймовірної зустрічі між ними. Цю заяву він зробив під час свого виступу на IV Міжнародному саміті міст і регіонів, де обговорювалися питання міжнародної співпраці, безпеки та підтримки України в умовах війни.

Зеленський нагадав, що Лукашенко висловлював готовність до переговорів, підкреслюючи можливість зустрічі “в будь-якій точці”, включаючи територію України або Білорусі. Проте президент України зазначив, що реальна політична ситуація виглядає зовсім інакше, ніж заяви з Мінська. На фоні цих пропозицій до України прибула лідерка білоруської опозиції в екзилі Світлана Тихановська. Зеленський акцентував на контрасті між офіційною владою Білорусі та її демократичними силами.

"Це вперше, коли представники Білорусі беруть участь у такому форматі. Цікаво, що Лукашенко заявив про зустріч, а приїхала Світлана Тихановська", — відзначив він, коментуючи ситуацію на міжнародному заході в Києві.

За словами президента, цей контраст несе значне символічне та політичне навантаження, показуючи відмінність між офіційною позицією Мінська та реальністю, в якій підтримка білоруського громадянського суспільства зростає за межами країни. Він підкреслив важливість участі представників білоруської опозиції в міжнародних форматах, заявивши, що це є ключовим елементом європейського діалогу про свободу і безпеку.

Зеленський також акцентував увагу на історичному гаслі "За нашу і вашу свободу", яке, на його думку, набуває нового значення в умовах війни, що триває між Україною та Росією. Він зазначив, що Україна нині бореться за ті цінності, за які в різні епохи боролися народи Європи, зокрема свободу та незалежність.

Додатково президент України наголосив на важливості міжнародної підтримки і солідарності демократичних країн у боротьбі з російською агресією, заявивши, що Україна захищає не тільки свою територіальну цілісність, а й загальноєвропейську систему безпеки.

Нагадаємо, що раніше Лукашенко висловлював готовність до переговорів з Зеленським, проте в Офісі президента України ці заяви були охарактеризовані як такі, що не мають практичного змісту. Водночас візит Тихановської до Києва став важливим сигналом підтримки білоруських демократичних сил, що свідчить про продовження співпраці між Україною та білоруською опозицією в екзилі.

Таким чином, реакція Зеленського на заяви Лукашенка ще раз підкреслює глибокі політичні розбіжності між офіційним Мінськом і білоруською опозицією, а також вказує на складність питань, що стосуються майбутніх білорусько-українських відносин у контексті ширших геополітичних чинників.

Останні новини