П’ятниця, 6 Червня, 2025

Банкова прагне зірвати “мир” на умовах Кремля

Важливі новини

Мінекономіки розглядає можливість стимулювання жінок до вибору традиційно “чоловічих” професій

Україна та ЄБРР розпочали важливий діалог з метою створення та впровадження програм підтримки українського бізнесу, спрямованих на відновлення енергетичного сектору та перекваліфікацію працівників на більш затребувані професії на ринку праці. Ця ініціатива стала предметом обговорення під час зустрічі першого віцепрем’єр-міністра та міністра економіки України Юлії Свириденко з президентом Європейського банку реконструкції та розвитку Оділем Рено-Бассо. Згідно з повідомленням пресслужби міністерства, сторони обговорили широкий спектр можливостей співпраці, спрямованих на підтримку економічного зростання та модернізації енергетичного сектору України.

За словами Свириденко, для української економіки наразі існують два критично важливі виклики: енергетичні проблеми та нестача робочої сили. Щодо першого виклику, уряд розробляє програму пільгового кредитування для бізнесу та населення з метою збільшення їх енергоефективності та задоволення енергетичних потреб.

“Сподіваємось, що ЄБРР підтримає наші ініціативи й фінансуватиме проекти відновлення енергетики України”, – підкреслила перший віцепрем’єр-міністр.

Окрім того, важливим викликом для економіки є мобілізація спеціалістів до лав ЗСУ. “Нам потрібно приділити більше уваги програмам перекваліфікації українців на професії, які мають найбільший попит”, – зауважила Свириденко. Перш за все, мова йде про жінок, які вже сьогодні опановують раніше “чоловічі” професії, такі як трактористи або водії вантажівок.

Міністр також додала, що перекваліфікація спеціалістів, разом із працевлаштуванням ветеранів, становить головний виклик для уряду на ринку праці. “ЄБРР розгляне можливість фінансово підтримати реалізацію відповідних програм перекваліфікації як з боку держави, так і з боку українського бізнесу”, – підкреслила міністр.

Демократи ймовірно програють, якщо висунуть кандидатом Камалу Гарріс

З наближенням літніх Олімпійських ігор у Парижі увага світової спільноти прикута до спорту. Це спонукає нас звернути погляд на вітчизняний спортивний сектор та його нещодавнє керівництво. Наше розслідування зосереджується на діяльності колишнього міністра молоді та спорту України Вадима Гутцайта.

Нагадаємо, напередодні Байден оголосив про вихід із президентських перегонів і висунув замість себе віцепрезидентку Камалу Гарріс.

Але формально кандидатури у демократів поки що немає: голосування за кандидата має відбутися на з’їзді Демократичної партії, який відкриється у Чикаго 19 серпня.

Водночас, експрезидент США Барак Обама разом з іншими провідними демократами утримався від підтримки висунутої Джо Байденом Камали Гарріс. Зокрема, утрималися лідер більшості в Сенаті Чак Шумер та лідер демократів в Палаті представників Хакім Джеффріс.

Зірка серіалу “Київ вдень та вночі” потрапив у ДТП

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Артур розповів, що аварія сталася через водія, який порушив правила дорожнього руху. Логай їхав на мотоциклі, коли інший учасник дорожнього руху несподівано змінив смугу руху без сигналу повороту. Це призвело до того, що актор не зміг уникнути зіткнення і впав з мотоцикла.

“Люди, які різко перелаштовуються з ряду в ряд без показників повороту і не дивляться в дзеркала – справжні небезпеки на дорозі,” – обурено сказав Логай. За його словами, водій, який спричинив ДТП, не зупинився, аби допомогти, і просто поїхав далі.

На щастя, Артур Логай не отримав серйозних травм завдяки спеціальному мотоодягу, який врятував його від пошкоджень. “Не знаю, що було б з моїм коліном і ногою, якби не хороші мотоджинси і взуття,” – зазначив актор. Його шолом, джинси та взуття захистили тіло від травм, але мотоцикл зазнав значних ушкоджень, зокрема подряпини та вм’ятини.

Актор також додав, що якби не переймався своїм станом і станом мотоцикла, міг би наздогнати водія-винуватця, але вирішив не втрачати час на це.

Електроенергія в Україні: прогнози зростання цін та вплив на витрати на освітлення

Внаслідок російських атак на енергетичну інфраструктуру України в березні цього року, питання підвищення тарифів на електроенергію для населення стало предметом активних дискусій і суттєвого обговорення в суспільстві. Населення зацікавлене в тому, чи дійсно мешканцям доведеться витрачати більше коштів через наслідки цих нападів, і чи можуть тарифи збільшитися вже у найближчі місяці.

Протягом останніх двох тижнів українці почули різноманітні погляди щодо майбутнього рівня тарифів на електроенергію, від тверджень про необхідність їх підвищення до більш обережного підходу, де заявляють, що уряд досліджує різні можливості. Проте, споживачів мало що надихає на оптимізм. У червні минулого року після зимових нападів ціни на електроенергію зросли практично вдвічі, а наразі ситуація стала ще складнішою.

Поки що не вдалося остаточно оцінити збитки, проте говорять, що вони нараховуються на мільярди доларів. Різні заяви свідчать про те, що споживачів не лише планують залучити до покриття витрат, але й відновлення інфраструктури після ракетних атак.

Проте, зауважують експерти, говорити про те, що українцям доведеться відшкодовувати наслідки російських нападів за рахунок підвищеного тарифу, було б нечесно. Експерт з енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп наголошує, що споживачі оплачують усі витрати, незалежно від того, яким чином це відбувається. Якщо один не платить, то платитиме інший.

З іншого боку, поточні рахунки, які отримує населення, не відображають повних витрат компаній. Українські споживачі не платять реальну ціну через субсидію. Енергоатом, Укргідроенерго та експортери електроенергії є донорами субсидій. Проте з джерелами субсидування виникли проблеми. Можна передбачити, що в умовах, які складаються, експорту не буде, а отже, це джерело відпадає. Укргідроенерго втратило частину потужностей, що призводить до зменшення виробництва та прибутку. Енергоатом поки що працює, але влітку планується зупинка блоків на технічне обслуговування, і грошей на субсидії також буде недостатньо.

За словами директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, жодне підвищення тарифів не зможе повністю компенсувати втрати від ракетних атак. Потрібно переглянути принцип ціноутворення, забезпечити ринкову ціну, щоб покрити всі витрати компаній, окрім збитків від атак. Ідея полягає в тому, що ті, хто може, мають платити. Для тих, хто не може, має бути ринкова ціна та компенсація з бюджету у грошовій формі.

Експертне співтовариство розглядає економічно обґрунтовану ціну на електроенергію як складне питання, вимагаюче уважного аналізу та розгляду різних факторів. За думкою Прокіпа, якщо мова йде про виробників, таких як Енергоатом, вартість електроенергії може становити приблизно 1 гривню на кіловатт-годину поряд із поточним тарифом 2,64 гривні. Інші виробники, з урахуванням витрат на передачу, розподіл та податки, можуть збільшити цю ціну до 8-9 гривень за кіловатт-годину. Проте експерт наголошує, що найчастіше підвищення тарифів відбувається в крайніх випадках, коли ситуація стає критичною, спрямовано на зменшення навантаження на донорів та спрощення проблеми з боргами на ринку, забезпечуючи учасникам ланцюжка поставок більше фінансових ресурсів.

Прокіп підкреслює, що передбачити реакцію уряду складно, проте ймовірно, що будуть шукатися варіанти, щоб уникнути навантаження на споживачів, можливо, шляхом введення диференціації залежно від обсягу споживання. Водночас, варто бути свідомими того, що противник може активізувати інформаційну кампанію щодо цієї проблеми, що може стати ще більш актуальним у травні, оскільки це питання, безперечно, є дуже соціально чутливим.

За думкою Омельченка, економічно обґрунтованою ціною на електроенергію можна вважати ціну для непобутових споживачів, яка зараз коливається навколо 6 гривень за кіловатт-годину разом з тарифами на розподіл та передачу. Щодо підвищення тарифів, він вважає, що це передусім політичне питання, яке буде вирішуватися на політичному рівні, оскільки нерішучість у цьому питанні може призвести до серйозного дефіциту потужностей та тривалих планових відключень.

Корольчук висловлює думку, що ймовірне підвищення тарифів на електроенергію може відбутися у червні-липні, а середній новий тариф може становити від 3,5 до 4 гривень за кіловатт-годину. Щодо впливу на інфляцію, економісти стверджують, що він буде помітним, хоча складно прогнозувати його точні параметри.

• Питання економічно обґрунтованої ціни на електроенергію є складним та потребує уважного аналізу різних факторів, таких як виробництво, передача, розподіл та оподаткування.

• Підвищення тарифів на електроенергію може стати необхідним у крайніх випадках для забезпечення фінансової стабільності компаній та зменшення навантаження на донорів.

• Розглядаються різні варіанти зменшення навантаження на споживачів, такі як введення диференціації тарифів залежно від обсягу споживання.

• Важливо враховувати соціальну чутливість питання підвищення тарифів на електроенергію та можливий вплив на інфляцію та господарську ситуацію.

• Рішення щодо підвищення тарифів на електроенергію в Україні буде вирішуватися на політичному рівні та може мати серйозні наслідки для економіки та соціального становища населення.

Два роки після: що стало відомо про вбивство Дениса Кірєєва?

Сьогодні, 5 березня, виповнюється два роки з того дня, коли стало відомо про вбивство Дениса Кірєєва, відомого банкіра, учасника української делегації на переговорах з Росією наприкінці лютого 2022 року, а також співробітника Головного управління розвідки. Його смерть у розпал боїв за Київ викликала значний скандал. Існувала перша версія, що Кірєєв був агентом Росії і був вбитий у центрі Києва співробітниками СБУ. Однак згодом ГУР оголосило, що Кірєєв був їхнім співробітником і загинув під час спецоперації. Після цього Голова ГУР Кирило Буданов звинуватив співробітників СБУ у позасудовій розправі над Кірєєвим. Після виходу публікацій відбулася зустріч Буданова з тодішнім в.о. голови СБУ Василем Малюком, і після неї було опубліковано офіційну заяву ГУР і СБУ про їхню взаємодію. Дениса Кірєєва поховали на Байковому кладовищі в Києві. Його могила розташована неподалік від могил керівництва МВС, яке загинуло в авіакатастрофі в Броварах у 2023 році. На могилі Кірєєва встановлено пам'ятник у повний зріст, який розташований таким чином, що обличчя спрямоване до міста. Біля пам'ятника встановлено табличку з датою народження і смерті Кірєєва. На табличці зображено сову, яка є емблемою ГУР. Однак, у відмінності від емблеми української розвідки, сова на пам'ятнику не тримає меча. Також на дошці написано: “Ти був нашим сонцем, яке завжди зігрівало нас своїм теплом. Ти був надійним як скеля. Твоя доброта, відданість і рішучість назавжди залишиться в наших серцях”. Зараз на могилі багато свіжих квітів і лампадок.

• Сьогодні минає два роки з моменту вбивства Дениса Кірєєва, відомого банкіра і співробітника Головного управління розвідки, що спровокувало великий скандал.

• Існували дві версії подій: перша, що Кірєєв був агентом Росії і був вбитий СБУ, і друга, згідно з якою він загинув під час спецоперації.

• Після публікацій в ЗМІ глава ГУР винуватив співробітників СБУ у позасудовій розправі, що викликало офіційну реакцію обох служб.

• Дениса Кірєєва поховали на Байковому кладовищі в Києві, де йому встановлено пам'ятник та пам'ятну табличку.

• Наразі на його могилі багато квітів та лампадок, що свідчить про пошани та пам'ять до загиблого.

За інформацією джерела в Офісі Президента, Андрій Єрмак активно обговорює з європейськими лідерами потенційні кроки щодо зриву переговорного треку між командою Дональда Трампа та Кремлем. Йдеться про нову дипломатичну гру, де на кону — не лише образ України у міжнародному порядку денному, а й продовження військової допомоги від США.

За словами співрозмовника, на Банковій головним завданням вважають дискредитацію будь-яких спроб представити Росію як рівноправного суб’єкта в майбутніх “мирних переговорах” щодо України. Київ переконаний: будь-який діалог між Трампом і Путіним, якщо той повернеться до Білого дому, може стати катастрофічним — як для України, так і для європейської безпеки загалом.

«Є ключове завдання — дискредитувати саме “мирне питання”, якщо воно ініціюється з боку Росії або Трампа. Важливо, щоб світ сприймав Кремль не як сторону переговорів, а як агресора, що має відповісти, а не домовлятися», — зазначає джерело.

Йдеться, зокрема, про розробку аналітичних записок і комунікаційних тез для партнерів у Європі, які б пояснювали ризики відновлення “реалістичного діалогу” з Москвою. Особливу ставку в ОП роблять на нову хвилю інформаційної кампанії, спрямованої на показ Росії як країни-терориста з токсичною репутацією.

У Банковій вважають, що успішний зрив переговорного треку між Трампом і Кремлем дозволить повернути США в українську орбіту — навіть у разі зміни адміністрації у Вашингтоні. Від цього, як переконані в ОП, залежить не лише продовження військових поставок, а й загальна підтримка України на міжнародній арені.

Нагадаємо, в останні місяці тема “мирних переговорів” між Трампом і Путіним активно мусується у медіа, зокрема через заяви самого Трампа, який неодноразово обіцяв “завершити війну за 24 години”. У Києві ці слова сприймають як потенційну загрозу — передусім, через можливі поступки Кремлю.

Таким чином, дипломатичний фронт стає не менш важливим, ніж фронт реальний. І в цій грі Офіс Президента, схоже, вирішив грати на випередження.

The post Банкова прагне зірвати “мир” на умовах Кремля first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини