Події

У Києві на Оболоні 4 січня стався вибух автомобіля, у якому перебував військовослужбовець. Київська міська прокуратура кваліфікувала інцидент як терористичний акт. Вибух прогримів у дворі житлового будинку на вулиці Героїв Дніпра вранці під час того, як постраждалий відкривав багажник свого автомобіля. Військовий отримав осколкові поранення, тоді як жінка, що перебувала поруч, уникла травм.

За попередніми даними правоохоронців, вибуховий пристрій був прихований у багажнику автомобіля та спрацював миттєво після його відкриття. На місці події працювали слідчо-оперативні групи, вибухотехніки та працівники Нацполіції, які обстежили прилеглу територію, встановлюючи обставини інциденту та можливі мотиви. Місцевих мешканців просять надавати будь-яку інформацію, що може допомогти слідству, особливо щодо підозрілих осіб або транспортних засобів, помічених у районі до вибуху.

Слідчі відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 258 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за терористичні акти — дії, що створюють небезпеку для життя або здоров’я людей.

На місці події працюють поліцейські, кінологи, вибухотехніки та інші відповідні служби. Вони оглядають територію та збирають докази для встановлення обставин вибуху.

Нагадаємо, що це вже не перший випадок вибухів у Києві за останній місяць. 12 грудня СБУ та Нацполіція затримали трьох чоловіків, підозрюваних у скоєнні подвійного теракту у Дарницькому районі. Тоді внаслідок вибуху двох саморобних пристроїв загинув нацгвардієць, а двоє поліцейських, військовий та охоронець отримали поранення.

Інцидент на Оболоні знову підкреслює загрозу терористичних дій у столиці та потребує посиленої уваги правоохоронних органів.

Колишньому керівнику транспортного департаменту Київської міської державної адміністрації Сергію Мейзелю висунуто підозру у службовій недбалості у зв’язку з закупівлею роторної парковки ще у 2017 році. Тоді на придбання обладнання витратили 3,6 мільйона гривень — приблизно 140 тисяч доларів за курсом того часу. Однак питання щодо встановлення парковки так і не було вирішене, що згодом призвело до повної втрати її функціональної цінності.

Розслідування показало, що жоден із структурних підрозділів КМДА не потребував цього обладнання, а експлуатувати його стало неможливо через псування матеріалів. Конструкції, які залишалися незмонтовними протягом тривалого часу, заіржавіли та були списані, що завдало бюджету значних збитків. Ситуація стала предметом критики з боку громадськості та контролюючих органів через очевидну непрозорість процесу закупівлі та відсутність належного контролю за використанням міського майна.

Наразі Сергія Мейзеля призначили управляти конфіскованим ТРЦ Ocean Plaza, який раніше належав російському олігарху Аркадію Ротенбергу, близькому до Володимира Путіна. Також Мейзеля пов’язують із нардепом від забороненої ОПЗЖ Вадимом Столаром.

Службова недбалість та необдумані витрати державних коштів підкреслюють необхідність більш ретельного контролю за закупівлями у столичній адміністрації та прозорості управління міськими ресурсами.

У Чернівцях двоє керівників комунальних підприємств, що перебувають під контролем міської ради, опинилися в центрі уваги правоохоронних органів через підозру у конфлікті інтересів. Йдеться про директора Культурно-мистецького центру імені Івана Миколайчука Івана Бутняка та начальника МКШЕП Володимира Урсуляна. Обидва підприємства підпорядковані Чернівецькій міській раді, яку очолює міський голова Роман Клічук.

За даними аналітиків громадського сектору та інформацією з відкритих джерел, посадовці могли використовувати своє службове становище для отримання особистих або корпоративних вигод, що потягло за собою ризики корупційного впливу на роботу комунальних підприємств. Справу активно розслідують правоохоронці, а фахівці наголошують на важливості встановлення прозорих процедур у сфері управління бюджетними коштами та публічними ресурсами.

На тлі цих підозр аналітичний центр СтопКору вирішив детальніше проаналізувати спосіб життя, фінансовий стан та бізнес-зв’язки міського голови Чернівців Романа Клічука. Згідно з деклараціями, після обрання на посаду мер задекларував значні грошові заощадження у готівці та валюті, великий обсяг нерухомості, а також корпоративні права, залишаючись кінцевим бенефіціаром окремих компаній.

За офіційними даними, у 2024 році Роман Клічук задекларував 688 тис. грн доходу від заробітної плати, що на 89 тис. грн більше, ніж роком раніше. Водночас у декларації вказано понад 6 млн грн готівкою, 209 тис. євро та 177 тис. доларів США, які зберігаються поза банківськими рахунками. Для порівняння, у 2023 році готівкові заощадження родини складали близько 7 млн грн. Банківські рахунки мера за рік зменшилися з 2,5 млн грн до 2,1 млн грн, ще понад пів мільйона гривень він позичив фізичній особі.

Роман Клічук та його дружина Лариса володіють житловим будинком у Чернівцях площею понад 500 квадратних метрів та земельною ділянкою понад 600 квадратних метрів, придбаними ще у 2012 році. Родина також має нерухомість у Чернівецькій та Івано-Франківській областях, зокрема об’єкти, пов’язані з бізнес-діяльністю компаній, що входять до групи «Гойра».

Серед рухомого майна у декларації мера зазначено годинник IWC Schaffhausen вартістю понад 300 тис. грн, придбаний уже під час каденції, а також автомобілі Mercedes-Benz S 350 та Land Rover Velar. Останній формально належить ТОВ «РОМА», однак ним користується дружина мера.

Попри перехід на публічну службу, Роман Клічук залишається кінцевим бенефіціаром низки компаній, зокрема «Гойра Груп». Його дружина Лариса Клічук продовжує керувати ТОВ «РОМА», що займається дистрибуцією алкогольної продукції та, за даними відкритих джерел, фінансувало передвиборчу кампанію мера у 2020 році. У 2024 році вона отримала 180 тис. грн доходу від підприємства та понад 580 тис. грн заробітної плати у міській лікарні, де працює лікаркою.

Ім’я Романа Клічука також фігурує у судових рішеннях періоду його бізнес-діяльності. Зокрема, у 2015 році суд визнав його винним у порушенні порядку ведення податкового обліку, а у 2016 році було зафіксовано порушення трудового законодавства у діяльності ТОВ «РОМА». У обох випадках йшлося про адміністративну відповідальність.

Окрему увагу громадських організацій і медіа привертає діяльність міської влади у сфері інфраструктурних проєктів. Зокрема, капітальний ремонт вулиці Головної вартістю до 200 млн грн супроводжувався скаргами на тендерні умови, а також конфліктна ситуація навколо ремонту скверу в Садгорі.

На тлі підозр щодо посадовців комунальних підприємств, значних статків мера та активної участі родини у бізнесі, експерти та громадські активісти дедалі частіше говорять про можливі ризики конфлікту інтересів у керівництві Чернівців.

В Одесі з’явилася додаткова інформація про рух коштів, які, за даними з різних джерел, були пов’язані з періодом перебування Геннадія Труханова на посаді міського голови. У фокусі уваги правоохоронців і контролюючих структур опинилися не лише формальні фінансові операції, а й неофіційні канали передачі готівки, що могли використовуватися для обслуговування інтересів окремих груп впливу.

За наявними відомостями, протягом тривалого часу функцію готівкового кур’єра нібито виконував Олег Совік — людина, добре відома в одеських муніципальних колах. У різні роки він очолював комунальне підприємство «Міськзелентрест», був депутатом місцевої ради, а також активно працював як підрядник Одеської міськради у сферах пожежної та охоронної безпеки. Саме поєднання управлінського досвіду, політичних зв’язків і бізнес-інтересів зробило його фігурантом численних публічних згадок.

Під час повномасштабної війни Совік понад двадцять разів перетинав державний кордон. За інформацією з матеріалів правоохоронних органів, ці поїздки не мали туристичного характеру. Йдеться про системне вивезення готівкових коштів за кордон в інтересах Труханова. В одному з епізодів Совіка затримали з незадекларованими 200 тисячами доларів США. Втім, кримінального продовження ця історія не отримала — після появи довідки з банку «Південний» інцидент фактично зійшов нанівець. Якщо ж екстраполювати цей випадок на всі зафіксовані поїздки, сума потенційно вивезеної готівки може сягати щонайменше 4 мільйонів доларів.

Паралельно з цим Совік залишався стабільним отримувачем бюджетних коштів в Одесі. Його ключова структура — ПП «СПЕЦПОЖСЕРВІС-ПІВДЕНЬ» — минулого року стала фігурантом кримінального провадження щодо можливого розкрадання 258 мільйонів гривень на тендерах. Антимонопольний комітет України встановив ознаки системної антиконкурентної змови, використання фіктивних конкурентів і фактичне обмеження реальної конкуренції на закупівлях. У результаті компанії, пов’язані із Совіком, були тимчасово обмежені в участі в публічних тендерах.

Після цього бізнес-група дістала з «резерву» іншу юридичну особу — ТОВ «ПОЖЕЖНІ ОХОРОННІ СИСТЕМИ». Компанія зареєстрована за тією ж адресою, що й ПП «СПЕЦПОЖСЕРВІС-ПІВДЕНЬ», у квартирі, яка належить Людмилі Совік. Попри токсичну історію, за останній період ця фірма отримала підряди та прямі договори майже на 80 мільйонів гривень.

За словами учасників ринку, тендерна документація системно формувалася під конкретного виконавця. За окремими процедурами вже проведені експертизи, які виявили повну ідентичність тендерних пропозицій різних учасників — ознаку картельної змови, що автоматично створює ризики і для замовників.

Водночас ТОВ «ПОЖЕЖНІ ОХОРОННІ СИСТЕМИ» лише наприкінці грудня вийшло зі статусу «ризикового» платника податків. Компанія систематично не сплачувала податкові зобов’язання, що підтверджується даними фінансового моніторингу. Зв’язок між двома структурами — ПП «СПЕЦПОЖСЕРВІС-ПІВДЕНЬ» та ТОВ «ПОЖЕЖНІ ОХОРОННІ СИСТЕМИ» — прямо зафіксований у рішеннях Антимонопольного комітету України і свідчить про корпоративне спадкоємство та контроль з боку одного бенефіціара.

Ключовою довіреною особою Совіка у цих процесах залишається Влад Касаткін — директор ПП «СПЕЦПОЖСЕРВІС-ПІВДЕНЬ», який офіційно представляє його інтереси. Останнім часом Касаткін з’явився у новому політичному контексті: Совік інтегрував його до партії «Батьківщина», публічно дистанціюючись від Труханова та попередніх політичних союзів.

Фактично йдеться не про розрив зі старою системою, а про зміну вивіски. Дані Prozorro, рішення АМКУ, матеріали кримінальних проваджень і фінансові сліди демонструють сталість схеми: ті самі компанії, адреси, довірені особи, прямі договори, фіктивна конкуренція та відсутність реальної відповідальності.

Державна митна служба України знову стала об’єктом пильної уваги суспільства у зв’язку з конкурсом на посаду її очільника. Попри численні заяви про реформування, перезавантаження інституції та виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами, перебіг конкурсу викликає серйозні запитання. Серед кандидатів, яких експерти називають найбільш імовірними претендентами на перемогу, знову фігурують вихідці з так званої «старої» митниці — системи, що роками асоціюється з корупційними схемами та непрозорими рішеннями.

Аналітичні матеріали Національного агентства з питань запобігання корупції, а також дослідження профільних громадських організацій неодноразово вказували на високий рівень ризиків у митній сфері. Саме митниця традиційно входить до переліку найбільш проблемних галузей з точки зору зловживань владою та конфліктів інтересів. Типовими для неї залишаються маніпуляції з митною вартістю товарів, свідоме неправильне застосування кодів УКТ ЗЕД, а також вибірковий підхід до оформлення вантажів.

Опитування представників бізнесу, які безпосередньо взаємодіють з митними органами, демонструють стабільно високий рівень недовіри. За результатами дослідження (N = 105), від 27% до понад 32% респондентів у різні роки заявляли про зіткнення з корупційними проявами — неформальними вимогами, пропозиціями «вирішити питання» або використанням особистих зв’язків.

На цьому тлі Кабінет міністрів оголосив конкурс на посаду голови Державної митної служби. Згідно з інформацією Урядового порталу, заявки подали 38 кандидатів — серед них чинні та колишні митники, податківці, прикордонники, представники бізнесу, викладачі, а також співробітники НАБУ та НАЗК. Водночас, за даними журналістів «Української правди», до числа найбільш імовірних претендентів увійшли саме вихідці з системи, які вже тривалий час працювали на митниці.

Одним із таких кандидатів став колишній очільник Закарпатської митниці Станіслав Балуєв. Аналітики звернули увагу на його службову біографію, декларації та особисті обставини.

Станіслав Балуєв набув загальнонаціональної відомості у 2019 році після резонансної історії з нарадою у президента Володимира Зеленського, на яку він не з’явився через перебування у відпустці за кордоном. Після цієї зустрічі було звільнено низку керівників західних митниць, включно з Балуєвим, із негативною оцінкою їхньої роботи. Окремо СБУ зафіксувала порушення ним вимог щодо охорони державної таємниці, що було кваліфіковано як адміністративне правопорушення.

Нині Балуєв працює заступником начальника Служби відновлення інфраструктури Закарпатської області та відповідає за питання, пов’язані з пунктами пропуску через державний кордон.

У 2020 році він успадкував житловий будинок в Ужгороді площею 174 кв. м, а вже за рік офіційно розлучився з дружиною Наталією. Водночас публічні факти ставлять під сумнів реальність цього розлучення: колишня дружина регулярно публікує фото з того ж будинку, а у 2025 році подружжя щонайменше двічі разом подорожувало за кордон — до Іспанії та Словенії. Це може свідчити про збереження спільного побуту та потенційне уникнення декларування майна.

Додаткові запитання викликає і епізод із позбавленням Балуєва права керування транспортними засобами за водіння у стані алкогольного сп’яніння. Попри це, згодом він придбав Audi Q7 2017 року випуску, вартість якої у декларації була відображена лише через кілька років і на рівні, що не відповідає ринковому.

Згідно з поданою декларацією, Балуєв зберігає готівкою 4,5 млн грн та 20 тис. доларів США. Його річний дохід від заробітної плати склав 834 тис. грн, також задекларовані доходи від оренди та матеріальна допомога. Серед активів — квартира, гараж і нежитлові приміщення у Вінниці, будинок і земельні ділянки в Ужгороді та під Вінницею, а також спільна нерухомість із колишньою дружиною. Водночас автомобіль Audi Q7 у декларації оцінено у символічні 140 тис. грн.

Балуєв декларує двох дітей, однак не зазначає фактичне спільне проживання з колишньою дружиною, попри численні публічні ознаки збереження сімейних відносин.

Експерти зазначають, що історія Балуєва — не виняток, а радше ілюстрація системної проблеми. Серед інших кандидатів також фігурують фіктивні розлучення, оформлення активів на родичів, невідповідність доходів стилю життя та участь у гучних скандалах минулих років.

Перезапуск Державної митної служби через відкритий конкурс є одним із зобов’язань України перед міжнародними партнерами, зокрема МВФ. Втім, ризик політичного впливу та повернення старих кадрів із сумнівною репутацією залишається високим, що робить громадський контроль за конкурсом критично важливим.

Господарський суд Вінницької області ухвалив рішення про стягнення з ТОВ «Трейд Лайнс Рітейл» майже 12 мільйонів гривень штрафних санкцій на користь Міністерства оборони України. Підставою стало порушення строків виконання договірних зобов’язань у 2023 році, коли компанія не забезпечила своєчасне постачання речового майна для потреб Збройних сил України.

Окрім фінансових санкцій, суд визнав недійсними низку додаткових угод, укладених між постачальником та оборонним відомством. Ці документи, за оцінкою суду, не відповідали вимогам законодавства та фактично змінювали первинні умови контрактів без належних правових підстав. Йдеться про шість базових договорів, укладених на початку 2023 року, загальна вартість яких перевищувала 500 мільйонів гривень.

За твердженнями прокуратури, додаткові угоди, якими продовжувалися терміни поставки, були укладені без законних підстав. Суд погодився, що причини затримок, зокрема наслідки землетрусів у Туреччині та аварії на виробничих лініях постачальників, не виправдовують зміну термінів, оскільки форс-мажор відбувся до укладення основних договорів.

Попри це, суд вирішив зменшити суму штрафу вдвічі — з 24 до 12 млн грн — «для забезпечення балансу інтересів сторін та з урахуванням принципів розумності та справедливості». Компанія вже поставила замовлений товар, однак рішення суду ще може бути оскаржене в апеляції.

ТОВ «Трейд Лайнс Рітейл» було зареєстроване у 2022 році Світланою Гринкевич та Ольгою Швед, нині належить Володимиру Тимківу. Раніше власники компанії та Ігор Гринкевич фігурували у справі щодо махінацій із закупівлями одягу для ЗСУ, а Ігор Гринкевич перебуває під вартою після спроби дати хабар у 500 тис. доларів співробітнику ДБР.

У Рівненській області правоохоронні органи повідомили про підозру колишньому депутату однієї із сільських рад Дубенського району. Слідство вважає, що посадовець під час подання електронних декларацій за 2023 та 2024 роки свідомо вніс недостовірні відомості щодо свого майнового стану.

За попередніми даними, у деклараціях не було відображено значну частину активів, загальна вартість яких перевищує 30 мільйонів гривень. Йдеться, зокрема, про нерухомість, земельні ділянки та інші об’єкти, які підлягали обов’язковому декларуванню відповідно до вимог антикорупційного законодавства.

Зокрема, колишній депутат не задекларував 6 об’єктів нерухомості та 4 приміщення ферми загальною площею 1,7 тисячі квадратних метрів. Також він приховав наявність вантажних та легкових автомобілів, напівпричепів і близько 40 земельних ділянок загальною площею понад 60 гектарів.

Слідство кваліфікує дії посадовця за статтею про декларування недостовірної інформації, що передбачає кримінальну відповідальність. Розслідування триває, встановлюється точний обсяг прихованих активів та джерела їх придбання.