Зимові анімаційні фільми: найкращі варіанти для святкових вечорів

У своєму нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний акцентував увагу на критичній ролі валютного курсу в економічній політиці держави. За його словами, курс валют є одним із ключових інструментів, що допомагають амортизувати економічні потрясіння в країні.

Пишний наголосив, що курс гривні не визначається ні Міжнародним валютним фондом (МВФ), ні урядом; це виключно обов’язок Національного банку. Він пояснив, що курс гривні має виконувати функцію поглинача шоків, які можуть виникати через внутрішні та зовнішні фактори. Для цього НБУ запровадив режим керованої гнучкості, щоб забезпечити стійкість валютного ринку.

“Попит і пропозиція, відчуття валютних ризиків повинні повертатися до усіх економічних агентів — бізнесу, уряду, населення. Це робить нас сильними”, — підкреслив він.

Пишний також зауважив, що девальвація гривні має критичний вплив на інфляційну динаміку. НБУ прагне повернути інфляцію до цільового показника в 5%. Він зазначив, що прискорена інфляція негативно впливає на привабливість гривневих активів, які залишаються одним із стратегічних пріоритетів банку. Це дозволяє ефективно функціонувати ринку внутрішнього боргу, що є важливим у контексті бюджетного дефіциту.

Окремо Пишний підкреслив, що НБУ працює над стимулюванням населення зберігати свої заощадження в гривні, що має бути захищене від інфляції. “Ваш депозит, який ви вклали сьогодні, повинен дати можливість придбати стільки ж товарів, скільки й сьогодні, компенсуючи це за рахунок депозитної ставки”, — зазначив він, додавши, що ставки депозитів залишаються позитивними навіть після помірної девальвації.

Після оновлення списку вимог МВФ до України на 2024 рік, ситуація стає ще більш напруженою для українського уряду та громадян. Зокрема, серед вимог зазначено підвищення податків на 4-5%, а також збільшення ПДВ. Уряд також готує законопроєкт про підвищення військового збору для підприємців, першими під підвищення ставок підуть ФОПи.

Важливою частиною нового меморандуму є завдання знайти додаткові джерела доходів до бюджету на суму не менше 0,5% ВВП, що становить близько 40 млрд гривень. Уряд України повинен був виконати це завдання до кінця лютого 2024 року. Додатково, уряд повинен знайти ще 44 млрд гривень для збільшення доходів бюджету.

Пропозиції щодо збільшення доходів включають додаткові податки на купівлю банківських металів, першу реєстрацію автомобілів, продаж нерухомості та ювелірних виробів, акцизи на солодкі та мінеральні газовані води, а також збір з операторів мобільного зв'язку та підвищення акцизів на паливо.

Проте такий підхід до підвищення податків може мати негативні наслідки для економіки країни, зокрема збільшити тіньовий сектор та спонукати бізнес до використання нелегальних схем. Непослідовність та недовіра також можуть спричинити відведення бізнесу від офіційних каналів оподаткування. Такий підхід може негативно позначитися на відновленні економіки та загальному становищі країни.

Висновки з цієї статті наступні:

• МВФ оновив список вимог до України для продовження фінансової програми на 2024 рік.

• Уряд України має намір підвищити податки на газ/електрику, ПДВ та військовий збір для підприємців.

• Щоб виконати умови меморандуму, Україні необхідно знайти додаткові джерела доходів у розмірі не менше 0,5% ВВП, а також ще 44 млрд гривень.

• Попри спроби збільшити доходи бюджету, такий підхід може мати негативні наслідки для економіки, зокрема збільшення тіньового сектору та непослідовність урядової політики можуть призвести до недовіри та відведення бізнесу від офіційних каналів оподаткування.

Отже, важливою є ретельна обгрунтованість рішень щодо фінансової політики, щоб забезпечити стале зростання та розвиток економіки України.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

«Не хотів би бути провісником, але, на мою думку, ми станемо членами НАТО раніше, ніж Євросоюзу. Це пов’язано з певними традиціями розширення ЄС», – зазначив політик.

Корнієнко також повідомив, що відвідав Брюссель у складі державної делегації для обговорення важливого етапу інтеграційного процесу — скринінгу українського законодавства на відповідність європейським нормам. Цей процес є ключовою умовою для вступу будь-якої країни до ЄС.

Політик звернув увагу на те, що розширення ЄС завжди відбувалося після виборів до Європейського парламенту, які наступного разу відбудуться у 2029 році. На його думку, це може стати можливим вікном для наступної хвилі розширення. Однак він визнав, що п’ять років у політиці – це тривалий період, і важко передбачити, як розвиватимуться події.

Корнієнко підтвердив, що Україна докладає всіх зусиль для підготовки до членства в ЄС і готова працювати над реформами, необхідними для вступу в обидва союзи. Він також наголосив, що рішення щодо членства України залежатиме від волі країн-членів ЄС.

Варто зазначити, що у червні 2023 року в Люксембурзі відбулася перша міжурядова конференція між Україною та ЄС, а Європейська рада вже оголосила про початок переговорів щодо членства України в Євросоюзі.