Події

У Голосіївському районі Києва сталася серйозна інцидентна ситуація в одному з розважальних закладів: правоохоронці затримали 21-річного іноземця, який під час конфлікту завдав ножових поранень 20-річному місцевому жителю. Інформацію підтвердили у пресслужбі поліції Києва, зазначивши, що подія мала наслідки, які могли бути значно тяжчими.

За даними слідства, конфлікт розпочався на терасі закладу, коли іноземець почав нав’язливо поводитися щодо незнайомої дівчини. Її супроводжуючий, молодий киянин, зробив зауваження і намагався припинити небажану поведінку. Натомість агресор спровокував бійку, під час якої дістав ніж і завдав потерпілому три удари в область грудної клітини.

Постраждалого госпіталізували, а нападника затримали на місці події. За фактом умисного тяжкого тілесного ушкодження та хуліганства розпочато досудове розслідування. Наразі вирішується питання щодо обрання затриманому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Затриманому загрожує до восьми років позбавлення волі за вчинені злочини.

Правоохоронні органи завершили розслідування щодо чинної депутатки Київської міської ради та передали до суду обвинувальний акт. Жінку звинувачують у зловживанні службовим становищем і привласненні понад 300 тисяч гривень із міського бюджету.

За даними поліції Києва, на момент вчинення правопорушення депутатка очолювала благодійний фонд, який орендував комунальне приміщення площею 168 квадратних метрів у Голосіївському районі столиці. Встановлено, що вона організувала схему, за якою частина бюджетних коштів, виділених на оренду, потрапляла безпосередньо до її особистих фінансових надходжень.

Згідно з умовами договору, організація мала право на викуп цієї нерухомості. Щоб зменшити суму, яку потрібно було сплатити місту, депутатка ініціювала проведення так званих «невід’ємних поліпшень» — ремонтних робіт, вартість яких була штучно завищена.

Після цього вона не лише приватизувала приміщення за заниженою ціною, а й отримала з бюджету компенсацію в розмірі 300 тисяч гривень, пояснюючи це «витратами на ремонт».

Слідчі зібрали достатньо доказів, аби передати справу до суду. Депутатці інкримінують злочини, передбачені статтями Кримінального кодексу України про привласнення майна та зловживання владою.

Наразі суд має визначити міру покарання.

У сучасному світі, де глобалізація дедалі сильніше впливає на всі сфери життя, збереження культурної спадщини набуває особливого значення. Мова, традиції, мистецтво, архітектура та історичні пам’ятки — це не лише свідчення минулого, а й основа, на якій будується національна свідомість. Втрата цих елементів означає поступову втрату самобутності, тому кожна нація має докладати зусиль, аби передати своє культурне надбання наступним поколінням.

Одним із ключових напрямів цього процесу є освіта. Саме через навчання молодь отримує знання про історію свого народу, засвоює духовні цінності та розуміє значення культурного контексту у формуванні власної ідентичності. Важливо, щоб у навчальних програмах акцент робився не лише на фактах, а й на живому зв’язку між минулим і сучасністю, між традицією та інновацією.

Під час судового процесу посадовець уклав угоду з прокурором про визнання вини та відшкодував завдані військовій частині збитки. Суд також врахував позитивну характеристику обвинуваченого та його участь у бойових діях. Крім того, майор має сплатити 42,7 тис. грн за проведення експертиз.

Підопічному майора, який протягом трьох років не з’являвся на службі, суд також призначив два роки умовного покарання.

Ця справа стала яскравим прикладом, як військові службовці можуть використовувати своє становище для особистого збагачення та як суд реагує на подібні зловживання.

Начальник Золотоніського районного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Черкаській області Олександр Пилипенко задекларував значні фінансові ресурси та елітний транспортний засіб. Згідно з даними його декларації, опублікованими виданням 368.media, на рахунках і в готівці посадовець має понад 2 мільйони гривень. Зокрема, готівкові заощадження Пилипенка становлять 630 тисяч гривень, а його дружина Юлія Миколаївна задекларувала ще 1,4 мільйона гривень.

Попри офіційну реєстрацію у селі Піщане Золотоніського району, фактичне місце проживання Олександра Пилипенка знаходиться у Черкасах. Для пересування посадовець користується автомобілем Audi Q5 — представницьким транспортом, який належить до класу елітних позашляховиків. Ці дані викликали підвищений інтерес громадськості через розбіжність між офіційною реєстрацією та реальним стилем життя чиновника.

Згідно з декларацією, рятівник користується квартирою площею 69,3 квадратних метри у Черкасах, власницею якої є його мати — Тетяна Борисівна. При цьому Пилипенко має право безоплатного проживання у помешканні.

Його дружина володіє трьома земельними ділянками у Золотоніському районі: дві по 2 гектари в селі Бойківщина (Драбівська громада, придбані у 2021 році) та одну ділянку площею 500 квадратних метрів у Золотоніській громаді (2022 рік, вартістю лише 3042 гривні). Сам Пилипенко також має 2 гектари землі в Бойківщині, набуті у 2021 році.

Посадовець користується Audi Q5 2019 року випуску, зареєстрованим на його матір у грудні минулого року. Крім того, у власності рятівника є старий ВАЗ-2106 1997 року.

Попри скромну офіційну зарплату — лише 616 тисяч гривень на рік — та дружину, яка не має роботи, родина Пилипенків зуміла накопичити понад два мільйони гривень готівкою. Доходи Олександра Пилипенка також включають 24 тисячі гривень пенсії та соціальної допомоги.

Раніше у Черкаській області згадували прізвище Пилипенка в контексті схем із вимагання коштів за «перевірки» разом із місцевими чиновниками. Ці епізоди стали предметом уваги антикорупційних журналістів.

На тлі низьких доходів і розкішного способу життя історія рятівника з Черкащини ще раз демонструє контраст між офіційними деклараціями держслужбовців та їхньою реальною фінансовою поведінкою.

Скандально відомий посадовець Державної прикордонної служби України, генерал, опинився в центрі нового суспільного резонансу. Його ім’я неодноразово з’являлося у матеріалах журналістських розслідувань, де йшлося про можливі зловживання службовим становищем, непрозорі фінансові операції та впливові зв’язки з представниками бізнесових кіл. Нині ситуація набула ще більшої гостроти — у ЗМІ та соціальних мережах активно обговорюють факти, що можуть свідчити про системні порушення у роботі відомства, яким він керував протягом кількох останніх років.

За словами експертів, проблема полягає не лише у конкретних діях одного чиновника, а й у загальній кризі довіри до інституцій, відповідальних за безпеку державних кордонів. Замість зміцнення обороноздатності, певні управлінські рішення нібито сприяли появі тіньових схем, через які державний бюджет втрачав мільйони гривень. Такі обставини викликають глибоке занепокоєння серед громадськості, адже саме прикордонна служба стоїть на передовій лінії національної безпеки.

Генерал Мул став відомим на всю країну у 2023 році після того, як у мережі з’явилося відео його конфлікту з патрульними поліцейськими. Інцидент стався восени 2022 року, коли правоохоронці зупинили автомобіль Мула під час комендантської години. Посадовець відмовився проходити перевірку на алкогольне сп’яніння, а на зауваження патрульного відповів фразою, що стала мемом: «Принциповий? Ризикуйте!».

Після публічного розголосу Мула звільнили з посади начальника Південного регіонального управління ДПСУ, але невдовзі перевели до Києва — на посаду заступника директора департаменту організації роботи, планування та контролю адміністрації ДПСУ.

Прізвище Мула фігурувало і в іншій історії 2023 року. Його підлегла, пресофіцерка управління, поїхала до Парижа святкувати Новий рік під час повномасштабного вторгнення. Подія викликала широкий суспільний резонанс, і згодом її звільнили.

Зникнення декларацій Сергія Мула з реєстру НАЗК викликало нову хвилю критики. Експерти з антикорупційного середовища зазначають, що такі дії знижують прозорість у системі державної служби й створюють ризики для довіри до посадовців у силових структурах.

Наразі невідомо, з яких причин документи були прибрані, однак факт їхнього зникнення підтверджено безпосередньо в базі НАЗК.

11 листопада — дата, коли історичне, релігійне та сучасне тісно переплітаються. Віряни вшановують пам’ять святого преподобного ісповідника Теодора Студита, одного з найвизначніших богословів Візантії, реформатора монашого життя та непохитного захисника шанування ікон. Народжений у 759 році в Константинополі, Теодор присвятив усе своє життя служінню Богу, духовному вдосконаленню та укріпленню церковних традицій. Його наставницька діяльність і численні праці залишили глибокий слід у розвитку православного чернецтва та богослов’я.

У сучасному світі 11 листопада відзначається не лише як релігійне свято. Цього дня багато людей святкують День холостяка — день свободи, незалежності та можливості приділити час особистому розвитку. У цей же день проходить Міжнародний день енергозбереження, який нагадує про важливість відповідального ставлення до ресурсів планети та сталого способу життя.

Теодор очолив Студійський монастир, який став осередком богословської науки й чернечої дисципліни. Його реформа вплинула на духовне життя не лише Візантії, а й Київської Русі — саме за його правилами формувалося чернецтво Києво-Печерської лаври.

Святий відкрито виступав проти іконоборців та імператорів, які намагалися підпорядкувати церкву політичним інтересам. За свої переконання він зазнав заслання, побоїв і ув’язнення, але не зрікся віри. Помер Теодор Студит 11 листопада 826 року, а згодом був канонізований як ісповідник.

У народі цей день називали Теодор Зимобор — вважалося, що саме з 11 листопада осінь «бореться» із зимою.

• тепло — зима буде лагідною;• мороз — грудень буде суворим;• вітер — до сніжної та заметільної зими;• туман — чекайте відлиги;• дощ — зима буде нестійкою.

Не можна цього дня сваритися, працювати після заходу сонця та давати гроші в борг — щоб не накликати втому, хвороби чи фінансові втрати.

Іменини святкують: Антон, Віктор, Євген, Максим, Опанас, Степан, Тимофій, Федір, Яків, Стефанія.

• День холостяка — веселе сучасне свято, яке зародилося в Китаї й стало наймасштабнішим днем онлайн-шопінгу у світі.• День пам’яті загиблих у Першій світовій війні — вшанування усіх, хто загинув у найкривавішому конфлікті початку ХХ століття.• Міжнародний день енергозбереження — нагадування про важливість економного використання ресурсів і турботу про планету.• Всесвітній день шопінгу (11.11 Sale) — глобальний день розпродажів, популярний у багатьох країнах.• День пам’яті тварин-жертв війни — присвячений тваринам, які допомагали людям під час бойових дій і загинули від рук війни.• Всесвітній день оригамі — свято японського мистецтва складання паперу, що символізує мир, гармонію та концентрацію.

• 1830 рік — проголошення незалежності Бельгії;• 1859 рік — опублікована поема Тараса Шевченка «Марія»;• 1917 рік — український полк у Києві придушив більшовицький заколот;• 1983 рік — створено перший у світі комп’ютерний вірус;• 1987 рік — картину Ван Гога «Іриси» продано за рекордні 53,6 млн доларів;• 2022 рік — Збройні сили України звільнили Херсон від російської окупації.

11 листопада — день, що поєднує духовність, історію, культуру й сучасні традиції. Він нагадує про стійкість віри, важливість енергії життя та силу людської єдності.

У столиці завершено досудове розслідування у справі 17-річної матері, яка залишила свого семимісячного сина одного в зачиненій квартирі на п’ять днів. Під час цього періоду дитина залишалася без води, їжі та будь-якого нагляду. Київська міська прокуратура направила обвинувальний акт до суду для подальшого розгляду.

Трагедія сталася на початку січня 2025 року. Підліток вирушила до іншої області, залишивши малюка у квартирі без сторонньої допомоги. Коли правоохоронці разом із медиками потрапили до приміщення, вони виявили дитину у критичному стані. Немовля було негайно госпіталізоване та отримало термінову медичну допомогу.

За словами лікарів, тяжкий стан дитини був спричинений не лише багатоденною відсутністю їжі та води, а й загальною занедбаністю — мати систематично не доглядала за сином. У хлопчика діагностували ураження життєво важливих органів через виснаження.

Нині дитина продовжує лікування під наглядом медиків.

Дії неповнолітньої кваліфіковано за ч.3 ст.135 (залишення в небезпеці) та ст.166 (злісне невиконання обов’язків щодо догляду за дитиною) Кримінального кодексу України. Їй загрожує до 8 років позбавлення волі.

Справу передано до суду, який має визначити міру покарання для горе-матері.