Анатолій Тимощук виграв суд проти УАФ і повернув свої титули

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Українські командири зазначають, що новобранцям бракує базових бойових навичок і мотивації, і більшість із них піддаються паніці під час перших обстрілів. Середній вік українського солдата становить 45 років, що ускладнює виконання завдань піхоти, які вимагають витривалості та сили.

«Від 50 до 70 відсотків нових піхотинців були вбиті або поранені протягом кількох днів після початку першої ротації», – пише видання з посиланням на командирів ЗСУ.

Деякі командири Сил оборони заявляють, що з 30 бійців у підрозділі, тільки п’ятеро молодше 30 років. Відсутність досвіду та фізичної підготовки робить новобранців особливо вразливими, а через неефективну підготовку більшість навіть не знає, як правильно тримати зброю. Тренування досі проводяться в «радянському стилі», і інструктори самі часто не мають бойового досвіду. У результаті підрозділи ЗСУ стикаються зі швидкими втратами на фронті.

Командири також підкреслюють, що через постійні ротації та тиск з боку російських військ українські частини зазнають значних втрат і змушені відступати на деяких напрямках.

Вирішування питання про посилення мобілізації в Україні є важливою та складною задачею, що потребує уважного аналізу та обговорення. Згідно з прогнозами члена оборонного комітету, Федіра Веніславського, розгляд законопроекту може завершитися до 10-15 березня в оптимістичному сценарії, або до 20 березня — у песимістичному.

Подано понад 4 тисячі правок, які були об'єднані в 16 блоків і вже розглянуті на комітеті. Основні блоки змін включають у себе питання обмежень конституційних прав та свобод ухильників, реформу електронного кабінету призовника, уточнення повноважень органів влади, залучення поліції до мобілізаційних заходів та інші.

Важливо продовжувати діалог з авторами поправок та ураховувати різноманітні інтереси для досягнення оптимальних рішень, що відповідають потребам та вимогам часу. Реалізація запропонованих змін має на меті покращення системи мобілізації та забезпечення національної безпеки, з урахуванням принципів законності та правової держави.

У висновках можна підкреслити, що розгляд законопроекту щодо посилення мобілізації є важливим етапом для забезпечення національної безпеки України. Прогнозовані терміни закінчення розгляду свідчать про значний обсяг роботи, яка вже виконана у цьому напрямку.

Подані поправки та їх обговорення на комітеті свідчать про серйозний підхід до удосконалення системи мобілізації та її відповідність сучасним вимогам. Важливою є здатність забезпечити баланс між захистом прав та свобод громадян та потребою в ефективних механізмах державного оборони.

Продовження діалогу з авторами поправок та урахування різних точок зору допоможе досягти консенсусу та прийняти оптимальні рішення, спрямовані на підвищення ефективності та надійності системи мобілізації. Такий підхід сприятиме зміцненню обороноздатності країни та забезпечить її стабільність у змінних умовах сучасного світу.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Як повідомляє Опендатабот, у результаті фактичних перевірок накладено ще 8 983 штрафні санкції, що стало рекордним показником за останні п’ять років. Загалом, кількість рішень про накладання штрафів виросла, що свідчить про посилення контролю над обігом підакцизних товарів та дотриманням трудового законодавства серед підприємців.

При цьому середня сума штрафу у 2024 році зменшилась майже в 2,5 рази порівняно з 2021 роком, досягнувши рівня 14 700 гривень. Це вказує на те, що хоча перевірки стали більш регулярними, державні органи стали обережнішими у нарахуванні санкцій.

Для порівняння, у 2020-2021 роках у середньому ухвалювалося близько 5800 рішень на рік, а загальна сума штрафів досягала 210 мільйонів гривень. Минулого року кількість рішень залишалася стабільною, однак сума штрафів зменшилася в 1,5 рази.

Камеральні перевірки, що проводяться податковою службою, ґрунтуються на даних, зазначених у податкових деклараціях, і спрямовані на виявлення помилок у звітності, завищення або заниження податків. Такий підхід дозволяє фахівцям виявляти порушення ще на етапі подачі документів, не здійснюючи фізичної перевірки підприємця.

Варто зазначити, що найбільша кількість камеральних перевірок за останні п’ять років була проведена в 2020 році – 33 882 перевірки. Однак у 2021 році їхня кількість зменшилася майже вдвічі, але сума штрафів зросла на 1,6 рази, досягнувши 14,57 млн грн.

Загалом, у 2023 році податкова служба зафіксувала найбільшу суму узгоджених штрафів за результатами камеральних перевірок, яка склала 21,96 млн грн – на 1,5 рази більше, ніж у 2021 році.