Економіка

20 лютого уряд Угорщини оголосив, що виступатиме проти надання Україні кредиту Європейського Союзу в розмірі 90 мільярдів євро до того часу, поки не будуть відновлені постачання російської нафти через нафтопровід «Дружба». Це рішення стало черговим кроком у політичному тиску з боку Будапешта на Україну. Подібні загрози були озвучені раніше й іншими країнами, зокрема урядом Словаччини, який також вказував на можливість обмеження експорту нафтопродуктів та електроенергії до України.

Політична ситуація в Центральній Європі знову опинилася в центрі уваги, оскільки кожен новий крок Угорщини підриває і без того складні відносини між країнами ЄС та Києвом. В Україні переживають за можливі економічні наслідки таких рішень, адже надання кредиту з боку ЄС було розраховане як важливе фінансове підкріплення для подолання економічних труднощів, спричинених війною.

За його словами, ані Чехія, ані Польща, ані Австрія не були змушені вводити спеціальні режими через зупинку «Дружби», оскільки давно диверсифікували постачання. Ситуація оголила стратегічний прорахунок угорської компанії MOL, яка володіє нафтопереробними заводами в Угорщині та братиславським Slovnaft і продовжувала робити ставку на російську сировину.

Російська атака підтвердила ризики транзиту через Україну в умовах війни. Водночас припинення постачання призвело до тимчасового обмеження експорту нафтопродуктів, у тому числі до України. Проте, як зазначає Хірман, для Києва це не стане критичним — обсяги можуть бути замінені з інших джерел. Натомість MOL ризикує втратити ринки й зазнати фінансових збитків, що позначиться і на податкових надходженнях у Словаччині та Угорщині.

Ключовим стало підтвердження існування альтернативного маршруту. Хорватський термінал на острові Крк і нафтопровід Adria після модернізації мають достатню пропускну спроможність для забезпечення обох НПЗ MOL. Ба більше, керівництво Slovnaft уже заявило про закупівлю танкерів із нафтою від різних постачальників, які мають надійти наприкінці березня. До того часу завод працюватиме в обмеженому режимі, використовуючи державні резерви.

Попри це, Будапешт і Братислава продовжують наполягати на необхідності відновлення постачання саме російської нафти й навіть критикують Хорватію. При цьому одночасні заяви про нібито недостатню пропускну спроможність Adria та прохання допустити транзит російської танкерної нафти виглядають суперечливими.

Окремо виникають питання щодо комунікації навколо самої атаки на Броди. Понад два тижні офіційні структури мовчали про факт пошкодження та зупинку транспортування. Згодом Фіцо й Орбан почали звинувачувати Україну у нібито навмисному небажанні відновити прокачування, а також ставити під сумнів характер пошкоджень.

Водночас зупинка «Дружби» означає припинення не лише російських, а й українських поставок нафти для заводів MOL, які розпочалися наприкінці осені як відповідь на удари по українських НПЗ. Таким чином компанія втратила обидва джерела сировини.

На цьому тлі заяви про можливе припинення експорту електроенергії чи газу до України виглядають не лише політичними, а й економічно невигідними для самих Словаччини та Угорщини, оскільки значну частину операцій здійснюють приватні компанії, що отримують дохід від транзиту.

Криза навколо «Дружби» продемонструвала: твердження про безальтернативність російської нафти більше не витримують критики. Питання полягає вже не в технічних можливостях, а в політичному виборі.

В Україні прогнозують подорожчання пального, однак причини цього явища не пов'язані з можливими перебоями в постачанні через трубопровід з Словаччини та Угорщини. Основними факторами, що впливають на ціну пального, є коливання валютного курсу та ситуація на світовому нафтовому ринку. Експерт ринку пального Дмитро Льоушкін поділився своїми прогнозами в соціальних мережах, пояснюючи, що зміна курсу національної валюти прямо впливає на вартість імпорту, а отже й на кінцеву ціну пального для споживачів.

З його слів, процес коригування курсу гривні став одним із основних чинників, що безпосередньо позначається на вартості енергоносіїв. Вартість пального в Україні формується з кількох компонентів, і саме зміни в валютному курсі роблять імпортне паливо дорожчим. Крім того, на глобальних ринках нафта також піддається коливанням через політичні та економічні фактори, що також сприяє зростанню цін на пальне.

Водночас значну роль відіграє ситуація навколо Ірану та напруженість у регіоні Перської затоки. «То ось із нафтою там вузол на Ірані зав’язаний. Є дві думки. Або на тижні, або вже після Рамадану. Але очікування військової операції нагнітає остраху на ринок», – наголосив Льоушкін.

Експерт звернув увагу, що Ормузька протока є ключовою артерією світового нафтового ринку, через яку проходить близько 20% глобальних поставок. У разі блокування або суттєвого обмеження руху танкерів ціни на нафту можуть різко зрости — до 100 доларів за барель на хвилі панічних настроїв.

«Навіть важко уявити, як це відіб’ється на вартості пального в Україні», – додав фахівець.

За його оцінками, оптові ціни вже зросли ще приблизно на одну гривню, а раніше протягом тижня ринок додав близько гривні поступового підвищення. Найближчим часом ці зміни можуть позначитися й на роздрібних цінах на автозаправках.

«Все це прилетить у роздріб протягом двох тижнів. Поки що розвороту не проглядається, тому роздріб буде як нитка за голкою за оптовим ринком крокувати», – підсумував Льоушкін.

Колишній голова НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький висловив стурбованість щодо перспектив енергетичної ситуації в Україні, заявивши, що ризик дефіциту електроенергії та введення графіків відключень залишатиметься актуальним ще мінімум на наступні три-п’ять років. Таку оцінку він дав у контексті обговорення стану енергетичної інфраструктури країни, зокрема після масштабних руйнувань, завданих війною. За його словами, навіть за умови активного відновлення енергосистеми, значні труднощі у забезпеченні стабільного енергопостачання залишатимуться у найближчій перспективі.

Кудрицький підкреслив, що середньострокові ризики дефіциту електроенергії є об’єктивними та випливають із значних пошкоджень, які понесла інфраструктура внаслідок військових дій. Ремонт та відновлення енергетичних об’єктів потребує значних ресурсів і часу, тому відключення електроенергії на певних територіях залишатимуться звичайною практикою, навіть попри значні зусилля уряду та енергетичних компаній. Такі графіки відключень стануть нормою для багатьох областей, зокрема в зимовий період, коли попит на електричну енергію традиційно зростає.

Окрему увагу ексочільник «Укренерго» звернув на можливі наслідки припинення бойових дій та повернення громадян з-за кордону. На його думку, це може суттєво підвищити навантаження на енергосистему. «При припиненні вогню і поверненні навіть мільйона українців… ми побачимо величезний сплеск споживання і у нас будуть додаткові проблеми в енергосистемі», — зазначив Кудрицький.

Також він прокоментував офіційні звіти уряду щодо розвитку нової генерації. За його словами, між задекларованими та фактичними показниками є суттєва різниця. «В 2025 році репортували, що 2,4 тисячі МВт розгорнуто розподіленої генерації, а потім виявилось 600», — заявив він.

На тлі триваючих атак на енергетичну інфраструктуру та необхідності відновлення пошкоджених об’єктів питання балансу між генерацією та споживанням залишається ключовим для стабільності енергосистеми. Експерти неодноразово наголошували, що навіть після завершення активної фази війни система потребуватиме часу для повноцінного відновлення та нарощування потужностей.

Столиця України розпочала 2026 рік із масштабних фінансових витрат, спрямованих на забезпечення функціонування бюджетної сфери міста, зокрема постачання тепла, гарячої води та електроенергії. Уже в січні цього року на ці потреби було виділено майже 2 мільярди гривень, що складає понад чверть від загального обсягу місячних закупівель. Згідно з результатами публічних закупівель, відповідні органи міської влади успішно уклали низку договорів, що дозволяє оперативно вирішувати питання енергозабезпечення для житлового фонду, навчальних закладів, медичних установ та інших бюджетних установ Києва.

Виділення таких значних коштів відображає серйозну увагу міської влади до забезпечення стабільного енергетичного постачання на фоні змінної ситуації в енергетичному секторі. Зокрема, підвищення ефективності використання енергії та пошук нових джерел енергії стали одними з основних пріоритетів для міських управлінців. Київ прагне не лише підтримувати існуючий рівень постачання, а й мінімізувати можливі ризики у разі збоїв або підвищення цін на енергоресурси. Це важливий крок у розвитку інфраструктури столиці, оскільки забезпечення належних умов для життєдіяльності мешканців є пріоритетом місцевих органів влади.

Будівництво та ремонти, які протягом попередніх місяців лідирували за обсягом витрат, у січні посіли друге місце — 1,04 млрд гривень. Найбільшим одержувачем коштів у цій категорії стало КП «Київтеплоенерго». Підприємство освоїло 785,83 млн гривень, із яких 600,8 млн спрямувало на реконструкцію власних об’єктів із встановленням когенераційних установок, майже 106 млн — на відновлення покриттів після ліквідації аварій на тепломережах, 77,57 млн — на ремонт пошкоджених обстрілами об’єктів. Частину коштів використали для розроблення проєктної документації з модернізації систем опалення житлових будинків.

Серед інших помітних договорів — 95,3 млн гривень на відновлення несучих конструкцій шляхопроводу над трамвайними коліями Великої Окружної дороги та 87,12 млн гривень на капремонт будівлі на вулиці Бастіонній для Київського міського центру підтримки учасників бойових дій.

Третю позицію серед найбільших статей витрат посіла електроенергія — 887,83 млн гривень. Найбільше коштів витратили районні керуючі компанії з обслуговування житлового фонду, лікарні та заклади освіти. На решту суми електроенергію закупили зоопарк, установи культури, соціального захисту та Київрада.

Четвертою за обсягом категорією стали послуги у сфері охорони здоров’я — 458,36 млн гривень. Із них 436,68 млн гривень становить договір Центру екстреної медичної допомоги з комунальною організацією «Київмедспецтранс» на перевезення бригад швидкої допомоги упродовж року. Ця угода стала найдорожчою в січні.

Замикають п’ятірку продукти харчування — 454,38 млн гривень. Понад 400 договорів уклали на постачання м’яса, риби, молочної продукції, круп і овочів. Найактивнішими замовниками виступили районні управління освіти.

Окремо варто відзначити закупівлю 16 низькопідлогових тролейбусів на 306,24 млн гривень. Кожна одиниця обійдеться бюджету у 19,14 млн гривень. Постачання передбачене до кінця 2026 року.

Найбільшим замовником і водночас найбільшим підрядником місяця стало КП «Київтеплоенерго». Підприємство уклало понад 300 договорів на 1,1 млрд гривень, з яких 946,74 млн спрямувало на реконструкції, ремонти та технічне обслуговування. Водночас бюджетні установи придбали у нього теплопостачання та гарячу воду на 911,75 млн гривень.

Друге місце серед підрядників посів «Київмедспецтранс» із контрактами на 578,5 млн гривень. Третю позицію зайняло приватне ТОВ «Політехносервіс», яке поставить тролейбуси на понад 306 млн гривень.

Для порівняння, у грудні 2025 року столиця уклала договорів на 12,4 млрд гривень, а в січні 2025-го — на 6,63 млрд гривень. Таким чином, обсяг закупівель на початку 2026 року зріс майже на пів мільярда гривень порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Міжнародний валютний фонд найближчим часом планує розглянути угоду щодо запуску нової кредитної програми для України загальним обсягом 8,1 мільярда доларів США. Ця фінансова допомога спрямована на підтримку макроекономічної стабільності країни та забезпечення виконання державних витрат у складних умовах воєнного конфлікту.

Очікується, що кошти дозволять покрити дефіцит державного бюджету та зміцнити фінансову стійкість держави. Представники МВФ відзначають, що програма передбачає взаємодію з урядом України щодо збереження ключових економічних реформ, що мають стратегічне значення для економічного відновлення після війни.

Нова програма має замінити чинну програму МВФ на 15,5 мільярда доларів. У фонді зазначили, що українська влада виконала попередні умови для переходу до нового етапу співпраці. Зокрема, було подано законопроєкт щодо змін до трудового законодавства та ухвалено державний бюджет.

Речниця МВФ Джулі Козак заявила, що економічне зростання України у 2025 році, ймовірно, буде нижчим за 2%. Після чотирьох років повномасштабної війни економіка перейшла до більш повільних темпів відновлення.

За її словами, російське вторгнення продовжує завдавати значної шкоди українському суспільству та економіці. Станом на січень близько 5 мільйонів українських біженців перебувають у країнах Європи, ще 3,7 мільйона людей залишаються внутрішньо переміщеними особами.

Паралельно Світовий банк, уряд України та Європейський Союз завершують нову оцінку вартості відбудови країни. Очікується, що її оприлюднять наступного тижня. За попередніми оцінками, сума може перевищити торішній показник у 524 мільярди доларів через масштабні удари Росії по енергетичній інфраструктурі.

Керівниця МВФ Крісталіна Георгієва раніше заявляла, що нову програму планують винести на розгляд ради директорів у найближчі тижні. За її словами, після підписання попередньої домовленості у листопаді економічна ситуація в Україні погіршилася, що потребувало коригування окремих параметрів програми. Водночас базові вимоги фонду залишаються без змін.

Серед можливих рішень розглядається надання Україні додаткового року для отримання парламентської підтримки щодо ухвалення змін до податку на додану вартість, які викликають дискусії.

Попередня домовленість із МВФ містить базовий сценарій, за яким війна може завершитися вже цього року. Однак також передбачено негативний сценарій, що допускає поступове згортання бойових дій аж до 2028 року.

Остаточне рішення щодо нової програми залежатиме від результатів розгляду на засіданні ради директорів фонду.

Рішення Угорщини та Словаччини тимчасово припинити експорт дизельного пального до України стало наслідком ускладнень із постачанням сировини через трубопровід «Дружба». Після зупинки транзиту російської нафти країни, що значною мірою залежать від цього маршруту, зіткнулися з необхідністю перегляду внутрішнього балансу пального та пріоритетів енергетичної безпеки.

Трубопровід «Дружба» історично відігравав ключову роль у забезпеченні нафтопереробних підприємств Центральної Європи сировиною. Саме через нього здійснювалися поставки, які перероблялися на нафтопродукти, зокрема дизельне пальне, що потім експортувалося до сусідніх держав, включно з Україною. Зупинка транзиту автоматично створила дефіцит нафти для переробки, що змусило уряди Будапешта та Братислави зосередитися передусім на внутрішніх потребах.

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо підтвердив аналогічні заходи з боку Братислави. Він повідомив, що нафтопереробна компанія Slovnaft тимчасово припиняє експорт дизельного пального до України та низки інших держав. Увесь вироблений обсяг, за його словами, буде спрямований на внутрішній ринок Словаччини.

Фіцо також припустив, що зупинка транзиту нафти може мати політичний характер. У такому разі, зазначив він, Словаччина може переглянути підходи до підтримки євроінтеграції України та співпраці у сфері постачання електроенергії, якщо версія про політичний тиск підтвердиться.

Раніше, 16 лютого, Петер Сійярто повідомляв, що Угорщина та Словаччина звернулися до Хорватії з проханням забезпечити альтернативний маршрут постачання через нафтопровід Adria. Водночас міністр економіки Хорватії Анте Шушняр заявив, що Загреб не підтримує збільшення закупівель російської нафти, наголосивши, що такі поставки сприяють фінансуванню війни проти України.

За даними галузевих джерел, Угорщина та Словаччина забезпечують близько 9% українського імпорту дизельного пального. У 2025 році з цих країн до України було поставлено приблизно 629,5 тис. тонн дизеля. Водночас експерти зазначають, що попри значущість цих обсягів, вони не є критичними для українського ринку, оскільки після 2022 року Україна суттєво диверсифікувала канали постачання пального.

У Чернівецькому районі спалах африканської чуми свиней перетворився на гучний скандал із кримінальним підтекстом. Депутат однієї з міських рад, який одночасно є власником фермерського господарства, не повідомив про масову загибель тварин відповідні служби та розпорядився таємно захоронити туші просто на території ферми. Унаслідок цього було втрачено понад сто свиней, а ризики поширення небезпечної інфекції значно зросли.

За інформацією правоохоронців, тварини почали гинути у вересні 2025 року. Падіж тривав і в жовтні, однак жодних офіційних повідомлень до ветеринарних органів не надходило. Замість дотримання встановленої процедури — ізоляції господарства, лабораторного підтвердження діагнозу та утилізації загиблих тварин на спеціалізованих підприємствах — власник ферми вирішив приховати факт спалаху. Туші свиней закопували без дотримання ветеринарно-санітарних норм, що створило загрозу зараження ґрунтів і підземних вод.

Щоб запобігти поширенню інфекції, довелося знищити ще 80 свиней. Під час розслідування з’ясувалося, що тварин завезли на ферму без ветеринарних документів, дозволів на переміщення та карантину, що створило передумови для масового спалаху.

Депутату повідомлено про підозру за ст. 251 Кримінального кодексу України (порушення ветеринарних правил, що спричинило тяжкі наслідки). Йому загрожує штраф до 68 тис. грн, обмеження права обіймати посади чи займатися діяльністю до п’яти років, або позбавлення волі до трьох років.