Події

На території Чернігівської області викрито посадовця однієї з окружних прокуратур, якого працівники Державного бюро розслідувань спільно зі Службою безпеки України затримали під час отримання неправомірної вигоди. За інформацією слідчих, прокурор вимагав 2,5 тисячі доларів у місцевого жителя, обіцяючи за цю суму закрити кримінальне провадження та допомогти уникнути відповідальності за незаконну вирубку дерев у межах одного з населених пунктів області.

За даними правоохоронців, саме посадове становище затриманого давало йому можливість впливати на перебіг слідчих дій, тому висунута ним вимога фактично перетворилася на схему тиску на учасника провадження. Передача коштів відбулася під контролем оперативників, які задокументували момент одержання хабаря, після чого фігуранта негайно затримали.

Наразі прокурору готують повідомлення про підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України. Санкція цієї статті передбачає до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. ДБР також готує клопотання до суду про обрання запобіжного заходу.

Слідчі дії тривають. Правоохоронці встановлюють можливих спільників прокурора та інших осіб, які могли бути причетні до корупційної схеми.

Державна установа «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» підписала контракт на спорудження нового слідчого ізолятора поблизу Києва, що оцінюється у 1,09 млрд грн. Перемогу в тендері здобуло ТОВ «Антаріс ПВР-Буд», згідно з інформацією, оприлюдненою на порталі Prozorro. Цей проєкт має стати ключовим кроком у модернізації української пенітенціарної системи та покликаний розвантажити застарілий Лук’янівський слідчий ізолятор, умови в якому давно критикують правозахисники.

Заплановане будівництво передбачає створення сучасного великого СІЗО на території Бориспільської виправної колонії №119, більш відомої під назвою «Мартусівка». Комплекс має включати оновлені корпуси для утримання підозрюваних, адміністративні приміщення, зони для побачень, інфраструктуру для медичної допомоги та безпеки, а також умови, що відповідатимуть міжнародним стандартам поводження з ув’язненими. Новий ізолятор покликаний частково замінити потужності Лук’янівського СІЗО, яке фактично неможливо модернізувати через застарілі комунікації та особливості архітектури будівлі.

Згідно з новим договором, будівництво триватиме до кінця 2028 року. У 2025 році підрядник має звести об’єкти двох контрольно-пропускних пунктів, чергову частину, кімнати для побачень, медичну амбулаторію, прогулянкові дворики та режимні корпуси. За даними Мін’юсту, новий СІЗО розрахують на 1072 місця, що має розвантажити Лук’янівку і наблизити умови тримання під вартою до європейських стандартів.

Фінансування розподілене на чотири роки. У 2025 році на роботи виділять 3,57 млн грн, у 2026-му – понад 416 млн грн, у 2027-му – майже 470 млн, у 2028-му – ще 200 млн грн. Договірна ціна є твердою і містить додаткові витрати на ризики та інфляцію. Проєктну документацію виконало ТОВ «Архітектурна Ліга», а її експертизу схвалила «Укрдержбудекспертиза».

Аналіз кошторису показує, що частина матеріалів закуплена за ринковою або близькою до ринку вартістю. Наприклад, цегла і бетон відповідають середній ціні, а асфальтобетон навіть трохи дешевший за максимальний показник моніторингу. Водночас інші позиції виявилися значно дорожчими: самовирівнюючі суміші, фарби, ґрунтовки та покрівельний руберойд у кошторисі коштують від 19% до більш ніж 100% дорожче за пропозиції великих українських торговельних мереж. За підрахунками аналітиків, тільки за цими позиціями йдеться про переплату понад 9 млн грн.

Дискусії викликали і заробітні плати будівельників. У кошторисі закладено середню оплату праці 18 570 грн на місяць, тоді як реальна середня зарплата у галузі — близько 40 тисяч. Якщо підрядник платитиме робітникам ринкову ставку, фонд оплати мав би збільшитись більш ніж удвічі. Це може свідчити про ризик виплат «у конвертах», які частково компенсуються завищеними цінами на матеріали.

У тендері також брав участь консорціум «Енергетик», який подав дешевшу на 6,33 млн грн пропозицію. Його дискваліфікували після 24 годин на усунення помилок: у документації були неточності щодо ступеня локалізації обладнання, відсутність підтвердження прав на користування офісом та неповний пакет інформації про персонал і досвід виконання аналогічних робіт. У підсумку пропозиція була визнана такою, що не відповідає вимогам Замовника.

Компанія-переможець «Антаріс ПВР-Буд» належить Марині Батаєвій. Від 2016 року фірма отримала державних контрактів на суму понад 1,5 млрд грн, найбільше — від освітніх закладів Святошинського району Києва.

Будівництво нового СІЗО лишається одним із найбільших інфраструктурних проєктів Мін’юсту останніх років. Водночас його кошторис уже викликає запитання щодо економічності витрат і ризиків використання державних коштів не за призначенням.

Виконавчий комітет Маріупольської міськради, який діє під контролем окупаційної влади, оголосив низку закупівель на значні суми, що радше нагадують масштабну фінансову схему, ніж потреби міського управління. За інформацією з платформи Zakupivli.pro, лише на канцелярські дрібниці — папір, кулькові ручки, скріпки та інші витратні матеріали — передбачено витратити понад сто тисяч гривень. Така вартість виглядає вкрай завищеною, особливо з огляду на відсутність прозорого контролю та реальних потреб установ, які функціонують в умовах окупації.

Експерти відзначають, що подібні тендери часто використовуються для легалізації коштів, виділених окупаційними адміністраціями, адже фактичний стан інфраструктури Маріуполя не відповідає заявленим у документах обсягам робіт чи закупівель. У місті, де більшість комунальних будівель зруйнована, а доступ до базових послуг обмежений, витрачання таких сум на канцелярію виглядає нелогічним і викликає сумніви щодо мети цих угод.

ФОТО: Дані сайту Zakupivli.pro

Загалом, проаналізувавши останні закупівлі виконавчого комітету Маріупольської міськради, які загалом обходяться бюджету в мільйони гривень, можна побачити “нехитрі схеми по відмиванню коштів”.

Також, журналісти звернули увагу на постійне розширення штату адміністрації, незважаючи на окупацію міста. Зокрема, на сайтах пошуку роботи розміщено 13 вакансій. Серед вакансія головного спеціаліста відділу міжнародного співробітництва та протокольної роботи, вчителя-логопеда, вихователя, керівника підрозділу планування та розвитку персоналу, бухгалтера, юристів.

ФОТО: Скріншоти сайту з пошуку роботи

На фоні багатомільйонних трат на адміністрацію окупованого Маріуполя, досить резонансно звучить заява нардепа від Слуги Народу Віталія Войцеховського, про те що “1,3 млн сімей вимушених переселенців залишилися без житла, так як в бюджеті не вистачає коштів”.

Під процесуальним контролем Офісу Генерального прокурора триває розслідування щодо діючого депутата Дніпровської міської ради, якому інкримінують організацію внесення неправдивих даних до офіційного документа та подальше використання підроблених матеріалів. За інформацією, поширеною із посиланням на ОГП, посадовець мав забезпечити підготовку фіктивних відомостей, необхідних для перетину державного кордону під виглядом службової поїздки.

У період дії правового режиму воєнного стану порядок виїзду за межі України для місцевих депутатів суттєво посилено. Законодавство передбачає, що такі особи можуть покидати територію держави лише за наявності належно оформленого рішення про відрядження, яке має бути обґрунтованим, підтвердженим і відповідати актуальним потребам громади. Саме з метою контролю та уникнення зловживань були запроваджені чіткі процедури погодження.

Однак, за даними слідства, у червні 2023 року один із депутатів Дніпровської міськради вирішив виїхати за кордон у приватних справах. Щоб обійти заборону, він організував фіктивне запрошення від іноземної компанії про нібито участь у конференції в Угорщині. Насправді жодного заходу не планувалося, а запрошення було створено виключно для легалізації права на виїзд.

На підставі цього підробленого документа Дніпровський міський голова підписав розпорядження про відрядження, що офіційно дозволило депутату перетнути державний кордон України.

Отримавши дозвіл, посадовець разом із сім’єю вирушив на відпочинок на грецький острів Родос. Там він перебував із 27 червня по 13 липня 2023 року, після чого повернувся в Україну. Слідство встановило, що жодної службової діяльності під час поїздки депутат не здійснював.

Наразі правоохоронці продовжують розслідування, а депутату інкримінують організацію підробки документів та їх використання з метою незаконного перетину кордону під час воєнного стану.

На території Харківської області громадські моніторингові ініціативи звернули увагу на діяльність державного реєстратора Солоницівської селищної ради Ігоря Тесленка, навколо якої останнім часом накопичується дедалі більше питань. Згідно з даними, поширеними активістами та низкою джерел, його рішення щодо внесення змін до реєстру нерухомості супроводжувалися корекцією технічних характеристик об’єктів, що істотно відрізнялися від первинних відомостей, вказаних у документах власників.

Мова йде про випадки, коли площа будівель або земельних ділянок у правовстановлюючих документах не збігалася з тією інформацією, яка з’являлася у державному реєстрі після відповідних дій реєстратора. Такі розбіжності викликають серйозні сумніви щодо дотримання процедури та збереження первинних даних, адже подібні зміни можуть впливати на права власників, реальну вартість майна та подальші юридичні операції.

Окремі епізоди вже стали предметом публічного обговорення. Зокрема, у грудні 2024 року в реєстрі з’явилася оновлена площа нежитлових приміщень на проспекті Героїв Харкова, 122: замість 139,7 кв.м — 237,5 кв.м. У відкритих даних немає інформації про наявність дозвільних документів на реконструкцію чи завершене будівництво.

Схожа ситуація була зафіксована на в’їзді Остапа Вишні, 3, де площа об’єкта збільшилася з 80,4 кв.м до 130,3 кв.м. Третій випадок — будинок на вулиці Шопена, 32, у якому площа зросла з 213,9 кв.м до 217,5 кв.м. В усіх описаних епізодах підставою для змін слугував лише технічний паспорт, хоча закон вимагає наявності документів, що підтверджують реконструкцію.

Громадські активісти пов’язують такі дії з ширшим контекстом роботи східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. За їхніми словами, у регіоні формується практика, яка дозволяє узаконювати перебудови без відповідних дозволів, що створює «тіньовий» ринок технічного коригування нерухомості та фактично стимулює самочинні реконструкції.

Харківська область уже не вперше опиняється в центрі уваги через подібні кейси. Через нетипові зміни параметрів власники нерухомості роками фактично обходять формальні процедури, спираючись на рішення окремих реєстраторів. Подібні епізоди викликають запитання щодо контролю за доступом до реєстрів та відповідності рішень законодавчим нормам.

Ситуація навколо реєстратора Ігоря Тесленка — лише частина ширшої проблеми, на яку вказують антикорупційні активісти: у сфері державної реєстрації нерухомості залишаються лазівки, що дозволяють маніпулювати технічними даними об’єктів. Це, на їхню думку, створює серйозні ризики як для ринку нерухомості, так і для функціонування державних реєстрів загалом.

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили чергові підозри в межах масштабної операції «Чисте місто». Її мета — викриття корупційних механізмів, пов’язаних із незаконним розпорядженням землею та використанням бюджетних ресурсів столиці. Цього разу під підозрою опинилися колишній заступник голови Київської міської державної адміністрації та його спільник, яких слідство вважає організаторами схеми із фіктивною реєстрацією нерухомості.

Слідчі встановили, що у 2023–2024 роках підозрювані запустили механізм оформлення низки «будівель» на підставних громадян. У документах зазначалося, що ці об’єкти нібито були зведені ще на початку 1990-х років. Така легенда мала створити враження, що споруди існували задовго до сучасних регуляцій і можуть претендувати на право оформлення земельних ділянок у власність чи користування згідно з нормами, які діяли в минулому.

Як зазначають детективи, для фіксації права на землю учасники схеми спільно з депутатом Київради, головою земельної комісії, ініціювали зведення на територіях примітивних конструкцій — так званих «туалетів». Після цього виготовлялися технічні паспорти та реєструвалося право власності на ці споруди.

У НАБУ повідомляють, що підозрювані також передавали кошти невстановленим представникам правоохоронних і контролюючих органів, аби ті не реагували на незаконне будівництво та не перешкоджали процедурі реєстрації.

За оцінками слідства, потенційні збитки територіальній громаді Києва від таких дій перевищують 19,5 млн грн. Загалом у справі щодо земельних рішень у столиці вже дев’ять осіб отримали статус підозрюваних. Двоє фігурантів перебувають на лаві підсудних, а щодо ще одного учасника вже винесено обвинувальний вирок.

Антикорупційні органи продовжують процесуальні дії у справі, яка охоплює кілька епізодів та різні рівні посадових осіб.

У Дніпрі триває розслідування гучної корупційної справи, пов’язаної з начальницею одного з відділів Державної екологічної інспекції Лілією Чигриковою. Правоохоронці встановили, що посадовиця, яка офіційно отримувала близько 30 тисяч гривень на місяць, володіла готівкою та майном, вартість яких у багато разів перевищує її задекларовані доходи.

Під час обшуків у будинку Чигрикової слідчі знайшли кілька валіз, заповнених іноземною валютою: $880 тисячами та €210 тисячами. Окрім цього, серед вилученого майна — золоті інвестиційні монети, колекція дорогих годинників, ювелірні вироби преміальних брендів і цінні аксесуари, які за ринковою вартістю становлять значну суму. Усе це контрастує з офіційними деклараціями, де посадовиця вказувала скромні доходи та мінімальні активи.

За рішенням суду Чигрикову взяли під варту з можливістю внесення застави у розмірі 30 мільйонів гривень. Слідство розглядає версію незаконного збагачення та походження виявлених коштів. Офіційно пояснити джерела мільйонів вона не змогла, хоч у документах роками демонструвала життя на межі «мінімальної» зарплати.

Цей випадок вчергове оголює проблему глибоко вкоріненої корупції серед державних службовців. Посада екоінспектора, яка формально передбачає контроль за дотриманням природоохоронного законодавства, стала інструментом особистого збагачення — і це не поодинокий прецедент. За словами експертів, саме екологічні інспекції є одними з найбільш корупційно вразливих структур через штрафні механізми, дозвільні функції та слабкий нагляд.

Ситуація з Чигриковою підкреслює масштаб проблеми: система, в якій державний службовець із зарплатою у кілька десятків тисяч гривень може накопичити мільйон доларів готівкою, свідчить про повну розбіжність між декларованими доходами та реальними потоками грошей. Коли подібні історії трапляються із завидною регулярністю, це вже не виняток — це ознака системної хвороби державних інституцій.

Суспільство знову отримало нагадування, що боротьба з корупцією — не формальність, а питання національної безпеки. Допоки державні органи залишаються джерелом тіньових прибутків, довіра до влади продовжуватиме падати, а подібні “мільйонери на мінімалку” будуть з’являтися знову і знову.