Жінки дедалі частіше опиняються серед боржників за порушення ПДР

Беатриса Греченюк: Принцеса Закарпаття, Що Підкорила Королівські Розкоші

Беатриса Миколаївна Греченюк, несучи у своїй ДНК гордість сім'ї і талант успішної дочки, стоїть на перехресті двох світів — світу простого селянина і світу королівських прикрас. Її життя — це витончене поєднання розкішної аристократичності та прозорої працьовитості, яка стала основою багатства її батька, Миколи Греченюка.

У своїх замислах та мріях Беатриса подібна на свою імпозантну родичку, принцесу Беатріс з Великої Британії. Вона перетворює село Підвиноградів у справжній королівський замок, який здатен зігріти серця своїми мармуровими стінами та арочними вікнами. Не оминула увагою і пафосну ромську частину міста, що збудована на рівні з найвидатнішими резиденціями світу. Велич та багатство Підвиноградіва порівнюють з київською Конча-Заспою та підмосковною Рубльовкою, а розкішність його образу здатна зачарувати кожного, хто ступить на його благородну територію.

Микола Греченюк, колишній сільський депутат, став втіленням успіху для селянського середовища, здійснивший неймовірний стрибок у світ королівських розкошей. Його перемоги в державних тендерах стали легендою, а фірма ФОП Греченюка перетворилася на символ благополуччя та успіху в Закарпатті. Він, подібно до казкового лицаря, виборов тендери на капітальний ремонт доріг та прибирання снігу, даруючи затишок та безпеку місцевому населенню.

Своєю трудовою працею та пильною увагою до деталей він здобув довіру та повагу, яка стала основою для його фінансових успіхів та відкриття дороги до королівських розкошей для його доньки. І хоча їхнє життя може здатися казковим, воно пронизане працьовитістю, вірою в себе та безмежними можливостями, які вони створюють для себе та свого оточення.

У 2015 році, коли Микола Греченюк був депутатом сільської ради від Партії регіонів, його рідні та наближені особи отримали в Підвиноградові щонайменше чотири земельні ділянки. Таким чином вони реалізували своє право на безкоштовне отримання землі, гарантоване кожному українцю Конституцією. За рішенням сільської ради ділянки отримали Греченюк Беатриса Миколаївна (дочка), Греченюк Михайло Васильович (брат), Крайнер Михайло Михайлович (водій Греченюка), Крайнер Маріанна Олександрівна (дружина водія Греченюка). Суди з приводу виділення цих земельних ділянок тривали аж до 2021 року. Але своє право на землю зазначені особи таки відстояли. Сам Микола Греченюк має в Підвиноградові чотири земельні ділянки та будинок. Його дочка Беатриса загалом три ділянки та власний маєток. Окрім ФОПа, Микола Греченюк також є засновником ТОВ «Лігаспецбуд», якому теж щастить із тендерами. За даними «Прозоро» ця фірма була учасником щонайменше 124 конкурсів і загалом виграла підрядів на суму близько 370 млн гривень. Чесно кажучи, суми не надто захмарні, якщо порівняти з іншими «тендерними воротилами». Але це не заважає дочці Миколи Греченюка Беатрисі (чи Беатрікс, як вона вказується в реєстрах) жити своє краще життя тут і зараз. Сумки Hermes, автівка Porshe, відпочинок в Парижі, Дубаї, на Сардинії та гірськолижних курортах, прикраси найдорожчих брендів світу. Все це Беатриса показує в своєму Instagram, не відстаючи від подружок, серед яких сестра опального розкрадача армії Романа Гринкевича – Ольга, та колишня дружина народного депутата від «Слуги народу» Миколи Тищенка Алла Барановська. Чоловіком Беатриси є не менш відома особистість. Андрій Петьовка – син народного депутата Василя Петьовки, який є двоюрідним братом іншого нардепа Івана Балоги. Петьовки хоча й мають давню ненависть до Балог, однак це не заважає обидвом родинам керувати рідним краєм з особливим розмахом. Так, у 2008 році Мукачівська міська рада передала в оренду компанії дружини Петьовки найвідоміший замок Закарпаття «Паланок». Ймовірно, що Беатриса Греченюк цілком може мати в ньому й свої покої, як «справжня принцеса». У своєму Instagram дочка Греченюка також вказує, що є дизайнером інтер’єрів. Зокрема, вона показувала підписникам свій дім, дизайн в якому нібито зробила сама. Ще одним бізнесом Беатриси є ресторан Darlin’ restobar в Мукачевому. У меню розкішні блюда, як-то Філе міньйон із фуа-гра та дорогі вина.

Чоловік Беатриси, Андрій Петьовка, є власником автобізнесу та, за словами, невдало спробував балотуватися від партії «Рідне Закарпаття» в Мукачевому. У червні 2022 року, коли загострення війни Росії проти України драматично посилилося, народний депутат Василь Петьовка звернувся до керівництва Закарпатської обласної військової адміністрації, щоб отримати для сина Андрія перепустку на виїзд за кордон на термін трьох місяців. Згадувалося, що Андрій Петьовка, схоже, був волонтером від Благодійного фонду «Наша паляниця». У списку осіб, для яких Василь Петьовка просив дозвіл, також фігурував його сват Микола Греченюк. З приводу цього Національне агентство з питань запобігання корупції склало адмінпротокол на Петьовку. Проте, після завірень, що як син, так і сват повернулися в Україну з волонтерською місією, НАЗК припинило переслідування щодо нього. У липні 2022 року, коли були дійсні вищезазначені перепустки, Беатриса Греченюк народила доньку, і, можливо, саме тоді батько та чоловік просили дозвіл на виїзд за кордон, можливо, для закупівлі подарунків на родинне свято. Однак у вересні 2023 року, як свідчать її пости в Instagram, Беатриса відправилася в Італію. І не просто в якийсь готель, а в справжній палац. Представники Закарпаття завжди вражали своїм бажанням до розкішів, позолоти та інших примх. Але те, що можна побачити на її сторінках у соціальних мережах, навряд чи залишить байдужими найвідоміших світських левиць світу. Варто задуматися, чи все це багатство не набуте за рахунок контрабанди, яка тоннами завозиться через Закарпатську область. Відомо, що саме Закарпаття є лідером серед областей України за поставками незадекларованих товарів.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити кілька висновків.

По-перше, стаття розкриває складну мережу зв'язків та впливів в Закарпатській області, де особи з політично-бізнесових сімей володіють значними ресурсами та впливом.

По-друге, вона відображає проблему корупції та використання політичного впливу для особистих цілей, як це було з намаганням отримати перепустки за кордон для членів впливових родин за підтримки влади.

По-третє, стаття ставить під сумнів джерела походження розкішних майнових активів та подорожей осіб, що показують їх у соціальних мережах, інсинуючи можливе зв'язок з контрабандою та іншими сумнівними діями.

Отже, стаття свідчить про необхідність підвищення рівня прозорості та боротьби з корупцією в українському суспільстві, а також про важливість створення ефективних механізмів контролю за діяльністю владних осіб та їхніх родин.

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

У МОЗ зазначили, що для того, щоб аптеки могли проводити вакцинацію, вони повинні відповідати низці вимог. Серед них — наявність ліцензії на медичну практику, необхідного матеріально-технічного забезпечення, окремо обладнаного приміщення для проведення вакцинації та зони очікування для пацієнтів.

Наразі лише одна аптека в Києві, за адресою вул. Велика Васильківська, 84/20, повністю відповідає цим критеріям і має право надавати послугу вакцинації. Очікується, що з часом кількість аптек з ліцензією на вакцинацію зросте.

Важливим аспектом є те, що не всі працівники аптек можуть робити щеплення. Це дозволено лише фармацевтам, які пройшли спеціальне навчання, організоване фахівцями Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) у вересні 2024 року.

Щоб зробити щеплення проти грипу в аптеці, потрібно дотримуватися наступного алгоритму:

МОЗ рекомендує вакцинуватися в період з вересня по жовтень, щоб організм встиг виробити імунітет до сезону підвищеної захворюваності на грип. Проте зробити щеплення можна і пізніше, залежно від індивідуальних потреб.

Від початку жовтня в аптеках України доступні вакцини французького та корейського виробництва, які пройшли державний контроль якості.

Втрати державного бюджету України від діяльності тіньової економіки у 2024 році досягли рекордних показників і оцінюються в межах 375–603 мільярдів гривень. Такі дані містяться у щорічному дослідженні «Порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування інструментів ухилення/уникнення оподаткування в Україні», яке підготували експерти «Інституту соціально-економічної трансформації», «CASE Україна» та «Економічної експертної платформи». Порівняно з 2023 роком, втрати державного бюджету зросли на 21,5–35 мільярдів гривень, що свідчить про системну проблему у сфері контролю за податковими надходженнями.

Основні чинники зростання тіньової економіки аналітики пов’язують із затягуванням реформ у ключових державних інституціях. Зокрема, мова йде про Бюро економічної безпеки, митницю та податкові органи, які не змогли належним чином оновити процедури контролю й ефективно боротися з ухиленням від сплати податків. Крім того, на активізацію тіньового бізнесу впливають слабкий правовий захист інвесторів, складність адміністративних процедур та недосконалість системи електронного документообігу.

Найбільш поширеними схемами мінімізації податків залишаються виплати зарплат у конвертах (140–280 мільярдів гривень) та контрабанда і «сірий» імпорт (120–185 мільярдів гривень). Експерти зазначають, що ці два види порушень щороку лише зростають і становлять головну загрозу фіскальній стабільності.

Офшорні схеми, за даними дослідження, стають менш доступними через нові міжнародні стандарти податкової прозорості. Їх обсяг у 2024 році оцінено на рівні 55–65 мільярдів гривень. Водночас вони залишаються «елітним» інструментом, доступним лише великим компаніям та заможним українцям.

Суттєві втрати держави фіксуються також через схеми з податком на додану вартість. Незважаючи на запровадження електронного адміністрування та системи моніторингу ризиків, так звані «скрутки» — фіктивне зменшення ПДВ-зобов’язань — торік становили 78–90 мільярдів гривень.

Крім того, експерти звертають увагу на зловживання у земельних та майнових реєстрах. Натомість позитивні тенденції помітні у боротьбі з контрафактною продукцією та нелегальним ринком підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, паливо). Проте навіть ці втрати залишаються високими — на рівні 126–140 мільярдів гривень.

«Найефективніший шлях для скорочення тіньової економіки — це повне перезавантаження податкової та митної системи, ліквідація зарплат у конвертах і прозоре адміністрування податків», — зазначають автори дослідження.

Для порівняння, у 2023 році бюджет втрачав від тіньових схем від 353,5 до 568 мільярдів гривень. А нинішні 603 мільярди гривень — це понад 20% бюджету України на оборону у 2024 році.

Експерти сподіваються, що після реформи Бюро економічної безпеки у 2025–2026 роках боротьба з «конвертами», «скрутками» і контрабандою нарешті набуде системного характеру.