Зміни на вершині: оцінка дій Сирського через призму західних ЗМІ

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура надали офіційне повідомлення про підозру Миколі Сольському, якому держава вважається вчинення заволодіння земельними ділянками на суму, що перевищує 291 мільйон гривень, а також спробою заволодіння іншими ділянками на 190 мільйонів гривень. Учасники цієї схеми, які були задіяні в цих незаконних діях, активно здійснювали знищення документів, що мали дати право на постійне користування землею двом державним підприємствам на території Сумської області. Відсутність таких документів призвела до складання обласним Держгеокадастром акта про самовільне зайняття земельних ділянок. Далі, за допомогою посадовців, які були підконтрольні обласному Держгеокадастру, ці ділянки були передані в оренду заздалегідь обраній групі осіб, які вже заздалегідь планували їх отримати власність. Умовою для цього було підписання договору про передачу в оренду приватному агрохолдингу ще до офіційного надходження документів на право власності. Як результат, в період з 2017 по 2021 роки учасники цієї схеми незаконно заволоділи 1250 земельними ділянками обсягом 2493 гектари, а також намагалися заволодіти ще 3282 гектари землі.

У результаті проведеного розслідування стало очевидним, що міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський та інші особи були замішані у складних схемах заволодіння земельними ресурсами, що призвело до величезних фінансових збитків для держави. За допомогою фальсифікації документів та зловживанням службовим становищем вони намагалися незаконно перерозподілити земельні ділянки на користь обраних осіб та підприємств. Цей випадок є прикладом необхідності посилення контролю за владою та реформування системи управління земельними ресурсами для запобігання подібним корупційним діям у майбутньому.

Джерело в команді Залужного повідомило, що колишній главнокомандувач, після консультацій із посольством США в Україні, виразив готовність прийняти посаду посла в Британії. Залужний усвідомлює, що йому важливо уникнути долі свого помічника, тому він прагне припинити конфронтацію з Зеленським у глобальному масштабі. Повернення в Україну планується відбуватися за узгодженим сценарієм зі США, з метою уникнути юридичних перешкод у претензіях на президентство та лідерство у новій політичній партії. Окрім колишнього главнокомандувача Збройних сил України, генерала Валерія Залужного, на посаду посла України в Британії можуть претендувати інші військові, проте існують труднощі з їхнім звільненням з військової служби. Уже у 2023 році Україна домовилася про назначення викладача та військовослужбовця-добровольця Федора Шандора на посаду посла в Угорщині. Однак, через юридичні обмеження, пов'язані зі звільненням з військової служби, він ще не розпочав виконувати свої обов'язки. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в початку цього року пояснив, що існують складнощі зі звільненням Шандора зі служби, проте найближчим часом він має отримати можливість обіймати посаду посла. Під час воєнного стану в Україні військових складно звільнити з військової служби. Це можливо лише у випадках, коли існує обвинувальний вирок, досягнуто граничний вік, встановлено непридатність за висновком військово-лікарської комісії або виникають сімейні обставини. Міністерство закордонних справ шукає кандидатів на дипломатичні посади у всіх сферах, включаючи військову. "Люди, які боронили країну зі зброєю, можуть посилити голос України та захищати інтереси держави за кордоном. Крім того, вони можуть передавати іноземцям правдиву інформацію про російську агресію", – зазначається у заяві відомства.

Висновки до цієї статті можна сформулювати наступним чином:

• Українські військові, зокрема колишній главнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний, розглядають можливість переходу до дипломатичної служби, зокрема на посаду посла в Британії, з метою уникнути політичних конфліктів та забезпечити собі юридичний захист.

• Існують складнощі зі звільненням військових з військової служби для обійняття посад дипломатів через юридичні обмеження та процедури.

• Уряд України розглядає можливість надання військовим можливості обіймати дипломатичні посади, оскільки вони можуть відігравати важливу роль у представництві України за кордоном та інформуванні світової спільноти про ситуацію в Україні.

• Незважаючи на труднощі, пов'язані з юридичними процедурами, цей крок може зміцнити голос України на міжнародній арені та сприяти захисту національних інтересів у світі.

• Міністерство закордонних справ активно шукає кандидатів на дипломатичні посади у всіх сферах, включаючи військову, враховуючи їхній потенціал як захисників інтересів України та інформаторів про російську агресію.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Білецький акцентує, що багато людей не готові йти на фронт через страх невідомості та відсутність впевненості у своїй підготовці. “Якщо люди розуміють, що їх не навчать елементарного, а їхнім командиром буде некомпетентний сержант, то це не мотивує”, – зазначає він.

За його словами, будь-яка людина боїться війни, проте є різниця між страхом перед невідомістю та розумінням реальної небезпеки. Люди, які отримали якісну підготовку, знають, як виконувати завдання та виживати, й готові брати участь у бойових діях.

Білецький наголошує, що ключовим є підвищення якості бойової підготовки:

“Люди стають професіоналами виключно завдяки навчанню,” – стверджує Білецький. Він упевнений, що навіть із середньостатистичного новобранця можна виховати компетентного бійця, який зможе виконувати базові піхотні завдання.

На думку військового, ефективна підготовка дозволить зменшити втрати на фронті, підвищить мотивацію особового складу та покращить результати бойових дій.

Білецький підсумував: для того щоб армія стала ефективнішою, необхідно змінити підхід до навчання та побудувати довіру серед військових і суспільства. Це завдання може бути складним, але його вирішення – це не лише питання військової стратегії, а й ключ до успішної мобілізації та перемоги.

Теза про "русский город Киев" стала заголовною темою у російських медіа, проте наразі не спостерігається концентрації сил та створення ударних угруповань для можливого нового походу на Київ. Експерти зазначають, що формування таких угруповань у Білорусі або російських областях буде помітним для розвідки. Російській армії вже не вдасться досягти оперативної раптовості, яка була в лютому 2022 року, коли російські десантно-штурмові колони швидко дійшли до передмість Києва.

У лютому 2022 року російські батальйонно-тактичні групи рушили на Київ з кількох напрямків, але основними ударними силами були угруповання, що пройшли через Чорнобильську зону та з боку Дніпра. Проте росіяни не змогли здійснити десант у Гостомелі або в аеропорту у Василькові.

Аналіз британського Королівського інституту досліджень оборони та безпеки показує, що головним напрямом була "північна вісь" з метою оточення та захоплення Києва. Російські сили були розділені на дві групи, одна з Білорусі та інша з російської території. Обидві групи мали важливі завдання для забезпечення успішного наступу.

Усі ці фактори свідчать про те, що хоча загроза атаки на Київ залишається, але підготовка до неї може бути ускладненою і менш ефективною порівняно з минулим.

Невизначеність у цифрах, пов'язана з чисельністю та озброєнням російських батальйонно-тактичних груп (БТГр), пояснюється різноманітністю їх складу та зброєю. За даними RUSI, росіяни мали намір виконати всі свої основні бойові завдання протягом десяти днів вторгнення, а після цього здійснити зачистку ЗСУ та "націоналістичних підрозділів". Планувалося, що анексія України мала завершитися до серпня 2022 року.

Навіть з урахуванням успіхів на півдні України, де російські війська швидко виступили до Криму та оточили Маріуполь, всі плани росіян з першого наступу на Київ зірвало протистояння ЗСУ. Ефективні дії українських маневрених піхотних підрозділів, розвідки та артилерії, а також протиповітряна оборона допомогли українським силам відстояти місто та відновити координовану оборонну діяльність.

За аналізом Генштабу ЗСУ, невдалі спроби російських військ продовжувалися до 19 березня, після чого вони перейшли до оборони та почали окопуватись. Контрнаступ українських сил дозволив визволити територію Київщини від залишків російських військ до квітня.

Хоча амбіції Росії захопити Київ періодично згадуються у російських медіа та серед політиків, підготовки до нового походу зараз не спостерігається, зазначають військові. Командувач оперативно-стратегічного угрупування ЗСУ "Північ" Сергій Наєв відзначав відсутність збільшення сил противника у січні, що підтверджується відсутністю накопичення ворожих сил у Київському напрямку.

Інформація про кількість російських військових біля півночі України та біля українського кордону з Білоруссю залишається невизначеною, але говориться про наявність угруповань розміром близько 20 тисяч військових. Попри це, офіційних повідомлень про збільшення кількості російських сил на "київському" напрямку не надходило. Голова ГУР МО Кирило Буданов висловив сумніви у планах російської армії знову атакувати Київ, вказавши на відсутність підтвердження таких замірів.

Незважаючи на це, всі опитані військові експерти визнають, що можливий новий наступ на Київ. Роман Погорілий зазначає, що загроза може виникнути з будь-якого напрямку, але шлях через Білорусь є найбільш коротким. Однак зараз немає даних про глибоку підготовку російських сил до атаки на Київ.

Тарас Чмут зазначив, що загроза повторного наступу на Київ зросла в останні місяці, і підкреслив, що Україна готується до можливого наступу. Він підкреслив, що війна має свої власні закономірності, і відзначив, що рік буде складним.

Зокрема, існують чіткі сигнали, які можуть свідчити про підготовку нового наступу на Київ з Білорусі або найближчих до міста областей Росії. Ці індикатори були помічені й у лютому 2022 року, але тоді їх інтерпретували як елементи політичного тиску з боку Москви.

Під час розгортання російських сил можна очікувати деяких ознак, що свідчать про це. Військові експерти зазначають, що таке розгортання може стати відомим принаймні за місяць до початку реальних дій, оскільки великі переміщення військ не можна приховати в умовах супутникового спостереження. Проте російське командування може імітувати наступ на Київ, щоб відволікти увагу від інших напрямків.

Важливо пам'ятати, що реальний наступ на Київ буде відрізнятися від дій диверсійних груп, які постійно активні на півночі України, але не завжди відображаються в інформаційних зведеннях. Це може бути лише загальновійськова операція з великою кількістю російських військових.

Одним із основних індикаторів нового наступу на Київ може стати нова хвиля відкритої мобілізації в РФ. Проте аналітики зауважують, що це залежатиме від стратегії, обраної російським військово-політичним керівництвом. Якщо їхня мета полягає у збереженні контролю над захопленими територіями, то мобілізація може бути прихованою. В іншому випадку, якщо росіяни готуються до нових дій, то це може бути відображено в оголошенні масштабної мобілізації.

Варто також враховувати можливість, що після президентських виборів у РФ 15-17 березня може відбутися нова хвиля мобілізації росіян. Такі можливості розглядає рекрут легіону "Свобода Росії" та колишній адвокат Олексій Барановський.

Логіка тут проста: після березневої "електоральної процедури", яку Кремль перетворює фактично на референдум підтримки війни, руки Путіна будуть остаточно розв’язані. Це не лише стосується України, а й життя самого населення Росії. Після того, як 80% віддали свою підтримку Путіну, він отримує вільну руку для втручання.

Путін може вважати, що його армія вже настільки підготовлена, що зможе повторити марш на Київ за три дні. Однак результат буде тим самим, а можливо, ще катастрофічнішим для Кремля. Українські сили готові відбити новий наступ на Київ, а легіон "Свобода Росії" приєднається до оборони згідно з поставленими завданнями.

Для повторного наступу на Київ росіянам потрібно буде зосередити десятки тисяч бійців і величезну кількість техніки. Ураховуючи підготовку української армії на півночі, це означає значно більше угруповання сил. Зрозуміло, що тепер без "оперативної раптовості" вже неможливо очікувати стрімкого просування російських колон на БМД і БМП углиб Київщини на десятки кілометрів за день, як це було під час попередніх атак. Однак це не означає, що загроза для Києва зникає.

Тема може стати актуальною в будь-який момент. Потенційними напрямками нового великого наступу можуть бути інші міста або об'єкти, такі як Харків, Хмельницька чи Рівненська атомна електростанція. Важливо зрозуміти, що війна торкнеться всіх, і від неї не відійти. А ті, хто відмовиться воювати за амбіції Путіна в складі армії окупації, можуть опинитися в набагато більш складному положенні.

У висновку слід зазначити, що стаття розкриває потенційні загрози з боку Росії та можливі сценарії подальшого розвитку ситуації в Україні. Зокрема, обговорюється можливість нового наступу на Київ з боку російських військ та вказується на підготовку України до цього варіанту розвитку подій. Зазначається, що деякі російські експерти вважають, що результати майбутніх президентських виборів у Росії можуть вплинути на ситуацію в Україні. Також стаття підкреслює важливість готовності України до можливого наступу та необхідність уважного моніторингу рухів російських військ.